Чи безпечно пити воду з колодязів?
Марія Дячук, в.о. керівниці відділу сільського господарства
Деякі українці звикли отримувати воду з-під крана, не замислюючись, звідки й куди це далі потрапляє. Інша справа — колодязі чи свердловини. За даними Мінрегіону, у 2020 році з понад 26 тисяч сіл забезпеченими централізованим водопостачанням є лише 6995 (27%). Тобто основним джерелом водопостачання у селах залишаються власні свердловини або ж колодязі.
Війна та руйнування інфраструктури водопостачання, водовідведення та очисних споруд призвели до збільшення використання нецентралізованих джерел водопостачання (криниць, свердловин, каптажів).
Що відбувається із нецентралізованими джерелами питної води в Україні? Експерти та волонтери Екодії провели незалежний аналіз води на бактеріальне та нітратне забруднення у громадах Київської, Житомирської та Тернопільської областей. Що показали дослідження та як виправити ситуацію — у матеріалі Свідомих.
За даними Нацдоповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні, у 2020 році 30% досліджених проб води з децентралізованих джерел водопостачання не відповідали санітарним вимогам, зокрема й з перевищення вмісту нітратів.
Що таке нітратне забруднення і чому криниці/свердловини є вразливими?
Джерелами нітратного забруднення можуть бути внесення добрив поблизу джерел водопостачання, неправильне зберігання гною та інших відходів тваринництва або каналізація/туалет розташовані поблизу.
Питання забруднення нітратами також загострюється через високий рівень розораності земель навколо сіл. Виникає закономірність: більше розорених земель — більше агрохімікатів (добрив, пестицидів) — більше забруднення води нітратами.
Криниці є найбільш вразливими до нітратного забруднення. Причина проста: середня глибина криниць — 5-10 м, тому нітрати від добрив, каналізаційних стоків чи гною легко проникають у ґрунт і згодом — у криничну воду.
Чому це небезпечно?
Нітрати у криничній воді можуть не проявлятися через колір, запах чи смак. Проте вживання такої води призводить до отруєння організму — водно-нітратної метгемоглобінемії. Систематичне пиття такої води підвищує ризик проблем зі щитовидною залозою, кровоносною системою та навіть виникнення онкозахворювань, а також впливає на фізіологічний і розумовий розвиток дітей, особливо немовлят.
Видалити нітрати з води практично неможливо, а побутові способи, як кип’ятіння, лише підвищують їх концентрацію. Найефективнішим способом є запобігання та попередження нітратного забруднення.
Хто займається моніторингом і контролем?
Серед органів державної влади, які здійснюють моніторинг та контроль за джерелами водопостачання, — Міністерство охорони здоров’я (МОЗ), Держпродспоживслужба і Державна екологічна інспекція (ДЕІ).
Окрім цих органів, важливе місце посідають органи місцевого самоврядування. Вони зобов’язані облаштовувати й контролювати стан нецентралізованих джерел водопостачання (коли це індивідуальний колодязь чи свердловина обов’язок за належне облаштування і контроль за якістю води лежить саме на власнику).
Які основні результати у межах Експедиції онлайн?
Цьогоріч Екодія перевірила громади Київської, Житомирської й Тернопільської областей — переважно аналізи показали перевищення за показниками нітратів. Окрім того, у деяких криницях зафіксували й бактеріальне забруднення — це свідчить про вторинне антропогенне сільськогосподарське або господарсько-фекальне забруднення ґрунтових вод. У випадках такого забруднення є обов’язкове обмеження користування джерелом дітям до п‘яти років та вагітним жінкам.
Що варто робити і як вирішити проблему якості?
Простих способів знешкодження нітратів немає, тому важливо запобігати забрудненню.
- Місцева влада має налагодити системний контроль і обслуговування нецентралізованих джерел водопостачання.
- Вирішити питання чіткого відомчого підпорядкування громадських криниць.
- Налагодити контроль за дотриманням санітарного та водного законодавства. Наприклад, розорювання прибережних захисних смуг, внесення агрохімікатів або випасання худоби недалеко від колодязів, неналежна каналізація або водовідведення.
- Налагодити громадський контроль у сфері питної води і водопостачання та доступу до інформації щодо якості води. Люди можуть звертатись до представників органів місцевого самоврядування, щоб перевірити воду у громадському колодязі або спланувати план заходів для належного облаштування колодязів. Водночас представники громад повинні зробити публічною інформацію про якість води у централізованих джерелах і систематично оновлювати її.