Бранці Кремля: конспект першого епізоду «Пізнай QIRIM»

Приблизно 25 тисяч бранців Кремля утримує Росія. Згідно з даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, стільки цивільних викрала Російська Федерація. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим підтверджує 218 незаконно увʼязнених громадян України, 134 з яких — кримські татари.

Сьогодні кримських татар у Криму арештовують та увʼязнюють, звинувачуючи їх в екстремізмі чи тероризмі. 

Найбільший кримінальний процес проти кримських татар — «Справа 25-ти». 

2019 року ФСБ звинуватила та притягнула до кримінальної відповідальності 25 кримських татар. Їм інкримінували участь у терористичній організації «Хізб ут-Тахрір» (організація заборонена в РФ, але на території України та більшості країн світу діє без обмежень) та підготовку до зміни адміністративного устрою на тимчасово окупованому півострові. 

Тоді 25 осіб були засуджені за однією кримінальною статтею — 25.5. 

Більшість із засуджених — кримські активісти, які допомагали сімʼям бранців Кремля. 

*** 

Кримських татар затримують за зібрання в храмах, за допис у соціальних мережах чи за відмову отримати паспорт РФ, як це було із Леніє Умеровою — 25-річною кримською татаркою. РФ утримує її з грудня 2022 року й засудила за наявність українського паспорта та відмову від отримання російського. 

Кримським татарам підкидають зброю, заборонену літературу й таким чином «пришивають» справи. 

Кримські татари зникали безвісти, а потім їх знаходили закатованих десь за містом. «Ті, хто приходили під будівлі суду, — герої. Бо відстоюючи одну свою цінність, вони жертвували іншими — життям своєї сімʼї та своїм». 

Росіяни бояться, як і боялись у 1944 році, що кримські татари почнуть боротьбу за свою землю і свободу. Тому вони, щоб залякати народ, приходять з обшуками о 4-5 ранку. 

Батько Наджіє — Казим Аметов — один із перших бранців Кремля. Ще з юності він був проактивним, боровся за повернення кримських татар до Криму (батько Наджіє народився в Узбекистані). Коли ж вдалося повернутись на півострів, продовжив справу, ходив на мітинги в Криму, був учасником Помаранчевої революції. 

Після мітингу 26-го лютого росіяни затримали голову Меджлісу Рефата Чубарова та його заступників Ахтема Чийгоза й Ільмі Умерова — перших бранців Кремля. 

Батько Наджіє ходив на їхні суди. Пізніше ФСБ почала слідкувати за тими, хто приходив під будівлю суду, та залякувати їх. 

23-го листопада чоловіка затримали. Зранку під будинком батьків Наджіє було десятки машин ФСБ та ОМОН: нікого не впускали, а понятих привели своїх. Того дня російські силовики затримали Казима Аметова, Асана Чапуха, Руслана Трубача й Бекіра Дегерменджі. Їх звинуватили у вимаганні коштів у громадянина Туреччини — їхня справа відома як «справа Веджіє Кашка».

Батька Наджіє засудили до двох із половиною років увʼязнення та ще одного року домашнього арешту. Однак протягом п’яти днів після арешту Наджіє та родичі інших трьох увʼязнених не знали, де перебувають їхні рідні. 

***

Дії членів сімей, які є на підконтрольній Україні території, можуть зашкодити родичам, які в Криму. Так було з однією сімʼєю (не називаємо імен задля безпеки): коли донька була проактивна в Києві, то до будинку її батьків двічі приходили з обшуками. 

Вимагати від людей в окупації певних дій — безвідповідально. Бо ми не можемо зрозуміти їх, доки не проживемо такий же досвід. 

«У 2014 році ніхто не встав за кримських татар, вони не відчули підтримки. Вони й зараз її не відчувають. Можливо, вони хотіли б говорити про свободу та права, однак хто їх захистить від окупаційної влади?»

Наша держава має стояти за своїх громадян на тимчасово окупованих територіях. 

Сьогодні у Криму діє організація, яка допомагає дітям бранців Кремля. Муміне Салієва — мама чотирьох дітей та дружина бранця Кремля — розповідає, що зараз організація опікується 254 неповнолітніми дітьми, батьки яких увʼязнені, з них 15 народились після арешту батька, а тому вони ніколи його не бачили. 

Більш як 50 дітей мають тяжкі хронічні захворювання, розвинені на фоні стресу та психологічних травм. Так є і з чотирма дітьми Муміне, які були свідками обшуків. 

Після обшуків у доньки Муміне, якій тоді було шість років, почався ювенільний ідіопатичний артрит. У свої 13 років вона має інвалідність. 

У сина Муміне, якому було дев’ять років, після увʼязнення батька на фоні страху перед відповідальністю розвинувся тремор рук. 

Діти — найменш захищені від психологічних травм. Сотні кримськотатарських дітей ростуть із психологічними захворюваннями. Росіяни вчиняють злочин проти наступного покоління цілого народу.

Про дітей під час обшуків говорять найменше. Вся увага завжди прикута до обвинуваченого та самого судового процесу. А травмованість дітей залишається «за кадром». Важливо привертати увагу міжнародних організацій та спільнот до цієї проблеми, адже це наступне покоління, яке буде жити й розвивати Україну.