Як міста лишаються без мерів?

Жовтень 2020 року. Тоді в Україні відбулися останні місцеві вибори. Мерів обирають терміном на пʼять років, але вже через три очільники українських міст стають фігурантами корупційних справ чи змінюють посади. 

Водночас під час воєнного стану в Україні заборонено проводити вибори. Тож сім обласних центрів наразі працюють без міських голів. Як це відбувається? 

Цей текст — не заклик до проведення позачергових виборів. Темі виборів під час воєнного стану ми присвятили окремий матеріал. Цей текст — спроба зафіксувати ситуацію в українських обласних центрах і подивитись на ландшафт регіональної політики останніх років.

Не йдеться про військові адміністрації (окрім Херсонської МВА), бо їх керівників своїми указами призначає президент. Ми сфокусуємось на мерах, яких не можна замінити та перепризначити без виборів.

Олександр Мамай із перервою очолював Полтаву від 2010 року — у 2018 депутати міськради висловлювали йому недовіру, але мер переобрався на виборах 2020. 

Під час повномасштабної війни Служба безпеки повідомила Мамаю про підозру через поширення інформації про розміщення підрозділів ЗСУ. Йому загрожувало до 12 років позбавлення волі, але суд не взяв його під варту. 

Все ж Мамай втратив посаду, але через інше провадження — розтрату місцевого бюджету. 

Слідство встановило, що Мамай влаштував на роботу до міського комунального підприємства двох осіб, які вели хатні справи в помешканні мера та його близького оточення. Зарплату отримували від комунального організації — її директор і бухгалтер були у змові з Мамаєм. За час «роботи» домогосподарок, місцевий бюджет втратив 570 тисяч гривень. 

2 березня Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між прокурором і Мамаєм: мер відшкодував збитки, визнав свою провину та зобовʼязався перерахувати на «Армію дронів» 2 млн грн — суд призначив йому пʼять років увʼязнення і на рік позбавив права обіймати адміністративні посади, але мера звільнили, встановивши іспитовий термін на один рік.

Спочатку обовʼязки міського голови виконував секретар міськради Андрій Карпов, але в липні місцеві депутати усунули його з посади, бо той, за словами депутата від «Рідного міста» Едуарда Волкова, не виконував свої обовʼязки та не скликав сесії міської ради. 

«Європейська Солідарність», представником якої був Карпов, заявила про знищення децентралізації, але зауважила, що бачить скарги на депутата.

На цьому ж засіданні секретаркою-виконувачкою обов’язків міської голови Полтави обрали депутатку ради від «Слуги народу» та військовослужбовицю Катерину Ямщикову. У вересні вона повідомила, що вагітна, але не збирається йти в декретну відпустку.

Серед цього списку міст, Запоріжжя без очільника найдовше. Обраний мер Володимир Буряк пішов у відставку ще у вересні 2021 року. Він пояснив це станом здоровʼя, але цьому передував конфлікт із депутатами.

У червні 2021 року Буряк звільнив секретаря міської ради Анатолія Куртєва, бо той подав неправдиві відомості в електронній декларації. Після цього депутати почали ігнорувати сесії — два місяці міськрада майже не працювала. 

«Слуга народу», представником якої є Куртєв, подала колективну заяву до обласної прокуратури та поліції щодо скасування розпорядження Запорізького міського голови та відновлення Куртєва на посаді. Він у відповідь подавав позови до суду та писав заяву в поліцію.

Очільниця фракції «Слуга народу» в Запорізькій міській раді Регіна Харченко казала, що у діях міського голови депутати вбачають ознаки «незаконного звільнення особи з особистих мотивів».

У цей час протистояння поліція та прокуратура прийшли з обшуками до Запорізької міської ради та особисто Володимира Буряка. Згідно з досудовим розслідуванням, Буряк отримував хабарі від керівників комунальних закладів і голів районних державних адміністрацій.

У Запоріжжі відбулися мітинги прихильників та опонентів мера. Буряк заявляв про «тиск, якого не було з часів Януковича» через падіння рейтингу центральної влади та політичної сили. 

Зрештою 3 вересня 2021 року Куртєва поновили на посаді, а 29 вересня Буряк пішов у відставку та залишив Куртєва керувати Запоріжжям. 

У серпні 2023 року НАЗК провело моніторинг способу життя секретаря міськради та виявило ознаки незаконного збагачення на понад девʼять мільйонів гривень.

У декларації за 2020 рік Куртєв не вказував грошових активів, а Державний реєстр платників податків свідчить, що його доходи не дозволили б накопичити вилучену суму протягом 2021-2022 років. Куртєв припустив, що «окремі особи можуть бути зацікавлені у введені в оману контролюючих органів». 

НАЗК надіслало висновок щодо незаконного збагачення Куртєва до НАБУ для здійснення досудового розслідування. Куртєв зараз залишається на посаді та виконує обовʼязки мера Запоріжжя.

У грудні 2022 року суд оштрафував мера Чернігова Владислава Атрошенка та на рік позбавив його права обіймати посаду.

У серпні 2022 року міський голова дав своєму водієві розпорядження вивезти за кордон автівку своєї дружини Tesla Model X. Це розцінили як конфлікт інтересів, бо водій забезпечує транспортне обслуговування мера виключно, коли той виконує посадові обов’язки.

Атрошенко заявив про тиск із боку Офісу Президента на суддю, демократію та місцеве самоврядування.

У інтервʼю «Радіо Свобода» Атрошенко розповів, що «рятував свою сім’ю», бо при окупації російські війська використовували б родину, аби тиснути на нього. Однак, за матеріалами НАЗК, водій вивіз машину в серпні 2022 року, тоді як Чернігівщину деокупували в березні-квітні. 

Виконувачем обовʼязків мера став секретар Чернігівської міської ради Олександр Ломако. 26 жовтня працівники ДБР проводили в нього обшуки через його відрядження за кордон. Зараз Ломако залишається на посаді та виконує обовʼязки мера.

2 жовтня Національне антикорупційне бюро, Спеціальна антикорупційна прокуратура та Служба безпеки спіймали мера Сум Олександра Лисенка та директора Департаменту інфраструктури міста на отриманні хабаря.

За даними слідства, посадовці вимагали гроші з підприємства, погрожуючи створити штучні перешкоди для діяльності. Загальна сума неправомірної вигоди — 2.13 млн грн.

Вищий антикорупційний суд відсторонив Лисенка з посади до 9 грудня.

З-під варти він вийшов під заставу в три мільйони гривень. 

Секретар Сумської міської ради Олег Рєзнік зараз служить в ЗСУ, тому обовʼязки мера Сум почала виконувати керуюча справами виконкому Юлія Павлик.

1 листопада 2023 року Володимир Зеленський своїм указом створив у Сумах міську військову адміністрацію. Її очолив Олексій Дрозденко — старший лейтенант запасу, декан факультету електроніки та інформаційних технологій СумДУ та заступник начальника Сумської обласної військової адміністрації з питань цифрової трансформації. 

Начальник Сумської ОВА Володимир Артюх повідомив, що Сумська міська рада та її виконавчий комітет продовжують працювати, але відбудуться зміни в їхніх повноваженнях. 

Через два тижні на посаді Олексій Дрозденко повідомив, що структура та штат Сумської МВА затверджені. Він сказав, що з депутатським корпусом міської ради налагоджена «якісна співпраця», і вони готуються підписати Меморандум, у якому буде визначено механізм взаємодії сторін.

У Херсоні таку співпрацю між цивільною та військовою адміністраціями налагодити не вдалось.

Херсон — єдиний обласний центр, який росіяни тимчасово окупували після початку повномасштабної війни. Його звільнили в листопаді 2022 року, але російські війська досі щодня обстрілюють місто. 

Під час окупації мер Ігор Колихаєв залишився в місті, продовжував працювати та стверджував, що херсонці бачать себе тільки у складі України. 

28 червня 2022 року росіяни його викрали. Як повідомила його радниця Галина Ляшевська, мера затримали, коли той приїхав до одного з комунальних підприємств. Вона впевнена, що Колихаєва арештували, бо він відмовився від співпраці з окупаційною владою. 

13 вересня 2023 року Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив статус полоненого міського голови. Російська сторона подала мера до списку полонених, які перебувають на території РФ. Статус полоненого підтвердило також Головне управління розвідки Міноборони України.

Повноваження міської голови почала виконувати секретарка міськради Галина Лугова. У вересні 2022 року Президент створив у Херсоні міську військову адміністрацію та призначив Лугову очільницею. 

2 березня 2023 року Зеленський звільнив посадовицю та призначив начальником Херсонської міської військової адміністрації Романа Мрочка. Лугова сказала «Новинам Приазовʼя», що ця звістка застала її «як грім серед ясного неба» і зазначила, що обійматиме посаду секретарки міської ради. 

12 червня Мрочко звільнив Лугову. Обґрунтував тим, що секретар не потрібен, бо рада не працює, коли росіяни обстрілюють місто.

Вона подала позов до Одеського окружного адміністративного суду, але той відмовив у задоволенні позову, мотивуючи рішення тим, що суд не має права втручатися у внутрішню компетенцію міськради. 

Юристи Громадянської мережі «ОПОРА» в коментарі Свідомим пояснюють, що такий висновок є формальним і не вирішує спір по суті.

Хоча на начальника адміністрації покладено виконання повноважень з місцевого самоврядування в Херсоні, повноваження Херсонської міської ради не припинені та мають бути відновлені через 30 днів після завершення воєнного стану.

На початку повномасштабного вторгнення Володимир Зеленський призначив мера Кропивницького Андрія Райковича головою Кіровоградської облдержадміністрації, а під час воєнного стану — обласної військової адміністрації. 

Попередня очільниця області Марія Чорна не пояснила причин свого звільнення та висловила впевненість, що «в області буде порядок». 

Замість Райковича «наводить порядок» і виконує повноваження в місті його заступник Олександр Мосін. Організовує засідання міськради та її виконавчого комітету секретар Олег Колюка.

Мером Рівного у 2020 році обрали Олександра Третяка. Спонсоркою цієї передвиборчої кампанії була, зокрема, Марія Корнійчук — вона внесла до виборчого фонду Третяка 45 тис. грн. 

Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) склало на Олександра Третяка протокол щодо конфлікту інтересів, бо після обрання міським головою він на знак подяки ініціював призначення Корнійчук керуючою справами виконкому Рівненської міськради. Потім надавав їй максимально можливий розмір допомоги на оздоровлення, встановлював премії та надбавки за «високі досягнення у праці». 

10 липня 2023 року суд визнав Третяка винним у корупційно-адміністративному правопорушенні та на рік відсторонив його від посади.

Посадовець у соцмережах написав, що не визнає провини, назвав справу «знущанням із закону», «брудним замовленням» та «атакою, пов'язаною з місцевими політичними амбіціями та адміністративним тиском». Третяк є представником опозиційної «Європейської Солідарності». 

Він намагався оскаржити рішення суду в апеляції, але скаргу відхилили. Виконувачем обов'язків мера став секретар Рівненської міськради Віктор Шакирзян.

У списку обласних центрів, які не мають мерів, могла також опинитись Одеса. Вищий антикорупційний суд у травні постановив взяти під варту Геннадія Труханова, але той вийшов під заставу в понад 13 мільйонів гривень. 

Труханов є одним з обвинувачених у справі про заволодіння понад 92 млн грн, придбавши в комунальну власність приміщення колишнього заводу «Краян» за вдвічі завищеною ціною. Суд зобовʼязав його носити електронний браслет, але 26 липня не подовжив запобіжний захід.

У інтервʼю «Радіо Свобода» Труханов сказав, що свою провину не визнає, вважає справу політично вмотивованою та назвав серед зацікавлених осіб колишнього очільника Одеської області Міхеїла Саакашвілі, який від 2021 року під арештом у Сакартвело.

Судове провадження також відкрили щодо мера Тернополя Сергія Надала. За даними НАЗК, він півтора року виписував собі максимальні премії, що могли досягати 250% від посадового окладу.

У міській раді Тернополя інформацію назвали недостовірною. Там повідомили, що розмір преміювання міському голові визначає відповідна комісія, створена виконавчим комітетом ради. 19 квітня Тернопільський міськрайонний суд закрив провадження. 

Голова Комітету виборців України Олексій Кошель виділяє дві проблеми в міському самоврядуванні: невиправдані військові адміністрації та політична мотивація відсторонень мерів.

Він каже, що це питання варто розглядати ширше, бо мова йде не тільки про обласні центри. До прикладу, в селищі Гостомель на Київщині після смерті голови громади призначили керівника військової адміністрації. На початку березня 2022 року російські військові застрелили голову Гостомельської громади Юрія Прилипка під час роздачі гуманітарної допомоги. 21 березня 2022 року президент створив військову адміністрацію.

«Я вважаю, що на перших етапах після деокупації створення військових адміністрацій було цілком виправданим. Але зараз місцеве самоврядування має через це проблеми, бо військова адміністрація здатна достатньо ефективно виконувати специфічні функції, як будівництво ліній оборони, але щодо каналізацій, водопроводу, вивозу сміття та низки інших питань саме обрана влада була б більш компетентною, бо вже має навики та досвід», — пояснює Олексій Кошель.

Як приклад другої проблеми голова Комітету виборців України наводить міського голову Чернігова, в якого достроково припиненні повноваження, що, за словами Кошеля, суперечить чинному законодавству. 

«На чернігівського міського голову рішенням суду наклали адміністративну відповідальність, але разом з тим його на один рік відсторонили від виконання обов'язків міського голови. Не потрібно бути юристом, щоб вбачати у таких рішеннях певну політичну мотивацію і досить грубе порушення норм чинного законодавства. Не маємо підстав казати, що всі провадження проти міських голів мають політичну складову, але про окремі з них можемо так говорити», — каже голова Комітету виборців.

Місцеві еліти й опозиція заявляють про тиск на самоврядування та намагання центральної влади поставити «своїх» людей. Ці звинувачення можна зрозуміти, якщо в розрізі подивитись на розстановку сил у регіонах і те, скільки мерів не дочекались кінця своєї каденції.

Звинувачення видаються частково виправданими, коли в Полтаві секретаря міської ради від «ЄС» заміняє депутатка від «Слуги народу»; у Херсоні призначений голова ВЦА забирає повноваження в секретарки міської ради, яка має виконувати обовʼязки голови міста, а в Запоріжжі про корупцію мера забувають, як тільки він віддає крісло секретарю від «Слуги народу». 

Але міський голова — виборна посада, не індульгенція і не показник доброчесності. Тому громадськість зараз може тільки слідкувати, чи не вибірковим є встановлення правосуддя у регіонах, і хто починає очолювати міські адміністрації.