Зеленський підписав закон щодо національних спільнот в Україні. Навіщо та про що йдеться?

Президент України підписав законопроєкт «Про національні меншини (спільноти) України».

Про це Володимир Зеленський заявив у своєму вечірньому зверненні.

Підписання закону є однією із семи вимог для української євроінтеграції.

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила Закон «Про національні меншини (спільноти) України» наприкінці 2022 року. 21 вересня 2023 року парламентарі проголосували за зміни до закону, як це рекомендувала Венеційська комісія.

Серед рекомендацій: 

Кабінет Міністрів затвердив програму «Єдність у розмаїтті» до 2034 року. Її метою є створення на національному та регіональному рівнях сталих інституційних умов на задоволення потреб та реалізації прав нацспільнот і корінних народів.

Під час візиту в Київ 4 листопада 2023 року Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відмітила прогрес України у проведенні реформ.

Документ визначає національну спільноту — це громадяни України, які не є етнічними українцями, але об'єднані культурними, історичними, мовними та/або релігійними ознаками, говорить закон.

Окрім того, Кабмін зафіксував перелік населених пунктів, в яких вони проживають, або в яких національні спільноти складають значну частину населення.

Національні спільноти мають право проводити публічні заходи, розповсюджувати рекламу, створювати медіа, отримувати екстрену допомогу, а також навчатися у приватних школах своєю мовою. При цьому держава зобовʼязана забезпечувати їх підручниками.

Вони мають право на громадські обʼєднання, створення дорадчих органів при органах місцевого самоврядування, діяльність яких фінансуватиметься з держбюджету. 

Закон тимчасово обмежує права спільнот, що ідентифікують свою приналежність до країни-агресорки чи країни-терористки.

Верховна Рада визнала Росію державою-агресором у 2015 році,  країною-терористом — у 2022.

Їхні права обмежені, доки Верховна Рада не скасує цей статус та пʼять років після цього.

Права російської спільноти щодо мови обмежені дією воєнного стану та ще на пів року після його закінчення.

Відповідно до закону, кожен має право на самоідентифікацію. Для цього не потрібно документальних підтверджень.

Перепис населення 2001 року є першим та поки єдиним офіційним документальним підтвердженням складу України з 1991 року.

Тоді в країні проживало 8.3 мільйона росіян, 275.8 тисячі білорусів, понад 250 тисяч молдован, 204.6 тисячі болгар, 156.6 тисячі угорців, 151 тисяча румунів та 144.1 тисячі поляків.

Серед інших етнічних спільнот — євреї, вірмени, греки, татари та роми.

Попри те, що цифри є неточними, це дає уявлення, представники яких національних спільнот претендуватимуть на підтримку України у громадській діяльності.