Життя в окупації: як готуватися до найгіршого?

«Свідомі» у співпраці з Радіо Треба розповідають про перший епізод подкасту «Людина в окупації», у якому психотерапевтка Марта Пивоваренко радить, як жінці з дітьми поводитися в умовах окупації. 

Як жити в окупації: що зробити, як знайти сили діяти та не реагувати емоційно?

Будь-які організаційні дії треба ухвалити якомога швидше. Якщо не зібрана тривожна сумка, зробіть це. Раджу зібрати дві сумки: одну для нагальних потреб, іншу для виїзду. Виглядайте як цивільна людина: мішкуватий одяг, бажано не яскраві відтінки, не хакі і не чорний (форма поліції), без вишуканих речей. 

Як одягатися, щоб не стати об’єктом зґвалтування?

Зґвалтування в умовах окупації — це не сексуальний акт, а воєнний злочин, який росіяни використовують для прояву домінування. Це не залежить від вигляду, віку чи поведінки. Якщо не носити, блискучі тканини, а виглядати просто і в темних кольорах, це допоможе не виділятися на фоні інших людей. Старайтеся уникати будь-яких контактів. 

Що робити в ситуації, коли зґвалтування не уникнути? 

Основна задача — максимально мінімізувати шкоду для себе, тобто крики чи спроби вирватись будуть вести до того, що ґвалтівник стане жорсткішим і завдасть більше тілесних ушкоджень. Треба зайняти позу ембріона, піджавши ноги до ліктів, приховуючи руками голову, намагаючись мінімізувати доступ до шиї та тонких частин тіла. Хребет міцніший за внутрішні органи. 

Як пояснити дітям, що вони в умовах окупації, і що певних речей не можна робити або застерегти про речі, які можуть з ними трапитись?

Це все індивідуально до віку і статі, до того, як дитина себе почуває, який характер має і як реагує на різні речі. Але є чотири фактори, які треба врахувати. Якщо дитина контактна і говірка, пояснити, що зараз переходимо в режим гри «Війна». Гра має правила, основним є те, що з людьми у формі не контактувати, в очі не дивитися, відповідати на запитання, якщо самі звернулися, відповідати коротко, не розказувати зайвого. Правила гри означають, що можна перемогти: отримати цукерку, наприклад. 

Недоліком мовчазної дитини є відсутність реакції на запитання. Треба принаймні тілесно показувати, що розумієш, що до тебе звернулися. 

Емоційна дитина може викликати роздратування. Треба поводити себе стримано. Також дитина може бути поступливою: більш боязка і може ступором реагувати на небезпечні дії зі сторони дорослих зі зброєю. У такому випадку дітей треба вчити дихальних технік, як себе заспокоїти, як прийти до тями, щоб вивести себе з цього стану. 

Чи потрібно готувати дітей, що їх можуть зґвалтувати?

Ми не можемо підготувати дитину до того, чого вона навіть не усвідомлює. Підготувати дитину до факту такого інциденту буде складно, пояснити, що сталося — важливіша задача. Обов’язково треба підтримати і пояснити, що ви її любите, завжди будете з нею незалежно від того, що сталося в минулому, що це не міняє того, що вона — ваша дитина, це не є провиною або немає причини, чому це сталося. У якомусь сенсі допомагає розуміння, що зґвалтування є інструментом війни, а не задоволення потреб. 

Страх — основне, що будуть відчувати діти, тому базовою потребою є безпека. Створити максимально безпечне середовище, де дитина може бути сама, оточити предметами, які близькі; створити окреме місце, який дасть можливість відчувати себе в «домівці» — навіть в небезпечних умовах це створить відчуття безпеки, ізоляції.