«Не буває маленьких сум, кожен в межах своїх можливостей може допомогти армії»: Ная Новак про волонтерство під час війни

Спільнота свідомих продовжує наповнюватись новими яскравими та  відповідальними людьми, які підтримують діяльність медіа своїми щомісячними внесками. Ми ж розповідаємо їхні історії під час війни. 

Сьогодні познайомимо з волонтеркою, спеціалісткою з PR та комунікацій, а також патронкою «Свідомі» Наєю Новак.

Цю історію Ная переповідає у самому центрі Подолу. З початку повномасштабної війни вона разом зі співзасновником «Радіо Подолу» Павлом Бондаренком та медиком Майдану, багаторічною волонтеркою Головного військового клінічного госпіталю Лілією Бондаренко опікуються складом техніки та обладнання для ЗСУ, який також діяв як логістичний хаб для волонтерів з інших міст.

«Ми фактично переїхали жити в цей штаб, тому що завжди мали бути безпосередньо на місці. Коли точилися запеклі бої під Києвом, військові приїжджали до нас, як у них була можливість, і це неможливо було спланувати, тому ми тут були 24/7», — розповідає Ная. 

Ная поєднувала волонтерську діяльність з роботою. Впродовж семи років патронка «Свідомі» займається PR-діяльністю в технологічній галузі: працює зі стартапами, венчурними фондами, компаніями у сфері кібербезпеки. 

У команді волонтерів всього три особи. Їхній фокус на високоточній вимірювальній техніці, тепловізійній оптиці, квадрокоптерах та аксесуарах для них.

«Здебільшого люди бачили у соцмережах, що ми збираємо гроші та закуповуємо техніку, після цього одразу писали у приватні повідомлення. (Наразі, за два місяці після запису інтерв’ю, команда має близько десяти груп з різних підрозділів, з якими співпрацює на постійній основі, запитів від нових підрозділів Ная, Павло і Лілія практично не беруть, — прим. ред.)

Ми спілкуємось особисто з людьми, які безпосередньо на фронті: питаємо, що їм потрібно і під які задачі. Потім за характеристиками шукаємо необхідний прилад, закуповуємо і передаємо», — говорить волонтерка.

Надходять і нетипові запити. Наприклад, один тепловізор передали медику — прилад допомагає виносити поранених з поля бою вночі. 

Фокус волонтерів звужується — нині, якщо запит не релевантний до їхнього напрямку, скеровують його на інших волонтерів. 

«Мене нещодавно запитали про броню, треба завезти партію шоломів. Люди хотіли проконсультуватись з нами, питали, чи ми до цього вже закривали такі запити. Проте ніхто з команди такого досвіду не мав. Для того, щоб знайти хорошого постачальника броні, організувати ввезення через кордон в Україну, треба виконати багато роботи. Є люди, які вміють цим займатися, роблять це вже 4 місяці, а то і більше. В них є свої канали постачання, перевірені виробники, вони вміють організувати відстріл плит на полігоні і перевірити, чи ті плити нормальні», — ділиться Ная. 

Водночас потреби фронту не зменшуються. По-перше, це пов’язано зі зміною сезонів.

«Коли почалось літо, стало зрозуміло: форма та інше у чорному кольорі вже не підходить. Колір оливи теж спав,  коли поменшало зелені. В більшості регіонів хлопці та дівчата вже воювали у пісках і тому їм стало потрібно все те саме, але в кольорі койот», — розповідає патронка свідомих. 

По-друге, все, що волонтери зараз закуповують — це розхідний матеріал.

«Все горить, і це, на жаль, звична історія для волонтера, коли ти забезпечуєш підрозділ всім необхідним, а потім тобі пишуть: “нашу базу обстріляли — треба все, знову”. Це нормально, аби тільки були живі і далі могли працювати, а речі — це просто речі, на війні вони розхідний матеріал», — говорить волонтерка. 

Ная впевнена, що немає маленьких сум, кожен в межах своїх можливостей може допомогти армії. 10, 20 чи 50 грн, спрямованих на підтримку України, мають значення і закривають будь-який волонтерський збір, якщо долучаються багато людей. 

«Для мене завжди щемко, коли приходять платежі в 20-30 грн. Ти усвідомлюєш, що для людини зараз — це єдина сума, яку вона могла собі дозволити надіслати для допомоги, і вона все одно віддала її на армію. Це неймовірні історії. Зокрема і коштом маленьких платежів, коли люди роблять це масово, особливо регулярно, набираються величезні суми, і потім ми купуємо тепловізори, далекоміри і всю іншу необхідну для наших захисників і захисниць техніку», — розповідає патронка. 

Немає неважливих напрямів волонтерства, всі працюють як єдина екосистема заради однієї цілі. 

«Великі волонтерські фонди не можуть витрачати ресурси, щоб знайти три далекоміри. Вони шукатимуть партію, куплять 200 штук за набагато меншу ціну в такій же якості. Через те, що фонди змушені детально звітувати, бюрократія якоюсь мірою зв’язує їм руки. Відповідно, запити закриваються довше, хоча у більших обсягах і за хороші гроші. Самостійні волонтери можуть знайти і швидко завезти три далекоміри чи п‘ять тепловізорів», — ділиться волонтерка. 

Як патронка, Ная зі свідомими вже понад рік. Підтримує медіа, бо вважає, що всю інформацію, яку висвітлюють «Свідомі» важлива і детально пояснена.

«Мені подобається, що є розсилка для патронів та патронок. Там всі найважливіші матеріали за місяць, я просто сідаю собі і розбираю найцікавіші аналітики, інтерв’ю тощо. Для мене це звітність і можливість не пропустити важливі матеріали», — каже патронка. 

З контенту Наї особливо подобається рубрика «Фото дня». Говорить, що події війни в одному кадрі викликають сильні емоції і привертають увагу світу. 

Наша медійна екосистема існує завдяки понад 300 читачам та читачками. Приєднатися до спільноти Свідомих та бути причетним до розвитку медіа можна на Patreon.