Українське козацтво на півдні та його місце в історії

Українське козацтво посідає визначне місце в українській історії, культурі та літературі. 

Козацтво як феномен невіддільно повʼязане з півднем України, адже саме там існувала низка Січей, на яких у зимівниках мешкали козаки. 

Свідомі розповідають про українське козацтво на півдні та його місце в історії сьогодні.

Український історик, директор Гарвардського інституту українських студій Сергій Плохій пояснював, що сам термін «козак» — тюркський. Це слово одночасно означає і воїн, і страж, і грабіжник тощо.

Козак — це явище степу, степового прикордоння. Зазвичай козаки жили на нічийній території. Вони мешкали на островах, в степу, але не були кочовиками.

Козаки, й зокрема козацькі гетьмани, приходять на зміну залишкам князівської верстви в історії України.

При цьому козацтво не є унікальним суто українським феноменом — воно євразійське. Це створення прошарку населення, який рухається в степ від Дунаю до Амуру. Але тільки українська частина була настільки міцною, аби взяти курс формування власної держави.

«Але українське козацтво відрізняється від донського, амурського, уральського та будь-якого іншого тим, що козаки створюють власні інституції, власну державу. Для мене козацтво передусім означає творення еліти й культури, закоріненої в досвід українського пограниччя», — говорив Сергій Плохій у розмові з філософом Володимиром Єрмоленком.

Сергій Плохій вважає, що козацтво є складним історичним феноменом саме по собі, а також є складним, якщо подивитися на нього з погляду розвитку. Він розділяє перші козацькі повстання та творення козацької держави й козацької еліти XVII-XVIII століть. 

Козаччина вперше приносить існування й формування держави та місцевих інституцій і вперше з часів Русі творить власну державну еліту. На думку Плохія,  козацький міф став важливою частиною складання українського політичного проєкту, адже він перебуває в центрі ідей модерної незалежності. Також Козаччина та Гетьманщина продукувала українську літературу, історію та еліту. 

Історик переконаний, що без козацтва як явища Україна сьогодні носила б іншу назву. 

«Коли я кажу про середньовічне вживання поняття “Україна”, йшлося про означення території, яке не пов’язане із соціальними чи державними структурами. Україна [як державна структура] з’являється у другій половині XVII сторіччя, після повстання Богдана Хмельницького. Це слово почало вживатися як означення козацької держави або Гетьманщини», — говорив він. 

Український південь став важливою складовою у формуванні козацтва як явища. Острів Хортиця, що розташований поблизу Запоріжжя, заведено вважати так званою колискою козацтва. Прототип першої Запорізької Січі Дмитро Байда-Вишневецький, магнат і один із перших провідників козацького війська, заснував у 1553 році на острові Байда, стара назва — Мала Хортиця. На Хортиці козаки облаштували зимівники, займались мисливством, скотарством, бджолярством, землеробством та рибальством. Згодом тут базувались реєстрові козаки. 

Фактично Січ була укріпленою фортецею з насипним валом, в центрі якої був майдан, де відбувались козацькі ради. Довкола майдану розташовувались січові курені, в яких мешкали козаки, а також пушкарня, будинки кошового і січової старшини, канцелярія писаря тощо. Згодом вона перетворилася у величезний суспільно-політичний центр, що творив історію та формував світогляд.

Як зазначав історик, Сергій Білівченко у коментарі «Радіо Свободі», Січі були тими територіями, згадки про які викликали в людей український патріотизм. 

Український південь став місцем для розміщення цілої низки козацьких Січей: Томаківської (існувала в 1564–1593 роках), Базавлуцької (1593–1630), Микитинської (1628–1652), Чортомлинської (1652–1709), Кам’янської (1709–1711) та Нової (Підпільнецької)(1734–1775).

Саме з Січами, які розміщувалися на півдні, пов'язані низки історичних подій. З Микитинської Січі почався визвольний похід Богдана Хмельницького, результатом чого стало створення козацької держави. Чортомлинську Січ зруйнували росіяни задля помсти запорожцям, які разом із кошовим отаманом Костем Гордієнком підтримали виступ гетьмана Івана Мазепи і його союз зі шведським королем Карлом XII. А Нову Січ зруйнували за наказом імператриці Єкатєріни II. 

З цими Січами повʼязана історія Великого Лугу,  про який Свідомі розповідали у матеріалі «Розбудова українського півдня: які цілі переслідували росіяни та чому був знищений Великий Луг?».

Історик, викладач Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Олександр Музичко в коментарі Свідомим пояснює, що попри те, що наразі серед істориків є дискусії щодо феномену козацтва і спроби деконструювати його через, зокрема,  службу росіянам, цей феномен є архетипом ментальності українців. 

«Козаків можна порівняти з вікінгами в історії скандинавських народів. Попри те, що вікінги займалися тим, що можна назвати піратством. Але чи можна їх викреслити з історії скандинавських країн?» — каже він. 

Сергій Плохій вважає, що козацький міф важливий, але для українців сьогодні необхідна деміфологізація.