Чому Росія боїться українського Пласту?

Ліберальний Гітлер‘югенд, нацизм в абсолюті, антиросійська організація та історія столітньої русофобії — усі ці російські фейки спрямовані проти найбільшої молодіжної організації України — Пласту. Проте бажання знищити й заборонити Пласт не є новим і не було таким понад столітнього існування організації.

12 квітня Пласт відзначає 111 річницю з дня першої присяги. Протягом усієї історії організація і її члени зазнавали утисків, переслідувань і знищення радянсько-російською владою, адже стояли в перших рядах у боротьбі за українську державність. Саме страх перед новим поколінням й змушував Росію, у всіх її державних формах, знищувати Пласт. 

У своїх методах боротьби радянська каральна машина і сучасна роспропаганда часто виглядали брутально, а іноді навіть комічно, забороняючи та обпльовуючи український національний скаутський рух.

Уперше Пласт був заборонений росіянами у 1919 році, одразу після окупації української території більшовиками, і пізніше був витіснений піонерським рухом. Таке рішення прийняли насамперед через активну участь пластунів у Перших визвольних змаганнях. 
1922 року до Пласту вступає Роман Шухевич, майбутній генерал-хорунжий Української повстанської армії, про якого російські медіа писатимуть: «центральна фігура увіковічення та поклоніння в організації "Пласт". Пособник Гітлера, організатор масових вбивств поляків та євреїв”. У постатях пластунів Степана Бандери, Романа Шухевича, Миколи Лебідя більшовики бачили загрозу. 

У період перебудови і так званої «лібералізації» СРСР Пласт в Україні почав своє відродження та одразу отримав спротив від КДБістів і влади. Тоді під час проведення пластового табору імені Шухевича у серпні 1989 року на Львівщині завітало КДБ. Вони писали у своїх документах, що пластуни поводились «визивающє», допускали антирадянські, націоналістичні й антиросійські фрази. 

Також під час розмови з комсомольцями називали СРСР імперією зла, «провозглашалі ідеі бандєровцев», а також говорили про наміри боротися за вільну від росіян Україну та її соборність. Після цього табір був розігнаний, а з пластунами провели«раз‘яснітєльниє воспітатєльно-профілактічіскіє бєсєди». Наступного дня, 5 серпня 1989 року, львів'яни підняли протест проти розгону табору. 

Чим більше розвивався Пласт в Україні, тим більш абсурдними ставали заяви й дії росіян. Цього разу головною зброєю стала дезінформація.У 2010 році російські медіа розповідали, як у Пласті дітей нібито «змушують» присідати за російську мову. При цьому «журналісти» однобоко й упереджено презентували інформацію, вигадуючи факти.Ступінь ненависті та абсурду збільшився після Революції Гідності та початку російсько-української війни, коли пластуни були серед перших, хто став на захист державності.Одним з сучасних фейків є історія, що нібито неповнолітні пластуни беруть участь у бойових діях. Абсурдним є те, що навіть закони України забороняють неповнолітнім воювати.Також була спроба звинуватити пластунів у тому, що вони носять форму таку ж, як в Гітлер‘югенді. Хоча усі скаути світу носять форму відповідної барви, що є традицією, яка не пов’язаною з нацистською організацією.

Страх і бажання росіян знищити, заборонити й дискредитувати все, що пов’язано з Пластом, можна пояснити цінностями, які несе Пласт і які унеможливлюють таке поняття як «русскій мір».На всіх етапах розвитку Пласт був на передовій боротьби за українську державність, розбудову свідомого покоління українців. Від початку свого існування пластуни боролися за українські інтереси: спершу в складі легіону Українських січових стрільців, далі організовували спротив і провадили діяльність під забороною, у майбутньому стали головними організаторами Других визвольних змагань у складі ОУН-УПА.

Навіть в еміграції Пласт розвивав українську діаспору, яка допомагала українцям, що жили під радянською окупацією. Так робила співачка-пластунка Квітка Цісик.Ці цінності притаманні кожному пластуну і пластунці завдяки традиціям. Пластуни складають Присягу, в якій обіцяють: робити все, що в їхніх силах, аби: 

1. Бути вірними Богові та Україні. 

2. Допомагати іншим. 

3. Жити за Пластовим законом та слухатись пластового проводу. 

Станом на початок квітня у російсько-українській війні загинуло 29 пластунів і понад 530 перебувають на фронті. Більшість пластунів займається волонтерством, плете сітки, надсилає донати, організовує волонтерські штаби для допомоги війську і постраждалим українцям. А пластові виховники продовжують роботу з дітьми, щоб навіть в умовах війни вони могли розвиватися.Саме тому росіяни бояться Пласту, адже знають, що його представники завжди будуть готові боронити і розбудовувати Україну попри все.