Telegram: чому Україна користується месенджером з Росії?

Колишнього журналіста Ігоря Бондаренка росіяни взяли в полон, коли він намагався через Крим виїхати з тоді ще окупованого Херсона. Після того, як місто звільнили, Ігор розповів hromadske, що на митниці працівник російської ФСБ забрав у нього документи, телефон, планшет і пішов їх перевіряти. 

Через пів години він повернувся з роздруківками з телефонної книги Ігоря, зокрема й контактами лідерів «Правого сектора», які Бондаренко попередньо видалив, та всіма листуваннями в Telegram за пів року.

У 2017 році в Україні заборонили російські соцмережі «ВКонтактє» та «Одноклассники». Але ми повернулись до того, що знову найпопулярнішим месенджером є той, який створив росіянин. І за час повномасштабної війни він тільки набрав популярності.

Послухати епізод:

Павєл Дуров вибудував собі образ російського Цукерберга в екзилі, який залишив «ВКонтактє» близьким до Кремля людям та почав нову сторінку — «безпечний і захищений» месенджер «Telegram». 

У 2014 році він розповідав The New York Times, що ідея створити Telegram зʼявилась тоді, коли в нього під дверима стояли російські спецназівці, а Дуров зрозумів, що не має безпечного засобу звʼязку, щоб бодай звʼязатись із братом. 

В історії Telegram також був епізод, коли його блокували в Росії. Роскомнадзор — російський орган цензури — навесні 2018 року подав на месенджер позов до суду через відмову надати ключі для декодування повідомлень користувачів. 

Таганський районний суд міста Москви задовольнив позов про блокування Telegram на території Росії, хоча застосунок все одно не вдавалось заблокувати повністю. 

У червні 2020 року Роскомнадзор раптово зняв вимоги щодо блокування месенджера та «позитивно оцінив висловлену засновником Telegram готовність протидіяти тероризму й екстремізму». 

Деталей щодо такої роботи з боку месенджера не оголошували. Джерела російського «Інтерфаксу» повідомляли, що адміністратори Telegram не надавали російській владі ключів шифрування до своїх ресурсів, проте співпрацювали за конкретними запитами в рамках так званої «боротьби з екстремізмом та тероризмом».

Нагадаємо, що за цими статтями Кримінального Кодексу РФ незаконно засуджують українців на тимчасово окупованих територіях, які чинять спротив російській «владі». 

Кримського художника Богдана Зізу росіяни незаконно засудили до 15 років увʼязнення за звинуваченням у «тероризмі». 16 травня 2022 року Зіза облив жовтою та блакитною фарбами тимчасову окупаційну адміністрацію Євпаторії. Наступного дня його затримали російські силовики. 

У тимчасово окупованому Криму росіяни розгорнули так званий «Центр протидії екстремізму», який, за даними Центру національного спротиву, вже вніс до своєї так званої «бази екстремістів» понад сім тисяч кримчан, з них більше тисячі — кримські татари. 

Доказів про те, що до їхніх особистих даних має доступ ФСБ, немає, але є історії, як історія Ігоря Бондаренка, з якої ми починали цей текст.

Повернімось до блокування Telegram у Росії. Вже через три тижні після зняття блокування месенджера Роскомнадзором віцепрезидент Telegram Ілья Перекопский взяв участь у панельній дискусії з премʼєр-міністром РФ Міхаілом Мішустіним. Інформацію про це опублікували на сайті російського уряду.

У вересні того ж року Перекопский поїхав кататись на баггі з губернатором Вологодської області РФ Олєгом Кувшинніковим (з 31.10.2023 року — колишнім губернатором — ред.). Це відео досі є у Перекопского в Instagram, у підписі до посту він насміхається з американців. 

Кувшинніков — представник російської керівної партії «Єдіная Росія», з 2022 року він перебуває під санкціями України, США, Великої Британії та Канади за підтримку російського вторгнення в Україну. 

Домовленості між месенджером і владою відзначав і президент Росії Владімір Путін — казав, що застосунок та влада нормально взаємодіють. 

Офіційна позиція Telegram — «жодних угод, які б сприяли розблокуванню соцмережі в Росії, не укладалося».

Дуров у своїй публікації зазначив, що модератори Telegram стали ефективнішими в боротьбі із забороненим контентом, і цього нібито було достатньо, аби російський уряд офіційно розблокував Telegram.

7 березня 2022 року Павєл Дуров опублікував пост в особистому каналі про те, що «трагічний конфлікт» (повномасштабна війна Росії проти України — ред.) є особистим і для нього, і для платформи — родина Дурова по материній лінії родом з України. Він нагадав, як покидав Росію у 2014-му році.

Засновник Telegram зазначив, що більше не живе в Росії, не має там ні компаній, ні працівників, а право на приватність користувачів месенджера є для нього «святим». 

Водночас через пʼять днів після цього допису депутат Госдуми Росії Олєг Матвейчев каже, що Дуров «знайшов компроміс із ФСБ», а месенджер «встановив обладнання, яке дозволить дивитись за всіма небезпечними субʼєктами».

Засновник Signal, американського конкурента Telegram, Моксі Марлінспайк у Х (Twitter) написав, що «після десятиліття введення в оману» більшість людей вважає, що Telegram — це «зашифрована програма». Проте, за його словами, Telegram за замовчуванням є хмарною базою даних із відкритою текстовою копією кожного повідомлення.

Signal, крім того, що є конкурентом Telegram, згідно з дослідженням OSINT-спільноти «Molfar», є одним із найбільш захищених месенджерів — його оцінили в 56 балів, а Telegram — у 26. 

Molfar застерігають, що стандартні чати Telegram не мають наскрізного шифрування. Його використовують лише під час передачі (між сервером і кінцевим користувачем), але додаток не шифрує дані в стані спокою. Тобто ті повідомлення, які вже були надіслані, зберігаються в незашифрованому вигляді на хмарних серверах програми. До них, у теорії, можуть отримати доступ співробітники Telegram.

The New York Times пише, що ФСБ Росії отримала технології, які начебто дають змогу відстежувати листування в зашифрованих месенджерах Telegram, WhatsApp і Signal, відслідковувати місцеперебування телефонів, ідентифікувати анонімних користувачів та зламувати облікові записи. Газета посилається на документи постачальників такого програмного забезпечення та особу, яка бере участь в операціях цифрового спостереження в Росії.

Програмне забезпечення нібито не може перехоплювати конкретні повідомлення, але може визначити, чи хтось використовує кілька телефонів, відобразити мережу їхніх стосунків, відстежуючи спілкування з іншими, і визначити, які телефони були в певних місцях у певний день. Інший продукт, ймовірно, може збирати паролі, введені на незашифрованих вебсайтах. 

Якщо це так, то особливо небезпечним Telegram є для військових, чию локацію можуть відстежувати росіяни. Експерт ГО «Інститут дослідження кібервійни» Єгор Аушев під час пресконференції в Медіацентрі «Україна-Укрінформ» каже, що коли військові використовують Telegram з  увімкненою геолокацією, це може призвести до направлення атак росіян туди, де перебуває пристрій, або де є скупчення людей з однаковими геолокаціями.

Після початку повномасштабної війни Telegram став особливо популярним у Росії та Україні: російська влада назвала Meta «екстремістською» організацією, а українці пішли туди по новини, бо Telegram не регулював контент і не видаляє його через «надмірну жорстокість», як Instagram i Facebook від Meta.  

Одне з крайніх досліджень Internews про ставлення і довіру українців до медіа показало, що 72% громадян отримають новини з Telegram. Серед найпопулярніших каналів — «Труха Україна» (2.5 млн підписників), «Україна Online» (1.1 млн)  та «Лачен пише» (1.3 млн).

Засновник мережі каналів «Труха» Максим Лавриненко в коментарі Свідомим каже, що вважає Telegram безпечним у плані захищеності даних і не думає, що може дійти до того, що його заборонять в Україні.

Автор каналу «Лачен пише» Ігор Лаченков у себе в соцмережі Х (Twitter) написав, що немає жодного безпечного месенджера, але в Telegram найкраще вести комунікацію з аудиторією.

Громадянська мережа «Опора» та розслідувальна агенція «Слідство.Інфо» натомість припинили ведення своїх Telegram-каналів. В «Опорі» написали, що вважають месенджер ненадійним.

Українські кіберфахівці вже почали піднімати обговорення безпеки Telegram. Ярослав Ажнюк, співзасновник української ІТ-компанії «Petcube», повідомив про запуск нового проєкту — Kremlingram.org, який досліджує зв’язки Telegram із Кремлем на основі відкритих даних. 

Telegram у відповідь на створення проєкту вкотре повторив, що месенджер спеціально створили для захисту користувачів від російського стеження, його засновник був висланий із Росії ще до виходу додатку за захист даних українців, а Telegram «є і завжди був безпечним для українців та користувачів по всьому світу».

У держави немає єдиної політики щодо Telegram. Українські посадовці та державні органи, включно із правоохоронними, мають верифіковані канали в соцмережі. 

Прессекретар Володимира Зеленського Сергій Никифоров у коментарі «Детектору медіа» припустив, що Telegram може контролюватись ФСБ, бо належить росіянину Павлу Дурову, який відмовляється від будь-якого регулювання, на противагу Меta чи мережі «Х». Водночас він каже, що не можна ігнорувати те, що цей меседжер українці обирають найчастіше. 

Представники оборонного сектора вже бачать небезпеку у використанні Telegram. Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов називає месенджер «небезпечною річчю з точки зору національної безпеки» і каже, що не має застосунку в себе на телефоні. 

В інтервʼю Liga.net на запитання, чи планує влада забороняти Telegram, він відповів: «Уявляєте, які інвестиції люди зробили? Там цілі табори сидять, які вклалися у все це обладнання, купують сімки. Скажу так: якщо до нас надійдуть документи відповідних служб, які мають на це право, — повірте, за нами не забариться».

Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов у коментарі Свідомим каже, що російські спецслужби зараз інвестують «колосальні кошти» в розвиток проєктів у Telegram, зокрема в контексті інформаційно-психологічних операцій.

Наразі немає фактів, на які можна посилатись і зі 100% впевненістю стверджувати, що Telegram «зливає» інформацію ФСБ. Журналісти й кіберспільнота висловлюють такі занепокоєння не перший рік і збирають інформацію по частинках. 

UPD: Telegram відреагував на наш матеріал і 28 грудня надіслав нам лист. Редакція Свідомих дотримується балансу думок та публікує реакцію з боку месенджера: