Європейська Рада розпочала переговори щодо членства України в ЄС. Що передувало рішенню?

Європейська Рада проголосувала за початок переговорів щодо вступу України та Молдови в ЄС.

Про це повідомляє голова Євроради Шарль Мішель.

«Чіткий сигнал надії для їхніх народів і для нашого континенту», — написав Мішель.

Окрім того, ЄС надав статус кандидата Сакартвело та пообіцяв Боснії та Герцеговині відкрити переговори, як тільки буде досягнутий необхідний рівень відповідності критеріям членства.

Коли лідери країн-членів ЄС ухвалювали рішення про початок переговорів щодо вступу України до ЄС, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вийшов із зали, передає The Guardian.

Засідання за таких умов продовжується. Лідер має замість себе залишити в залі представника. Однак Орбан цього не зробив.

«Угорщина вирішила, що 26 країн можуть йти своїм шляхом, а вона залишається осторонь від цього рішення», — сказав Орбан журналістам на саміті.

На саміті також мають розглянути ще чотири питання щодо України.

«Затвердження Ukraine Facility, що забезпечуватиме макрофінансову стабільність в Україні,  продовження фінансування для Європейського фонду миру, щоб ЄС міг надавати Україні летальну й нелетальну допомогу та схвалення 12-го пакета санкцій», — розповідав Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. 

Початок переговорів про членство означає новий етап євроінтеграції України. 

Раніше Урсула фон дер Ляєн зауважила, що тривалість переговорів залежатиме від швидкості ухвалення решти реформ.  

Напередодні засідання Європейської Ради Президентка Єврокомісії зазначила, що Україна майже повністю виконала рекомендації щодо перетворень на шляху до членства в ЄС.

Нагадаємо, у червні 2022 року Європейська Рада надала Україні статус кандидата на вступ в ЄС. Таке ж рішення тоді ухвалили щодо Молдови.

8 листопада Єврокомісія рекомендувала Європейські Раді розпочати переговори.

На рішення Європейської Ради відреагували Президент України Володимир Зеленський та президентка Молдови Мая Санду.

«Перемога України. Перемога всієї Європи. Перемога, яка мотивує, надихає та зміцнює», — написав Зеленський.«Ми віддані важкій роботі, необхідній для того, щоб стати членом ЄС. Молдова готова прийняти цей виклик», — прокоментувала рішення Євроради Санду.

«Справу вирішено!», — написала віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба подякував лідерам ЄС за ухвалене рішення.«Який історичний день! Домінує одна емоція: все було недаремно», — написав очільник українського МЗС.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сказала, що «пишається стриманими обіцянками».«Стратегічне рішення і день, який залишиться в історії нашого Союзу», — написала голова Єврокомісії.

Окрім того, з початком переговорів про вступ Україну та Молдову привітали Голова Європейського парламенту Роберта Мецола, Премʼєрка Естонії Кая Каллас, Премʼєри Фінляндії Петтері Орпо та Швеції Ульф Крістерссон.

Окрім рішення про початок переговорів щодо членства України в ЄС, Європейська Рада має запропонувати новий порядок проведення або так звану «переговорну рамку» для України.

Вона складатиметься зі списку переговорних глав, які Україна має виконати перед тим, як стати членом ЄС.

Раніше високопосадовець Єврокомісії розповів журналістам «Європейської правди» про можливе спрощення процедури відкриття та закриття переговорних пунктів, які зараз, наприклад, надають можливість Угорщині та будь-якій іншій державі блокувати переговори приблизно 100 разів.

Він додав, що такі методи спричинили повільні переговори з державами Західних Балкан. 

Одним з викликів посадовець назвав неприйнятно «прості» умови для України порівняно з балканськими країнами.

Водночас політик зауважив, що зміна переговорних правил для країн, що доєднуються до ЄС, — класична практика.

У листопаді 2023 року Європейська комісія рекомендувала Європейські Раді розпочати переговори про вступ України в ЄС.

За оцінками комісії, на той момент Україна виконала 90% реформ, яких вимагав від неї Європейський Союз.

Напередодні засідання Європейської Ради президентка Єврокомісії відзначила успіх України: ухвалені два антикорупційні закони щодо збільшення чисельності НАБУ та декларування активів, а також внесені поправки до законодавства про національні меншини відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.

«Наша доповідь щодо розширення минулого місяця демонструє чіткий прогрес, понад 90% цих реформ були завершені до того часу. Ми визначили чотири реформи, в яких необхідно зробити остаточні кроки. З часів доповіді і дотепер Україна продовжувала працювати над всіма ними», — сказала Урсула фон Дер Ляєн.

Голова Європейської Ради Шарль Мішель у листі-запрошенні до членів Євроради закликав лідерів ЄС «виконати зобов'язання щодо України».

«… зокрема, домовитися про надання 50 мільярдів євро для довгострокової стабільності [України]. Ми також маємо погодитися на відкриття переговорів про вступ з Україною, дати необхідний сигнал і наблизити її до нашої європейської родини», — йдеться у листі Мішеля.

Окрім того, 13 грудня Шарль Мішель зустрівся з Премʼєр-міністром Угорщини Віктором Орбаном.

Після зустрічі Європейська комісія розблокувала 10 мільярдів євро для Угорщини напередодні саміту ЄС.

До цього Орбан погрожував заблокувати як переговори про вступ України до ЄС, так і ініціативу надати Україні макрофінансову допомогу. 

Окрім Орбана, проти початку переговорів щодо членства України в ЄС, виступала Австрія.

Канцлер Австрії Карл Негаммер заявив, що не готовий підтримати початок переговорів «в нинішніх умовах», аргументуючи тим, що жодна країна не повинна мати особливі умови вступу. 

«Австрія завжди підтримувала інтеграцію західнобалканських країн до ЄС. Тепер, на знак солідарності, Україні та Республіці Молдова також слід запропонувати перспективу вступу», — сказав Негаммер під час виступу перед парламентом.

Водночас канцлер наголосив, що Україна не має отримати це рішення «за спрощеними умовами».

На такі заяви відреагувала Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

«… блокування рішення про відкриття перемовин для України і Молдови не є позицією Австрії, радше її відстоюванням позиції щодо інших країн [які претендують на членство в ЄС]»,  — сказала віцепремʼєрка.

Балканські країни подали свої заявки на членство в ЄС ще у 2000-х роках, але тільки Хорватія змогла здобути членство у 2013 році.

Чорногорія, Сербія, Албанія та Північна Македонія, Боснія та Герцоговина залишаються у статусі кандидатів на вступ, а Косово — потенційною кандидаткою.

З 2018 року відбуваються регулярні саміти ЄС-Західні Балкани, однак ці процеси регулярно піддаються критиці.

Чорногорія веде переговори про вступ з 2013 року. За цей час вона закрила лише три переговорні глави з 33-х. Північна Македонія стала кандидатом одночасно з Хорватією, але досі не могла розпочати переговори через блокування процесу сусідніми Болгарією та Грецією.

З кожним новим потенційним кандидатом ЄС, союз впроваджує нові жорсткіші правила входу. Після приєднання Румунії та Болгарії ЄС ввів індикатори практичної готовності кандидата у фундаментальних реформах, таких, як верховенство права та інші. Пізніше Євросоюз дав право окремим державам-членам впливати на формування набору таких індикаторів.