Чи стане Євроінтеграція ключем до відновлення України?

Ми створили цей матеріал як учасник мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Україна продовжує рухатися до членства в Європейському Союзі, виконуючи реформи та адаптуючи законодавство до європейських стандартів. Нині триває скринінг — перший етап переговорів, який оцінює відповідність українських законів нормам ЄС. Цей процес визначить подальші кроки на шляху до відкриття тематичних кластерів, необхідних для переговорів про вступ.

У нещодавньому звіті ЄС зазначено, що Україна демонструє прогрес, зокрема у боротьбі з корупцією та реформуванні правової системи. Водночас перед Україною стоять завдання, які потребують швидких рішень: від удосконалення публічної адміністрації до забезпечення незалежності місцевої влади та медіа.

Свідомі пояснюють, на якому етапі євроінтеграції перебуває Україна, яких змін потребує для вступу в ЄС та чому євроінтеграція важлива для відбудови.

Європейська інтеграція України — це процес зближення України з Європейським Союзом як на рівні законів, так і на рівні правил та звичаїв, що існують у суспільстві. Її мета — вступ України до ЄС.

Існують декілька десятків секторів української економіки, політики, адміністративної та правової систем, які потребують увідповіднення з європейськими. Угода про приєднання України до Європейського союзу містить 35 глав, щодо кожної з яких буде створено делегацію, зазначив заступник голови Офісу президента Ігор Жовква.

Критерії, яких потрібно досягти, або глави майбутньої угоди про приєднання, об‘єднані в шість тематичних кластерів:

Ще два розділи винесені за межі кластерів. Щоб відкрити кожен новий кластер, потрібен прогрес у досягненні попередніх критеріїв. Цей прогрес фіксується у відповідних звітах Єврокомісії.

Тривалість прийняття нового члена до Євросоюзу в документах ЄС не визначена. Є тільки етапи, які необхідні для вступу.

Найшвидше шлях від початку переговорів до вступу пройшли Австрія, Фінляндія та Швеція. Вони впоралися за два роки. Але здебільшого переговори тривають близько семи років. Як було із групою посткомуністичних країн, які приєдналися до ЄС у 2004.

Найдовше до ЄС вступає Туреччина. Анкара стала претендентом на вступ у 1987 році, але 2016 переговори припинилися і не відновлені досі.

Перш ніж відкрити перший кластер переговорів, Єврокомісія повинна провести скринінг українських законів — перевірити їх на відповідність європейським. Зазвичай на це йде близько року. 

Швидкість відкриття кластерів залежить передусім від темпу реформ в Україні, проте й від готовності Євросоюзу до розширення теж. Приєднання країн Західних Балкан багато в чому розтягнулося саме через брак політичної волі у Брюсселі.

Процес вступу України до ЄС вимагає зусиль у першу чергу спрямованих на трансформації та реформи. Війна з Росією створює труднощі на шляху до вступу України в ЄС. 

«Оскільки вступ зазвичай передбачає стабільність у країні, тривалий конфлікт є серйозною перепоною. Україна повинна не лише забезпечити мир, а й відновити постраждалі регіони, що є значним економічним і соціальним викликом», — відзначили в офісі Віцепрем’єрки з євроінтеграції.

Процес наближення до ЄС потребує впровадження реформ в управлінській сфері, особливо щодо публічної адміністрації. Йдеться зокрема про боротьбу з бюрократією, модернізацію державних інститутів та введення прозорих і ефективних механізмів управління.

Після завершення переговорів учасники сформують і підпишуть Угоду про вступ України до ЄС. Після цього її мають ратифікувати Європарламент, Верховна Рада, а також національні парламенти всіх країн-членів.

Скринінг — перший етап переговорного процесу, під час якого Єврокомісія спільно з країною-кандидатом на членство в ЄС аналізують відповідність національного законодавства цієї країни-кандидата законодавству ЄС (acquis ЄС). Двосторонні зустрічі в межах скринінгу є важливим джерелом інформації для Єврокомісії про стан готовності країни-кандидата до членства. Саме в цьому процесі визначаються зобов’язання України на шляху до членства, які потім фіксуються у скринінгових звітах Єврокомісії, зазначили в офісі Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

25 жовтня делегація України представила презентації щодо візової політики, судового співробітництва у цивільних, господарських і кримінальних справах, а також щодо заходів, які вживаються для боротьби з корупцією у сфері юстиції та органах внутрішніх справ.

Так, в контексті питання візової політики, українська делегація доповіла, зокрема, щодо узгодження законодавчої бази України та Європейського Союзу для отримання віз, спроможностей національних державних органів та наявної інституційної бази, ключових викликів, що стоять перед державою у цьому питанні, а також реформ та планів на майбутнє.

В офісі Віцепрем’єрки також зазначили, що Україна продовжить виконувати завдання Плану заходів з реалізації Стратегії державної міграційної політики. Крім того, передбачені заходи щодо приведення законодавства України у відповідність до візової політики ЄС.

У межах доповіді щодо судового співробітництва у цивільних та господарських справах відзначили, що Україна на сьогодні є учасницею 29 двосторонніх та 25 багатосторонніх угод (ООН, ОАД, інструменти Гаазької Конференції), спрямованих на взаємну допомогу у цивільних та сімейних справах.

Також в межах виступу делегація України розповіла про правові засади міжнародно-правового співробітництва у кримінальних справах, поточні реформи та плани на майбутнє у цій сфері. Зокрема, планується:

Окрім того, українська делегація представила Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку на 2023-2027 роки та план заходів на його виконання, який містить понад 200 заходів, спрямованих на вдосконалення правоохоронної сфери. Також делегація відзначила виконання Антикорупційної стратегії на період 2021-2025 років.

12 листопада в Люксембурзі завершилася двостороння зустріч між Україною та Європейською комісією щодо 18 розділу, присвяченого питанням статистики. Зустріч відбулася в межах офіційного скринінгу українського законодавства на відповідність праву ЄС. Це був завершальний розділ у блоці питань, що входять до Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals).

Зазначається, що протягом двох днів українська делегація, переважну більшість якої становили представники Державної служби статистики, презентувала Єврокомісії та колегам з Євростату стан імплементації актів права ЄС у державну статистичну діяльність, спроможності органів державної статистики України, методологію та якість даних.

Очікується, що звіт ЄК за результатами скринінгу в межах Кластера 1 дасть змогу відкрити цей кластер якомога швидше у 2025 році.

Торік прем'єр-міністр України Денис Шмигаль сказав, що Україна буде готова до вступу через два роки. Подібні прогнози лунали й від інших урядовців, зокрема і від Ольги Стефанішиної. Але вона зауважила, що відлік варто починати з міжурядової зустрічі.

Європейський Союз пропонує гранти, кредити та програми для підтримки економічного та соціального відновлення країн. Наприклад, перед вступом до ЄС країни Балкан отримали фінансову підтримку через Інструмент передвступної допомоги (IPA) та економічні ініціативи, спрямовані на модернізацію інфраструктури, розвиток бізнесу та впровадження соціальних програм.

Завдяки IPA III та Західнобалканській інвестиційній платформі (WBIF) регіон отримав інвестиції для оновлення транспортної мережі. Наприклад, реконструкція залізничного коридору X, яка з'єднує Сербію з Північною Македонією, підвищила швидкість і ефективність перевезень.​

Інтеграція з ЄС також означає адаптацію до європейських стандартів у будівництві, екології, енергетиці та розвитку бізнесу. Наприклад, ЄС виділив кошти на зелену трансформацію та розвиток малого й середнього бізнесу (МСП) в балканських країнах. За програмою WBIF створили нові фінансові інструменти, такі як Фонд розвитку підприємств Західних Балкан (WB EDIF), що підтримує підприємців та стартапи.

Також однією з переваг інтеграції є доступ до єдиного європейського ринку, який охоплює понад 500 мільйонів споживачів. Це мотивує міжнародні компанії інвестувати в Україну.

Окрім того, інтеграція передбачає впровадження європейського законодавства, яке забезпечує прозорість бізнес-середовища та захист прав інвесторів. Реформа судової системи, орієнтована на верховенство права, знижує ризики для бізнесу та зміцнює довіру до України в інвестиційному напрямку. Наприклад, Польща після вступу до ЄС змогла залучити кошти в сектори нерухомості та інформаційних технологій завдяки правовим змінам.

Інвестиції в модернізацію транспортної та логістичної інфраструктури України також стимулюватимуть приплив іноземного капіталу. Наприклад, Хорватія перед вступом до ЄС отримала фінансування для модернізації портів, що дозволило залучити провідні світові логістичні компанії.

Окрім того, Європейський Союз має низку програм, спрямованих на відновлення та збереження культурних пам’яток у країнах-кандидатах на вступ. Зокрема, програма Creative Europe надає гранти для реставрації пам’яток, підтримки музейних колекцій і розвитку культурного туризму. Також фонд ЄС для післявоєнної реконструкції допомагає відбудовувати історичні центри, які постраждали внаслідок бойових дій.

Наприклад, після закінчення війни 1990-х років Хорватія відновила історичні центри Дубровника, Задара та інших міст за фінансової підтримки ЄС. Ці проєкти допомогли зберегти архітектуру регіону й перетворити ці міста на туристичні. Пізніше туризм став одним із ключових чинників економічного зростання Хорватії, зокрема завдяки створенню нових робочих місць.

30 жовтня Європейська Комісія презентувала Звіт в межах Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року, в якому відзначила як прогрес, досягнутий Україною у реформах та трансформаціях на шляху до членства в ЄС, так і завдання, які Україна має виконати протягом року.

Ключова рекомендація звіту: Україна відповідає всім критеріям для того, щоб перейти до наступних етапів переговорів вже у 2025 році. Тож зараз офіс Віцепрем’єрки має намір консолідувати зусилля для того, щоб перші переговорні розділи були відкриті вже на початку наступного року.

Звіт не надто оптимістично оцінює обсяг реформ, проведених за останній рік, але наголошує: зараз вагу має інше — швидкість скринінгу та підготовка до відкриття глав. Ситуація цілком позитивна, втім Україні варто готуватися і до появи нових вимог від держав-членів ЄС.

Уперше Україна отримала таку оцінку торік. Другий повноцінний звіт по Україні, який вийшов цьогоріч, мав показати, як швидко Україна зближується з Євросоюзом зараз.

За рівнями від 0 до 4, які застосовує Єврокомісія, Україна отримала 1,82 бала. Торік було 1,68. У 6 з 33 сфер Україна показала «добрий прогрес», тобто середній показник. Найвищий бал оцінки швидкості реформ Україна не отримала за жодною главою майбутніх переговорів з ЄС.

За рік держава не стала ближчою до того рівня вимог, який мала б виконувати держава-член Євросоюзу. Однак за однією главою («Підприємництво та виробництво») Брюссель додав 0,5 бала за п’ятибальною системою до рівня готовності України. Натомість Україна, за оцінкою ЄК, у жодній сфері не віддалились від ЄС. 

Також Єврокомісія в офіційній заяві наголосила на прагненні відкрити найближчим часом відразу кілька переговорних кластерів з Україною.

Брюссель кількаразово наголосив, що не чекає від України проведення виборів до завершення воєнного стану. Ця теза, зокрема, наведена першим пунктом у блоці з головними висновками Єврокомісії щодо стану демократії в Україні. Там йдеться, що будь-які рекомендації у виборчій сфері стосуються «підготовки до повоєнних виборів». ЄК також зазначає, що з цим підходом погодилися усі парламентські групи: вибори мають відбутися лише після того, як воєнний стан буде знятий, а виборчому процесу має передувати «достатній» час для повідомлення про нього.

У Брюсселі, зокрема, повідомили про проблеми щодо прав та повноважень опозиції. Єврокомісія стверджує, що знає про «випадки непропорційних обмежень на подорожі представників парламентської опозиції, які потребують належного реагування». Хоча загалом у ЄС достатньо позитивно оцінюють роботу Верховної ради. Наприклад, звіт стверджує, що якість законодавчої роботи посилюється. А деякі обмеження у Брюсселі називають прийнятними для воєнного часу.

Хоча в окремих секторальних питаннях, як-от правила роботи Рахункової палати та контролю за нею, ЄК наголосив, що чекає від України посилення парламентського контролю вже зараз, не чекаючи на завершення війни.

Одне з критичних зауважень Брюсселя стосується фінансування з держбюджету телемарафону «Єдині новини». Також у ЄС озвучили сумніви щодо об’єктивності телемарафону.

«У 2023 році український уряд інвестував державні кошти у проєкт телевізійного марафону. Варто переоцінити, чи є це найкращим майданчиком для вільної дискусії», — йдеться в документі. Окрема критика була адресована парламентському телеканалу «Рада», який всупереч задекларованій неупередженості ігнорує опозицію.

Зміни в медіаполі ЄС вніс у блок найактуальніших задач для України як країни-кандидатки на найближчий час. ЄС чекає, що влада України «має поступово відновлювати прозорий, плюралістичний і незалежний медіаландшафт», що означає, зокрема, можливість для телеканалів мовити незалежно від телемарафону.

Ще одна сфера, де ЄС також зазначив, що не вважає війну достатнім обґрунтуванням дій влади — це питання незалежності місцевої влади. В ЄС застерігають від поширення практики, коли Україна запроваджує пряме управління громадою через військові цивільні адміністрації, відсторонюючи обраного мера. Цей інструмент надалі має застосовуватися лише в крайньому разі, застерігає Єврокомісія.

У Брюсселі зазначили, що бізнес в Україні «і досі відчуває вплив корупції», однак документ підкреслює, що ЄС цілком задоволений тим, куди рухається Україна у цій сфері. Особливо у 2024 році.

«Показники боротьби з корупцією ще більше покращилися… а загальна кількість обвинувальних актів та судових рішень протягом звітного періоду досягла найвищого рівня за весь час існування ключових антикорупційних інституцій», — проголошує документ Єврокомісії.

Завдання, які ЄС поставив перед Україною у цій сфері, є наступними. Україна має збільшити кількість суддів та персоналу Вищого антикорупційного суду; надати НАБУ право проведення судових експертиз та оперативного прослуховування телефонних розмов; повноцінно запустити систему електронного управління справами антикорупційних органів та ВАС; забезпечити ВАС постійним приміщенням.