Пʼять схем, як Росія обходить санкції з 2014 року

«Свідомі» у співпраці з Trap Aggressor розповідають про кілька схем, які використовую РФ, аби обходити санкції. 

Німецька компанія «Bosch» переконувала, що продає автомобільне обладнання лише для мирних цілей, але її апаратуру знайшли у російських бойових машинах піхоти.

25 лютого 2022 року Європейський союз заборонив ввозити товари подвійного призначення, окрім тих, що існують для гуманітарних потреб, медичного обладнання та для медіа. Проте перелік винятків створює простір для маніпуляцій. Тому Росія може й далі закуповувати обладнання для «медичних цілей», але використовувати його для військових. 

*Товари подвійного призначення — товари, які використовують у мирних та військових цілях одночасно.

Норвезька компанія «Statoil» продовжувала розробляти вапнякові резервуари в Росії після введення санкцій у 2014. 

До санкцій Statoil оголосила про «розробку сланцевих родовищ». Після заборони на цей вид розробки енергоресурсів компанія опублікувала інформацію про те, що буде допомагати в розробці «нетрадиційних родовищ» — вапнякових. Ймовірно, компанія могла скористатися прогалиною і перекваліфікувати родовища, щоб приховати свою діяльність.

Enerpac Heavylifting, яка є частиною американської міжнародної компанії «Actuant», встановлювала ліфти на Кримський міст у 2017 році.

Компанія скористалася регуляцією Європейської Ради від 30 липня 2014 року: якщо сторона «не знала і не мала розумних причин підозрювати, що її дії порушуватимуть заходи, викладені в Регламенті», то вона може посилатися на цю норму, щоб довести свою невинуватість.

«Сбєрбанк» та ВТБ створили дочірні компанії у Європі, щоб продовжити роботу всупереч санкціям. «Сбєрбанк» зміг залучити 1.6 млрд євро через депозити у Європі, а ВТБ — 3.9 млрд євро. За такою схемою працює Sberbank Europe AG з липня 2014.

ЄС, США та Велика Британія у більшості випадків накладає санкції на великих гравців, щоб легше контролювати діяльність та карати за порушення. Проте дочірні компанії надалі можуть здійснювати діяльність у європейських країнах, наголошуючи на незалежності від материнської.

«Ви можете привезти тонну прального порошку та розфасувати його в Україні, але не можете привезти пачку, тому що пачка підпадає під санкції, а тонна — ні. Риба, ікра, морепродукти, чай, кава — майже всі компанії поставили своє фасувальне обладнання в Україні», — пояснив генеральний директор асоціації постачальників торгівельних мереж.

Так російські товари потрапляли в Україну після ембарго у 2015 році. Після введення повного ембарго у 2022 Росія більше не може використовувати цю схему.