~25 тисяч бранців Кремля незаконно утримує Росія

Згідно з даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, приблизно таку кількість цивільних викрала Російська Федерація.

Центр прав людини «ZMINA» встановив, що щонайменше 67 бранців потребують термінової медичної допомоги, без якої може загинути. 

За час повномасштабного вторгнення Національна поліція почала розслідувати насильницьке зникнення 8 800 людей. 

Уповноважена з прав дитини РФ Марія Львова-Бєлова стверджує, що Росія незаконно вивезла з України понад 700 тисяч дітей.

Медійна ініціатива з прав людини ідентифікувала близько ста місць утримання викрадених цивільних.

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим підтверджує, що незаконно ув’язнили 218 осіб, з них 132 — кримські татари. 

За час війни до України повернули щонайменше 3956 громадян України, з яких 170 цивільних.

Послухати матеріал:

Другий Західний окружний воєнний суд в Москві засудив Івана Дмитракова та Віталія Панченка, військовослужбовців 61-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, до 14 і 15 років ув’язнення відповідно. 

Про це повідомляє Zmina.

Військовополонених звинуватили в нібито здійсненні терористичних актів в Курській області. Перші три роки свого терміну Іван має провести у в’язниці, а решту у колонії суворого режиму.

Росіяни звинувачують українських бійців у незаконному перетину кордону з РФ в Курській області, веденні вогню по російських військових, викраденні продуктів із магазину «Пятьорочка» в Суджі, а також депортації двох громадян РФ на територію України.

Дмитракова і Панченка взяли в полон у серпні 2024 року на Курщині. Один із російських пропагандистів записав з полоненими відео, на якому ображав їх, принижуючи за національну приналежність. На початку жовтня їх перенаправили в СІЗО.

Громадська активістка, волонтерка з Херсона Ірина Горобцова, яку в серпні цього року засудили до десяти з половиною років ув’язнення за нібито «шпигунство», написала листа сестрі Олені, в якому розповіла, що страждає на мігрені та не отримує медичної допомоги. Зараз Ірина відбуває свій термін у СІЗО №1 окупованого Сімферополя.

Про це повідомляє Zmina.

У листі політув’язнена пише, що два з половиною роки її зводить з розуму головний біль через недосип і нерви, але вона не отримує будь-якої медичної допомоги чи ліків.

«Ті спеціальні таблетки, про які я мріяла два роки, і все заспокійливе, що мені потрібне для моїх розхитаних нервів, можна передавати тільки за рецептом. Рецепти всередині СІЗО місцеві лікарі не мають права виписувати. Таблеток, щоб видати мені за моїм запитом, у них немає. У передачу отримати всі ці ліки я не можу, тому що рецепта в мене немає. Та й дуже часто отримувати ліки для мене відмовляється медична служба через мою статтю. Це якесь замкнуте коло», — написала в листі Ірина.

За словами сестри херсонської активістки, ще до початку повномасштабної війни в Ірини діагностували аневризму в мозку. Також нещодавно у бранки схопило серце: вона лежала, скорчившись від болю, але фельдшер проігнорував прохання про медичну допомогу, їй допомагали ув’язнені. 

Наразі Горобцова очікує розгляду апеляції у своїй справі. У серпні 2024 року Ірину Горобцову за звинуваченням у нібито «шпигунстві» на користь України засудили до десяти з половиною років ув’язнення у виправній колонії суворого режиму. Зі своїм адвокатом Емілем Курбедіновим жінка вперше побачилася лише в суді, оскільки росіяни засекретили справу і не допускали до неї захисника.

ФСБ викрала Горобцову з її власного помешкання 13 травня 2022 року. Спочатку вона перебувала в Херсонському СІЗО, згодом – у Сімферопольському ізоляторі №1. До повномасштабного вторгнення Горобцова працювала інженеркою в українських IT-компаніях. Перебуваючи в окупованому Херсоні, вона публікувала дописи про життя в окупації, фотографії з українською символікою, а свою квартиру називала «домашнім штабом спротиву». Останній допис, який змогла розмістити у фейсбуці Ірина, містив вимогу екстрадиції бійців «Азова», заблокованих на заводі в Маріуполі.

Про це повідомляє Zmina.

У кримського татарина, фігуранта так званої «третьої Джанкойської групи» справи «Хізб ут-Тахрір» Алі Мамутова загострилися проблеми зі здоров’ям після етапування з Криму до російського Ростова-на-Дону, зокрема, він страждає на гіпертонію.

Погіршення стану здоров’я в Алі розпочалися ще у Сімферопольському СІЗО, оскільки там не було можливості нормально отримувати ліки. Політв’язень розповів, що росіяни в Криму створюють перепони для передач лікарських препаратів на 4–5 днів, щоб хронічні хвороби ув’язнених погіршувалися. 

Водночас чоловік розповів, що на відміну від Криму, де політвʼязні були під великим психологічним тиском, ситуація в Ростові для Мамутова трохи краща, адже, за словами брата політв’язня, «конвоїри розуміють, що це надумані звинувачення».

До слова, вирок Мамутову досі не оголошений, судові засідання у його справі скасовують без пояснень. Йому інкримінують участь в ісламській політичній партії «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена у РФ, але легітимна в Україні. 

Незаконний міський суд у тимчасово окупованому Севастополі ухвалив вирок — 15 років колонії загального режиму головній спеціалістці науково-дослідного та проєктного інституту містобудування, архітектури, досліджень і середовища Оксані Сенеджук. Жінку звинуватили у «державній зраді» через те, що вона нібито фотографувала для української розвідки російські кораблі Чорноморського флоту. Окрім цього ув’язнену оштрафували на 200 тисяч російських рублів.

Про це повідомляє Zmina.

До окупації Криму Оксана працювала у Севастопольській міській державній адміністрації. Вона брала участь у Революції гідності, мала відкриту проукраїнську позицію та виступала проти війни. Переслідуванням росіян вона піддалась у 2022 році. 

Сенеджук неодноразово допитували, а в серпні 2024 року співробітники ФСБ провели у неї вдома в Севастополі обшук, після чого жінку затримали. З 15 серпня вона перебувала під вартою.

За версією російських слідчих, Оксану Сенеджук нібито залучив до співпраці український спецслужбовець, який раніше працював в адміністрації Нахімовського району Севастополя, а після 2015 року переїхав на підконтрольну Україні територію. У березні 2023 року він нібито наказав Сенеджук передавати українській розвідці відомості про дислокацію кораблів Чорноморського флоту РФ.

В окупованому Донецьку так званий суд заочно ухвалив вирок про 24 роки позбавлення волі полковнику Національної гвардії України, командиру бригади спеціального призначення «Азов» Денису Прокопенку.

Про це повідомляє Zmina.

Росіяни стверджують, що у березні 2022 року Прокопенко нібито віддав наказ своїм підлеглим обстрілювати цивільні будинки з мирними людьми в селищі Старий Крим. Відбувалось це нібито під час перебування на території металургійного комбінату «Азовсталь» під час оборони Маріуполя.

За оборону Маріуполя Прокопенку інкримінували замах на вбивство з мотивів ідеологічної й політичної ненависті, жорстоке поводження з цивільним населенням, використання у військовому конфлікті заборонених засобів і прийомів, навмисне пошкодження чужого майна.

Окрім винесення заочного вироку, Прокопенка нібито оголосили в міжнародний розшук. 

У РФ Південний окружний суд у Ростові-на-Дону засудив українця Павла Левченка до 22 років ув’язнення за нібито здійснення терактів на залізничних коліях в окупованому Сімферополі. Перших п’ять років Павло має відбути у в’язниці, а решту — у виправній колонії суворого режиму. Також чоловіка оштрафували на 1 мільйон рублів. 

Про це повідомляє Zmina.

Росіяни інкримінували йому державну зраду, сприяння терористичній діяльності, теракт, скоєний організованою групою, готування до злочину і замах на злочин, терористичний акт, незаконне виготовлення вибухових пристроїв, порушення правил поводження зі зброєю, що спричинило тяжкі наслідки.

За версією росіян, 9 квітня 2022 року у Запоріжжі Левченко нібито встановив контакт зі співробітником ГУР для подальшої співпраці. Через рік він начебто дістав зі схронів компоненти для виготовлення вибухівки та перевіз їх до тимчасово окупованого Сімферополя. Там він нібито виготовив два саморобних вибухових пристрої, розмістив їх під залізничним полотном та підірвав під час проходження вантажних потягів. Також росіяни стверджують, що Левченко планував повторити вибухи, але цього разу підірвати паливний склад та залізничне полотно.

Бранець Кремля Сейтумер Сейтумеров, якого засудили до 17 років позбавлення волі, розповів своїй родині, яка відвідала його у Володимирській в'язниці більше ніж через рік, про втрату ваги та інформаційний голод у в'язниці. 

Про це повідомляє «Кримська солідарність».

За словами його дружини Пакізе Сейтумерової, з моменту останнього довгого побачення її чоловік схуд на п'ять кілограмів, попри те, що у в'язниці їх «добре годують».

«Шкіра дуже біла через те, що він майже не виходить на вулицю, і через нестачу вітамінів», — каже Пакізе.

У перший день кримський татарин довго розпитував родину, що відбувається у світі. Єдине джерело інформації у політв’язня — телевізор у камері, який транслює тільки російські канали.

Зараз кримський татарин шість днів на тиждень працює в тюремному цеху — виготовляє щітки для чищення килимів. За свою роботу він отримує невелику зарплату, яка надходить на його особистий рахунок.

Сейтумер Сейтумеров за фахом історик, і до свого арешту у 2020 році він возив туристів до визначних пам'яток Бахчисарая, проводив екскурсії. Після окупації Росією Криму він, як і його молодший брат Осман, допомагав своїм співвітчизникам та одновірцям у політично вмотивованих справах: відвідував суди в Криму та Ростові-на-Дону, організовував дитячі свята для дітей політв'язнів та заходи для їхніх сімей.

11 березня 2020 року обшуки були проведені одразу в кількох будинках кримських татар з Бахчисарая, після чого кримських татар було затримано. У жовтні 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сейтумера до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Його звинуватили у членстві в організації «Хізб ут-Тахрір». Як свідчать матеріали справи, фігуранти не мали зброї, вибухових речовин, боєприпасів, не планували вчинення терористичного акту та не закликали інших до вчинення терористичних актів. У матеріалах справи є аудіозаписи дискусій на релігійні та політичні теми в мечетях Бахчисарая.

Про це повідомляє «Кримська солідарність».

Кримського політв'язня і релігійного діяча Мусліма Алієва на 15 діб помістили в одиночну камеру штрафного ізолятора за виконання обов'язкової п'ятиденної молитви для мусульман (намазу). 

Під час молитви, яку не можна переривати, Муслім не привітався з начальником колонії, який саме увійшов до камери. За це адміністрація відправила його до штрафного ізолятора до 27 грудня 2024 року.

З 2005 року Муслім Алієв є членом місцевої мусульманської громади в Алушті та брав активну участь в її роботі. Організовував похорони, ритуали омивання померлих, ритуальні, поховальні та поминальні молебні. Також чоловік проводив ритуали одруження і називання імені. Брав участь в організації мусульманських свят Орази та Курбан-байрам, надавав допомогу нужденним.

Муслім Алієв був заарештований у 2016 році — ФСБ звинуватила його у причетності до діяльності ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір».