Українська макроекономіка в умовах війни та перспективи її відновлення

Українська макроекономіка в умовах війни та перспективи її відновлення

Повномасштабна війна вплинула на економіку України та світу. Тимчасова окупація частини територій, масова евакуація громадян за кордон, блокування шляхів імпорту та експорту — це деякі фактори, які зумовили падіння ВВП України на 25-50% від торішніх показників.

У рамках програми «Ціна держави» від Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна експерт(к)и-економіст(к)и Олена Білан та Олександр Паращій обговорили макроекономічну ситуацію в Україні в умовах війни, її перспективи та на що очікувати українцям. Читайте у матеріалі свідомих.

Загальний вплив війни на економіку

Наразі багато статистичних даних закриті, зокрема Держстат публікує лише статистику цін, тому економісти орієнтуються на опитування підприємців, відвідуваність торговельних центрів, ресторанів. Головна економістка інвестиційної компанії «Dragon Capital» Олена Білан стверджує, що всі ці аплікатори вказують на те, що економіка оговтується від первинного шоку.

За оцінками Національного банку України, на початку війни ВВП України скоротився на 50%. Однак падіння уповільнилося: у травні його оцінюють вже у 35%. 

«Навіть попри активні бойові дії на частині території України, відбувається відновлення, — вважає Олени Білан. — Річне падіння ВВП на 50% — це песимістична й малоймовірна оцінка, можлива хіба за прогресу наступу російських військових. Реальним є показник приблизно мінус 30%, особливо якщо інтенсивність бойових дій падатиме. А якщо Україна відкриє порти, рівень падіння ВВП може становити 22-25% від торішнього». 

Виробництво та зовнішня торгівля

Критично важливим для України є експорт, якій через повномасштабну війну суттєво скоротився. До 24 лютого 2022 року українці експортували 13 млн тонн в місяць. Зараз близько 2 млн. 

«Можливо, вдасться розширити показник до 5-7 млн тонн, але це все ж буде половина від довоєнних показників, особливо якщо не будуть розблоковані порти», — говорить Білан.

Окрім того, через руйнування, виробництво цього року скоротиться приблизно на 15-20%. Відновлення залежить від того, як розгортатиметься воєнна ситуація на півдні України та у Луганській і Донецькій областях. 

«Навіть якщо війна завершиться швидко, Україна зможе відновити близько 80% своїх виробничих потужностей», — вважає керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії «Concorde Capital» Олександр Паращій.

У минулі роки продовольчі товари та продукція гірничо-металургійного комплексу складали більшу частину експорту. Продовольчий сектор досі залишається лідером, на 2 місце вийшов експорт IT-послуг — чи не єдина сфера, яка не впала. 

Вплив масового вимушеного виїзду за кордон

Втрата споживачів — один з основних факторів, що може визначати економічну політику в майбутньому, вважає Олександр Паращій. За даними ООН станом на початок червня, 6,8 млн українців виїхали за межі України, здебільшого це жінки та діти (близько 2,2 млн вже повернулися). Це близько 10% населення України.

Попри те, що 40% тих, що виїхали, — це діти, потенціал споживання знижується на 12-15%, а крім того, падає купівельна спроможність людей. Протягом останніх 20 років саме споживання було основним рушієм української економіки. 

Приблизно 15% людей, що виїхали, працевлаштовані, половина — жінки, що потенційно можуть працювати. Відповідно, Україна втрачає ще й велику кількість робочої сили. Крім того, відбувається еміграція капіталу. Люди, що втратили бізнеси чи нерухомість, не бажають відбудовувати їх там само. Багато шукатиме можливість прилаштовувати кошти закордоном, диверсифікуватимуть бізнеси або менше вкладати в Україну.

Критичною датою експерти називають початок вересня — новий навчальний рік, адже відтоді всі українські діти, що в інших країнах, муситимуть піти до школи. Тому і для дітей, і для їхніх батьків повернення після цього буде ще важчим. До того ж країну покинуло мінімум 30% школярів. 

«Якщо вони не повернуться після війни, це змінить цілу інфраструктуру країни — ми можемо втратити ціле покоління», — наголошує Олександр Паращій. 

Обмінний курс 

Більша частина валютного ринку наразі жорстко регулюється. Є суворі обмеження на платежі за кордон, хоч і з винятками: покривається 90% від довоєнного списку критичного імпорту, а українці за кордоном можуть легко розраховуватись своїми картками. На ринку валюти існують міжбанківський ринок, де зустрічаються юридичні особи, та ринок для фізичних осіб, який менше регулюються. 

«Нещодавно НБУ ще більше зменшив регулювання ринку фізичних осіб, відповідно курс валюти там вищий, ніж офіційний», — каже Олена Білан.

Вона наголошує, що НБУ намагатиметься поступово повернутись до довоєнного режиму. 

«Постійно фіксувати валютний курс неможливо — це дорого, а резерви не безмежні», — погоджується Олександр Паращій. 

Хоч Захід й надасть багатомільярдну допомогу, витрачати її на підтримку курсу — погана ідея. Задача Нацбанку при цьому — уникнути різких змін, девальвації. Експерт(к)и вважають, що коливання цін та радикальна зміна структури зовнішньої торгівлі особливо впливають на те, що курс валюти поступово зростатиме, наближаючись до реального. Окрім того, сильний мінус у платіжному балансі, який надали торгові кредити, та пробоїни на фізичному ринку імпорту валюти також тиснутимуть на курс.

Щодо точного рівня долара до гривні експерти розходяться у думках. Олександр думає, що курс наближатиметься до 40 гривень. Натомість Олена вважає його надто стресовим для економіки: «У Нацбанку не допустять такого сильного зростання».

Джерела стійкості в умовах війни

Уже в перші місяці повномасштабної війни внутрішні банківська та платіжна системи, а також система комунікацій проявили себе як основні джерела стійкості. Платежі та банківські операції виконувались без перебоїв, а Інтернет та мобільний зв’язок стабільно працюють майже по всій країні. 

«Це є джерелом й для подальшої стійкості України в умовах війни», — говорить Олена Білан.

Під час війни важко говорити про покращення економіки. Однак для збереження, що є, важливою є міжнародна підтримка. Натомість Україні потрібно працювати над створенням можливості для релокації бізнесів на захід держави із врахуванням потреб у доступному житлі для працівників.

Експерт(к)и вважають, попри скорочення зарплат, гроші все ж є. 

«Після перемоги з економікою все буде добре, а в перспективі краще, ніж до війни. Головне зараз — витримати до перемоги», — наголошують економіст(к)и.

У цьому частково допомагає тіньова економіка, кажуть фахівці(чині). А заощадження, які люди тримали «під матрацом» зараз допомагають підтримувати і сім’ю, й економіку, й Збройні Сили України. 

Повоєнна відбудова

Одним з основних джерел відбудови економіки та інфраструктури будуть іноземні інвестиції. 

«Для України найкращими роками залучення іноземної валюти були 2005-2008 — тоді було багато приватних інвестицій. Для початку варто досягти рівня тих років, а згодом збільшувати його», — говорить Олександр. 

Тимчасові додаткові робочі місця для відбудови країни створять хорошу статистику на початку відбудови. Однак для фундаментальних перетворень та стабільного розвитку треба залучати інвесторів. 

Що українці можуть їм запропонувати? Перш за все, тренд, що інвестувати в Україну модно. Окрім того, ті, хто перші прийдуть на наш ринок, матимуть змогу захопити унікальні ніші. Важливим є й створення гарантій для приватного капіталу та інтеграція з ЄС. Наприклад, східні інвестори вже можуть організовувати свої виробництва та постачати продукцію в ЄС легшим для себе шляхом.

«Для України зараз унікальний шлях не просто відбудувати країну, а модернізувати, трансформувати її в ефективну та продуктивну. На це й мають бути спрямовані всі зусилля: будуємо не просто школу чи лікарню, а нову школу чи лікарню. Ми не відбудовуємо стару Україну, а будуємо нову», — наголошує Білан.