Нацбанк та волонтери: між терміновими та довгостроковими потребами

23 липня військові з підрозділу «Гонор» розкритикували рішення Національного банку України щодо обмеження на використання гривневих платіжних карт за кордоном. Згідно з ним, клієнт банку може витрати не більше 100 тисяч гривень на місяць. 

На більшість власників гривневих рахунків це рішення взагалі не вплине. Проте це суттєво обмежує волонтерів. Тих, хто діє на низовому рівні, а свою діяльність організаційно не оформлює. Саме вони можуть найшвидше знаходити найпотрібніше у невеликих кількостях. Принаймні, так було досі. 

Позиція волонтерів

Одним із них є Павло Бондаренко. Разом з друзями за останні п’ять місяців передавав військовим тепловізори, БПлА, автомобілі, рації та іншу техніку. Минулого місяця 93 окремій механізованій бригаді передав квадрокоптер «Autel». Його вартість – близько 9 тисяч доларів. Тепер, аби оплатити його, потрібно три місяці та згода продавця на розстрочку.

Павло у Facebook розкритикував рішення НБУ. Після цього з ним сконтактувало кілька представників Нацбанку та порекомендувало написати листа з його пропозиціями. «Виходить, що ми маємо випрошувати своє право допомагати Збройним Силам Україні», – коментує Павло Бондаренко. 

На його думку, найбільш реалістичним з можливих виходів із ситуації є запровадження механізму одноразової авторизації. Пройшовши її, волонтер може перевищувати ліміт і не підтверджувати кожен платіж окремо. Подібну пропозицію висуває і громадський активіст та волонтер Сергій Стерненко. 

Якщо ж волонтерам доведеться для кожної оплати отримувати дозвіл від банку, це суттєво уповільнить їхню роботу. 

Позиція НБУ

Нацбанк пояснює, що неконтрольований відплив валюти загрожує стійкості економіки, тому за умов війни потребує обмежень. 

Приватно працівники НБУ пропонували Бондаренку спільно шукати рішення. Публічно банк заявляє про готовність до діалогу з волонтерам, проте заперечує існування самої проблеми. 

Перша заступниця голови Національного банку Катерина Рожкова в етері телемаратону заявила, що у квітні НБУ вже запровадив винятки для волонтерів із правил щодо переказів. Фізичні особи-волонтери можуть щомісяця витрачати 400 тисяч гривень, скориставшись рахунком-фактурою. У цьому документі має бути зазначено, що волонтер закуповує каски, бронежилети, прилади нічного бачення, БПлА чи інші товари. 

Рожкова вважає, що саме цим інструментом мають користуватися волонтери. Водночас не всі продавці виставляють рахунки-фактури. До того ж, це створює додаткове паперове навантаження на волонтера. 

Позиція економіста

Заступник директора інвестиційної компанії «Dragon Capital» Сергій Фурса вважає, що НБУ запровадили таку політику через неконтрольований вивід грошей з країни. У коментарі свідомим Фурса позитивно оцінює рішення і стверджує, що завдяки цьому зменшитися тиск на курс гривні.

Саме використання українських карток закордоном було основним каналом відтоку валюти з країни, вважає керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії «Concorde Capital» Олександр Паращій. Обмеження покращить співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону, і сумою платежів за кордон. Водночас, Паращій думає, що побічним ефектом є ускладнення волонтерських закупівель. 

«Така проблема, очевидно, вимагає окремої дискусії з Нацбанком і окремого вирішення», — додає Паращій у коментарі для «Свідомі».

Чи можливий компроміс?

Наразі незадоволені рішенням НБУ волонтери не можуть вийти на протест під будівлю через умови воєнного стану. НБУ ж є незалежною установою, тому навряд є сенс звертатися до Президента чи Кабінету Міністрів. 

Це рішення, перш за все, ухвалене через осіб, які, перебуваючи за межами України, зловживали встановленим обмінним курсом та виснажували золотовалютні резерви. Неможливо переконати їх так не робити без запровадження загальнообов'язкових правил.

Єдиним виходом є пошук компромісу між короткостроковими потребами війська та довгостроковою фінансовою стабільністю.

Фото: НБУ