~25 тисяч бранців Кремля незаконно утримує Росія

Згідно з даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, приблизно таку кількість цивільних викрала Російська Федерація.

Центр прав людини «ZMINA» встановив, що щонайменше 21 бранець потребує термінової медичної допомоги, без якої може загинути. 

За час повномасштабного вторгнення Національна поліція почала розслідувати насильницьке зникнення 8 800 людей. 

Уповноважена з прав дитини РФ Марія Львова-Бєлова стверджує, що Росія незаконно вивезла з України понад 700 тисяч дітей.

Медійна ініціатива з прав людини ідентифікувала близько ста місць утримання викрадених цивільних.

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим підтверджує, що незаконно ув’язнили 217 осіб, з них 131 — кримські татари. 

За час війни до України повернули щонайменше 3 767 громадян України, з яких 168 цивільних.

Прослухати матеріал:

Кримськотатарський громадянський журналіст Осман Аріфмеметов, незаконно засуджений окупаційним судом до 14 років ув’язнення, схуд на 22 кілограми у в’язниці Мінусинська Красноярського краю РФ.

Про це повідомила «Кримська солідарність» з посиланням на матір бранця Кремля Емдіє Аріфмеметову.

Жінка розповіла, що зараз її син перебуває в суворих умовах утримання (СУС). Йому заборонили телефонувати рідним, можна лише надсилати листи.

На обід усім в’язням дають свинину, яку Осман Аріфмеметов через релігійні міркування не їсть. Найімовірніше, кримський татарин схуд через неповноцінне харчування.

Османа Аріфмеметова затримали 27 березня 2019 року в Сімферополі, коли в десятках будинків кримських татар одночасно відбулися обшуки. 24 листопада 2022 року його засудили до 14 років за участь у «другій сімферопольській групі “Хізб ут-Тахрір”». У травні цього року політв’язня перевели до в’язниці в Мінусинську Красноярського краю РФ.

«Хізб ут-Тахрір» — це ісламська політична партія. У Росії в 2003 році її визнали терористичною організацією, а причетних до неї почали переслідувати. Звинувачують учасників у «антиконституційній діяльності» та спробі створити так званий «всесвітній халіфат». Після окупації Криму в 2014 році росіяни поширили дію свого законодавства й на півострів. У причетності до «Хізб ут-Тахрір» почали звинувачувати кримчан-мусульман, таким чином посиливши тиск на кримських татар за незгоду з окупацією Криму.

У тимчасово окупованому Криму представники «незаконного управління ФСБ» затримали юристку Людмилу Колесникову. Окупаційна влада звинуватила жінку в шпигунстві та наданні фінансової допомоги Україні за купівлю цифрових поштових марок.

Про це повідомила Кримська правозахисна група з посиланням на лист Колесникової, який вона передала із СІЗО-1 Сімферополя.

Людмила Колесникова повідомила, що з 2022 року вона жила в Ірландії, де оформила «статус тимчасового захисту». У червні 2024 року приїхала на похорон матері до тимчасово окупованої Ялти, але на цвинтарі її затримали співробітники ФСБ та запроторили до СІЗО №2.

3 жовтня 2024 року проти Людмили Колесникової відкрили карну справу та обрали запобіжний захід — взяття під варту. До того вона три місяці була у статусі затриманої. Жінка написала, що її утримували «без предметів гігієни, гребінця та спідньої білизни». 

За словами Людмили, її звинуватили в шпигунстві та наданні фінансової допомоги Україні в розмірі 25 євро. Жінка каже, що кримінальну справу за ст. 275 Кримінального кодексу РФ порушили через дві NFT-марки про «російський військовий корабель», які вона купила два роки тому за 25 євро. З доказів у звинуваченні, вважає вона, лише витяг з банківського застосунку «Revolut». Колесникова додає, що не має захисника, а сама вона не може захищати себе з вʼязниці.

У Росії Південно-окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив до 18 років ув’язнення українського військовополоненого Олексія Максимова за нібито участь у терористичній організації та навчання терористичної діяльності.

Про це повідомила правозахисна організація «Меморіал».

Росіяни полонили Олексія Максимова у травні 2022 року на заводі «Азовсталь». До лав «Азову» чоловік приєднався у 2018 році: був слюсарем та ремонтував автівки військових.

Максимов брав участь у засіданні суду в режимі відеоконференції із СІЗО №2 в Таганрозі. Свою провину визнав частково. Одним з «експертів» у справі українського військовополоненого був доктор соціологічних наук Максим Васьков, який розповів нібито історію створення «Азову», про його командирів, ідеологію, символіку, ставлення до мирного населення Донеччини й Луганщини тощо. 

Засуджений до 15 років кримський політв’язень Асан Яніков не може спілкуватись із сім’єю. З етапування до Владимирського централу російські тюремники не дозволяють чоловіку телефонувати й отримувати більшість листів.

Про це громадському об’єднанню «Кримська солідарність» розповіла його сестра Фатіме Янікова.

​​Кримськотатарський активіст неодноразово намагався донести скарги начальнику в’язниці Віктору Костіну. Однак, як повідомила Янікова, заяви її брата до начальника не доходять і зустрітися з Костіним Асану не дозволяють. З жовтня минулого року Яніков зміг зателефонувати сім’ї лише двічі.

Також, розповіла Фатіме Янікова, у квітні цього року два постові побили її брата, після чого скоротили йому видавання хліба удвічі-тричі. Через це політв’язень почав стрімко худнути. Зараз, після того, як Асана Янікова відвідав адвокат, ситуація з хлібом та продуктами «покращилася». Окрім того, політв’язень має хронічні проблеми зі шлунково-кишковим трактом, але наразі вони його не турбують. 

Асан Яніков — активіст, який до арешту відвідував суди з політично мотивованих справ у Криму. У 2017 році виходив на одиничний пікет, протестуючи проти переслідувань за національною та релігійною ознаками. Яніков займався відправленням передач політв’язням до СІЗО та був учасником «Хізб ут-Тахрір».

«Хізб ут-Тахрір» — це ісламська політична партія. У Росії в 2003 році її визнали терористичною організацією, а причетних до неї почали переслідувати. Звинувачують учасників у «антиконституційній діяльності» та спробі створити так званий «всесвітній халіфат». Після окупації Криму в 2014 році росіяни поширили дію свого законодавства й на півострів. У причетності до «Хізб ут-Тахрір» почали звинувачувати кримчан-мусульман, таким чином посиливши тиск на кримських татар за незгоду з окупацією Криму.

Так званий «суд» на тимчасово окупованій російськими військовими частині Запорізької області засудив за нібито «шпигунство» мешканця Токмака Дмитра Шайногу.

Про це повідомила російська генпрокуратура.

Російські спецслужбовці викрали 41-річного Шайногу в жовтні 2022-го в Токмаку, а згодом перевезли до Мелітополя. Його звинуватили в зборі та передаванні українським спецслужбам даних про місця дислокації техніки та особового складу підрозділів армії РФ. Незаконний суд відправив чоловіка до колонії суворого режиму на 12 років.

Росіяни стверджують, що з серпня по жовтень 2022 року Шайнога перебував на території Запорізької області, де збирав і передавав за допомогою месенджера співробітникові ГУР МО відомості про місце розташування російських військ та техніки. На думку росіян, цю інформацію могли використати для завдавання ударів.

Кримського політв’язня Еміля Зіядінова, засудженого до 17 років ув’язнення, етапували з в’язниці №2 Липецької області до виправної колонії №5 у місті Коряжма Архангельської області.

Про це повідомила громадянська ініціатива «Кримська солідарність» з посиланням на дружину бранця Кремля Ельвіє Зіядінову.

Етап тривав два тижні та два дні. 23 вересня чоловік виїхав із в’язниці та 9 жовтня зв’язався з дружиною. Еміль повідомив, що перебуває у виправній колонії №5 на карантині.

Дружина кримського татарина розповіла, що одразу після прибуття до Коряжми його змусили поголитися, хоча Еміль заперечував, посилаючись на правила внутрішнього розпорядку російських пенітенціарних установ, які дозволяють в’язням мати бороду до дев’яти міліметрів включно. Проте керівництво колонії заборонило залишити бороду.

Російські силовики заарештували дитячого тренера Еміля Зіядінова після обшуків 7 липня 2020 року. Згідно з матеріалами справи, обвинувачений не мав при собі зброї, вибухівки, боєприпасів, не планував здійснювати терористичного акту й не закликав інших до здійснення терористичних дій.

Проте окупаційний суд звинуватив Зіядінова в участі в організації «Хізб ут-Тахрір» і «підготовці до захоплення влади». 19 квітня 2022 року суддя Південного окружного військового суду Станіслав Жидков призначив кримському татарину 17 років позбавлення волі.

«Хізб ут-Тахрір» — це ісламська політична партія. У Росії в 2003 році її визнали терористичною організацією, а причетних до неї почали переслідувати. Звинувачують учасників у «антиконституційній діяльності» та спробі створити так званий «всесвітній халіфат». Після окупації Криму в 2014 році росіяни поширили дію свого законодавства й на півострів. У причетності до «Хізб ут-Тахрір» почали звинувачувати кримчан-мусульман, таким чином посиливши тиск на кримських татар за незгоду з окупацією Криму.

Південно-окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив українця Максима Воробйова на 16 років.

Про це повідомила російська прокуратура.

Згідно з вироком російського суду, перші три роки з шістнадцяти Воробйов відбуватиме незаконне покарання у в’язниці, а решту терміну — в колонії суворого режиму. Окрім ув’язнення, українця оштрафували на пів мільйона російських рублів.

За версією окупаційного «суду», торік Воробйов нібито став членом спільноти, завданням якої було організовувати терористичні акти та диверсії на окупованих територіях Запорізької області. Він також нібито долучив до організації свого знайомого Максима Тимофеєва.

Разом із ним Воробйов отримав саморобну вибухівку, яку використав упродовж квітня-червня 2023 року для підриву трьох локомотивів у Мелітопольському депо.