Екоцид: вплив війни на українське довкілля та екологія як додаткова зброя РФ?

Від початку повномасштабного вторгнення російські військові вчинили безліч злочинів на території України, зокрема й екологічних. Росіяни знищують природні заповідники та промислові об’єкти, заміновують території лісів та акваторії морів — усе це шкодить довкіллю. Близько 44% найцінніших територій природно-заповідного фонду опинилися в зоні бойових дій або під тимчасовою окупацією. Ці території відіграють важливу роль для захисту біорізноманіття та збереження клімату. Представники деяких рідкісних видів опинилися в зоні активних бойових дій, що загрожує їхньому існуванню.

«Свідомі» детальніше розглянули екологічні злочини Росії в Україні. 

Унаслідок бойових дій на території України збільшилася кількість лісових пожеж. У порівнянні з 2021 роком площа пожеж у лісах зросла майже в 100 разів. Найгірша ситуація на Херсонщині та сході України, де за день вигорає близько тисячі гектарів лісу. 

Лісові пожежі знищують біорізноманіття. 7 червня внаслідок російського обстрілу спалахнула пожежа на території заповідного Балабанівського лісового урочища у Миколаївській області. Працівникам ДСНС вдалося загасити пожежу і врятувати пташеня сови.

У результаті обстрілів «Чернігівського військового лісгоспу» наприкінці березня пошкоджено понад 400 га лісу. Розмір шкоди від цього Державна екологічна інспекція оцінила у 3,4 мільярда гривень.

«Бойові дії на морі також мають негативний вплив [на довкілля], оскільки внаслідок мінування акваторій, потоплення кораблів і пошкодження приморської інфраструктури, а також викидів хімічних речовин страждають екосистеми Чорного й Азовського моря. Російські військові атакують портову інфраструктуру вздовж морського узбережжя та кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення отруйних речовин у море», — каже експертка з питань промислового забруднення ГО «Екодія» Марина Ратушна в етері «З вами FM». 

Нафтопродукти, які потрапляють у воду, формують плівку на поверхні води, порушують обмін енергією, теплом, вологою та газами між морем і атмосферою. 

«Підводні човни при випуску ракет відпрацьоване ракетне паливо скидають у воду. У вигляді плівки нафтопродукти можуть розповсюджуватись поверхнею моря, частково розчинятися у воді, а важчі фракції поступово осідають на дні. Остання категорія є найбільш проблемною — у випадку великих штормів це все потрапить у водне середовище і біоценози (сукупності рослин, тварин та мікроорганізмів) зазнають токсичного впливу», — розповідає директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін в інтерв’ю НВ. Вже відомо про масові загибелі дельфінів у акваторіях Чорного та Азовського морів, зокрема, неподалік тимчасово окупованого Маріуполя. 

«Орнітологи говорять про те, що Азовське та Чорноморське узбережжя України відіграє ключову роль для збереження популяції багатьох видів птахів. Частина узбережжя перебуває під тимчасовою окупацією, через що служба охорони природно-заповідних територій нерідко просто не може виконувати своїх функцій», — каже Ратушна. 

Виснажені війною птахи можуть потрапляти під обстріли, що напряму впливатиме на їх збереження та подальше розмноження.

Затоплені кораблі також впливають на екосистему моря, як і боєприпаси, що опиняються у воді.

Окрім цього, росіяни мінують акваторію Чорного моря. Дрейфуючі міни можуть становити загрозу не лише судноплавству, а й морським мешканцям. 

За словами директора Українського наукового центру екології моря Віктора Коморіна, ще одним фактором ризику є акустичний шум. Сонари у підводних човнах працюють на частоті, яка дуже негативно впливає на дельфінів. Ультразвукові та шумові ефекти від кораблів заганяють дельфінів у рибальські пастки та змушують їх викидатись на узбережжя.«Якщо казати про повоєнні часи, то допоки не будуть відновлені всі станції очистки води на узбережжі Чорного моря та системи каналізації у містах, проблема з безпечним купанням стоятиме гостро. Не кажучи вже про складний і масштабний процес розмінування, бо зараз акваторії заміновані дуже щільно», — зауважує Коморін.

Крім того, в Україні існує 50 водно-болотних угідь, які охороняються Рамсарською конвенцією. Вона забезпечує збереження водно-болотних угідь, а також птахів, які там живуть. 14 з них — під загрозою знищення через війну.

З 24 лютого до 22 червня 2022 року фахівці знешкодили вже 143 287 вибухонебезпечних предметів, з них 1 тис. 995 — це авіаційні бомби. 

З початку повномасштабного вторгнення РФ застосувала зброю та боєприпаси, які заборонені міжнародними договорами, щонайменше 210 разів. Найчастіше використовувалися касетні боєприпаси.

Знищена військова техніка та боєприпаси забруднюють ґрунт хімічними речовинами, серед яких — важкі метали. Залізо ж поступово ржавіє та розчиняється, а згодом потрапляє у ґрунт. Поширення залишків боєприпасів може призвести до екологічних ризиків, а також спричинити гострі хронічні впливи на здоров’я людей. 

Рух важкої техніки, будівництво оборонних споруд та бойові дії також пошкоджують ґрунтовий покрив України. Внаслідок цього рослинний покрив деградує, а вітрова та водна ерозії — посилюються. Люди, які живуть на таких територіях, відчуватимуть зміну якості води — вона буде непридатна для пиття, тому її потрібно утилізовувати.

Нещодавно росіяни окупували Запорізький залізорудний комбінат, який припинив свою роботу ще у березні. Очільник Запорізької ОДА Олександр Старух повідомив, що підприємство добуває руду, яка фактично не потребує збагачення, з глибини 1 км. Якщо на території комбінату зупиниться робота з відкачування води, її рівень підніметься, а шахта буде затоплена. Залізо забруднить водоносні горизонти регіону, унаслідок чого воду з них не можна буде використовувати. Наразі на території Запорізького залізорудного комбінату продовжують залишатися працівники, які намагаються не допустити екологічної катастрофи. 

«Від пожеж на нафтобазах в атмосферне повітря потрапляють такі речовини, як сажа, діоксид сірки, оксид азоту, важкі метали тощо», — розповіла Марина Ратушна. Ці речовини забруднюють повітря, а для людини можуть стати бомбою уповільненої дії із трагічними наслідками. Пожежі на нафтобазах також можуть призводити до кислотних дощів.

«У ґрунтах, просочених паливно-мастильними матеріалами, знижується водопроникність, витісняється кисень, порушуються біохімічні та мікробіологічні процеси. Внаслідок цього погіршується водний, повітряний режими та колообіг поживних речовин, порушується кореневе живлення рослин, гальмується їх ріст і розвиток, що спричиняє загибель», — зауважили фахівчині відділу клімату організації «Екодія» Оксана Омельчук та Софія Садогурська.

Ризики, пов’язані з пошкодженням комунікацій, підприємств та інших об’єктів, мають особливе значення, адже «в умовах відсутності контролю й можливостей ліквідації негативних наслідків ці явища потенційно збільшують масштаби негативного впливу».

Наприклад, екологічні збитки від обстрілів нафтобази у Крячках, що на Київщині, оцінюються у $25 млрд. 

9 березня російські військові знеструмили ЧАЕС, пошкодивши лінію електропередач на станції. Через відсутність електрики насоси, що забезпечують постійне охолодження відпрацьованого ядерного палива, не працювали. Унаслідок цього відходи палива могли перегрітися, а температура води у басейнах — зрости, що могло призвести до викидів радіоактивних речовин, які вітер міг рознести не лише по території України, але й Європи, Білорусі та РФ. Українським енергетикам вдалося полагодити високовольтну лінію.

«Вони [росіяни] копали окопи в Рудому лісі, що є найбільш радіоактивно забрудненою ділянкою цієї зони. Основна маса радіоактивних речовин зосереджена саме у ґрунтах, тож таке копання без спеціального захисту і вдихання піднятого через це пилу або навіть контакт зі шкірою призводять до радіаційного ураження», — проінформувала Ратушна.

Ситуацію погіршували й пожежі на території Чорнобильської зони, до ліквідації яких не допускали фахівців. Техніка росіян, яка просувалася цією територією, також підіймати радіоактивний пил.

Наразі у Чорнобильській зоні відчуження фахівці оцінюють масштаби завданих російською армією збитків. 

«За попередніми підрахунками, збитки від цієї окупації оцінюються у 2,5 млрд гривень», — повідомила Марина Ратушна.

У Міндовкіллі повідомляють, що через вторгнення росіян на територію ЧАЕС є ризики перенесення радіоактивного забруднення за її межі. 14-15 червня фахівці вимірювали рівень радіації ділянки шляху Київ-Іванків-КПП «Дитятки», а згодом обстежать ще декілька громад Київщини. 

Окупація Запорізької АЕС відбулася так само як і Чорнобильської: внаслідок пошкодження ліній електропередач спалахнула пожежа. Також росіяни підірвали там боєприпаси. 

ЗАЕС досі тимчасово окупована. Росіяни викопали окопи вздовж усього периметру станції, а армія РФ використовує цю територію, як військову базу. Російські війська ставлять під загрозу безпечну роботу ЗАЕС, адже там практично відсутні запчастини та витратні матеріали, а персонал працює під тиском. Наразі росіяни все активніше застосовують репресії щодо працівників тимчасово окупованої станції, зокрема, знущаються з персоналу та викрадають людей.

Надсилати інформацію про екологічні злочини РФ у Telegram-боти, зокрема у Saveecobot, Міндовкіллю чи Державній екологічній інспекції України.

Війна РФ проти України дала світові поштовх для відмови від викопного палива, використання якого, зокрема, пришвидшує зміну клімату. Проте Росія продовжує шкодити екології, і внаслідок повномасштабного вторгнення росіяни вже завдали збитків приблизно на 204 мільярди гривень.

Російські війська скоїли щонайменше 257 екологічних злочинів на території України. За словами Ірини Венедіктової, щодо екоцидів — злочинів проти довкілля — відкрито вже 12 справ.