Крим і повномасштабна агресія Росії проти України: нові виклики у сфері прав людини

Крим і повномасштабна агресія Росії проти України: нові виклики у сфері прав людини

24 жовтня у Загребі пройшла дискусійна панель у рамках Першого Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи. Під час розмови правозахисники і представники корінного народу Криму розповіли про те, як Росія порушує права людини на тимчасово окупованому півострові та використовує «кримську модель» репресій на тимчасово окупованих територіях Херсонської і Запорізької областей.

Викрадення

У тимчасово окупованому Криму вперше за останні кілька років повернулась практика  масових насильницьких зникнень. Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик повідомила, що так зникли Ярослав Жук, Ірина Горобцова, Сергій Цигипа, Іван Козлов, Микола Петровський, Марія Гарсія-Калатают, Руслан Абдурахманов, Абаз Куртамет.

Голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв розповів, що на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей за час повномасштабної війни зафіксували щонайменше 279 випадків насильних викрадень, 86 з них — щодо кримських татар.

Переслідування і тиск

За даними Кримськотатарського ресурсного центру, за період тимчасової окупації Криму 266 людей були політичними увʼязненими і переслідуваними у кримінальних справах, 189 з них — представники кримськотатарського народу. 155 осіб у тимчасово окупованому Криму досі перебувають у місцях несвободи, 115 з них — представники корінного народу Криму, серед яких і перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял.

Тетяна Печончик повідомляє, що за час повномасштабної війни посилився тиск на незалежних адвокатів і журналістів. У травні цього року росіяни затримали чотирьох кримськотатарських адвокатів, їм виписали штрафи та присудили адміністративні арешти. Це Едем Семедляєв, Назім Шейхмамбетов, Айдер Азаматов і Еміне Авамілєва. Ще трьох адвокатів позбавили ліцензії і можливості продовжувати адвокатську діяльність: Лілю Гемеджи, Рустема Кямілєва і Назіма Шейхмамбетова.

Щонайменше 14 громадянських журналістів зараз є політичними вʼязнями і перебувають у місцях несвободи у тимчасово окупованому Криму. Ірина Данилович і Вілен Темерʼянов були увʼязнені після початку повномасштабної війни.

Культура і освіта

Керівниця Центру громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова розповіла, що Росія за вісім років побудувала «кримську модель» культурного геноциду проти дітей на тимчасово окупованих територіях.

У формальній освіті це:

  • знищення доступу до рідної мови та культури;
  • виправдовування збройної агресії через проведення розмов-уроків;
  • заміна підручників;
  • заборона викладання предметів українознавчого циклу, зокрема історії;
  • викривлення історії України та історії кримських татар;
  • відкриття в школах воєнних, так званих «кадетських», класів;
  • заміна вчителів, які були в Криму, на російських.

У неформальній освіті:

  • мілітаризація через дитячі організації («Юнармія», «Большая пєрємєна» тощо);
  • воєнно-патріотичні табори в період канікул;
  • проведення воєнно-патріотичних ігор «Зарніца» та «Зарнічка» для дітей 7-9 років.

Програма мілітаризації, яку впроваджує Росія, спрямована на:

  • залякування зовнішніми загрозами;
  • систематичне формування образу ворога з України;
  • останнім часом формування образу ворога з так званого колективного заходу і Європи;
  • пропагування культу насильства і війни;
  • навчання основ військової справи і поводження зі зброєю;
  • виховання любові до силових структур та збройних сил РФ;
  • створення мотивації добровільно йти на службу в ЗС РФ.

Росія намагається реалізувати «кримський сценарій» на тимчасово окупованих територіях Запорізької і Херсонської областей. Через нав'язування російської ідентичності, в школах та бібліотеках вилучають українські книги, замість них — завозять російські книги з політично правильним трактуванням історії. Адміністрацію та викладачів закладів освіти змушують переходити на російські стандарти різними методами, включно із залякуванням, погрозами та викраденнями.

Кримський сценарій впливу на дітей через освіту в умовах повномасштабного вторгнення посилений тим, що у батьків відбирають право на дистанційну українську освіту і домашню освіту. Тимчасова окупаційна «влада» у Запорізькій області погрожує позбавленням батьківських прав мешканців, чиї діти не будуть відвідувати школи.

Депортації

Юристка Регіонального центру прав людини Катерина Ришевська повідомила, що понад 2 мільйони українських громадян були примусово депортовані до Росії, з них — більш як 300 тисяч дітей. Росіяни намагаються збільшити кількість так званих «внутрішньо переміщених осіб» з тимчасово окупованого Криму. Зараз їхня кількість досягає 60-110 тисяч людей.

«Кількість українських дітей, незаконно вивезених до РФ і всиновлених росіянами досягла 309 осіб. Це число збільшуватиметься, бо Російська Федерація імплементує відповідні зміни в своє законодавство. Навіть російська омбудсменка з прав дітей Марія Львова-Бєлова визнала, що сама усиновила хлопчика з Маріуполя», — каже Ришевська.

Валентина Потапова розповіла, що з прифронтових територій близько 2,5 тисяч дітей відправили до тимчасово окупованого Криму та Росії. Росіяни планують вивезти ще 4 тисячі дітей.

Катерина Ришевська зазначає, що за останні вісім років щонайменше 500 тисяч росіян переїхали до тимчасово окупованого Криму. Серед них багато військових, співробітників правоохоронних органів та суддів. Росіяни продовжують переїжджати і після початку повномасштабної війни 24 лютого. Як мінімум, 11 російських суддів переїхали на півострів протягом лютого-вересня цього року.

Мобілізація

Після початку так званої «часткової мобілізації» 21 вересня представникам кримськотатарського народу почали масово вручати повістки.

Ескендер Барієв повідомив, що зафіксовані випадки, коли киримли призовного віку масово та примусово доставляли до окупаційних військкоматів РФ. Аналіз даних про мобілізацію жителів тимчасово окупованого Криму свідчать про те, що у списках мобілізованих громадян, кримські татари становлять чисельність, що помітно перевищує їхню пропорційну представленість.

З 21 вересня до 13 жовтня загинули близько ста мобілізованих представників кримськотатарського народу. Переважна більшість з них не підписували контракти з російською армією і потрапили до зони бойових дій не зі своєї волі.

Тиск на свободу слова

У Криму заборонений представницький орган корінного народу — Меджліс, заборонені всі незалежні медіа корінного народу, а журналісти зазнають переслідувань. Росіяни грубо порушують права населення на мирне зібрання, свободу слова і намагаються закрити школи з кримськотатарською мовою навчання.

Після 24 лютого почалась нова хвиля переслідувань українців у тимчасово окупованому Криму. Кримська правозахисна група зафіксувала щонайменше 120 адміністративних справ за новою статтею про нібито дискредитацію російської армії.