Аргентина заявила про свої права на Фолклендські (Мальвінські) острови. Що відбувається?

Аргентина заявила про свої права на Фолклендські (Мальвінські) острови, Південну Джорджію і Південні Сандвічеві острови та прилеглі морські території. Відповідну заяву опублікувало Міністерство закордонних справ Аргентини. 

У МЗС зазначили, що суперечку можна вирішити лише за допомогою дипломатичних каналів та закликали британський уряд до перемовин. Там також підтвердили свою зацікавленість у дипломатичних місіях і співпраці з Генасамблеєю ООН для переговорів.

У британському уряді поки не відреагували на цю заяву.

Фолклендські (іспаномовний варіант — Мальвінські — ред. ) острови — це архіпелаг у південній частині Атлантичного океану на Патагонському шельфі. 

До 1811 року острови були колоніальними володіннями Іспанії, а у 1833 році їх захопила Велика Британія. Оскільки острови є британською заморською територією, вони мають внутрішнє самоврядування, але Об'єднане Королівство бере на себе відповідальність за їхню оборону та зовнішні справи. 

На островах проживає понад три тисячі мешканців станом на 2021 рік, більшість з яких має британське походження. 

Аргентина не визнає цю територію як британську. 

Під час виборчої кампанії новообраний Президент Аргентини Хав’єр Мілей заявляв, що Фолклендські (Мальвінські) острови є аргентинськими, і країна не відмовиться від свого суверенітету над ними. 

При цьому, на думку Мілея, слід враховувати позицію мешканців острова. 

Як зазначає історик Єгор Брайлян для «Радіо Свобода», аргентинські націоналісти ще з початку XX століття постійно наголошували на тому, що Фолклендські (Мальвінські) острови — це захоплена британцями територія, яку необхідно повернути.

У 1965 році ООН ухвалила резолюцію, згідно з якою Аргентина та Британія мали розв'язувати суперечливе питання через переговори, але вони не дали ніякого результату.

У 1982 році між Аргентиною та Великою Британією де-факто розгорілася війна за Фолклендські (Мальвінські) острови. Хоча офіційно ані Аргентина, ані Велика Британія не оголошували війну. 

За вісім років до цього, у 1976 році, до влади в Аргентині прийшла чергова військова хунта (з 1930 по 1976 роки в Аргентині відбулося п’ять військових переворотів — ред.), яка влаштовувала репресії та порушувала права людини. Через це погіршилася економічна співпраця зі США. 

Як зазначає Брайлян, станом на 1981 рік Аргентина перебувала в скрутному економічному становищі. У цій ситуації новий керівник військової хунти Леопольдо Галтьєрі вирішив влаштувати «маленьку переможну війну». 

Аргентинська влада хотіла через війну відновити популярність серед населення. Хоча ставлення населення до цього не було однозначним. 

2 квітня 1982 року близько пів тисячі аргентинських спецпризначенців захопили столицю Фолклендів. Тоді на території островів перебував нечисленний британський контингент. У відповідь на такі дії британський уряд на чолі з прем’єркою Маргарет Тетчер відправив до островів свій військово-морський флот та авіацію. 

Війна тривала до 14 червня 1982 року. Перемогу в ній здобула Велика Британія, яка контролює острови до сьогодні. Під час війни загинули 255 британців та 649 аргентинців.

Внаслідок програшу у війні генерал Леопольдо Галтьєрі пішов у відставку, і в 1983 році в Аргентині відбулися демократичні вибори. 

Для Великої Британії наслідком Фолклендської війни стала повна перемога консерваторів на парламентських виборах у 1983 році. Це була друга перемога на виборах прем’єрки Маргарет Тетчер. Крім цього, війна утвердила міт про «велич Британії» (з огляду на своє імперське минуле Велика Британія сприймалася як могутня і велична держава. Після Другої світової війни й початку розпаду Британської імперії,  а також через політичні та економічні кризи позиція країни у світі була дещо підірвана — ред.).

У 1983 році у Великій Британії ухвалили закон про спільне громадянство для жителів Фолклендських (Мальвінських) островів, тому всі мешканці острова отримали британське громадянство. 

У 2010 році британська нафтова компанія «Desire Petroleum PLC» заявила про початок пробних бурових робіт поблизу островів. За висновком британських експертів, у цьому регіоні розташоване одне з найбільших у світі родовищ нафти — до 400 мільйонів барелів. 

Ці дії засудила тодішня Президентка Аргентини Крістіна Фернандес де Кірхнер. 

Тоді 32 учасники підтримали позицію Аргентини.

Також уряд Аргентини заборонив кораблям і суднам під прапором Великої Британії, пов’язаним із нафтовою промисловістю, причалювати до аргентинських портів.

У 2013 році на Фолклендських (Мальвінських) островах пройшов референдум, під час якого мешканці острова мали вирішити, чи підтримують збереження статусу заморської території Сполученого Королівства. 

Під час референдуму 99.8% мешканців островів (при явці 92% — ред.) проголосували за збереження поточного політичного статусу. Проти проголосували лише три людини.

Тодішній Прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон заявив, що уряд підтримує проведення референдуму та «поважатиме й захищатиме» результат. А після оголошення результатів звернувся до Президентки Аргентини із закликом поважати результати референдуму. 

Наразі фолклендська тема залишається гострою у міжнародних відносинах.