~25 тисяч бранців Кремля утримує Росія

Згідно з даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, приблизно таку кількість цивільних викрала Російська Федерація.

Центр прав людини «ZMINA» встановив, що щонайменше 21 бранець потребує термінової медичної допомоги, без якої може загинути. 

За час повномасштабного вторгнення Національна поліція почала розслідувати насильницьке зникнення 8 800 людей. Уповноважена з прав дитини РФ Марія Львова-Бєлова стверджує, що Росія незаконно вивезла з України понад 700 тисяч дітей.

Медійна ініціатива з прав людини ідентифікувала близько ста місць утримання викрадених цивільних.

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим підтверджує 209 незаконно увʼязнених громадян України, 126 з яких — кримські татари.

За час війни до України повернули щонайменше 3 135 громадян України, з яких 150 цивільних.

Прослухати матеріал:

Московський міський суд розглянув клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу кримській татарці Леніє Умеровій за нібито «шпигунство». Їй продовжили арешт до 4 серпня 2024 року.

Про це повідомило Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим.

Раніше Лефортовський суд Москви на закритому засіданні продовжив утримання Умерової під вартою ще на два місяці — до 4 травня 2024 року. 

Нагадаємо, Леніє Умерову підозрюють нібито у «шпигунстві». Кримську татарку затримали на російсько-картвельському кордоні у грудні 2022 року. Вона намагалася потрапити в тимчасово окупований Крим до батька, що хворіє на онкологію.

Політв’язня, громадянського журналіста та учасника справи «другої сімферопольської групи» «Хізб ут-Тахрір» Рустема Шейхалієва етапували до в’язниці Єнісейська в Красноярському краї.

Про це повідомила його дружина Сурія Шейхалієва «Кримській солідарності».

26 квітня жінка отримала електронного листа від чоловіка, в якому той повідомив, що з 25 квітня перебуває в Єнісейську. До цього тиждень він пробув у СІЗО Красноярська.

Раніше громадянський журналіст написав своїй матері, що 18 березня 2024 року його та інших ув’язнених вивезли із СІЗО №3 Новочеркаська. Деякий час Рустем перебував разом із ними.

Нагадаємо, раніше громадянського журналіста Рустема Шейхалієва не госпіталізували після того, як 16 січня під час засідання у нього почалася сильна кровотеча з носа. Бранцю також відмовили у проведенні електрокардіограми. Чоловік підозрює, що в нього серцева недостатність.

У тимчасово окупованому Криму дільничний за дорученням «Центру з протидії екстремізму» вручив застереження про «неприпустимість порушення закону про мітинги» захисникам політв’язнів — Лілі Гемеджі та Рустему Кямілеву.

Про це повідомив Рустем Кямілев у коментарі «Кримській солідарності».

Застереження також вручили громадському захиснику та активісту «Кримської солідарності» Сеїт-Осману Каралієву. Чоловіка звинуватили в нібито «організації масової акції». До нього звернулися з вимогою «вжити заходів» щодо усунення екстремістської діяльності та порушень громадського порядку. Інакше пообіцяли застосувати адміністративні та кримінальні статті.

Також застереження вручили кримськотатарському правозахиснику та юристу Назіму Шейхмамбетову. Його попередили про «неприпустимість дій, які створюють умови для скоєння злочинів та правопорушень», і «неприпустимість продовження антигромадської поведінки».

Шейхмамбетов із застереженням не погодився і зазначив, що не розуміє, у зв’язку з чим видали документ. Крім того, він наголосив, що вважає попередження незаконним, оскільки силовики не роз’яснили йому причини та підстави для вручення застереження.

Працівник так званого «відділу поліції “Джанкойський”» вручив правозахисниці та журналістці Лутфіє Зудієвій попередження про «неприпустимість порушення закону» під час масових акцій. 

Про це Лутфіє Зудієва повідомила «Кримську солідарність». 

Зудієву попросили підписати, що вона попереджена про заборону приховувати особу під час акцій, мати при собі зброю та інші небезпечні предмети, вибухівку, алкогольну продукцію. 

У зв'язку з чим винесли це попередження, дільничний не пояснив. Журналістка із застереженням не погодилася та зазначила, що дії так званого «МВС Криму» «не мотивовані».

9 квітня Апеляційний «суд» Криму залишив чинним рішення про притягнення до адміністративної відповідальності незалежної журналістки Лутфіє Зудієвої за нібито «зловживання свободою масової інформації». 

Раніше росіяни звинуватили Лутфіє Зудієву в нібито зловживанні свободою масової інформації та оштрафували її на 500 рублів, що еквівалентно 208 гривням. Раніше у так званому «Центрі протидії екстремізму» на неї склали протокол за «поширення в медіа інформації про іноземних агентів або вироблених ними матеріалів без вказівки на статус іноземного агента».

Так званий «Київський районний суд Сімферополя» продовжив запобіжний захід колишньому імаму мечеті села Лобаново Ремзі Куртнезирову й залишив його під домашнім арештом до 4 серпня. 

Про це повідомила його адвокатка Сафіє Шабанова «Кримській солідарності». 

Суд також не задовольнив клопотання сторони захисту дозволити колишньому імаму залишати межі будинку та виходити на прибудинкову територію. Крім того, у середині липня кримського татарина помістять на психіатричну експертизу до стаціонару. 

«Він вирішив, що його думка ніяк не позначиться на результатах процесу, тому не заперечував проти переміщення туди. Я позицію підзахисного підтримала», — додала Сафіє Шабанова. 

Куртнезирова затримали 5 березня через нібито причетність до «Хізб ут-Тахрір». У нього діагностовано гіперінтенсивну хворобу третього ступеня, є наслідки цереброваскулярної хвороби (патологія, пов'язана з головним мозком). Він також переніс три інсульти і хворіє на цукровий діабет.

Ремзі Куртнезиров — колишній імам мечеті в Лобановому, який за станом здоров’я останнім часом перестав проводити релігійні обряди.

Так званий «Південний окружний суд у Ростові-на-Дону» не змінив запобіжний захід учасникам «першої Джанкойської групи» у справі «Хізб ут-Тахрір». Активіст Енвер Крош, громадянський журналіст Вілен Темер'янов, Рінат Алієв та Едем Бекіров залишаться під вартою до 29 серпня. 

Про це повідомив адвокат Еміль Курбедінов «Кримській солідарності». 

За його словами, суд не взяв до уваги докази захисту та оголосив перерву в судовому процесі до 30 травня. 

Основним «доказом» у цій кримінальній справі є аудіозапис розмови в мечеті за 2015 рік. Еміль Курбедінов упевнений, що її витягли з архівів ФСБ через вісім років. 

«Усі ці роки ці люди кримінально не переслідувалися і жодної небезпеки для суспільства не несли», — каже адвокат.