Зерно, дрони, нафта: Чорноморський басейн після угоди

18 липня 2023, пропрацювавши трохи менш як рік, Ініціатива з безпечного транспортування зерна та харчових продуктів з українських портів припинила роботу. Хоч на той час зернова угода була скоріше зірваною ніж ефективною, проте її завершення додатково ускладнило експорт українського зерна. Однак є й позитив. Попри усі складнощі Україні вдалося підготуватися до цієї ситуації. 

22 липня 2022 Україна підписала угоду з Туреччиною та ООН щодо створення коридору у Чорному морі для експорту зерна. РФ підписала дзеркальну угоду з Туреччиною та ООН. У тексті угоди йдеться не лише про переміщення морем зерна, а і добрив, зокрема аміаку. Конкретики щодо нього немає. 

Росія вимагала цього під час початкових перемовин щодо угоди. Кремль вимагав, щоб аміакопровід «Тольятті-Одеса» відновив свою транзитну роботу на території України. Це дозволило б Росії вбити одразу двох зайців — отримувати прибутки від експорту аміаку та поглибити конфлікти в українському суспільстві. Мовляв, поки ми воюємо, вони — торгують. 

Росіяни не винайшли нічого нового, а лише намагалися використати ті конфлікти, які й без того існують в українському суспільстві. Аналогічно вони використали ситуацію з фабрикою концерну Петра Порошенка «Roshen» у Ліпєцку, РФ. Після мінських угод тодішній президент став особистим ворогом для багатьох учасників революції та фронтовиків, а особливо серед людей із правими політичними поглядами. Так, 6 грудня 2014 року активісти захопили будівлю Вінницької ОДА, а їхній лідер Юрій Павленко розірвав портрет Петра Порошенка, який висів у кабінет голови адміністрації. 

Проте для РФ загроз, пов’язаних з роботою аміакопроводу, не існує. Російське суспільство хоч і підтримує повномасштабне вторгнення, проте не надто активно долучається до нього, а тим більше — критикує владу. Більшості було б абсолютно байдуже, чи заробляє Росія від торгівлі з Україною, паралельно знищуючи її. Тож Кремль виявив свою конкурентну перевагу і намагався експлуатувати це.

Тому зернова угода хоч і приносила гроші в бюджет України, для Росії була троянським конем. Аби пастка спрацювала, Кремль поступово збільшував тиск, пропускаючи все менше і менше кораблів. Хоч дані про об’єми експорту були у відкритому доступі, керівництво російського флоту вирішило, що Кремлю треба зробити окрему презентацію на цю тему. 

Вона потрапила до Головного управління розвідки України та підтверджує очевидне. Росіяни цілеспрямовано блокували ініціативу, документували кожен свій крок, спрямований на це, аби потім звітувати керівництву. Наприклад, 30 березня російські інспектори перестали пропускати судна у порт «Південний» «через відсутність прогресу щодо транспортування російського аміаку». Коли розіграти карту аміакопроводу або добитися скасування санкцій для «Россєльхозбанк» не вдалося, Кремль пішов на скасування угоди. 

Відразу після цього Росія розпочала серію повітряних ударів по сільськогосподарській інфраструктурі України. Контрадмірал Едуард Луйк у своїй презентації для Кремля визнав, що російська задача — завадити Україні заробляти на продажі своєї продукції. 

Проте українська стратегія також враховувала, що угода буде лише тимчасовою. Коли вона перестане працювати, Україні потрібно буде чинити спротив російському флоту. Тому рік роботи ініціативи був використаний для створення морських надводних дронів та інтеграції їх у стратегію країни. Вперше росіяни виявили такий безпілотник на пляжі поблизу порту Севастополя у вересні 2022 року. А вже за місяць дрони досягли своїх цілей — пошкодили російський корабель «Іван Голубєц».

Тож 17 липня, напередодні закінчення угоди й коли рішення Росії щодо виходу було очевидним, Україна застосувала надводні дрони проти незаконно збудованого Керченського моста. Після цього, 20 липня Міністерство оборони України заборонило рух Керченською протокою. 

Згодом, 4 та 5 серпня, українські військові завдали ударів по великому десантному кораблю «Олєнєгорскій горняк» у порту Новоросійська та танкеру «Сиг» поблизу Керченської протоколи. Цей танкер перевозив пальне для російських винищувачів. Керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень Андрій Клименко назвав ці дії «продовженням зернових перемовин». 

Здавалося б, який системний наслідок матимуть такі удари? Насамперед це демонстраційний ефект. Тож не дивно, що CNN отримало можливість зняти сюжет про базу, де тренуються застосовувати морські дрони. Усі ці кроки мають підвищити ціну фрахтування та страхування суден для російських експортерів, а отже — і російську торгівлю. 

Крім того, Новоросійськ відіграє важливу роль в експорті російської та, що важливо, казахської нафти. Україна демонструє здатність цілити по портовій інфраструктурі. Це може підштовхнути Казахстан до того, аби розвивати інші маршрути для експорту нафти. А іноземні бізнесмени, які інвестують в казахську нафтовидобувну сферу, будуть вимушені більш уважно прислухатися до позиції України щодо економічної діяльності у РФ в обмін на гарантії безпеки для їхніх інтересів.