«Тіньовий флот» і мазутні плями. Як старі російські танкери нищать екологію Чорного та Азовського морів?

15 грудня 2024 року у Керченській протоці на східному березі тимчасово окупованого Криму почали тонути два російських танкери. Причиною аварії танкерів росіяни назвали негоду у протоці. Обидва танкери були заповнені нафтопродуктами. Російські ЗМІ пишуть, що один з танкерів розламався навпіл. За даними МНС Росії, один танкер «отримав пошкодження та сів на мілину», а другий «ліг у дрейф». 

Та попри такі розмиті заяви росіян, нафтопродукти з великою ймовірністю вилились у воду. В грудні 2024 року пляма з забруднення досягла Азовського моря і тимчасово окупованого Росією узбережжя Азовського моря, а з другої сторони пляма вилилась у Чорне море. Міністерство захисту довкілля України назвало аварію такою, що «загрожує катастрофічними наслідками» екосистемі Чорного моря. Що відбувається в Азовському морі – Україна не може дослідити через російську окупацію. Тому наслідки можуть бути ще гірші, ніж українські екологи та державні органи повідомляють станом на січень 2025 року.

Свідомі дослідили, що відбувається з акваторіями Азовського та Чорного морів після аварії на Керченській затоці, та чи можливо протистояти Росії та її діями на тимчасово окупованих територіях заради збереження українського довкілля.

Послухати матеріал:

Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук 16 грудня 2024 року повідомив, що російські танкери, які зазнали катастрофи у протоці, не є морськими. Також вони дуже старі, сказав він.

Танкери, які зазнали катастрофи у протоці, це річкові танкери «Волгонєфть». Їм понад 50 років з моменту виходу на воду. Також Україна офіційно закрила Керченську протоку для судноплавства. У 2023 році протоку закривали для цивільного судноплавства і росіяни. Лише кораблі з військовим вантажем могли проходити до Азовського моря.

Організація Greenpeace Ukraine повідомила, що через аварію двох танкерів до води вилилось понад чотири тисячі тонн мазуту. За даними організації, це може призвести до серйозних наслідків для акваторії Чорного моря. 

17 грудня третій танкер із серії «Волгонєфть» подав сигнал лиха через розгерметизацію одного з вантажних танків. Він теж перевозив чотири тисячі тонн мазуту. Танкер вдалось поставити на якір у Краснодарському краї.

Тим часом пляма з забрудненням розповсюдилась у Чорне море. Російський центр порятунку дельфінів у Краснодарському краї повідомив, що станом на п’яте січня 2025 року з моменту аварії вони зафіксували 61 загиблого дельфіна. Щонайменш 32 випадки загибелі напряму пов’язані з забрудненням води мазутом. Сафарі-парк «Тайган» у тимчасово окупованому Криму взяв на утримання потерпілих від мазуту птахів. 

У тимчасово окупованому Севастополі четвертого січня оголосили надзвичайну ситуацію через аварію танкерів, повідомило Суспільне Крим. МНС Росії своєю чергою повідомило, що у Керчі забруднилось 18 км берегової зони. Також вони додали, що «працюють над усуванням наслідків аварії».

Та російські служби з надзвичайних ситуацій не блискавично відреагували на забруднення мазутом. Так російське видання «Мєдуза» поспілкувалось з волонтерами у Краснодарському краю щодо прибирання берегової лінії від мазуту. З їх слів, цим займались тільки волонтери. Міські та надзвичайні служби не брали участі в очищенні берегової лінії в Анапі.

Скільки забруднених плям з мазуту досягли берегів Краснодарського краю — Росія не вказує. За даними «Мєдузи» саме Краснодарський край — основне місце забруднення. До аварії 15 грудня додався ще один розлив мазуту з танкера «Волгонєфть», який поставили на якір у поселенні Тамань.

11 січня забруднення досягло Бердянської коси в Азовському морі. Зараз це тимчасово окупована територія Запорізької області. Що там відбувається — Україна проконтролювати не може. Чи очищує Росія берегову лінію Азовського моря — невідомо.

Тим часом частина забруднення досягла і підконтрольного Україні берега Чорного моря. Дев’ятого січня Міністерство захисту довкілля повідомляло, що очікується прибування мазуту і подальшого забруднення берегової лінії в Одеській області. А вже 10 січня у Національному природному парку «Тузлівські лимани» на Одещині виявили птахів, забруднених мазутом. 

Виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ) Віктор Коморін в коментарі Суспільне Крим повідомив, що небезпека від мазуту зберігається на місяці. У холодній воді Чорного моря мазут може знаходитись досить довго, і тому українська влада має бути готовою до таких потенційних подій.

Станом на 19 січня МНС Росії загалом обстежує 525 кілометрів берегової лінії від Керчі до села Портове й 165 кілометрів у Севастополі, у тимчасово окупованому Криму. По цим даним можна зробити припущення про забруднення берега у Криму.

Віктор Коморін розповів Свідомим які головні наслідки спостерігають українські науковці після аварії.

В Азовському морі, за даними Радіо Свобода, забруднено 14,5 км берегової лінії — це майже уся Бердянська коса. Майже 60 тонн піску вивезли з берега Азовського моря на тимчасово окупованих територіях України росіяни. У Кирилівці та ще шести населених пунктах тимчасово окупованого Мелітопольського району немає поставок води й росіяни забороняють пити воду. Офіційна причина — сезонний підйом ґрунтових вод і невідповідність води санітарним нормам. Та фактично через забруднення мазутом.

Україна, Болгарія та Румунія взаємодіятимуть з міжнародними організаціями щодо звернень до міжнародних організацій через забруднення мазутом Чорного Моря. Україна вже звернулася до відповідних секретаріатів конвенцій ООН, UNEP, ЮНЕСКО, Європейського Союзу, Міжнародної морської організації

Внаслідок аварії загинули тисячі птахів, вважає начальник науково-дослідного відділу Нацпарку «Тузлівські лимани» Іван Русєв. Він повідомив, що на берег викинеться тільки приблизно 5% від усіх загиблих птахів. Сказати точну кількість загиблих через це неможливо, але це тисячі особин. 

Окрім забруднення берега, води, загибелі тварин, будуть ще довготривалі наслідки для акваторій Чорного та Азовського морів від викиду мазуту. Віктор Коморін називає два наслідки, з якими зіштовхнеться Україна.

24 січня плями мазуту викинуло на узбережжя в Одеській області, у Лиманській громаді. Переважна більшість — невеликі фракції мазуту. Та їх досить багато, і невідомо скільки буде ще.

Цей розлив — вже катастрофа для Чорного моря та можливо для Одеського регіону. Через тимчасову окупацію Криму, Україна не може отримати точні дані щодо забруднення на півострові. Наталія Гозак, директорка Greenpeace Україна, говорить що в організації очікують тисячі особин птахів, які постраждають від розливу мазуту. 

Також мазут, який викинуло на берег, змішуватиметься з піском та ґрунтом, і довгий час залишатиметься в них. Наталія Гозак розповідає про наслідки такого забруднення для тварин та людей.

Наталія Гозак вважає цю катастрофу другою за масштабом після підриву Каховської гідроелектростанції. Тож постає питання — чи можливо притягнути Росію до відповідальності за цю катастрофу?

7 січня 2025 року перша заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко повідомила Суспільне Крим, що Україна готує позов проти Росії до Міжнародного суду ООН за порушення Конвенції ООН з морського права.

Згідно з позовом, Україна вважає, що Росія зробила недостатньо для усування наслідків аварії на танкерах, і таким чином порушила Конвенцію ООН з морського права. Також Україна вимагатиме відшкодувань за екологічні збитки, завдані нашій країні від аварії. Докази Україна планує надати суду.

Проблемою є те, що Росія активно використовує «тіньовий флот» для перевезення нафти та нафтопродуктів. Навіть у тимчасово окупованому Азовському морі Росія не геолокує свої танкери, як «Волгонєфть», що теж є порушенням морського права. А один з танкерів, які зазнали краху у Керченській протоці, мав статус «Припинено дію документів» у реєстровій книзі Російського Класифікаційного Товариства. Також у нього не діяло страхування. Тобто, на воду він взагалі не мав права виходити.

Подібну тактику Росія використовує для імпорту нафти по всьому світу. «Тіньові» кораблі порушують законодавство та норми міжнародного права, і тому є небезпечними й для екології. Україна вимагає від інших країн накладати санкції на такі кораблі.

Нехтування безпекою на воді для танкерів з небезпечним вантажем становить загрозу для екології, і для людей в тому числі. Додатково, російська окупація територій, які забруднились, не дозволяє Україні швидко відреагувати на забруднення та зібрати необхідні докази для доведення забруднення у судах.

Виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ) Віктор Коморін вважає, що Україна може тільки тиснути на Росію в міжнародних судах та організаціях.

Також Україна має продовжувати моніторити тимчасово окуповані території, говорить Віктор Коморін.

В кримінальному кодексі України є стаття 441 – екоцид. Станом на 2023 рік, генпрокуратура розслідувала 15 випадків екоциду в Україні, які пов’язані з російською агресією та діями Росії проти України. У лютому 2024 року генеральна прокуратура висунула першу в історії України підозру у вчиненні екоциду як воєнного злочину. З початку березня до середини вересня 2022 року росіяни 74 рази обстріляли науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», у тому числі ядерну підкритичну установку «Джерело нейтронів» та сховище ядерних матеріалів. Росіяни робили це навмисно, щоб завдати шкоди Харкову та містянам. Руйнування сховища та установки спричинило б екологічну катастрофу, та могло б забруднити все навколо у радіусі до 10 кілометрів.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, неконтрольовані дії Росії на тимчасово окупованих територіях України ведуть до катастроф для екології та людей. Розлив мазуту у Керченській протоці — лише одна з численних. Та наслідки неможливо відстежити через окупацію та війну.