Відносини Угорщини та України у час повномасштабної війни

Богдан Мироненко — 

Відносини Угорщини та Україна погіршилися у 2014 році, коли Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив про можливість надання подвійного громадянства угорцям Закарпаття й почав вимагати автономії для області. Впродовж 2014-2022 років між двома країнами періодично виникали конфлікти щодо громадянства, української мови як державної, агітації угорців під час парламентських виборів тощо. І хоч уряд Угорщини засудив дії Росії від 24 лютого 2022 року, країна не підтримує санкцій проти РФ, які стосуються нафти та газу.

Риторику голови угорського уряду щодо російської агресії можна назвати «роздратовано-нейтральною»: він нав’язливо наголошує на тому, що Будапешт «не хоче бути стороною конфлікту» (наголошував на цьому ще до 24 лютого), «опинитися між українським ковадлом та російським молотом». Водночас Орбан постійно звинувачує своїх політичних суперників у нібито прагненні відправити угорський військовий контингент до України. Зокрема, він зазначив про це на мітингу 15 березня. 

Ні. Представники опозиційного альянсу «Об’єднані заради Угорщини», лідером якого є (відносно правий, до речі) політик Петер Маркі-Зай, лише закликають притримуватися загальної позиції НАТО. Якщо Альянс, за словами Маркі-Зая, надасть Києву зброю, то й Угорщина має це зробити. Однак ініціювати подібні дії самостійно опозиціонери не планують. Відтак висловлювання Орбана про «лівих, що хочуть непотрібної кривавої війни», є очевидною  маніпуляцією. 

Від вже погоджених — ні. Попри те, що ЄС дає окремим державам-членам самостійність у веденні міжнародних відносин, існує спільна зовнішня політика та політика безпеки, якої необхідно дотримуватися і у межах якої й ухвалюються обов’язкові санкції. 

Важлива роль у процесі запровадження санкцій належить Раді ЄС — органові, що об’єднує міністрів певної галузі держав-членів (у цьому випадку — закордонних справ). Рада ухвалює рішення щодо санкцій одностайно, тож Угорщина цілком може саботувати її діяльність: заявити, що не згодна із запропонованим планом, і вимагати обговорення-перегляду, консультацій з Високим представником ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелем. Втім, реально така можливість малоймовірна з огляду на низьку політичну вагу Угорщини в Союзі.

Поки що ні. Міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив, що контракт з «Газпромом» на постачання газу (в обхід України) розривати не будуть. Крім того, московська корпорація «Росатом» продовжуватиме роботу над розширенням потужностей єдиної в Угорщині АЕС «Пакш». За словами Сійярто, «угорці не мають платити ціну в цій війні». 

Згідно опитування, проведеного агенцією «Nèpszava» у період з 7 по 11 березня 2022, 64% опитаних угорців вважають події в Україні російською агресією. Цієї думки дотримується 44% виборців партії Орбана «Фідес» та понад 90% виборців об’єднаної опозиції. 25% прихильників Орбана вважають, що у нинішніх подіях винна Україна. 81% виборців «Фідес» вважають, що Орбан адекватно зреагував на ситуацію, а 90% прихильників опозиціонерів гадають, що він мав би зайняти жорсткішу позицію. Тема «миру та війни» є популярною в нинішній передвиборчій кампанії: Прем’єр-міністр позиціонує себе як «золоту середину» — якісного посередника та гаранта миру, опозиція ж звинувачує його у прислужництві Москві. 

За оцінкою Ради ООН з прав людини, станом на 19 березня 2022 до Угорщини прибуло дещо більш як 300 тис. українців. Віктор Орбан заявив, що угорська держава — «друг» цих людей і їм «необхідно допомогти». При цьому міністр Сійярто наголосив, що країна «завжди захищатиметься від нелегальних мігрантів».

Угорщина також надає Україні гуманітарну допомогу у суттєвих обсягах, що обчислюються сотнями тон; 18 березня голова Івано-Франківської ВЦА Світлана Онищук повідомила, що очікується прибуття партії у 1000 тон.