«Зараз саме час робити більше українського якісного контенту, шукати до нього підходи, відкривати нові проєкти»: Вадим Кириленко про роботу українських культурних медіа під час війни та усвідомлення національної ідентичності

Вадим Кириленко — співзасновник та головний редактор онлайн-медіа про культуру «Gogol.media», медіа про історію «Простір», співведучий подкасту «Вуса Гоголя» та патрон спільноти свідомих. Через культуру Вадим залучає українців дізнаватися про світ та розповідає світові про Україну. 

Про роботу українських культурних медіа після початку повномасштабного вторгнення Росії та усвідомлення національної ідентичності — розповідає Вадим Кириленко у розмові зі свідомими.

Ще донедавна Вадим працював в IT UX-дизайнером. Приблизно 3 місяці як покинув компанію. До повномасштабної війни активно розвивався в комедії, а також запустив подкаст «Вуса Гоголя», в якому з Микитою Рибаковим обговорювали літературу.

Подкаст «Вуса Гоголя» запустився у 2019 році, а 27 травня 2022 року став повноцінним онлайн-медіа про культуру. На сайті та у соцмережах «Gogol.media» виходять тексти, новини, інтерв’ю та інші матеріали про літературу, кіно та мистецтво. 

«Зробити з подкасту медіа було планом. Цього плану не було, коли ми вирішили запустити подкаст. Проте, коли ми побачили, що про літературу, мистецтво і кіно в Україні у форматі научпопу, популярної думки, майже ніхто не пише — одразу почали працювати над проєктом», — зазначає Кириленко.

З 4-го дня повномасштабної війни столичне кафе «Альпака» приєдналося до волонтерської ініціативи «Київ Волонтерський». До цього волонтерства доєднався і Вадим: разом з найближчими друзями готували і розвозили їжу для ЗСУ, ТРО, лікарень та центрів гуманітарної допомоги. 

«Моя стратегія була дуже проста — все, що я можу, в рамках дня, від ранку до вечора, я віддаю щось корисне суспільству України», — розповідає Кириленко. 

За місяць Вадим зрозумів, що тяжіє до повернення діяльності, якою займався до 24 лютого — до висвітлення культури. 

«Вдень волонтерство, вночі — робота над новим медіа. Тоді ми вже запустили “Простір”, він теж займав час. Я зрозумів, що більше не можу робити так багато — мало сплю, мало їм. Ми припинили волонтерство. “Альпака” продовжує допомагати й надалі у складі “Києва Волонтерського”, деякі мої близькі друзі також», — розповідає патрон свідомих.

Вадим та Микита планували запустити медіа про історію ще до війни. Як і для «Свідомі», Instagram для хлопців — це основний майданчик для всіх проєктів. На базі операційної діяльності і структури роботи, яка вже була сформована під час створення подкасту, «Простір» почав швидко зростати. Хлопці не очікували, що проєкт буде займати так багато робочого часу. За словами Вадима, робота над медіа про історію ще в процесі.

«У нас є сформована редакція. Проте, куди саме ми хотіли б надалі рухати цей проєкт, поки не розуміємо — “Простір” перебуває в абстрактній операційній діяльності і що в рамках цього проєкту для нас буде рахуватися як успіх невідомо», — додає Вадим.

Натомість працювати над створенням «Gogol.media» команді дається набагато простіше через те, що кожен має чіткий вектор і розуміння, навіщо вони це роблять і куди рухаються.

«Як людина, яка має достатньо досвіду роботи на рекламному ринку, я вважав що в рамках “Gogol.media” нам потрібно будувати фінансову екосистему коштом зовнішніх грошей — рекламні інтеграції, колаборації тощо. Зараз ми усвідомлюємо, що не розуміємо, коли повернеться рекламний ринок, тому фінансову модель будуємо через спільноту», — розповідає патрон.

З початку повномасштабного вторгнення команда «Gogol.media» запровадила нову категорію контенту для спільноти — онлайн-лекції від редакції з літератури, кіно та мистецтва. Окрім цього, у співпраці з «Планетою Кіно» реалізували кінофестиваль «Нова українська хвиля», присвячений сучасному українському кінематографу. 

«Наша співпраця з “Планета кіно” — важливий крок і точка розвитку проєкту. Це також одна з причин, чому ми так швидко запустили медіа — щоб це була колаборація як з медіа, а не подкастом. Бо “Вуса Гоголя” — це для мене завжди була історія про двох людей і я хочу, щоб вона такою і залишалася», — говорить Вадим Кириленко.

У кожному проєкті Вадима та Микити пріоритет — це читачі та читачки. Найважливіше — щоб їм було комфортно, цікаво та весело. Ще одним пріоритетом є редакція. 

«Люди, які разом з нами працюють, не на нас працюють, а разом з нами. Ми всі друзі, ми маленька сім’я, яка любить культуру. Ми будували медіа для того, щоб ті, хто з нами працюють поруч знали — це історія про них, яку ми створили разом. Нам ця історія потрібна тільки в тому випадку, якщо це потрібно іншим з нашої команди», — наголошує медійник.

Микита та Вадим особисто не отримують прибутку з проєктів. Єдина їх ціль зараз — пошук шляхів фінансування для підтримки функціонування редакцій. 

«Все, що ми хочемо — аби кожен в команді отримував зарплату за свою роботу. Всі гроші направлені на підтримку команди. Вірю, що вже зовсім скоро український контент буде високо монетизуватись. Бачимо, як виросли перегляди українських ютуберів до мільйонів. Зараз це нова реальність. На жаль, ціна цього висока, але і про позитивні тенденції теж треба говорити. Адаптуватись до цього нормально. Зараз саме час робити більше українського якісного контенту, шукати до нього підходи, відкривати нові проєкти», — розповідає патрон свідомих.

Від самого початку хлопці розуміли, що процес українізації — гра у довгу, яка станеться не за сьогодні. Але сталося так, що за сьогодні. Коли почалася велика війна, Вадим та Микити запитали один одного: «що робити?» Відповідь була очевидна — говорити про українську культуру. 

«Цю нову реальність ми створюємо разом з вами, з людьми, які кують ці наративи, говорять про це. Нам треба бути готовими працювати в двічі більше. Зараз ми маємо можливість показати, які ми. Це не про те, щоб показати, який наш ворог, ні. Багато хто пішов в демонстрацію саме того, які росіяни, але багато хто знав, які вони. У нас війна з Росією вже 8 років. Нам не треба було нічого нового говорити, бо це було проговорено вже давно», — наголошує Кириленко.

На думку Вадима, українізація — це робота, яка триває все життя, перманентна і не закінчується тим, що людина більше не толерує Росії. Це навіть не програма мінімум і не гостре питання.

Вадим запевняє, що українські культурні продукти зараз потребують саме компетенції у способах промоції та маркетингу. Задача медіа навчитися продавати українську культуру. 

«Аналізуючи літературний ринок, бачимо письменників, які можуть продати 1000 книжок і це буде вважатися топом. 1000 книжок — це мало. Нас понад 44 мільйонів. Певен, значно більше людей читає книжки, що хоча б 10-20 тисяч куплять цю літературу. Але є проблема маркетингу та промоушену, і тут ми повинні допомогти авторам. Жадан сказав, що 44 мільйонів українців — це його читачі, він сприймає кожного за свого потенційного читача», — розповідає патрон.

Такий же підхід використовують засновники «Gogol.media»: 44 мільйони українців можуть бути читачами їх медіа. Хочуть, щоб потенційно всі 44 мільйонів пішли на українське кіно, прочитали українських авторів, і за словами Вадима, це все того варте. Варте не через те, що це українське, а через те, що це якісне. 

«Успіх українського кіно — наш успіх. Це мрія, щоб наша культура почала приносити гроші її творцям», — говорить Вадим.

«Дружба народов». Russian edition» — матеріал «Свідомі» про «дружбу народів» з Росією, став знайомством Вадима зі «Свідомі». 

«Мене це обурило. Я не розумів, що мені зробити, як розказати про те, який це жах, що Росія несе тільки смерть усюди. Я побачив матеріал свідомих, який прекрасно розповів, що б я хотів сказати, — розповідає патрон. 

Після цього Вадим підписався на медіа, а згодом й став частиною спільноти.

«Я також зрозумів наскільки у свідомих якісний продукт по тому, що кожного дня були оновлення по ситуації обстрілів росіян на Донеччині та Луганщині, в зоні ООС. Щодня я лайкав цей допис, репостив, щоб показати суспільству, що йде війна і що треба про неї говорити, бо вона може набрати більших масштабів. Так і сталося. Свідомі показували, що є важливим, що про цю війну в жодному разі не потрібно забувати», — говорить Кириленко.

Робота над новинами, аналітиками, освітніми співпрацями, інтерв’ю можлива завдяки спільноті. Підтримка щонайменше 500 читачів і читачок стане запорукою, що редакція й надалі створюватиме якісний контент, продовжуватиме розвивати в Україні незалежну журналістику.

Стати частиною нашою спільноти та бути причетним до розвитку медіа можна на Patreon.