Велике перезавантаження уряду. Що відомо про нових міністрів?

Ще в лютому 2024 року Зеленський оголосив про «перезавантаження» у владній команді. Першою зміною було звільнення Валерія Залужного з посади Головнокомандувача Збройних Сил і призначення на це місце Олександра Сирського. Та з того часу великих змін ні в уряді, ні в команді президента не передбачалось. Однак у травні 2024 року звільнили Олександра Кубракова з посади міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.  

У вересні 2024 року одразу декілька міністрів склали заяви про звільнення. А потім голова фракції «Слуга Народу» опублікував список з кандидатур на посади замість тих, кого звільнять. 

Свідомі розповідають про нових міністрів та чому саме зараз в уряді влаштували найбільшу заміну з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Прослухати матеріал:

4 вересня 2024 року до Верховної Ради внесли рішення про звільнення міністрів закордонних справ, ветеранів, юстиції, агрополітики, захисту довкілля, реінтеграції, стратегічних галузей промисловості.

Верховна Рада мала зібратись і прийняти звільнення Дмитра Кулеби, Ірини Верещук, Дениса Малюськи, Олександра Камишина, Руслана Стрільця. Також заяву на звільнення подала віцеміністерка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина.

Верховна Рада мала призначити нових очільників Міністерства культури та інформаційної політики й Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури. Ці міністерства очолювали виконувачі обов’язків. Так Ростислав Карандєєв понад рік тимчасово виконував обов’язки міністра культури та інформаційної політики — з липня 2023 року.

Президент Зеленський під час пресконференції  з прем'єр-міністром Ірландії Саймоном Гаррісом говорив, що зміни в уряді необхідні для «для посилення країни». Він подякував тим міністрам, яких Верховна Рада мала звільнити. 

4-го вересня депутати почали голосувати за відставки. Проте не всі були прийняті одразу, наприклад, звільнення Ірини Верещук «провалили». Лише 214 депутатів голосували «за». Депутат від фракції «Слуга Народу» Дмитро Гурін повідомив, що парламентарі вимагали звіту від Ірини Верещук перед тим, як звільнити її.

До Ірини Верещук давно назбирались питання щодо програм підтримки переселенців та евакуацій українців з ТОТ. Волонтери вже розповідали Свідомим, що Мінреінтеграції  не справляються з тим, аби працювати з людьми на тимчасово окупованих територій. Вивозити людей допомагають, в основному, волонтерські організації. А деякі волонтери повідомляли, що їм заблокували доступ до коментарів у дописах Ірини Верещук в її офіційному Telegram-каналі.

Тепер, після звільнення, Ірина Верещук перейде на посаду заступниці Голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Одна з відставок, яка викликала неоднозначну реакцію серед українських та іноземних медіа — це відставка Дмитра Кулеби з посади міністра МЗС. Кулеба заслужив повагу серед іноземних дипломатів у Києві та на Заході. Проте видання «The Economist» повідомляє, що Кулеба не узгоджував свою лінію дипломатії з Офісом президента й інколи навіть вів автономну комунікацію.

У липні 2024 року акаунт МЗС України опублікував допис про російську акторку Чулпан Хаматову. Вона мала відвідати прем’єру свого фільму «Quiet life» на Венеційському кінофестивалі у вересні 2024 року. МЗС опублікували відео з тим, як Хаматова раніше підтримувала політику Владіміра Путіна. У 2022 році вона не підтримала російське вторгнення і виїхала до Латвії. На її сторону стали такі ж російські опозиційні діячі в еміграції. Пізніше допис з акаунту МЗС України видалили. 

Попри внутрішні розбіжності, Дмитро Кулеба запам’ятався українським партнерам. Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок вже висловила жаль з приводу його відставки. «Ви ставите народ своєї країни вище за себе. Всього найкращого від щирого серця. Ми зустрінемося знову, коли мир і свобода нарешті повернуться до всієї України», — повідомила вона.   

Одна з основних ротацій між Офісом Президента та Урядом відбулась ще у квітні 2024 року. Тоді Андрія Сибігу, заступника Голови ОП, перевели на посаду першого заступника міністра закордонних справ Кулеби.

5-го вересня 2024 року Андрія Сибігу призначили новим міністром закордонних справ.

Андрій Сибіга — кадровий дипломат. Він працював директором Департаменту консульської служби M3C України, двічі у своїй кар’єрі потрапляв у посольство Польщі, а з 2016 по 2021 рік був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Туреччині. 

Змін у роботі МЗС України за нового міністра не очікують. Ексміністр закордонних справ Павло Клімкін вважає, що попередня робота в Офісі Президента лише спростить Сибізі розуміння дипломатичної лінії, яку просуває Президент України.

Ганна Гопко, екснардепка і голова правління Мережі захисту національних інтересів «АНТС» говорить, що головне — це збереження незалежності МЗС.

Ольгу Стефанішину призначили на посаду міністерки юстиції і перепризначили віцепрем’єр-міністеркою євроінтеграції. Саме Мін'юст займатиметься адаптацією законодавства України під положення Євросоюзу.

Та Ольгу Стефанішину обвинувачують у розтраті майна у «справі Лукаш». Саму справу вже рік як розглядає Вищий Антикорупційний Суд. Ексміністерка юстиції

Олена Лукаш ще у 2014 році замовила «проведення досліджень на тему європейської інтеграції». Ольга Стефанішина тоді працювала керівницею підрозділу, який відповідав за європейську інтеграцію. Саме вона підписувала тендер на ці послуги. Правоохоронці вважають, що тоді у Мін'юсті заволоділи понад двома мільйонами гривень на цьому тендері. Ольга Стефанішина повідомляла, що співпрацює зі слідством у цій справі.

Новим міністром культури став Микола Точицький, а міністром розвитку громад, територій та інфраструктури — Олексій Кулеба. Обидвоє прийшли в уряд з Офісу Президента. Точицький — кадровий дипломат. Олексій Кулеба до ОП був керівником Київської ОВА. Постать Кулеби непопулярна серед депутатів. Нардеп від фракції «Голос» Ярослав Железняк повідомляв, що фракція «Слуга Народу» віддала йому тільки 167 голосів — це найменша кількість серед усіх голосувань за нових міністрів. 

Міністерство молоді та спорту очолив Матвій Бідний. Він єдиний тимчасовий виконувач обов’язків міністра, який отримав офіційне підвищення.

Міністерство аграрної політики очолив ексголова Фонду держмайна Віталій Коваль. 4-го вересня Верховна Рада «провалила» голосування за його відставку з посади голови фонду. Тільки 5-го вересня змогли набрати для цього необхідні голоси. До цього Віталій Коваль очолював Рівненську ОВА з 2019 по 2023 роки.1

Міністеркою ветеранів стала Наталія Калмикова. Вона перейшла з Міністерства оборони, де працювала заступницею міністра із соціального розвитку. Міністеркою захисту довкілля стала Світлана Гринчук. Вона перейшла туди з Міністерства енергетики, де була заступницею міністра Германа Галущенка.

Міністром стратегічних галузей промисловості став Герман Сметанін. До цього він очолював АТ «Українська оборонна промисловість» (колишній Укроборонпром). Саме Сметанін зміг реорганізувати державний концерн оборонної промисловості в повноцінне акціонерне товариство під час війни. Звільнений Олександр Камишин натомість перейшов на роботу в Офіс Президента.

Заміну міністрів планували досить довго і розробляли різні варіанти. Ще у липні «Українська правда» повідомляла, що в Офісі Президента планують відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, а разом з ним і всього уряду. Серед кандидатів на посаду Шмигаля називали міністерку економіки Юлію Свириденко.  

Заміни десяти міністрів показують, що сам уряд Дениса Шмигаля вирішили залишити. Та більшість нових міністрів пов’язані з Офісом Президента. За даними «Української правди» Володимир Зеленський говорив, що «навіть потужні міністри після кількох років щоденної важкої роботи просто не можуть більше витягувати той вал справ, який на них лягає».  

4 вересня Володимир Зеленський офіційно заявив, що Україні потрібна нова енергія і зміни в уряді,  пов'язані з посиленням держави на різних напрямках.

Ганна Гопко говорить, що зміни в Кабміні мають показати мотивацію таких звільнень і призначень. Питання в тому, чи закладають ініціатори замін гарантії безпеки для країни та що ці зміни внесуть в українську політику.

«Питання не в зміні прізвищ, а в системі, яка має дозволити міністру, маючи ті повноваження, працювати ефективно, а не просто бути у вертикалі. Тому взагалі важливо, яка модель управління державою у воєнний час та чи є повага до різних гілок влади. Я вважаю, що дуже важливим є стратегія перемоги. Президент має її презентувати. Саме під цю стратегію перемоги України партнери будуть надавати нам ресурси, які потрібно. І це не секретна інформація», — розповідає Ганна Гопко про потенційні цілі, які мають опрацьовувати нові міністри в уряді.

Володимир Зеленський сподівається, що ротація кадрів внесе зміни в політику держави. Питання: чи будуть ці зміни на користь країні, яка перебуває у стані гарячої війни.