23 серпня — День прапора: історія і значення

У сучасному світі національні символи відіграють важливе значення, оскільки уособлюють культуру, традиції та історичну пам’ять конкретного народу. В Україні такими символами є державний герб, гімн та прапор. 

28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила Державним прапором України синьо-жовтий стяг. 23 серпня  2004 році президент Леоніда Кучми запровадив День державного прапора. Таким чином держава хотіла виховувати серед українців повагу до національних символів,  а також вшанувати багатовікову історію українського державотворення. У 2009 Віктор Ющенко доповнив указ та заснував щорічну церемонію підняття прапора у всій Україні.

Від початку російської агресії проти України державний прапор став для українців ще більш сакральним. Його вивішують на найвищій точці кожного звільненого від росіян міста. У 2015 році захисники Донецького аеропорту попри небезпеку встановили його на диспетчерській вежі, де він майорів весь час,  поки вежа не впала. У 2022 році захисники Маріуполя встановили прапор над «Азовсталлю», а потім забрали з собою у полон. Зараз цей прапор зберігається у Національному музеї історії України. 

З точки зору геральдики прапор України — синьо-жовтий горизонтальний двоколор зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. Ідеальними кольорами вважаються берлінська глазур і жовтий хром.

Найпоширенішим тлумаченням українського прапора є те, що синій колір уособлює небо,  а жовтий — колосся пшениці. Однак існують версії про те, що ці кольори символізують дві стихії — воду та вогонь; синій — це усе земне, а  жовтий уособлює Творця. Версія про небо та колосся пшениці найбільш популярна, тому що її використовували для популяризації стяга на Наддніпрянщині на початку XX століття.

Перші згадки об'єднання синього і жовтого кольорів на території сучасної України датуються 1256 роком і пов'язують з гербом Львова із зображенням жовтого лева на блакитному тлі. Також заведено вважати, що вперше синьо-жовтий прапор вивісили у 1948 році над Львівською ратушею. 

Після цього він почав набувати усе більшої популярності в українців, а після революції 1905 року його почали використовувати у Наддніпрянській Україні. У період української революції 1917-1921 років цей стяг був державним прапором Української Народної Республіки й Української Держави. Також синьо-жовтий стяг був прапором Карпатської України у 1938-1939 роках і Української держави 1941 року. 

В Україні існує дискусія про необхідність перевернути прапор. Прихильники цієї ідеї вважають, що історично нібито жовта смужка була вгорі,  а синя знизу.  Однак голова українського геральдичного товариства Андрій Гречило пояснює, що першим законодавчим документом, який регулює порядок кольорів, був тимчасовий закон про флот УНР, що ухвалила Центральна Рада у  1918 році, і в якому йдеться саме про синьо-жовте поєднання кольорів. Гречило додає,  що немає жодних геральдичних підстав змінювати порядок кольорів на прапорі України. 

Після початку повномасштабного російського вторгнення синьо-жовтий стяг без перебільшення став найбільш впізнаваним прапором. Якщо раніше День державного прапора був лише способом нагадати про важливість державних символів, то сьогодні прапор є уособленням свободи.