«Чому свобода значить більше за все?» — Тімоті Снайдер на «Книжковому Арсеналі»

Тімоті Снайдер — американський історик, викладач Єльського університету, дослідник історії країн Центрально-Східної Європи. Його називають «великим другом України»,  він переконаний, що єдиний можливий шлях завершити російсько-українську війну — забезпечити абсолютну перемогу України. Тому професор є амбасадором фандрайзингової платформи UNITED24 та допомагає збирати кошти на дрони для українського війська.

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну його праця «Шлях до несвободи: Росія,  Європа, Америка», де він досліджує трансформацію світу в 2011-2016 роках, стала бестселером в Україні. 

Вже п'ять років  Тімоті Снайдер працює над філософською книгою, основною категорією якої є поняття «свобода». Цю книгу він ще не закінчив, але під час цьогорічного «Книжкового Арсеналу» презентував деякі напрацювання і провів лекцію «Чому свобода значить більше за все?». Свідомі зібрали основні моменти.

Свобода має бути найвищою цінністю, важливішою за все інше. Саме вона дає можливість для розвитку інших цінностей.

Свобода — це той стан, коли люди можуть думати, балансувати, поєднувати цінності, незалежно від того, про які саме цінності йдеться. Вони можуть бути різними: цінності однієї люди можуть відрізнятися від цінностей іншої; одна людина може цьогоріч сповідувати одне, а наступного року — інше.  

Незалежно від того, які це цінності, свобода є такою собі метацінністю. Свобода — це те, що уможливлює всі інші цінності. Під словом «цінність» я не маю на увазі чогось дуже складного. Говорю лише про ті позитивні речі, яким ми віддані. Наприклад, власне відданість, чесність, патріотизм, універсалізм, справедливість чи співчуття.

Цінності реальні настільки ж, як і предмети. Дамба — це об'єкт, але її руйнування має наслідки не лише для матеріального світу. Також відбуваються зміни у світі цінностей. Ми не живемо лише як об'єкти. Ми живемо за допомогою досвідів і цінності, що надаємо цим досвідам.

У 21-му столітті багато людей, які говорять про свободу, вважають, що цінностей немає. Це можна спостерігати у політичній риториці Росії, пропаганда якої починається з того, що цінностей не існує, вони не справжні. Російські пропагандисти апелюють, що єдине, у що треба вірити, — це сила.

Коли люди кажуть, що не впевнені, чи є щось, що можемо цінувати, щось справжнє, це веде до тиранії. Як тільки ми ставимо під сумнів справжність цінностей — стаємо на шлях, де починається відсутність свободи.

Коли «нічого не важливо», тоді важливою стає сила. Ті люди, які контролюють силу, переможуть. 

Якщо ми віримо тільки в одну цінність чи в те, що їх немає взагалі, — це шлях до тиранії. Свобода — найвища цінність, що дозволяє існувати всім іншим. 

У дискусіях про свободу суспільство припускається помилок, які можуть бути політичними пастками. Однією з таких є твердження про потребу жертвувати свободою заради безпеки. 

Це фундаментально неправильно. Якщо приймаємо логіку, що потрібно пожертвувати свободою заради безпеки, то що ми робимо? Готуємо шлях для таких лідерів, як Путін, які змусять людей відчувати меншу безпеку і використовуватимуть це як аргумент, чому треба забрати ще більше свободи.

Свобода і безпека працюють разом. Свобода не є просто відсутністю тиску чи опресії. Це можливості жити так, щоб відстоювати свої цінності, щоб ми, кожен на своєму місці, змінювали світ. Позитивна свобода означає, що ми бачимо майбутнє і те, як воно має виглядати. 

Ще одна помилка, яку припускають люди, коли говорять про свободу, — думка, що свобода — це піддаватися імпульсам, робити те, що заманеться. Тут є певний парадокс.

Коли я розмовляв із Зеленським про його рішення залишатися в Києві у лютому 2022 року, він сказав: «я відчував, що не можу зробити нічого іншого». Тобто, відчував, що не має вибору. Може здатися, що він не був вільним, адже не було вибору. Але це протилежний випадок. 

Природа свободи буде приводити нас до ситуацій, у яких здається, що немає вибору. Якби всі піддавалися імпульсам, то би тікали. Якби всі піддавалися імпульсам, то б зробили те, що найлегше. А багато українців роблять те, що складніше. 

Аби існувала і процвітала демократія, люди мають вірити, що демократія — це правильна система врядування. Для цього треба усвідомлювати себе вільними людьми, готовими до ризиків та до ухвалення рішень. 

Якщо демократія — це управління людей, то йдеться не про будь-кого, а про вільних людей, здатних робити рішення. Це люди, які не вважають, що за них все вирішено. 

Вільна людина усвідомлює, що немає ідеального вибору. Вона бере відповідальність за кожен вибір, коли невільна цієї відповідальності не бере.