«Це навчання перевернуло моє життя». Як проходить перекваліфікація жінок в Україні

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило зміни на ринку праці, наприклад, брак спеціалістів. У 2024 році в опитуванні від Міністерства економіки України та Міжнародної організації з міграції ООН (МОМ) 67% роботодавців визнали мобілізацію основною причиною браку робочої сили. 54% респондентів звинуватили в дефіциті кадрів міграцію. Згідно з опитуванням Американської торгівельної палати в Україні (AmCham), 81% компаній-членів відчули вплив мобілізації працівників.

За словами Юлії Свириденко, Міністерки економіки України, держава має приділити увагу програмам перекваліфікації українців. Це допоможе компенсувати робочі кадри після мобілізації спеціалістів до лав ЗСУ. На її думку, першочергово мова йде про жінок, які опановують професії, популярні раніше серед чоловіків. 

Про те, як бізнес і держава розв’язують питання браку кадрів, як проходить перенавчання жінок та про досвід учасниці курсів з перекваліфікації, читайте у матеріалі «Свідомих».

У 2024 році зросла кількість курсів, які допомагають жінкам вивчити фах, в якому працювали переважно чоловіки. Раніше жінок запрошували на навчання, яке мало розв'язувати питання гендерної рівності чи підтримати ВПО. Подібні проєкти досі існують, адже мають підтримку від міжнародних організацій. До прикладу, проєкт Projector Foundation має на меті привести більше жінок в ІТ — переважно на посади, які дозволяють зробити холодний старт. Це сфери дизайну, маркетингу, менеджменту тощо. Але ринок праці в Україні зараз має попит на інші професії.

За даними опитування Міністерства економіки та Міжнародної організації з міграції, дефіцит кваліфікованого персоналу став пріоритетним викликом для українського середнього та малого бізнесу. Йому поступилися безпека бізнесу та питання фінансування. Брак кадрів назвали проблемою 58% респондентів.

Попит на робочу силу підтверджує і звіт Національного банку України (НБУ).

За підрахунками НБУ кількість оголошень про вакансії у сферах охорони, будівництва та робітничих спеціальностей значно перевищила торішні показники. 

Цієї осені стартували, щонайменше, три програми для жінок з перекваліфікації. На курсах жінок навчають на водійок автобусів, вантажівок, екскаватора та фронтального навантажувача. 

За словами Сергія Деркача, заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, брак професійних кадрів у транспортних професіях не обмежується водіями автобусів і вантажівок. Дефіцит позначився і на морській, залізничній та авіа сферах. В останній, наприклад, бракує авіадиспетчерів, інженерів аеронавігації та операторів. 

Роботодавці також активно шукають охоронців, логістів, будівельників та представників робочих спеціальностей. За даними Work.ua. у вересні цього року роботодавці отримували найменше відгуків на вакансії, розміщені в категоріях «Транспорт, автобізнес», «Будівництво, архітектура», «Охорона, безпека», «Робочі спеціальності, виробництво».

Водночас статистика Державної служби зайнятості свідчить про збільшення інтересу жінок до професії будівельника. Так у 2023 році кількість жінок у будівництві становила 38% від працевлаштованих у цій галузі. Для порівняння, до повномасштабного вторгнення частка жінок була 20%.

Жінки, які вирішили змінити фах мають чотири варіанти, як увійти в стереотипно чоловічу професійну сферу. Перший — взяти участь у державній програмі перекваліфікації. Другий — взяти участь у навчанні від міжнародних організацій. Третім варіантом є отримання ваучера на навчання від Державної служби зайнятості. Четвертий варіант для жінки — зайнятися самоосвітою, яку потім доведеться підтверджувати атестацією.

Аліні Білозор 39 років. Чотири місяці тому вона працювала менеджеркою з логістики міжнародних перевезень і не планувала кардинальних змін у житті. Її влаштовувала робота, на якій вона працювала десять років.

Про курс навчання з будівництва сонячних електростанцій жінка дізналася випадково. ЇЇ подруга побачила в інстаграмі оголошення про старт набору груп і запросила Аліну подати заявки разом. Жінки особливо не сподівалися на успіх. Це був своєрідний виклик своїм силам. Подруга не пройшла, а Аліну запросили на співбесіду. З 40 запрошених претенденток організатори обрали для проходження безоплатних курсів 14 жінок, серед яких була й Аліна. Окрім того, «студенткам» забезпечили обіди та стипендії.

На початку навчання мова про працевлаштування учасниць не йшла. Перший тиждень жінки з 9:00 до 17:00 вивчали теорію. Тренерами були здебільшого менеджери та інженери компанії «Промавтоматика Вінниця», яка організовувала навчальний курс. На другому тижні учасниці здобували практичні навички в роботі на об’єктах. Жінкам пояснювали як формується каркас для сонячних панелей, як їх встановлювати, які особливості мають дахи. За підсумками перевірки отриманих знань організатори запросили п’ятьох випускниць долучитися до їхнього колективу.

«Я не розраховувала спершу на працевлаштування, але наважилась. Мотивацією для мене стала думка, що я можу продовжити справу людей, які пішли нас захищати на фронт. Щоб підприємства мали можливість і далі працювати, платити податки, донатити на ЗСУ. Окрім цього, команда змогла мене зацікавити своєю справою, тому я вирішила залишитися», — розмірковує Аліна.

Жінка має дві вищі освіти. Першу вона здобула у Вінницькому державному аграрному університеті зі спеціальності «Екологія й охорона природного середовища». Друга освіта — «Облік та аудит фінансів». Працювати з електронікою до курсів жінці не доводилося. 

Щоб повністю адаптуватися на новій посаді Аліні знадобилося два місця стажування. Зараз вона електромонтерка зі встановлення сонячних електростанцій. Разом з бригадою жінка завантажує обладнання до машини, виїздить на об’єкт, де на даху встановлює каркаси та самі сонячні панелі. Зараз із трьох-чотирьох людей в бригаді електромонтерів, є одна жінка. Аліна визнає, що ця робота передбачає фізичні навантаження, але вони помірні. 

За словами Аліни, для неї дуже важливо, що сім’я підтримала її рішення змінити роботу. «Старший син мною пишається. Розпитує мене про роботу чи мені не важко. Також я час від часу можу попросити його допомогти з молодшим сином. Чоловік теж мене дуже підтримує. Буває, приходжу з роботи, а вже наварено — мене чекають на вечерю», — розповідає Аліна.

Непорозумінь не виникає і з клієнтами на об’єктах, хоч деколи замовники й дивуються, що серед команди є жінки. Аліна вважає, що немає різниці, хто лізе на дах встановлювати сонячні панелі — жінка чи чоловік, бо вони однаково знають свою роботу.

ТОВ «Промавтоматика Вінниця» виготовляє електроніку, зокрема сонячні електростанції. Під час блекаутів попит на їх послуги зріс. Щоб задовольнити його, компанія потребувала спеціалістів, яких бракувало на ринку праці через відносну новизну галузі сонячних електростанцій. До того ж до ЗСУ мобілізували 45 працівників підприємства. 

Організовуючи навчання, команда компанії вагалася, чи буде їхня пропозиція цікавою для жінок. Щоб не відлякати потенційних учасниць, спочатку про працевлаштування не говорили. Натомість компанія оголосила про можливість отримання стипендії під час навчання. На перший потік надійшло 555 заявок, з яких відібрали 14 учасниць.Оскільки ніхто з жінок не мав досвіду чи відповідної освіти, організатори при відборі керувалися мотивацією претенденток та їхньою готовністю витримувати помірне фізичне навантаження. 

«Ми регулярно відправляємо на стажування новоприбулих хлопців із технічною освітою. Проте наші спеціалісти переконують — після курсів жінки прийшли краще підготовленими, ніж ті стажисти. Тобто нам вдалося власними силами забезпечити учасницям якісне навчання», — ділиться спостереженнями Михайло Ганчук, генеральний директор компанії. 

Після першого досвіду організації навчання в компанії зробили висновки. По-перше, вони вже розповідають учасницям другого потоку курсу, що найкращих з них запросять на роботу. По-друге, «студенток» не відвозять на реальні об’єкти. Минулого разу це викликало непорозуміння з клієнтами. Вони не хотіли, щоб хтось навчався під час виконання їхнього замовлення. Це, на думку замовників, могло позначитися на якості. Попри те, що бригади ретельно слідкували за стажистками, в компанії знайшли інше рішення. На території підприємства відтворили конструкцію дахів — симулятор для навчання молодих спеціалісток. До повномасштабного вторгнення компанія не мала серед спеціалістів бригад жінок, але тепер вони налаштовані це змінювати. 

Процес перекваліфікації може відбуватися як всередині зацікавлених у залученні нових працівниць компаній, так і поза ними. В Україні розгорнули свою діяльність програми, які пропонують переважно безплатне навчання для жінок, які хочуть спробувати себе в іншій професійній сфері.

Reskilling Ukraine — проєкт шведської неприбуткової організації Beredskapslyftet, який реалізується в Україні. Основна мета команди — збільшити присутність жінок на ринку праці через перекваліфікацію. Вони організовують навчання, забезпечують менторство учасницям та налагоджують гендерний баланс на ринку праці. 

Програма проєкту «Iron Women» покликана дати жінкам навички управління будівельною технікою. В межах навчання учасниці зможуть опанувати професії операторки екскаватора та фронтального навантажувача. Взяти участь у безплатному навчанні можуть жінки старше 18 років, які вже мають водійське посвідчення.

Навчання передбачає теоретичний онлайн-курс і практичні заняття на техніці Volvo Construction Equipment. Зокрема жінки отримають можливість керувати першим в Україні електричним колісним навантажувачем. 

Після завершення курсу на учасниць чекає професійна атестація. Вона дає можливість отримати кваліфікації «машиніст екскаватора 5 розряду» і «водій навантажувача 4 розряду». Набуті кваліфікації дозволяють працювати на підприємствах, але без права керувати транспортом на дорогах загального користування.

Ще одна з програм проєкту — OnTrack CE — це безоплатне навчання для жінок на водійку вантажівки з причепом та напівпричепом (категорія СЕ). Кінцевий термін заповнення анкет був 7 жовтня, а 28-го розпочнеться теоретична частина навчання. 

Тренувальні табори програми OnTrack CE команда Reskilling Ukraine організує у Києві та Кременці Тернопільської області. Проживання в готелі для учасниць, триразове харчування буде забезпечене коштом проєкту. Але є нюанс — кандидатки, які мають листи-рекомендації від роботодавців, матимуть пріоритет зарахування до групи. Така система, на думку організаторів, забезпечить кращі показники працевлаштування випускниць.

Ця програма не забезпечує абсолютно новою професією, а є своєрідним курсом з підвищення кваліфікації. Для участі жінки мають вже мати водійське посвідчення категорії С. Ця категорія передбачає дозвіл на керування вантажним автомобілем масою від семи з половиною тонн. 

Цієї осені Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України ініціювало відразу два проєкти з перекваліфікації жінок. She Drives — проєкт з навчання та працевлаштування водійок автобусів та She Trucker — для майбутніх водійок вантажівок.

За його словами, програми мають дати жінкам розуміння, що немає чоловічих чи жіночих професій. 

«Сприйняття жінки як водійки вантажних автомобілів — це одне з ключових завдань цього проєкту (She drives — ред). Тобто ці 120 учасниць мають бути не тільки працівницями компаній, вони ще мають бути амбасадорками цієї професії. Вони повинні розповідати про свій досвід. Учасниці отримають роботу в компаніях з хорошою репутацією і хорошою заробітною платнею. Наша ключова задача — це змінити думку жінок», — ділиться планами заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.

Ще одним завданням, яке мають виконати проєкти — активізувати роботодавців. На думку, Сергія Деркача, роботодавці не сприймають жінок, як водійок великого транспорту. Підприємства, які приймуть на роботу випускниць проєктів, стануть прикладами для інших та амбасадорами. 

«Багато компаній, особливо у пасажирських перевезеннях, не мають умов для роботи жінок: кімнат відпочинку, душових, туалетів тощо. Це все було заточено під чоловіків зазвичай. Тому ми зараз працюємо з компаніями для того, щоб вони перелаштували свої умови. Це має допомогти із працевлаштуванням більшій кількості жінок», — каже Сергій Деркач. 

Розробку проєкту розпочали ще на початку року, але на його організацію та владнання бюрократичних процедур з донорами проєкту знадобилося вісім місяців. Проєкт She drives передбачає залучення 120 жінок з Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Львівської, Миколаївської, Полтавської та Чернігівської областей, а також жительок Києва. Проєкт She Truker залучить 100 учасниць з Києва, Рівного, Тернополя та Хмельницького.

Обидва проєкти вимагають від учасниць, щонайменше, трирічного досвіду водіння та наявності водійського посвідчення відповідних категорій. Учасниці проєктів підписують документ, що зобов'язуються бути працевлаштованими за отриманою професією. Але відповідальність за порушення зобов’язання не передбачена. 

Першочергово треба визначитися наскільки кардинально жінка готова змінювати свій фах та яку базу знань і вмінь вона має. Наступним кроком стане аналіз ринку та визначення — яких навичок бракує і чого ще треба навчитися. Далі варто обирати, у який спосіб здобути бажані знання. Ваучери, якими можна розрахуватися за здобуття певної освіти варто шукати на сайті Державної служби зайнятості. Про державні програми перекваліфікації для жінок також є інформація на сайті Міністерства економіки. Під час вибору програми з перекваліфікації варто звертати увагу на тривалість навчання, можливу вартість та гарантії працевлаштування. 

Здебільшого, програми перекваліфікації не мають вікових обмежень для повнолітніх кандидаток та вимагають мінімальних знань в галузі. Але для того, щоб жінка перейшла на стереотипно «чоловічу» посаду, компанія мусить забезпечити працівниць відповідними умовами. Зокрема йдеться про автоматизацію процесів (щоб виключити фактор фізіологічного впливу на якість виконання завдань), відведення додаткових вбиралень, переодягалень та душових для жінок. Роботодавці, які звикли працювати переважно з чоловіками, мають також бути готовими до оформлення декретних відпусток для своїх працівниць.