Аварія на Чорнобильській АЕС: як це дотепер впливає на Україну?

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух та спалахнула пожежа. Вогонь перекинувся на дах третього енергоблока, де його намагалися загасити близько чотирьох годин. Вибухи зруйнували реактор, після чого в атмосфері утворилася хмара радіоактивного пилу. 

Поки радіація ширилася країнами Європи, в Україні лише 27 квітня оголосили так звану «тимчасову» евакуацію у місті Прип’ять, яке розташоване за 3 км від ЧАЕС. Майже всі жителі — близько 45 тисяч — залишили свої домівки. До кінця 1986 року зі 188 населених пунктів евакуювали близько 116 тисяч людей. 

Унаслідок аварії місцевість поблизу електростанції стала радіаційно небезпечною зоною. Після евакуації населення із 30-кілометрової зони навколо станції створили Чорнобильську зону відчуження [територія, яку встановлюють для контролю за безпекою населення та навколишнього середовища — ред.] — 2576,9 км2.

Про те, як вплинула аварія на Чорнобильській АЕС на українців, навколишнє середовище та що відбувається із станцією у 2023 році, читайте у статті.

Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2 293 населені пункти із населенням приблизно 2,6 мільйона осіб. Дія радіації поширилася на 200 тисяч квадратних кілометрів, із них 52  — сільськогосподарські землі.

«Поширеність радіації в населених пунктах здебільшого залежала від напрямку вітру. Так вийшло, що спершу радіація потрапила в Київську, Чернігівську, Житомирську області, менше в Черкаську, Рівненську та Волинську, — каже генеральний директор Національного наукового центру радіаційної медицини НАМН Дмитро Базика.

Значного забруднення внаслідок вибуху на ЧАЕС та через викид радіації зазнали ліси, річки та озера поблизу станції. Аби зберегти флору та фауну навколо станції, де, зокрема, перебувають об’єкти Червоної книги, створили Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. 

Деякі науковці фіксують випадки генетичної деформації та мутації природи Чорнобиля. Біолог з Університету Південної Кароліни Тімоті Муссо, який досліджував середовище навколо ЧАЕС, пояснює, що основною причиною появи мутацій при опроміненні є поява великої кількості молекул перекису водню та інших агресивних окислювачів, здатних проникати в ядро ​​клітини і руйнувати ДНК. Муссо згадує, що під час дослідження він зібрав чимало деформованих квітів та бачив безліч мутованих дерев.  

Аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на здоров’я людей по-різному і в різний час та надалі впливатиме не на одне десятиліття, говорить Дмитро Базика.

За його словами, зафіксовано понад три мільйони постраждалих внаслідок катастрофи, але з роками кількість зменшилася через підвищення смертності. Наразі відомо про понад 1,8 мільйони людей, які зазнали впливу аварії на ЧАЕС. Найпоширеніші захворювання — це серцево-судинної системи та онкологія.

У постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС впродовж попередніх років розвивалися три так звані «ранні раки», які прогресують від 2-5 до 30 років після опромінення, — рак щитоподібної залози, лейкемія, рак молочної залози. Базика також зауважує, що через 40 років можуть виникати інші форми раків. 

«Відповідно до закону медицини, усі захворювання після дії радіації мають свою черговість. Якщо людина отримала велику дозу, в неї може розвинутися гостра променева хвороба. Якщо менша доза — то порушення імунітету, кровотворення. Це перші 3-5 років після опромінювання. Потім настає час онкологічних захворювань, серед яких лейкемія. Вона розвивається від двох до сорока років після опромінення», — каже професор. 

Лейкемія почала з’являтися в перші роки після опромінення переважно у ліквідаторів. Наразі кількість захворювань, пов’язаних із дією радіації знижується. Рак молочної залози розвивається переважно у жінок-ліквідаторок.

Базика додає, що наразі у тих, хто постраждав від радіаційної аварії, розвиваються інші онкологічні захворювання, їхня частота збільшується, і це може тривати ще приблизно 40 років. Станом на 2023 рік у людей продовжують виявляти нові онкологічні захворювання. 

Дмитро Базика зазначає, що у 1986 році зменшилася народжуваність, оскільки люди не розуміли наслідків радіації на наступні покоління та боялися, що діти матимуть смертельні та невиліковні хвороби. Також підвищилась смертність. 

«Смертність вища у тих, хто переніс гостро-променеву хворобу учасників ліквідації наслідків аварії», — каже професор. 

Одним із факторів, які теж впливають на тривалість життя та смертність — це переселення. 

«Це стрес, який також є фактором, що впливає на здоров'я», — каже Базика. 

Населення відчувало страх через невідомість наслідків катастрофи та переселення. Значна частина була вимушена змінити місце проживання, що супроводжувалося стресом. Попри нове місце, люди далі жили із нерозумінням дії радіації. 

«Коли людина зазнала дії радіації, вона переживає певний психологічний стрес, якщо вона була евакуйована — теж стрес, на це накладалася радіація і таким чином один ефект посилював інший», — каже професор. 

Станом на 2021 рік близько 51% населення продовжує сприймати радіаційну ситуацію як небезпечну для здоров’я. 70,6% занепокоєні власним станом здоров’я і станом здоров’я дітей, а 35,3% стурбовані відсутністю інформації про стан здоров’я населення. 

Катастрофа на Чорнобильській АЕС також відобразилася у мистецтві. Українці переосмислювали трагедію, зображуючи її у картинах, поемах та фільмах. Одним із символів аварії на ЧАЕС є «чорнобильська сосна». 

«Вона ніби-то має чудодійну силу і повʼязана із Другою світовою та росте майже на лінії, яка сполучає четвертий аварійний блок ЧАЕС із Прип’яттю. На цій сосні нібито нацисти страчували партизанів. Під час ліквідації весь ліс був захоронений, бо на ньому осіли небезпечні викиди, а сосну залишили», — каже історикиня мистецтва, дослідниця Чорнобильської катастрофи в українському мистецтві Оксана Семенік.

Також історикиня розповідає, що іншим символом є Чорнобильська мадонна: «Образ Богоматері з дитям завжди асоціювався з красою та майбутнім, яке дає людству народження Христа. Натомість Чорнобильська мадонна символізує апокаліпсис, бо ці матері та діти страждають від радіації, тобто майбутнього немає». 

Зокрема, проблему трагедії через цей образ розкриває Іван Драч у поемі «Чорнобильська Мадонна». Його Мадонна — це мати, яка народила сина, що став причетним до вибуху, а партійно-державних діячів поет порівнює із царем Іродом.

«Думаю, що митці того часу хотіли передати відчуття апокаліпсиса, коли все ламається. І з одного боку, це дійсно кінець світу, з іншого —  з цих уламків можна зібрати щось нове», — зазначає Оксана Семенік. 

До повномасштабного російського вторгнення на території Чорнобильської  зони проводили екскурсії. 24 лютого 2022 року російські війська увійшли на території, перетнувши кордон з Білоруссю. Росіяни захопили електростанцію разом із персоналом, який перебував на зміні. 

31 березня 2022 року війська РФ вийшли з ЧАЕС. The Washington Post писали, що військові вивезли з Чорнобильської електростанції обладнання на суму близько 135 мільйонів доларів. 

«Військовослужбовці армії Росії вивезли 690 комп’ютерів, 344 автомобілі, 1500 дозиметрів, майже все протипожежне обладнання та багато незамінних пристроїв, необхідних для функціонування електростанції», — повідомив директор Центральної аналітичної лабораторії електростанції Микола Безпалий.

Після 37 років, як сталася аварія, Україна та світ досі стикається з проблемами, спричиненими вибухом. Проте наразі виникла ще одна подібна загроза — тимчасова окупація Запорізької АЕС. 

Станція неодноразово втрачала зовнішнє живлення, необхідне для підтримки нормальної роботи. Росіяни розміщують на території військову техніку, а працівників утримують, викрадають та катують.  

«Найбільший атомний об’єкт Європи продовжує потерпати від свавілля російських військових та їхніх поплічників, в той час, як український персонал відчайдушно намагається втримати ядерну та радіаційну безпеку всього континенту», — йдеться у повідомленні Енергоатома.