Репресії в Криму під час повномасштабної війни

Від початку тимчасової окупації Криму, кримські татари постійно зазнавали репресій з боку росіян. Керівник прокуратури АР Крим та міста Севастополя Ігор Поночовний повідомляв, що з 2014 року з півострова виїхали понад 30 тисяч кримських татар. Спільно з «Крим SOS» розповідаємо, як в умовах повномасштабної війни в Криму живуть ті, хто там залишився.

У Криму 139 громадян України є жертвами політично мотивованих кримінальних переслідувань, з яких 127 перебувають за ґратами, серед них — 102 кримські татари. Від 24 лютого 2022 року росіяни винесли вироки 22 кримським політв'язням, які отримали від 13 до 19 років позбавлення волі за нібито причетність до «терористичних організацій».

Також від початку повномасштабного вторгнення мінімум 10 осіб опинилися за ґратами в межах політично мотивованих кримінальних переслідувань, з них 9 — кримські татари.Кримінальні переслідування в Криму можна умовно поділити на дві категорії: 

У Криму продовжуються судові розгляди та винесення вироків у політично мотивованих справах: 

1)  за звинуваченнями у нібито причетності до ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір», яку Росія визнала терористичною і заборонила з 2003 року. На території більшості країн світу, у тому числі України, організація діє без обмежень на рівні національних законодавств.

 2) за звинуваченнями в нібито приналежності до добровольчого батальйону імені Номана Челебіджіхана — батальйон утворили учасники акції «Громадянська блокада Криму», які виступали за припинення товарного сполучення з Кримом та блокували пропускні пункти. 1 червня 2022 року верховний суд РФ визнав батальйон терористичною організацією і заборонив його діяльність. Від 24 лютого 8 осіб заарештували за звинуваченнями у нібито членстві. Мінімум 5 з них росіяни викрали на Херсонщині та вивезли у Крим. 

11 квітня «глава» окупаційної влади Криму заявив про запровадження «жовтого» рівня терористичної небезпеки. Це передбачає нові загрози для жителів півострова: додаткове переслідування, інформаційну війну, можливі загрози та ризики для кримських активістів, насильницьке переміщення.

За цей час за звинуваченнями у нібито підготовці терористичних актів затримали щонайменше 6 осіб.

За час повномасштабного вторгнення за звинуваченнями у нібито членстві в батальйоні імені Челебіджихана росіяни заарештували більше кримських татар, аніж за всі попередні роки окупації.

Посилився тиск на представників Меджлісу. Росіяни обшукали будинки голови районного Меджлісу у Судакському районі Ільвера Аметова та його заступника Нарімана Курукчі. Проти Аметова відкрили кримінальну справу за «незаконне зберігання зброї». Йшлось про старовинну зброю, що зберігається у домашньому музеї представника Меджлісу. 20 червня тимчасовий окупаційний «суд» припинив кримінальну справу. 

Адміністративні переслідування проти мусульманських громад та Православної церкви України, які не приєдналися до підконтрольних Росії релігійних громад, проводяться у Криму з 2014 року. Наприклад, Імама Еміра Меджитова оштрафували за нібито «незаконну місіонерську діяльність».

На початку березня попередження вручили кримським активістам Наріману Парманову та Ролану Османову. Перший отримав попередження «про неприпустимість антигромадської поведінки», другий — «про неприпустимість скоєння злочинів у воєнний час». Попередження вручили і Заїру Смедля про нібито підготовку масового заходу у День кримського спротиву російській окупації. Напередодні Дня кримськотатарського прапора, 26 червня, тимчасова окупаційна «прокуратура» вручила попередження щонайменше 50 кримськотатарським активістам, в яких зазначено про неприпустимість «порушення законодавства» у цей день.

У березні Заїр Смедля був заарештований на дві доби, Абдурешит Джеппаров — на 15 діб. Обидва адміністративні арешти викликані нібито «демонструванням нацистської атрибутики та символіки».

У тимчасово окупованому Криму почали застосовувати закон РФ від 4 березня про адміністративну та кримінальну відповідальність за «фейки» про дії російської армії в Україні.

Ініціатива «Кримська ідея» зафіксувала 69 випадків притягнення кримчан до адміністративної відповідальності за нібито «дискредитацію російської армії» у період з 4 березня до 24 травня.

Наприкінці травня пройшла хвиля адміністративних затримань та подальших арештів кримських адвокатів.

Першим був затриманий Едем Семедляєв за нібито «дискредитацію російської армії». Фактично його судили за публікацію в Facebook, автором якої він не був. Суд оштрафував Семедляєва на 75 тис. рублів. Одразу після засідання, його адвоката Назіма Шейхмамбетова затримали за нібито «організацію масового одночасного перебування громадян у громадському місці» і відправили під адміністративний арешт на 8 діб. Наступного дня при захисті Шейхмамбетова затримали адвокатів Айдера Азаматова та Еміне Авамілєву і відправили під адміністративний арешт на 8 і 5 діб відповідно.

Російські силовики і раніше проводили у Криму затримання та арешти, які мали ознаки насильницьких зникнень. Сім’ї та адвокати часом не мали інформації про місцезнаходження затриманого до доби з моменту затримання. Зараз терміни «невідомості» зросли.

29 квітня російські спецслужби викрали Ірину Данілович. Про місце її перебування стало відомо лише 11 травня. Без жодних звинувачень Данілович тримали у будівлі ФСБ протягом 8 днів, погрожуючи «вивезти до лісу». Пізніше висунули звинувачення у нібито зберіганні вибухових речовин, які їй підкинули співробітники ФСБ. 

Повномасштабне вторгнення РФ активізувало цивільний опір в Криму. Осіб, яких затримують, зараз можуть засудити до суворіших форм покарань саме за їхню проукраїнську позицію. Богдана Зізу затримали за те, що облив будівлю «адміністрації» Євпаторії жовтою та синьою фарбами і кинув у неї «коктейль Молотова». Зізі пред’явили нібито «замах на теракт».

У «Крим SOS» створили реєстр з 42 суддів, що виносять вироки жертвам політичних переслідувань на тимчасово окупованому півострові.«Санкції можуть бути одним із дієвих інструментів боротьби з безкарністю за порушення прав людини в окупованому Криму. Сподіваюсь, що ці судді будуть внесені до санкційних списків України та інших держав. Також їх потрібно притягнути до кримінальної відповідальності через національні та міжнародні механізми», — каже аналітик організації Євгеній Ярошенко.