Злочинні паради військовополонених

Злочинні паради військовополонених

На початку травня радник мера Маріуполя Петро Андрющенко повідомляв, що росіяни планують викрадених цивільних переодягнути у форму ЗСУ, аби провести їх парадом в Маріуполі. Вочевидь, захоплених у полон українських військових було недостатньо, аби організувати масове дійство, тож росіяни планували вдатися до такої операції. Тоді цього не відбулося, проте залишилося запитання — у чому взагалі полягала ідея проведення такого параду? 

Історія військового полону

Явище військовополонених, ймовірно, виникло водночас із війною на початкових етапах існування людства. Водночас утримання військовополоненого вимагає витрат. Наприклад, на одного російського військовополоненого Україна витрачає близько трьох тисяч гривень на місяць, повідомив Міністр юстиції Денис Малюська. Коли ефективність людської праці була достатньою, аби лише прогодувати себе, і ніяких надлишків не залишалося, то сенсу утримувати військовополонених не було. Подекуди їх ритуально вбивали та з’їдали.

Ефективність праці зростала, тому згодом одна людина могла створити більше прибутку ніж потребувала для виживання. З огляду на це, військовополонених почали перетворювати на рабів. 

Технології ставали все складнішими, і для їх опанування необхідно було багато часу. Так постали окремі професії. Люди, які ними володіли, більше не мусили разом з усіма іншими займатися обороною спільноти від зовнішніх загроз та виробництвом харчів. Військова справа також стала незалежною професією. 

Пропагандистське значення параду військовополонених 

Ймовірно, саме за таких умов відбувся перший парад військовополонених. У Римській імперії вони були частиною тріумфальної процесії. Вона мала продемонструвати звитягу полководця містянам, які не беруть участі у військових кампаніях. Організатори таких парадів прагнули отримати суспільну підтримку дій війська. 

Також паради полонених проводили ті країни, які мусили вести війну проти сильнішого супротивника. Так сталося під час Війни за американську незалежність. У ніч на 26 грудня 1776 року революційна армія розпочала штурм міста Трентон. Здобувши перемогу, вони захопили до тисячі німецьких єгерів, які воювали на стороні Великої Британії. Це була перша перемога для американців після низки поразок, і вони вирішили організувати парад полонених, аби підняти бойовий дух населення. 30 грудня полонені єгері пройшли вулицями Філадельфії. Конвоїрам довелося припинити марш через те, що жителі міста агресивно відреагували на появу полонених і могли спричинити їм шкоду.

Це ж сталося і під час Війни у В’єтнамі. На її початку війську Північного В’єтнаму вдалося захопити до сотні американців. Комуністична партія вирішила використати полонених, аби підняти бойовий дух в’єтнамців. Щоб посилити пропагандистський ефект, американцям видали форму, на якій містилися тризначні номери. 52 полонених пройшли вулицями Ханою 6 липня 1966 року, проте і цей парад довелося перервати. Конвоїрів було недостатньо, щоб втримати натовп і не дозволити вбити американців. За цими подіями спостерігали журналісти. Повідомлення про цей парад примусили американських політиків, які не підтримували війну, змінити свою думку. 

Дії в’єтнамських комуністів порушували Женевську конвенцію щодо поводження з військовополоненими у редакції 1949 року, адже військовополонені не мають бути об’єктом суспільного інтересу. Водночас попередня редакція 1929 року також це передбачала, хоча під час Другої світової війни її порушувала і нацистська Німеччина, і Радянський Союз. 

Паради військовополонених у Другій світовій війні

У січні 1944 року декілька сотень полонених британців та американців пройшли вулицями Риму. На той час війська союзників вже контролювали південь Італії і готувалися до наступу на північ, тож командувач німецькими військами у цьому регіоні генерал-фельдмаршал Альберт Кессельрінг наказав провести парад для підняття бойового духу італійців. Його наказ виконав комендант Риму генерал-лейтенант Курт Мельцер. Після поразки Німеччини британський трибунал постановив, що Мельцер порушив Женевську конвенцію. 

Якщо вулицями Риму пройшли кілька сотень полонених, то вулицями Москви у тому ж 1944 році — близько 60 тисяч. Ще 36 тисяч військовополонених крокували Києвом. За це ніхто не поніс покарання. Російський антипутінський інтелектуал Дмітрій Биков навіть намагався виправдати очевидне порушення Женевської конвенції 1929 року, називаючи паради «передвісниками перемоги».

Російські паради та міжнародне право

Ймовірно, цією безкарністю надихалися російські пропагандисти, коли у 2014 організували парад полонених українських військовослужбовців. На День Незалежності України у тимчасово окупованому Донецьку промарширували українські військовополонені під багнетами бойовиків незаконного збройного формування «днр». Міжнародна правозахисна організація «Human Rights Watch» назвала цей парад порушення Женевських конвенцій. 

13 стаття конвенції 1949 року стосується як проведення публічних заходів із залученням військовополонених, так і зніманням їх на фото чи відео. У березні Human Rights Watch заявила, що українські правоохоронці порушують Женевські конвенції, публікуючи відео з російськими військовополоненими. Водночас це не означає, що Україна взагалі не має права це робити. Колишній очільник юридичної служби армії Великої Британії Гордон Рісіус та голова відділу міжнародного права Британського комітету Червоного Хреста Майкл Маєр вважають, що ці відео не мають принижувати гідність полоненого, становити загрози для його сім’ї та бути постановочними. 

9 травня 2022 року парад полонених у Маріуполі не відбувся. Проте це не означає, що російські пропагандисти залишили ці плани. Сучасна російська політична ідеологія побудована на трьох елементах: роль пасивного спостерігача для суспільства, знищення людської гідності й індивідуальності та постійне повторне проживання уявної Другої світової війни. Ніщо не вміщає ці три елементи так органічного, як парад військовополонених. 

Водночас російським пропагандистам не варто забувати, що Російська Федерація за своїм значенням у світі — не Радянський Союз, а тому відповідальності уникнути не вдасться. Це не відбудеться цього місяця чи року. Можливо, на це підуть десятки років. У 2021 році бранденбурзький суд почав розглядати справу 100-річної людини, яка, за версією слідства, 80 років тому була причетна до 3500 вбивств у концентраційному таборі Заксенгаузен. У Камбоджі свою роботу досі не завершив також трибунал у справах червоних кхмерів — екстремістського руху, який у сімдесятих роках знищив близько чверті населення країни. Паради військовополонених — це злочин, і за нього буде покарання.