«17 людей закрили у камері, яка розрахована на двох»: що відбувається із жінками у російському полоні?

З перших днів повномасштабної війни РФ стала цілеспрямовано викрадати цивільне населення і брати в полон військовослужбовців. Серед затриманих — кілька сотень українських жінок, деякі — зі значними проблемами зі здоров'ям, а також вагітні. Точна кількість цивільних заручниць та жінок-військовополонених досі невідома. За даними МІПЛ, з 24 лютого з полону повернули лише 39 жінок. 

Зі свідчень звільнених заручниць відомо, що росіяни утримують у полоні українських жінок у таких самих умовам, як і чоловіків — у тісних камерах, без медичної допомоги та засобів гігієни.

За якими ознаками незаконно затримували українок, в яких умовах та місцях їх утримували та за яких обставин звільняли — розповідають «Свідомі» на основі свідчень жінок, звільнених з російського полону, підготовлених «Медійною ініціативою за права людини». 

Від 24 лютого РФ продовжує застосовувати практику щодо затримань, впроваджену з 2014 року. Проте з'явилися і нові, зокрема через ріст фемінізації Збройних Сил України — кількість бранок значно збільшилась. Координаторка МІПЛ Тетяна Катриченко говорить, що наразі росіянам бракує місць утримання, а ті, що є, не пристосовані для потреб жінок.

Серед основних причин затримання жінок можна виокремити декілька.

Причин для таких затримань зазвичай немає. Вони були характерні для північних областей, коли відбулося захоплення територій Київської, Сумської та Чернігівської областей. Місцеві мешканці не встигли виїхати, а російські військовослужбовці затримували людей на вулицях, поблизу власних будинків. Наприклад, у селі Ягідне, що на Чернігівщині, військові РФ утримували кількасот цивільних — чоловіків, жінок, дітей, незалежно від віку та стану здоров’я — у підвалі місцевої школи. 

Росіяни затримують представниць місцевого самоврядування та освітян. МІПЛ опитали директорку однієї зі шкіл на Херсонщині, яку з колегами затримали в серпні. Жінка розповіла, що росіяни вважали, що, за умови, якщо вона погодиться на співпрацю, то за нею підуть батьки і діти. 

Російські військові переслідують та затримують журналісток, волонтерок та громадських активісток. Також відомі випадки, коли викрадали місцевих мешканок, які виходили на проукраїнські мітинги. 

На одному з таких мітингів затримали Олену Бубнову з Каховки. 3 квітня мітингарів оточили російські військові. Вони дали 15 хвилин, аби люди розійшлися. Однак Бубнова розпочала діалог з російським військовим, за що її затримали. 

«На мені був пов’язаний наш прапор. Військовий РФ підбіг до мене і сказав: “Тряпку зніми”. Я йому відповіла, що це не тряпка, а наш прапор. Після цього мене повели до автозака», — згадує жінка. Два дні Олену тримали у підвальному приміщенні. 

Найбільше жінок затримували при спробі виїхати з тимчасово окупованого Маріуполя. Однією з них стала Марія Вдовиченко, якій на момент затримання було 17 років. Разом із батьками вона декілька днів простояла в черзі на фільтрацію в селищі Мангуш.

«Нас утримували насильно. Вийти з машини було неможливо, за це знищували. Ми провели кілька діб в очікуванні на холоді, без їжі та можливості сходити в туалет. Ніколи не забуду розмову двох солдатів так званої “днр”: “Що ти зробив з тими, хто не пройшов фільтрацію? — Застрелив десятьох, а далі не рахував, нецікаво”. Я зайшла в кімнату, де було п'ять солдатів зі зброєю. Один із солдатів, який лежав на матраці, подивився на мене і сказав: “Не подобається. Попереду будуть ще жінки, знайдемо щось”», — каже дівчина. 

12 квітня 2022 року віцепрем’єр-міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук повідомила, що в полоні перебуває 1700 українських військовослужбовців і цивільних, із яких 500 — жінки. 11 серпня Верещук уточнила, що в полоні перебуває 131 захисниця «Азовсталі». 

Карина з 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Білінського потрапила у полон 12 квітня. За її словами, іншого вибору не було — вони перебували в оточенні, бракувало їжі, води, боєкомплекту.

«Нас привезли машиною у фільтраційний пункт у Сартані, Донецька область. Закрили в ангарі. Жінок було понад 50. Також були важкопоранені чоловіки. Дівчата-медики надавали їм допомогу. Ми там переночували, а наступного дня нас вивезли до колонії в Оленівці», — розповідає дівчина. 

Жінок та чоловіків тримали в підвалах райвідділків поліції, адміністративних будівлях, приміщеннях місцевих підприємств. Також переміщували на тимчасово окуповані райони Донецької та Луганської областей. Деяких вивозили через територію Білорусі в Росію — СІЗО Курська, Таганрогу та колонія-поселення № 3 Брянської області. 

До 24 лютого на Донеччині та Луганщині діяла одна схема ув’язнення.

«Коли жінку затримували, спочатку вона перебувала на території колишнього заводу “Ізоляція” в Донецьку. Згодом її переводили в СІЗО №5, а вже після так званого “вироку” відправляли до жіночої колонії у Сніжному», — говорить Тетяна Катриченко.

З нових місць утримання правозахисниця наводить виправну колонію № 120 в Оленівці Волноваського району та Бердянську виправну колонію № 77. Умови нелюдські: камери переповнені, подекуди не дають їжу і питну воду, жодної медичної допомоги та засобів особистої гігієни. Відомі випадки катування та психологічного тиску.

«Жінок закривали в камерах, знімали прикраси, забирали шнурівки, аби “ми їх не задушили ними”, як вони казали. Нас закрили у камері, яка розрахована на двох, а в ній опинилося 17. Спали, як могли — хто де. На вулицю нас виводити вони відмовилися», — описує будівлю дисциплінарного ізолятора на території Бердянської колонії Карина.

«Є свідчення, що в деяких випадках для гігієнічних потреб жінки були змушені використовувати вату зі старих гнилих матраців в камерах. Усіх жінок оглядали одними гумовими рукавицями. Для жінок це сенситивне питання, яке стосується загрози сексуального насильства й питання сепарації матері та дитини», — зауважує координаторка МІПЛ Ольга Решетилова.

У дослідженні МІПЛ щодо незаконного затримання та утримування жінок на території Донеччини та Луганщини задокументовані історії, коли матір навмисно розлучали з дитиною, яка ще перебувала на грудному вигодовуванні. Окрім цього, росіяни також утримують і вагітних жінок.

З 24 лютого звільнено щонайменше 39 жінок. Багато хто боїться розповідати про полон, бо на тимчасово окупованих територіях досі перебувають їхні рідні. 

Терміни утримання різняться: одних тримають упродовж місяців, інших можуть звільнити за декілька днів. Олену Бубнову в полоні утримували три доби. Їй пообіцяли, що випустять за умови, що вона дасть інтерв’ю  російським журналістами: питали, хто спонсорує та організовує мітинги. Того ж дня жінку вивезли, сказали порахувати до ста і бігти додому, щоб встигнути до комендантської години.

Ознайомитись детальніше зі звітом та рекомендаціями можна за покликанням.