Афганська передісторія: чому «Талібану» вдалося захопити країну?

12 серпня 2021 року радикальний ісламістський рух «Талібан» захопив міста Кандагар і Герат.  15 серпня Президент Афганістану Ашраф Гані та віцепрезидент Амрулла Салех покинули країну, коли представники руху підійшли до столиці — Кабулу.

16 серпня «Талібан» оголосив закінчення війни. Наразі бойовики зайняли президентський палац в Кабулі та контролюють майже всю територію Афганістану.

Віцепрезидент Афганістану Амрулла Салех оголосив себе чинним головою держави. Він закликав чинити опір талібам.

Медіа «Свідомі» дослідило історію руху «Талібан» та пояснюють, чому представникам радикального ісламістського руху вдалося захопити владу в Афганістані. 

Радикальний ісламістський рух «Талібан» з’явився у 1994 році. Його заснував мулла Мухамед Омар разом з іншими іранськими студентами мусульманської духовної школи. З 1996 до 2001 таліби встановили в Афганістані Ісламський Емірат Афганістан. За роки правління, таліби розробили свої закони шаріату, які здебільшого стосувалися жінок, зазначає «Amnesty International».

Так, афганкам забороняли отримувати освіту після 12 років (дозволялося лише читати Коран), виходити на вулицю без чоловіка та паранджі, яка мала покривати тіло та обличчя повністю, взувати підбори, голосно розмовляти у публічних просторах, виходити на балкон, з’являтися у ЗМІ та на світських заходах, викликати таксі. Також забороняли змальовувати жінок у рекламі чи вимовляти слово «жінка». Поза законом також були салони краси та магазини з модним одягом. За роки свого правління таліби звільнили усіх жінок через заборону працювати, а чоловікам-лікарям заборонили торкатися чужих жінок, що призвело до зростання кількості смертей серед жіночого населення. За порушення «законів» жінок публічно карали та страчували. У 1996 році, наприклад, таліби побили ноги 225 жінкам нагайкою через те, що вони нібито порушили дрес-код.

Афганку Бібі Айші видали заміж у 12 років за домовленістю. Через насильство, яке чинив над нею її «чоловік», Айші намагалася втекти назад до родини, однак батько здав її талібам, які за цей вчинок відрізали їй вуха та ніс.

Таліби також забороняли попмузика, шахи, алкоголь, телебачення та комп’ютери для всіх мешканців Афганістану.

Сьогодні «Талібан» відстоює позицію тотальної заборони надалі. На телебаченні індійські та турецькі мильні опери вже замінили релігійними програмами, які йдуть без реклами. А в деяких районах Афганістану таліби почали примушувати жінок до шлюбу. Про це пише The Guardian.

З 9 липня ООН також зафіксувало, що таліби вбили 183 цивільних, а з 16 серпня — 27 дітей.

Є кілька причин, які можуть пояснити швидке захоплення влади талібами.

Спершу це пов’язували з тим, що США виводить іноземні війська з Афганістану. У 2001 році, після теракту 11 вересня у Нью-Йорку, США, разом з іншими державами-членами НАТО, ввели війська в Афганістан у рамках початку Глобальної війни з тероризмом та встановили уряд у Кабулі. Після цього таліби періодично здійснювали напади на столицю Афганістану, а у 2012 році напали на воєнну базу ООН — «Табір Бастіон».

У 2018 році «Талібан» почав переговори із США, а у 2020 — уклав мирну угоду, згідно із якою США мали вивести свої війська з Афганістану, а таліби — запобігти нападам на американських військових, пише BBC.

США дотримується своєї частини договору, а тому до 11 вересня планує вивести свої війська з території Афганістану. Цей процес розпочав Дональд Трамп, а чинний президент Джо Байден його підтримав. Це викликало критику з боку Республіканської партії США. Однак Байден наголошує на тому, що Афганістан має самостійно боротися за свою незалежність.

«Ще один рік або ще п'ять років військової присутності США не мали б жодного значення, якби афганські військові не могли або не хотіли утримувати свою країну», — прокоментував ситуацію Байден в інтерв’ю виданню «Голос Америки».

Таке рішення призвело до зменшення кількості військових, які стримували «Талібан». Про це заявив Голова міжнародного відділу Ради національної безпеки Афганістану Ахмад Шуджа Джамал в інтерв’ю «Al Jazeera».

«Цього року таліби змогли поширити свою кампанію майже на всі провінції (до того рух щороку влаштовував наступальні кампанії у кількох провінціях). Сили національної безпеки Афганістану миряться з ескалацією, тому що коли ви маєте 14 бійців із 14 автоматами, ви пошлете їх у 14 провінцій. Але ви не можете зробити те саме, коли провінцій 34», — зазначає Ахмад Шуджа Джамал.

«Талібан» скористався невизначеністю серед солдатів афганської армії, які після мирної угоди відчули себе покинутими. Афганці оцінили документ як кінець, пише «The Washington Post».

Сили національної безпеки та оборони Афганістану зазначають, що здалися, аби уникнути жертв серед цивільного населення. Однак таку поведінку пояснюють також корупцією в армії та відсутністю морального духу.

«Афганська армія ніколи не знала, скільки точно військовослужбовців вона нараховує. Також солдатів часто відправляли служити в регіони, де в них не було сімейних чи племінних зв’язків. Це одна з причин, чому частина афганських військових так швидко залишала без бою свої позиції», — каже Джек Вотлінг з британського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) в інтерв’ю «BBC Україна».

Відсутність мотивації боротися афганські солдати пояснили також тим, що за останні 6-9 місяців вони не отримували зарплату. Натомість, таліби пропонували їм гроші, зазначає «The Washington Post». 

Іншою причиною може бути остаточне об’єднання бойовиків навколо угрупування «Талібан». Після смерті засновника руху Мухамеда Омара у 2013 році таліби розділилися на конкуруючі фракції, як зазначає казахська редакція «Радіо Свободи» — «Радио Аззатык».

Одна група підтримала сина Омара як наступного лідера руху, інша — складалася з командирів самостійної терористичної організації «Мережа Хаккані», яку пов’язують з Пакистаном. Дослідження Інституту миру США (2019) довело, що бойовики створили більш організований політичний рух, а тому змогли захопити та керувати територіями.

Для цього вони створили тіньовий контроль над рухом, що дозволило обирати потрібних людей для контролю територій. Пізніше, у 2015, таліби змогли об’єднатися навколо мулли Мансура, який був заступником Омара. До того ж, сьогоднішній «Талібан» складається не тільки з афганців, але й з бойовиків неафганського походження.

«Це вже не пуштунський етнонаціональний рух, яким він був у 1990-х роках. Він став більш різноманітним», — коментує аналітик з питань безпеки в Афганістані Тед Каллахан в інтерв’ю «Радио Аззатык». 

Про розширення складу «Талібан» говорить також і Рада безпеки ООН у своєму звіті.

Близько 6500 бойовиків «Талібану» є вихідцями з Пакистану. До руху також входять особи родом з Центральної Азії, Чечні та колишні члени «Аль-Каїди». Ще — таджики, узбеки та туркмени. За оцінками НАТО, чисельність групи зараз найбільша за всю історію існування руху — 85 тисяч бійців.

Серед причин, чому таліби можуть протистояти силовим структурам Афганістану, Голова міжнародного відділу Ради національної безпеки Афганістану також виокремлює те, що Пакистан спонсорує рух зброєю та вибухівкою через відсутність контролю на кордоні. До ймовірних спонсорів «Талібану» також відносять Іран, Китай та Росію. У червні 2021 року ООН дослідила фінансування «Талібану» та видала звіт, згідно із яким рух володіє від 300 млн до 1,6 млрд доларів на рік.

Зі звіту відомо, що гроші таліби отримують від виробництва опіуму, торгівлі наркотиками та за викрадення людей із метою викупу. Також у звіті зазначається, що таліби заробили 464 млн доларів за допомогою видобутку корисних копалин на підконтрольних їм територіях. Американські чиновники стверджують, що «Талібан» отримує зброю та гроші від Росії, яка також навчає їхніх бойовиків.

До того ж таліби розпочали наступальну кампанію не 12 серпня, а з кінця травня, коли «Талібан» періодично захоплював провінції. Тому зі швидким просуванням бойовиків до столиці Афганістану пов’язують і слабкий контроль районних центрів, де єдиним урядом може бути лише поліція, зазначає видання «Vox».

Наостанок, бойовики радикального ісламістського руху «Талібан» використали психологічний маневр — вони сфокусувалися на політичних розбіжностях серед людей, які не підтримують талібів, однак паралельно не погоджувалися і з політикою уряду Гані.

«Багато людей почувають себе позбавленими права власності або відчуженими від центральної влади, що дає їм набагато менше підстав боротися від імені уряду, щоб стримувати “Талібан”», — коментує виданню «Vox» старший аналітик Міжнародної кризової групи з питань Афганістану — Ендрю Воткінс.

Таким чином уряд відмежував місцеві громади від центрального уряду, чим погіршив комунікацію, співпрацю та підтримку між регіонами країни.  

Наразі мешканці Афганістану намагаються виїхати з країни будь-якими методами та шляхами, адже не почувають себе у безпеці, оскільки «Талібан» надалі підтримує власну ідею шаріату, закони якого вони встановили ще у 1990-х роках.