Судова реформа в Україні: що відбувається?

Ще від початку каденції Володимир Зеленський робив чимало заяв щодо судової реформи, яка мала бути реалізована упродовж 2021-2023 років. Проте вже на етапі розробки  реформа зіткнулася з критичними оцінками та незадоволенням громадськості. 

«Свідомі» у співпраці з OSINT-спільнотою Molfar розповідають, як реалізується судова реформа в час війни та скільки ще чекати на повне реформування судової системи в Україні.

Ще у вересні 2016 року уряд вніс перші зміни до Конституції, за якими Верховна Рада більше не призначатиме та не звільнятиме суддів. Повноваження передали Вищій раді юстиції, яка реорганізувалася у Вищу раду правосуддя (ВРП). 

За час судової реформи уряд створив два спеціалізовані суди: у вересні 2019 року запрацював Вищий антикорупційний суд, а у січні 2021 зареєстрували законопроєкт про Вищий суд з питань інтелектуальної власності.

Також Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККУ) отримала право проводити процедуру кваліфікаційного оцінювання для суддів. Окрім цього, створили й Громадську раду доброчесності (ГРД), яка має сприяти ВККС встановлювати відповідність кандидатів на посади суддів критеріям професійної етики та доброчесності. 

Судову систему скоротили до трьох рівнів: місцеві суди, апеляційні суди та Верховний Суд. Також планували ліквідувати Вищий спеціалізований суд, Вищий господарський суд та Вищий адміністративний суд, оскільки вони займали місце між апеляційними судами та Верховним Судом як суди касаційної інстанції. Станом на травень 2022 рік їх не ліквідували через відсутність дій зі сторони ВККС, зокрема, судді не здійснювали правосуддя, але зарплати отримували. 

У березні 2021 року представили фінальну версію проєкту «Стратегія розвитку правосуддя та конституційного судочинства на 2021 — 2023 роки». Вже у червні цього ж року Зеленський затвердив відповідний проєкт. 

В Україні поширена кадрова криза у судах. У грудні 2021 ВККС опублікували звіт, що з 7304 робочих місць суддів вакантні — 2068. Кількість кандидатів, які тимчасово перебували у резерві на заміщення посад суддів — 214. Тобто навіть з їх призначенням в українських судах не вистачатиме суддів, а з урахуванням того, що у 2022 році 29 працівників досягнуть граничного віку перебування на посаді суддів, з’явиться ще декілька вакантних місць. 

За результатами фінансового аудиту Державної судової адміністрації за 2019-2020 роки на утримання щонайменше 875 суддів, які не здійснювали правосуддя в окремих випадках менше ніж 5 років,  пішло понад 401 мільйон гривень. Зокрема 22,4 мільйона виплатили на суддівські винагороди суддям, яких відсторонили від роботи через притягання до кримінальної відповідальності. Також адміністрація зафіксувала нерезультативні використання бюджетних коштів, незаконні видатки з оплати праці, завищення обсягів та вартості робіт та використання бюджетних коштів усупереч їх напрямам.

3 серпня 2021 року ВР ухвалила закон щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Згідно з документом, ВККС — постійно чинний орган, відповідальний за формування суддівського корпусу, переведення суддів, забезпечення їх належного кваліфікаційного рівня.  

Також у цей час ВР внесла зміни до закону «Про Вищу раду правосуддя», де йшлося про створення Етичної ради, яка має оцінювати на доброчесність усіх кандидатів ВРП.

Вже 1 грудня 2021 року відбулося перше засідання Етичної ради, де обрали суддю Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Лева Кишакевича, а його заступником став суддя Апеляційного суду Англії та Уельсу у Відставці Ентоні Хупер. 

Проте 1 грудня Зеленський призначив 28 суддів, 27 з яких на посади до місцевих судів першої інстанції та 1 суддю до господарського суду Донецької області. Проте, згідно із Фундацією DEJURE, 21 призначений суддя не пройшов кваліфікаційне оцінювання — отримали негативний висновок ГРД, який ВККС не розглянула і не скасувала. У січні 2022 Зеленський призначив ще 28 суддів, з яких 27 не пройшли кваліфікаційне оцінювання. А станом на 31 грудня 2021 ВККС не завершила жодних процедур.

У січні 2022 року до складу комісії увійшли 6 осіб: троє делеговані міжнародними організаціями, троє — Радою суддів.

Аналітики Фундації DEJURE, Центру протидії корупції та Автомайдану проаналізували професійний шлях та можливі політичні зв’язки 29 із 34 кандидатів конкурсу. Їх розглядали на посади 5 нових членів Вищої ради правосуддя, які раніше були допущені до співбесіди. До доброчесності 23 із них виникли питання, які направили до Етичної ради, після чого рада відклала дати проведення співбесід. 

21 лютого Етична рада відновила проведення співбесід із кандидатами до ВРП, але 22 лютого ВРП припинила свою діяльність. За власним бажанням звільнилися 10 із 14 членів ради через те, що Етична рада почала оцінювати одночасно всіх членів Вищої ради (окрім голови Верховного Суду). Члени ВРП заявили, що їх оцінювання «не має конституційної основи».

Зеленський зробив заяву, що повністю завершить судову реформу за три роки. Заява була спільною з наданням проєкту «Стратегія розвитку органів правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки». Проте викликала чимало сумнівів та критики у громадськості та експертів.

Експерти зазначили, що термін у три роки є занадто коротким для того, щоб реалізувати реформу сповна, а документ, який представив Зеленський, не дає розуміння послідовності впровадження деяких положень. Зокрема, голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков заявив, що проєкт має певні позитивні моменти, проте їх реалізація не призведе до системних змін.

Влітку 2021 року Венеційська комісія підтримала відновлення в Україні покарання у вигляді позбавлення волі до двох років за найсерйозніші випадки неточного декларування майна. Проте згодом парламент ухвалив цей закон в іншій редакції, змінивши «позбавлення» волі на «обмеження». До того ж декларувати майно родичів держслужбовців стало не обов’язковим. 

Згодом президент Зеленський зустрівся із Венеційською комісією. Як наслідок, законопроєкт із правками та пропозиціями президента повернули на повторне голосування. Тоді усі поправки прийняли, а закон ухвалили вже з урахуванням рекомендацій. Проте й тут знайшлися обхідні шляхи — термін позбавлення волі для порушників закону зменшили до року.

Голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо заявив, що законопроєкт №3711 про формування ВККС, який був схвалений до другого читання у квітні, не відповідає рекомендаціям комісії. Тоді він зазначив, що насамперед має бути ухвалено два основних принципи реформи: незалежні міжнародні експерти повинні мати переважне право голосу у спірних ситуаціях при формуванні ВККС, а Вища рада правосуддя має бути реформована до того, як отримає право затверджувати остаточний склад ВККС. У разі недотримання цих положень, реформа «буде приречена». У серпні президент підписав закон після того, як до нього внесли відповідні правки. 

З початком повномасштабної війни органи суду перейшли в особливий режим роботи. Під час дії воєнного стану судочинство здійснюється виключно судами, які створені відповідно до Конституції України. Також не допускається створення надзвичайних та особливих судів, а також скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства. Під час війни не можуть бути припинені повноваження суддів. 

У зв'язку із запровадженням воєнного стану, з 24 лютого призупинила свою роботу конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів ВККС. Оскільки перед початком війни ВРП припинила діяльність, то частина повноважень передали голові Верховного Суду.

У березні 2022 голова Верховного Суду Всеволод Князєв в інтерв’ю «Суспільному» заявив, що 20% українських судів опинилися під окупацією або поблизу активних бойових дій, тому парламент ухвалив редакцію закону, яка дозволяє передавати підсудність з неробочого до іншого суду. Ті суди, в яких ситуація безпечна, розглядають усі, а інші — лише термінові кримінальні та цивільні справи. 

У квітні Фундація DEJURE, Центр протидії корупції, Автомайдан та Центр політико-правових реформ закликали ВР внести зміни до законодавства. Це мало б дозволити у максимально стислі терміни відновити роботу Вищої ради правосуддя. Це дозволило б відновити процедури звільнення і відсторонення суддів, а також забезпечити покарання тим суддям, хто перейшов на бік ворога. 

Тоді ж Етична рада внесла зміни до свого регламенту на час воєнного стану: можливість недотримання членами ради встановлених термінів вивчення матеріалів, визначення дати співбесіди та підготовки своєї попередньої позиції. Окрім того, зміни передбачили можливість кандидата чи члена ВРП брати участь у засіданні дистанційно.

У травні на засіданні Ради суддів України вирішили провести ХІХ позачерговий з’їзд суддів України, щоб обрати 8 членів ВРП за суддівською квотою. До липня Етична рада має сформувати список із 16 кандидатів, аби на з’їзді розглядати кандидатури. 

Також Етична рада завершила процес оцінювання чотирьох членів ВРП, повноваження яких не були припинені на 24 лютого. Якщо усіх кандидатів успішно оберуть у липні, ВРП може набути повноважень до серпня, оскільки до 8 серпня має зібратися з’їзд науковців і відхилити рекомендацію Етичної ради про звільнення тих, хто не пройшов оцінювання. Якщо це не виконають, судді автоматично втратять повноваження за законом, бо наразі їх відсторонили від посади, але не звільнили.

Водночас 12 травня 2022 ВР ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану»: скасували спеціальну перевірку осіб, які претендують на посади, що передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком. Відповідно, спецперевірка осіб, призначених у період воєнного стану, здійснюється протягом трьох місяців з дня припинення воєнного стану.