Чому Свідомі потребують підтримки читачів саме зараз? Колонка СЕО онлайн-медіа «Свідомі» Анастасії Бакуліної

Свідомі вчергове зіткнулися з фінансовою кризою. Тому ви знову бачите моє звернення до вас. Можливо, вас роздратує моя колонка, можливо, не переконає, але я все ж намагатимусь пояснити, що відбувається.

Наше медіа отримало свою першу донорську підтримку в березні 2022 року. Тоді донори спрямували всю свою підтримку на українські медіа та Україну загалом. У своєму дослідженні про фінансовий стан українських медіа Media Development Foundation зазначили, що у 2022 році кількість допомоги склала 28.7 млрд дол., що зробило Україну найбільшим отримувачем донорської допомоги у світі. Проте це протривало трохи більше як рік. Спершу фокус підтримки змістився на прифронтові регіональні медіа, що загнало національні медіа в глухий кут. У другій половині 2024-го стало зрозуміло, що донори проявляють менше ініціативності в підтримці українських медіа.

За останні два місяці ми з фандрейзеркою розіслали понад 40 листів донорським організаціям. Більшість листів так і залишилась без відповіді. На декілька ми отримали відмови.

На дзвінку з одним донором я говорила про важливість інституційної підтримки для медіа. На що отримала відповідь, що донори сподіваються, що медіа в Україні почнуть ставати на ноги самостійно. 

Та чи можливо це в сьогоднішніх умовах? — Ні.

Зʼясуймо, як взагалі існують медіа в Україні. Спойлер: ні, не за кошти олігархів (принаймні більшість з них). Отже, фінансування для медіа може поступати з донорської підтримки (яка зазвичай складає від 50% до 90% бюджету), комерційних співпраць та підтримки читачів. Комерційні співпраці в рази скоротились через нестачу фінансів у бізнесів. Відповідно більшість медіа сфокусувалась на донорах та читацькій підтримці.

Насправді підтримка читачів — це дуже довгий шлях, який усі медіа в Україні ще долають. Якщо у світі є чимало прикладів медіа, які існують виключно коштом донатів читачів, то в Україні до такого ще потрібно дорости. Це нормальна тенденція, оскільки ми лише зараз вчимось платити за можливість дивитись фільми та серіали. Тенденція хоч і нормальна, але дуже невчасна. Бо саме фінансової підтримки читачів потребують Свідомі та й інші медіа в Україні.

У цьому тексті я часто апелюю до усієї медіасфери, а не лише до Свідомих. Наша кампанія присвячена підтримці медіа та висвітлення реальної картини українських медіа. Я не хочу, аби незалежні медіа почали закриватись у час, коли інформаційна безпека є однією з ключових сфер у цій війні.

Та повертаючись до Свідомих, розповім про нашу фінансову історію. Як я вже писала вище, свій перший грант ми отримали в березні 2022 року. На той момент ми існували вже три роки, але працювали на волонтерських засадах. Чому так сталось? Тому що наша історія не є типовою. Коли я створила Свідомі, то не цілилась створити медіа. Я створила простір для своїх знайомих, щоб вони краще розуміли новини. І ця трансформація зі звичайного блогу до великого медіа тривала весь цей час і триває досі. Хоч нам і шість років, але ми все ще дуже юні у своїй ролі. І нам випала доля будувати медіа в такі надзвичайно турбулентні часи. Це впливає зокрема й на отримання грантів. Оскільки наша грантова історія доволі маленька, з більшістю донорів ми знайомимось вперше, і вони ще повинні переконатись, чи довіряти нам. 

Але я знаю, що цей текст читає людина, яка памʼятає Свідомі маленьким блогом з дуже кострубатим дизайном. Чи людина, яка памʼятає наші висвітлення справ проти Стерненка та справу Шеремета. І цей текст читає людина, яка прийшла до нас в часи найбільшого хаосу — в лютому 2022 року. І ви всі досі залишаєтесь з нами. Нам дуже хочеться залишитись з вами, допомагати вам розбиратись у цих заплутаних історіях, розуміти події краще й глибше, розвивати нові платформи та створювати нові продукти. Ваша підтримка може стати вирішальною в питанні існування Свідомих. Оскільки часу в нас залишилось мало.