Відтепер репродуктивні клітини загиблих військових утилізовуватимуть. Про що йдеться у новому законі щодо біологічного батьківства і материнства?
Що сталося?
Український парламент ухвалив зміни до законодавства України щодо права військовослужбовців та інших людей на біологічне батьківство / материнство.
Про це свідчить постанова 3496-IX, опублікована на сайті Верховної Ради України.
Відтепер у разі загибелі військових зберігання їхніх репродуктивних клітин припиняється з подальшою утилізацією.
«Головною метою цього проєкту було розв'язати питання фінансування кріоконсервації, а не використання репродуктивного матеріалу (сперми) військових після загибелі. І от в цій історії із законодавчим врегулюванням цього питання поставлена неочікувана крапка»
— написала юристка у сфері медичного права Олена Бабич.
За її словами, попри те, що українське законодавство не регулює використання репродуктивних клітин людини після смерті, нотаріальна заява, складена за життя, може стати «компромісом».
«Водночас багато клінік остерігається так робити саме через прогалину у законодавстві. А профільний закон намагаються прийняти вже багато років», — сказала Бабич у коментарі BBC.
Відомо, що Закон набуває чинності 23 березня 2024 року.
Про що йдеться у законопроєкті та як відбувалося обговорення у парламенті?
У листопаді парламент проголосував в цілому за законопроєкт № 8011 «Про забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство / материнство».
271 народний депутат проголосував за законодавчу ініціативу.
«Українські воїни зможуть безкоштовно зберігати свої репродуктивні клітини у кріобанках»
— прокоментував ухвалення законопроєкту нардеп від партії «Голос» Ярослав Железняк.
Водночас механізм компенсації приватним медичним закладам такої безоплатної медичної допомоги в законі не передбачений.
Згідно з пояснювальною запискою до ініціативи, законопроєкт не мав передбачати державні заходи щодо забезпечення посмертного батьківства / материнства.
«Порядок використання біологічних матеріалів у разі смерті військовослужбовця, згідно з нормами проєкту має визначатись Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог законодавства про захист персональної інформації», — йшлося у записці.
Поправку щодо утилізації репродуктивних клітин померлих військових запропонував народний депутат і голова Комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький.
«Питання постмортальної репродукції наразі залишається неврегульованим національним законодавством, пропонується передбачити, що після припинення зберігання репродуктивних клітин вони підлягають утилізації», — пояснив народний обранець.
Коментуючи цю поправку, Головне юридичне управління Верховної Ради зауважило, що законопроєкт не передбачає механізмів, за яких заклад охорони здоров'я отримує інформацію про загибель або про визнання особи померлою.
Окрім того, на думку апарату законопроєкт мав би окреслити не лише саме право на біологічне батьківство / материнство, але й передбачити основні гарантії цього права й умови, за яких людина може отримати цю медичну послугу.
«Із законопроєкту є незрозумілим: який період часу будуть зберігатися репродуктивні клітини і коли саме зазначені люди зможуть реалізувати своє право на біологічне батьківство», — йдеться у звіті Головного юридичного управління парламенту.
Загалом юруправління вважає, що законопроєкт нівелює право на біологічне батьківство / материнство, яке належить до природних прав і є невіднятним правом людини.
Як це було раніше?
Наталія Киркач-Антоненко та її чоловік Віталій скористалися послугою кріоконсервації (замороження сперми при екстремально низькій температурі) у листопаді 2022 року.
Про це Свідомим розповіла дружина Наталія. Під час відпустки її чоловіка зі служби подружжя відвідало репродуктивну клініку у Києві, де підписало усі необхідні документи.
Незадовго після цього Віталій загинув на фронті, його дружина повідомила про плани народити дитину.
Ембріологиня Ольга Малюта розповідала, що процедуру заморозки біоматеріалу почали проводити останні 40 років.
Найдовше ембріон заморожували на 30 років. Сам біоматеріал може зберігатися довгий час. У деяких країнах є обмеження у 20 років, після чого репродуктивні матеріали йдуть на анонімну донацію. Однак в Україні таких юридичних обмежень немає.
Оновлено 27.01 о 9:21
МОЗ: Кріобанки не утилізовуватимуть заморожені біоматеріали загиблих військових
«У березні набере чинності закон, який дозволяє родинам військових безоплатно зберегти репродуктивні клітини та використати їх для продовження роду наших захисників. Те що в цьому законі не передбачено такої ж можливості для тих, хто загинув — законодавча колізія, яку буде усунено у найкоротші терміни», — прокоментували у Міністерстві охорони здоровʼя.
У відомстві заявили, що вже ведуть відповідну роботу з народними депутатами.
