7 книжок від журналістки Свідомих Анастасії Кондрат

З початком повномасштабного вторгнення багато українських читачів відклали книжки на потім з різних причин: стрес, брак часу, відсутність коштів на купівлю нових примірників чи неможливість читати через відсутність електроенергії. Однак книжки — найкращий спосіб дати відповідь на питання: «Чому так сталося?». 

У цій підбірці журналістка Свідомих Анастасія Кондрат зібрала книжки, які допомогли їй зрозуміти, що саме призвело до початку війни на сході України, що змушує людей вчиняти воєнні злочини, з чим стикаються люди в російському полоні і як трансформується світ в нових умовах.

Та сама книга із полиці Валерія Залужного. У ній український дослідник,  дописувач «Українського тижня» Олександр Кореньков досліджує битву за місто Мосул в Іраці. Мосул — півторамільйонне місто на півночі Іраку,  яке у червні 2014 року захопив ІДІЛ. Битву за Мосул заведено вважати однією з найбільших операцій іракських збройних сил з часів вторгнення коаліційних сил до Іраку у 2003 році. 

Автор переконаний, що Битва за Мосул сформувала концепцію ведення воєн у світі на роки вперед. Кореньков описує методи підготовки бійців, стратегію і тактику ведення бойових дій з «Ісламською державою», ведення інформаційної війни, медійне забезпечення функціонування «ІД» та її пропаганду. Також аналізує принципи адміністративного управління терористів на захоплених територіях в умовах бойових дій. 

Війна на сході України не почалась раптово. Цьому сприяли соціально-економічні умови,  в яких опинився регіон на початку 90-х років, становлення великих фінансових кланів, російська пропаганда, сепаратистські тенденції та розпалювання ворожнечі, яку просували місцеві  еліти. 

Денис Казанський і Марина Воротинцева — журналісти родом з Донеччини та Луганщини. Вони намагаються дослідити історію регіону та наводять перелік подій і процесів, які призвели до початку війни та формування незаконних збройних формувань на території Донецької та Луганської областей. Одним словом, must read для всіх, хто намагається розібратись у  тому, що передувало початку російсько-української війни.

Деокупація Київської області показала світові тяжкі злочини проти людяності,  які вчиняє російська армія на окупованих територіях, — масові вбивства цивільних і зґвалтування. Однак подібна практика не є новою; сексуальні злочини були частиною широкомасштабного та систематичного нападу на цивільне населення під час війни у Боснії та Герцеговині в 1992-1995 роках. 

Славенка Дракуліч, хорватська журналістка і письменниця, спостерігала за розглядами справ щодо воєнних злочинів під час балканських війн у Міжнародному кримінальному трибуналі в Гаазі. У книжці вона намагається зрозуміти, що керує людиною, яка вбиває і гвалтує цивільних. Також  розбирає сербських національних героїв, які давали наказ вчиняти злочини проти людяності,  але яких цінують в Сербії.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в  Україну та окупацією територій на півдні та сході сотні українців зіткнулися з фільтрацією та російським полоном. З кожним деокупованим містом з'являється інформація про катівні, де росіяни утримували та катували українців. 

У «Світлому шляху» український журналіст та письменник Станіслав Асєєв описує свій досвід утримання у катівні «Ізоляція», яку створили бойовики незаконного збройного формування «днр» у тимчасово окупованому Донецьку. В «Ізоляції» Асєєв провів 962 дні, його звільнили 29 грудня 2019 року. Усі, хто перебуває в «Ізоляції», зазнають постійних фізичних тортур, включно із застосуванням електричного струму та психологічного насилля.  В «Ізоляції» діють свої закони, а основне завдання тих, хто потрапляє, — вижити попри все. 

Книги Тімоті Снайдера стали особливо актуальними під час повномасштабної війни. Дослідник історії країн Центрально-Східної Європи та професор Єльського університету  є одним із небагатьох західних інтелектуалів,  який не шукає «хороших рускіх» і вперто переконаний, що єдиний можливий шлях завершити російсько-українську війну — забезпечити абсолютну перемогу України. 

У своїй книзі Снайдер досліджує трансформацію світу у 2011-2016 роках. Він зосереджується на ключових подіях цих років: Революції Гідності, окупації Криму та початку війни на сході України, мігрантській кризі в Європі, виході Великої Британії з ЄС та перемозі Дональда Трампа на виборах Президента США у 2016 році. Крім цього, Снайдер намагається довести, що ідея «кінця історії», яку на початку 1990-х сформував Френсіс Фукуяма, мала вплив на формування сучасного політичного порядку денного. 

Пітер Померанцев — син уродженця Києва, дисидента Ігоря Померанцева. У нього великий досвід роботи на російському телебаченні: працював радником з політики, продюсером та режисером на каналі ТНТ. 

«Нічого правдивого і все можливе» є таким собі посібником для розуміння сучасної Росії. Російська влада доклала зусиль, щоб сформувати як всередині країни, так і на заході, ілюзію вільних медіа, свободи слова і можливості виборів. Померанцев же описує те, як в Росії зародилась керована опозиція, яким чином влада знайшла шляхи впливу на «лібералів» і як у суспільстві формувалася ідея «бути поза політикою». 

Річард Хаас — дипломат-практик. Він працював президентом Ради з міжнародних відносин, до цього був директором планування політики Державного департаменту США і близьким радником Державного секретаря Коліна Пауелла в адміністрації Джорджа Буша.

Хаас переконаний, що нинішній світовий порядок, який сформувався після Другої світової війни, вичерпав себе, і, відповідно, старі підходи до формування зовнішньої політики не працюють. Основними загрозами сьогодення є поширення ядерної зброї, загрози тероризму, проникнення кіберпростору в усі сфери та кліматичні зміни.