Без ротації з 2022 року — як військові безперервно несуть службу на нулі

Повномасштабна війна Росії проти України триває вже понад два роки. У перші місяці вторгнення сотні українських чоловіків і жінок пішли на фронт добровольцями. Деякі з них від того часу не були у повноцінній ротації.

Протитанкіст Василь (імʼя змінене з міркувань безпеки — ред.) воює на Донецькому напрямку. Вдома він буває доволі часто, хоча такі «відпустки» — по 1-1.5 дня. Говорить, що офіційно ротацій немає. Зазвичай деякі підрозділи регулюють це самостійно. 

Бойовий медик на імʼя АйБоліт говорить, що його бригада на повноцінній ротації не була від травня 2022 року. 

У березні 2024 року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що в українській армії запустили процес ротації частин та підрозділів, які перебувають на передовій вже тривалий час. 

Свідомі поговорили з військовими про те, як це — бути на передовій без тривалого відпочинку. Як це регулюється в законі, чого найбільше не вистачає бійцям та що допомагає триматися — читайте в матеріалі. 

Послухати матеріал:

«Важко. Усім хочеться додому, усім хочеться відпочити», — розповідає 22-річний протитанкіст Василь. 

Він каже, що як у будь-якого піхотинця, у нього є мрія: «втратити ногу нижче коліна. Функцій майже не втрачаєш, але списуєшся. І сміх, і гріх». Важке поранення серед його побратимів розцінюється як шанс потрапити додому. 

Втому під час виконання бойових завдань Василь називає безвихіддю. Але побратими та гумор допомагають йому триматися. 

«Намагаюсь знаходити варіанти відволікатись. Читаю. Реанімував комп’ютер, щоб була змога пограти й так відволіктись. Навушники з музикою майже не знімаю — теж добре абстрагує від реальності», — говорить хлопець. 

АйБоліт розповідає, що втома на фронті більше психологічна ніж фізична. 

«Війну порівняти можна хіба що з війною. З цивільним життям — ні. А як це зробити, коли ти бачиш постійно кров і смерть?» — ділиться бойовий медик. 

Востаннє він був удома в квітні 2024 року у відпустці. Ротації, як пояснює військовий, для його бригади «не існує». 

Він розповідає, що найбільша проблема — немає ким замінити військовослужбовців, які вже вміють воювати. Батальйон поповнюється, інші приходять навчатися. Це відбувається поступово.

«За пʼять днів воювати не навчишся. Для цього потрібно хоча б кілька місяців», — каже військовий.

Щодо відпустки, то в бригаді АйБоліта військовим дають її по десять днів три рази на рік. Ще 15 можна взяти за особливих обставин.

«Десять днів вдома побув — і вже мінус 45 тисяч гривень. Але я б і сто тисяч одразу віддав, аби вдома побути», — говорить медик. 

Як і протитанкісту Василю, АйБоліту допомагають триматися братерство і дружба на фронті. Хлопці та дівчата стараються підтримувати одне одного як можуть. Роблять усе, що від них залежить.

Медик додає, що на війні відчувається несправедливість: хтось може бути вдома, а він як військовий — ні. 

18 травня на Майдані Незалежності в Києві вчергове вийшли сімʼї військовослужбовців на підтримку ухвалення закону про демобілізацію. Це була вже 11 демонстрація, під час якої дружини й матері захисників вимагали від влади визначити чіткі терміни військової служби.

Костянтин (саме так представився військовослужбовець — ред.) з 17-ї танкової бригади розповідає, що прийшов на Майдан у Києві підтримати жінок, які чекають на своїх рідних.

Він приїхав у відпустку, а до цього воював під Авдіївкою та обороняв Бахмут. Чоловік розповідає, що мотивації у військових меншає, зокрема й через відсутність відпусток та демобілізації.

«Керівництво, яке не воювало [на полі бою], керує дивізіями. Ми прийшли добровольцями на фронт, а з нас зробили рабів. Мотивації — нуль. Раніше [мотивацією] був обовʼязок із захисту. І навіть гроші. Зараз [військових] доводять до самовільного залишення частини», — поділився Костянтин.

Відповідальність за самовільне залишення частини регулюється Кримінальним кодексом України. Відповідальність може передбачати штраф у розмірі 1 700 грн (сто неоподаткованих мінімумів), службове обмеження (дисциплінарний батальйон) та обмеження волі строком до десяти років. 

Адвокатка, ексрадниця Головнокомандувача ЗСУ і керівниця руху «Адвокати Збройних Сил України» Євгенія Рябека в коментарі Свідомим пояснює, що покарання залежить від кількості днів відсутності, її причини та оголошений спеціальний/воєнний стан чи бойові обставини. 

Протитанкіст Василь на власному досвіді розповідає, що рішення про відпустку/ротацію може залежати як від командира роти, так і від командира бригади. 

«Звісно, якщо йде наступ, людей не вистачає — ми й самі розуміємо, що зараз не час для відпочинку. Але в більшості випадків це залежить від суб’єктивної думки командира і стосунків із ним», — додає хлопець. 

Ротації для військових в Україні регулюються кількома нормативно-правовими актами:

Адвокатка Євгенія Рябека додає, що основні положення щодо ротацій і термінів служби на передовій, як правило, визначаються внутрішніми документами, які можуть змінюватися відповідно до поточної військової ситуації та необхідностей. 

Немає конкретної кількості днів, після яких підрозділ має бути відведений на ротацію. Рішення про це ухвалює командування відповідно до оперативних обставин стану особового складу, матеріально-технічного забезпечення тощо.

Водночас, додає адвокатка, керівництво прагне дотримуватися певних умов. Наприклад, проводити так звану «внутрішню ротацію» у тилові райони від кількох тижнів до кількох місяців.

Ротація військовослужбовців здійснюється за планами, затвердженими вищим військовим керівництвом. Вони передбачають чергування підрозділів для забезпечення безперервної боєздатності та мінімізації виснаження особового складу.

Водночас у разі загострення бойових або інших надзвичайних обставин терміни ротації можуть бути змінені на розсуд військового командування.

Після призначення Олександра Сирського Головнокомандувачем ЗСУ Офіс Президента заявив, що чекає від Головкома ЗСУ на «аудит» військовослужбовців, бо «з 1 млн мобілізованих у реальних бойових діях брали участь лише до 300 тисяч осіб».

Після проведеного аудиту народний депутат від «Слуги народу» Давид Арахамія заявив, що Міноборони виявило підрозділи Сил оборони, які за два роки війни «жодного разу не були на фронті». Кількість таких військових обчислюється тисячами.

«Вже умовно знайдено 8 000 людей, які просто прикомандировані до Генерального штабу і не воювали… За результатами завершення аудиту, я вважаю, що цифра буде набагато більшою», — заявляв Арахамія.

Одним зі своїх пріоритетів генерал Сирський називав налагодження процесу ротацій особового складу бойових бригад. Про це він заявив у березні 2024 року. 

У квітні 2024 року Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що триває планова ротація підрозділів, які з початку повномасштабного вторгнення виконували завдання в районах бойових дій.

«Таке рішення вдалось ухвалити, зокрема, і після перегляду чисельності певних підрозділів, які не беруть участі в бойових діях. Вивільнені тисячі військовослужбовців були спрямовані до бойових частин. Цей процес триватиме й далі», — йшлося у повідомленні. 

Зараз у Верховній Раді триває робота над законопроєктом про демобілізацію, який, серед іншого, також має на меті дати можливість військовим, що на службі з початку повномасштабного вторгнення і не тільки, відпочити.

18 червня 2024 року відбулося засідання Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки. 

«Одне з центральних питань — хід підготовки законопроєкту щодо демобілізації. Оскільки демобілізація — це похідна від мобілізації, то на початку заслухали інформацію щодо дієвості закону про мобілізацію», — йдеться у повідомленні пресслужби парламенту. 

Парламентарі погодили розробити окремий законопроєкт, який визначатиме терміни та процедуру демобілізації, до січня 2025 року.