Ким був Роман Ратушний?

Роман Ратушний — громадський активіст, учасник Євромайдану, очільник ГО «Захистимо Протасів Яр» та військовий-доброволець, якому сьогодні могло виповнитись 25 років, якби російські військові не вбили Романа 9 червня біля Ізюма на Харківщині. У день його народження згадуємо ключові події з життя Романа і його найвідоміші цитати.

Мовний майдан

У 2012 році Роман взяв участь у «Мовному майдані» — це масові протести проти ухвалення так званого «мовного закону Ківалова-Колесніченка», який передбачав можливість офіційної двомовності у регіонах, де чисельність національних меншин перевищувала 10%. Ратушному тоді було 14 років, на протестах він був із матір’ю, а його «буремна участь» закінчилась тим, що тодішня міліція застосувала сльозогінний газ.

«Я вчився у російській гімназії, і тоді у мене почало з’являтись уявлення про процеси русифікації в Україні, які відбувалися 100 років тому, які відбувалися за часів [Віктора] Януковича з паном [Дмитром] Табачником, і які відбуваються в тих чи інших формах зараз», — розповів Роман Ратушний в інтерв’ю ProUA.

Євромайдан

Ратушний був учасником Євромайдану і зазнав нападу «Беркуту» в ніч на 30 листопада 2013 року.

«Я не бачив сенсу вчитися, працювати, що завгодно робити в країні, у якій поліція, на той час міліція, і кримінал, який очолював державу, повністю забирає під себе всі важелі управління, а тобі відводять роль статиста, функцією якого є формування ВВП своєї країни і не більше», — згадував Ратушний.

Протасів Яр

Протасів Яр — це історична зелена зона у центрі Києва, на якій дніпровський забудовник ТОВ «Дайтона Груп» хотів звести три багатоповерхівки.

«Після проголошення результатів президентських виборів, ще до інавгурації [Володимира Зеленського — прим. ред.], 1 травня 2019 року, прямо під моїм будинком почали ставити паркан у Протасовому Яру. Це дніпровський забудовник [ТОВ «Дайтона Груп» — прим. ред.], якого пов’язують з Геннадієм Корбаном. Громада одразу почала цьому протидіяти, ми достатньо швидко організувалися як сусіди та сформували ініціативну групу, мене обрали її головою», — розповів Роман про створення організації «Захистимо Протасів Яр».

Громада ініціювала порушення кримінальних проваджень, подання судових позовів і встановлення пов’язаних із будівництвом осіб — бенефіціарами компанії-забудовника виявились дніпровські бізнесмени Геннадій Корбан та Олег Левін. Згодом громада домоглась зупинки будівельних робіт, а у жовтні 2020 року Окружний адмінсуд Києва визнав неправомірним дозвіл на будівництво ЖК у Протасовому Яру. Після загибелі Романа Ратушного, у пам’ять про нього мер Києва Віталій Кличко пообіцяв зберегти цю місцевість від забудови.

Погрози і переховування

14 серпня 2019 року Шостий апеляційний адмінсуд Києва поновив дію припису Державної архітектурно-будівельної інспекції про заборону будівельних робіт для «Дайтона Груп» у Протасовому Яру. Після цього представник бенефіціарів забудовника Андрій Смирнов, а з 10 вересня того ж року — заступник голови Офісу Президента України, зустрівся з Романом Ратушним щоб «домовитись».

«На тій зустрічі 14 серпня моє знайомство з командою [Володимира] Зеленського було в кращих традиціях — так ніби ти знайомишся з якимись уркаганами з 90х, коли тобі починають пояснювати, що “братик, ти або гроші береш, або в ліс їдеш”» 

Пізніше захисники Протасового Яру опублікували запис розмови, де Андрій Смирнов переконує Ратушного в тому, що той «недооцінює дніпровських бізнесменів», і Смирнов «не хоче стрілянини та інших жахіть», до яких може призвести протистояння між активістами і забудовниками. Служба безпеки України та Офіс Генпрокурора в особі його тодішнього очільника Руслана Рябошапки проігнорували звернення Романа Ратушного щодо цього запису.

«Від початку протистояння громади Протасового Яру з дніпровським забудовником ТОВ “Дайтона Груп” на адресу координаторів громади надходили погрози, зокрема і фізичним знищенням», — розповів у коментарі «Громадському» Ратушний.

15 вересня один з охоронців будівництва здійснив напад на координаторку громади Протасового Яру Юлію Бартлє: у неї діагностували струс мозку та забій щелепно-лицевої ділянки. Поліція відпустила нападника.

Постійні погрози надходили і на адресу самого Романа: «Мені почали передавати інформацію з різних джерел, не пов’язаних між собою, про те, що готується моя фізична ліквідація: одні казали, що я просто зникну, інші розповідали детальніше. Коли мені вже надали докази на підтвердження цих тез, я вирішив не ризикувати і почав переховуватись».

6 грудня 2019 року в рамках зустрічі Президента України зі студентами, побитими під час Євромайдану, Ратушний повідомив Зеленському про погрози з боку Андрія Смирнова. Глава держави виправдав заступника голови його Офісу тим, що погрози були до призначення Смирнова в ОП. 

«Після тієї зустрічі я далі переховувався. Більше того, на цій зустрічі я надав помічникам Президента номери автомобілів, які стежили за моїм будинком, це відбувалось всі попередні три місяці. Після цього машини і номери змінилися, але тітушки залишилися всі ті самі»

Переслідування закінчилися у січні 2020 року після того, як у Брюсселі Роман зустрівся з Пітером Вагнером — єврокомісаром, який очолює групу підтримки України. 

Балотування у Київраду

У 2020 році Роман Ратушний балотувався у Київську міську раду від партії «УДАР», її лідер — Віталій Кличко — є мером столиці від 2014 року. 

«Балотуватись і здобувати представницький мандат можна тільки від політичної партії. Самовисуванцем не можна. За рік боротьби за парк Протасів Яр ми стикнулись з купою обмежень функціоналу, які накладаються на громадського активіста і при цьому відсутні у депутата. Тому мною і координаторами громади Протасового Яру було ухвалене рішення брати участь у виборах, аби не бігати за депутатами від чужих районів по допомогу», — писав про це рішення Ратушний.

 Роман зазначив, що чудово розуміє, що  у списку «не всі білі та пухнасті», але виборча система не дозволяє обирати, хто стане депутатом від партії. Партія «УДАР» зобов’язалась ініціювати створення парку у Протасовому Яру, а значить, враховувати його у бюджетній програмі та протидіяти забудові. 

Справа Казимира Малевича

20 березня 2021 року Роман Ратушний взяв участь у акції під Офісом Президента на підтримку Сергія Стерненка, Андрія Антоненка та Юлії Кузьменко і за проведення судової та правоохоронної реформ.

29 березня Печерський районний суд Києва постановив відправити Ратушного під цілодобовий домашній арешт за те, що він нібито підпалив фаєр і кинув його у будівлю ОП, чим пошкодив фасад. Сам Роман з обвинуваченнями не погоджувався. Як доказ у справі навели темні фотографії, де не було видно нічого, окрім плям світла. Тоді у Facebook запустили акцію на підтримку активіста, де людей закликали ставити на аватарку картину Казимира Малевича «Чорний квадрат». 

21 квітня Київський апеляційний суд звільнив Романа Ратушного з-під домашнього арешту.

Участь у війні та загибельВже 25 лютого Роман Ратушний написав у Facebook, що підрозділ Протасового Яру «в строю». Згодом кілька разів повідомляв, що його загін затримав диверсантів.«З першого дня повномасштабного російського вторгнення Роман брав участь в боях під Києвом, а потім вже в складі 93-ї омбр “Холодний Яр” звільняв Тростянець, воював на Сумщині та під Ізюмом», — написали про участь Романа у військових діях у ГО «Захистимо Протасів Яр».

9 червня Роман Ратушний загинув під Ізюмом.«Доповідь про обставини суперечлива, шпилька на карті — у ворожому тилу, на місці бою — засідка. Пробитись до нього не могли, тим часом документи сина майоріли у ворожих пабліках», — написав батько активіста Тарас Ратушний.