Зараз, як і 80 років тому, Україна б’ється проти тотального зла — президент Зеленський звернувся до українців з нагоди Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років
8 травня Україна та вільний світ згадують про шість страшних років в історії людства. З 1939-го по 1945-й… Роки, які забрали життя мільйонів людей, зокрема 8 мільйонів українців. Роки окупації та звірств, кровопролитних боїв, бомбардувань, блокад і масових страт, Голокосту. Усього зла, яке нацизм приніс світу, приніс на нашу землю.
Саме 8 травня 1945 року набрав чинності акт про беззастережну капітуляцію вермахту. Саме 8 травня світ вшановує пам’ять усіх, чиї життя були забрані тією війною. Це чиста історія, без ідеологічних домішок. І це — історія нашого народу, наших союзників, усього вільного світу.
Ми ніколи не забудемо внесок українського народу в перемогу над нацизмом. І нікому не дамо стерти роль українців у цій перемозі — наших людей, того покоління, про яке бережемо пам'ять майже в кожній нашій родині.
Ми не дозволимо присвоїти спільну перемогу народів антигітлерівської коаліції й не дамо брехати, ніби перемога могла відбутись і без участі якоїсь країни чи народу.
Зло ми знищували разом! Так само як разом протистоїмо зараз аналогічному злу.
І так само як і в Другій світовій війні, зараз ми не наодинці проти зла. Ми б’ємося проти нього разом так само — з усім вільним світом. З державами й народами, які творили тоді спільну перемогу. Які, пам’ятаючи страшні роки тієї війни, не кажуть «Можем повторить!», а захищають сенс слів «Ніколи знову!» Які не зрадили памʼяті своїх героїв і бережуть силу наших спільних цінностей — людського життя та свободи, рівності й гідності та світу без ксенофобії й антисемітизму, без расизму й нетерпимості, без ідеологій ненависті.
Ми боролися тоді й боремося зараз заради того, щоб ніхто й ніколи знову не поневолював інші народи й не знищував інші країни. І все те старе зло, яке сучасна Росія повертає, буде розбите, так само як і нацизм був розбитий.
Чесна пам’ять про минуле завжди зміцнює віру в майбутнє. Сьогодні, віддаючи належне найбільш важливій перемозі ХХ століття, ми всі чекаємо та наближаємо новий великий день — нової перемоги. Нашої перемоги. День перемоги України. Безумовно, спільної. Яку ми здобудемо разом з усіма, хто нам зараз допомагає.
Ми будемо пам’ятати кожну державу й кожен народ, які стали в боротьбі за свободу разом із нами. Ми ніколи не скажемо, що перемога могла б відбутися без когось із них. Це буде спільний успіх, але я впевнений, що світ називатиме цей день однаково — День перемоги України.
День, коли ми виженемо останнього окупанта з нашої землі. День, коли ми звільнимо всі наші міста й села. День, коли комендантську годину по всій Україні змінить перша хвилина миру. Коли зможемо забути про застосунок «Повітряна тривога». Коли воїни повернуться до своїх родин, а переселенці — до рідного дому. Коли зможемо безпечно мандрувати своєю країною і знову й знову відкривати для себе її красу. Коли будемо зустрічати гостей України, друзів України у наших аеропортах і в Борисполі, і в Сімферополі, і в інших наших містах. У вільних містах вільної України!
Здобутого не втратимо, все захоплене ворогом ми повернемо, зруйноване відбудуємо й разом будемо все це берегти.
Ми поки не знаємо дати нашої перемоги, але знаємо, що це буде свято для всієї України, для всієї Європи, для всього вільного світу. Буде свято всіх наших героїв — наших захисників і захисниць, усіх наших людей, які воюють і працюють заради нашої перемоги, усіх наших союзників і партнерів, які прагнуть нашої перемоги, так само як і ми.
І буде у нашої перемоги символ — синьо-жовта стрічка, наш український прапор. Усюди, де він має бути по праву.
Так має бути й буде!