«Це екологічна катастрофа». Як Росія отруїла річку Сейм на півночі України?
Річка Сейм протікає через Бєлгородську та Курську області Росії та Сумську й Чернігівську області України. Впадає Сейм у річку Десну в Україні, а далі — у Дніпро.
У серпні 2024 року у річці Сейм масово почала гинути риба та річкові тварини. Вода стала непридатною для побутового та технічного вжитку. Забруднення води збіглося з операцією Сил оборони України в Курській області.
Свідомі пояснюють, як росіяни отруїли Сейм, що відбувається з екологічним станом річки та як це впливає на водні ресурси в Україні.
Прослухати матеріал
Що сталось із річкою Сейм?
Погіршення якості води в річці Сейм помітили місцеві в Сумській області ще 14 серпня. Тоді в річці стався масовий мор риби. Місцеві органи влади одразу заборонили вилов риби, купання та забір води для приватних потреб із річки. Спочатку місцева влада й екологічні органи контролю підозрювали хімічне забруднення річки. Та після проведення лабораторних досліджень Держекоінспекція повідомила про забруднення органічного характеру.
«Ще за декілька днів до катастрофи, коли ми купалися, та і, власне, завжди, тут було багато живого. Риба плигала, полювала, плавала величезними зграями, які видно було в чистій воді... Жаби, хижаки літали над, на берегах — чаплі... Зараз таке враження, що річка мертва», — описувала стан річки очевидиця Наталія Павленко-Воскресенська на своїй сторінці у Facebook.
Держекоінспекція повідомила «Свідомим» про те, як забруднення розповсюджувалось у водоймах. Спершу вода у річці Сейм забарвилась у коричневий колір. 26 серпня 2024 року забруднення досягло Чернігівської області, а ще через день — річки Десна. Десна впадає у Дніпро — найбільшу річку України, з якої споживають воду близько 60% українців.
27 серпня 2024 року Держагентство з питань розвитку рибного господарства повідомило, що основним джерелом забруднення води став амоній. Про сильний запах аміаку від води повідомляли й жителі Сумської та Чернігівської областей, які проживали біля Сейму.
Амоній спричинив різке зниження кисню у воді. Через це риба та інші річкові тварини почали масово гинути. Міндовкілля повідомляє, що за час руху забруднення з Росії по Сейму та Десні загинуло близько 30 тонн риби. Вона могла піти на нерест весною наступного року. У вересні за два дні у Десні зібрали близько семи тонн мертвої риби. Така ситуація має довготривалий вплив на екологічну систему Сейму та Десни.
«Ти бачиш, які щуки, й розумієш, що в найближчий рік ти не зможеш побачити потомство цих риб. Це були великі самки, які давали потомство нашій річці. Тому це велика катастрофа для нашого міста і для екології нашої області», — розповідав волонтер Артем «Суспільному» під час прибирання на Десні.
11 вересня міністерка довкілля Світлана Гринчук заявила, що забруднена вода з Десни може досягти Дніпра вже 14 вересня. Київська міська державна адміністрація повідомила про підготовку очисних споруд до очищення річки.
17 вересня Сумська обласна військова адміністрація поінформувала про повторне забруднення річки Сейм, яке почалося 10 вересня. Причиною забруднення стали ті самі органічні відходи.
Чи причетна до отруєння річки Росія?
Забруднення води у річці Сейм помітили приблизно через 10 днів після початку операції Сил оборони України в Курській області РФ. Тому Держекоінспекція очікувала хімічного забруднення річки, яке могли вчинити росіяни на своїй території.
Проте органічне забруднення перевищувало всі показники норми та вказувало на рукотворне отруєння річки амонієм із певного підприємства. На території Сумської області таких підприємств близько до Сейму немає. Тому єдиний варіант — це отруєння річки амонієм із Росії.
Видання BBC опитало Держекоінспекцію та Київський екологічно-культурний центр. Держекоінспекція вважає, що причиною забруднення міг стати цукровий завод у Курській області. В Київському екоцентрі вважають, що річку забруднили з підприємства обробки шкіри у селі Тьоткіно Курської області.
Держрибагентство України напряму звинуватило росіян в отруєнні річки Сейм. У відомстві заявили про «екологічну катастрофу» та повідомили про відкриття кримінального провадження за цим фактом.
«Ворог продовжує вчиняти екологічні злочини. Так, починаючи з 14 серпня, ймовірно скидаючи відходи невідомих речовин у річку Сейм, терористи РФ спричинили масштабне забруднення водойми», — йдеться у заяві агентства.
17 вересня, під час повторного забруднення річки Сейм, Сумська ОВА теж повідомила про походження забруднення з підприємств на території Росії.
«Сьогодні ворог активно застосовує екологічний терор як один із видів боротьби з українським народом. Ми чітко прослідковуємо ці злочини щодо наших водних ресурсів вже вдруге поспіль. Ситуація на Сеймі після стабілізації знову погіршилася»
— повідомляв очільник адміністрації Володимир Артюх.
Держекоінспекція повідомила «Свідомим», що Конотопська окружна прокуратура відкрила справу через забруднення річки за частиною 2 статті 242 ККУ за фактом порушення правил охорони вод. Але точно вказати на джерело забруднення правоохоронці не можуть, як не може і Держекоінспекція. Єдине, що відомо — забруднення дійсно прийшло з території Курської області. Екологічна інспекція Сумської області 26 серпня повідомила, що загони прикордонників фіксували погіршення стану води поблизу державного кордону. Тож припускали, що витік органічного забруднення — на території Росії.
Міндовкілля 11 вересня припустило у своїй заяві, що забруднення річки Сейм відбулось із цукрового заводу у селі Тьоткіно у Курській області. Окрім перевищення норми амонію, Міндовкілля повідомило про перевищення норми марганцю у воді у 2.5 рази.
12 вересня цю гіпотезу підтвердили директор Інституту гідробіології Сергій Афанасьєв і директор Українського гідрометеорологічного інституту Володимир Осадчий. Осадчий повідомив, що до води з цукрового заводу у селі Тьоткіно Курської області потрапило близько 5.7 тисячі тонн продуктів перероблення цукру.
«Багато продуктів перероблення були в розчинному вигляді (тобто їх попередньо розчиняли — ред.). Як тільки ця маса надходила до річки Сейм, вона практично за кілька годин знищувала весь кисень. Тому що одна молекула фруктози "споживає" 12 молекул кисню», — пояснював швидке забруднення річки Володимир Осадчий.
Якщо Росія дійсно причетна до отруєння Сейму та Десни, то це не перший екологічний злочин росіян за час війни проти України. Так у червні 2023 року росіяни підірвали Каховську гідроелектростанцію, чим затопили лівобережжя Херсонщини. Південні регіони України втратили приблизно 40% прісної води.
Ще у 2022 році росіяни окупували природний заповідник «Асканія-Нова». З того часу вони вивозять звідти рідкісних тварин. Пожежі в заповіднику, спричинені недбалістю росіян, призводять до знищення дикого степу.
Чи вплине отруєння річки Сейм на водну систему України?
У вересні у річці Десна почали встановлювати системи аерації — штучного наповнення води киснем. Це має прискорити процес очищення річки. Держекоінспекція проводить аерацію безперервно. У річці Сейм Міндовкілля планувало зробити поглинання отруйних речовин і встановити сітки для масового вилову мертвої риби. Аерацію річки Сейм не проводили через осідання отруйних речовин на дні ріки.
Повторне забруднення річки Сейм сповільнило очищення води. Проте міністерство довкілля України все ще сподівається провести абсорбцію отруйних речовин у річці.
Наслідки такого забруднення річки — довготривалі. Анна Даниляк, фахівчиня з екологізації сільського господарства ГО «Екодія» говорить, що це забруднення не схоже на звичні забруднення водойм в Україні, адже воно подолало велику відстань, і кількість отруйних речовин досить насичена.
«Забруднення такими елементами, як азот і фтор, дуже сильно може вплинути на заростання цієї річки. Так, зокрема, токсичні водорості, як ціанобактерії, будуть споживати ось цей розчинений кисень. Відповідно — виникне брак кисню для інших організмів, наприклад, риб. Без належних заходів, якщо буде продовжуватися ось таке забруднення, то річка буде заростати, заболочуватися»
, — пояснює Анна Даниляк.
Станом на вересень 2024 року вода у річках Сейм і Десна все ще непридатна для купання та споживання. «Проте Десна може самоочищуватись», — повідомляв Володимир Осадчий, директор Українського гідрометеорологічного інституту. За його словами, Десна може самостійно насичуватись киснем. Директор Інституту гідробіології Сергій Афанасьєв припустив, що відновлення біорізноманіття та біоресурсів річок Сейм і Десна займе 2-3 роки.
Хоч екологічна катастрофа річки Сейм і створена Росією, та Україна неодноразово стикалась із масовими забрудненнями річок. Це відбувалося через неналежні практики господарювання. Анна Даниляк говорить, що Україна має змінювати стандарти нітратного забруднення річок. Зокрема, адаптувати так звану нітратну директиву Євросоюзу в цьому напрямку.
«Ця директива дала позитивні зрушення для країн-членів ЄС. У частині річок зменшилося забруднення нітратами, амонієм та іншими поживними речовинами. Це ціла низка заходів, які стосуються зменшення вимивання поживних речовин із добрив. Наприклад, створення буферних навколоводних об’єктів, багаторічні насадження біля водойм. Вони створюють поглинальний буфер. У випадку надлишку поживних речовин чи вимивання добрив саме ці насадження споживатимуть всі ці речовини та добрива і не даватимуть їм потрапити у воду», — розповідає Анна Даниляк про зміну підходу до збереження водойм в Україні.
Звісно, активні бойові дії створюють проблему не тільки проведення постійного моніторингу стану води та заходів для збереження водойми. На підконтрольній території Україна має вже зараз змінювати підходи до збереження прісної води. Особливо, коли Росія загрожує не тільки населенню України, а ще і її довкіллю.
