Справа Коломойського: ВАКС остаточно відмовив у запобіжному заході підозрюваній. Чому?

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду підтримала рішення про закриття провадження щодо запобіжного заходу для ексзаступниці керівника Департаменту з обслуговування рахунків банків-кореспондентів ПриватБанку часів Коломойського Тетяни Якименко.

Апеляція підтримала ухвалу слідчого судді Олега Ткаченка, який вирішив не обирати запобіжний захід Якименко і закрив провадження. Причина — закінчення строків розслідування.

Також апеляція скасувала заставу і закрила провадження щодо підозрюваної Конопкіної, а також провадження за клопотаннями про запобіжні заходи підозрюваним Ярославу Луговому та Тетяні Якименко.

Крім цього, апеляція залишила у силі рішення про закриття проваджень про клопотання щодо арешту майна шести підозрюваних: Ігоря Коломойського, Олександра Дубілета, Людмили Шмальченко, Ярослава Лугового, Тетяни Якименко та Надії Конопкіної.

На думку апеляції, строк розслідування у справі завершився у травні 2023 року. До такого висновку судді прийшли, пославшись на «правки Лозового» — зміни до Кримінально-процесуального кодексу, за якими обмежено терміни слідства. Раніше «Свідомі» детальніше розповідали що таке «правки Лозового» і як через це закриваються справи щодо топкорупціонерів. 

Йдеться про заволодіння 9,2 млрд грн «ПриватБанку». 7 вересня НАБУ за погодженням керівника САП повідомили колишньому кінцевому бенефіціарному власнику «ПриватБанку» Ігорю Коломойському та п’ятьом членам організованої ним групи — Олександру Дубілету, Людмилі Шмальченко, Ярославу Луговому, Тетяні Якименко та Надії Конопкіній — про підозру у заволодінні коштами банку.

У січні-березні 2015 року Коломойський розробив план для фінансування підконтрольної йому офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку. Банк штучно зобов’язали виплатити цій компанії понад 9,2 млрд грн під приводом зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю. 

Перед цим у лютому 2021 року НАБУ і САП повідомили експосадовцям банку про підозру у розтраті понад 136 млн грн через схему страхових виплат. Уже за місяць підозри оновили новим епізодом, додавши розтрату майже $315 млн (близько 8,2 млрд грн) через акредитивну схему. 

У вересні 2022 року добірка підозр поповнилася ще одним епізодом — розтратою у розмірі 85,2 млн грн.

У Transparency International Ukraine пояснюють, що 16 березня 2018 року набрали чинності зміни до Кримінально-процесуального кодексу, зокрема щодо питання перебігу строку досудового розслідування, тобто «правки Лозового».

До цього моменту обрахунок строку досудового розслідування розпочинався з дня повідомлення про підозру. З 2018 цей строк обчислюється від моменту реєстрації кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань. 

«У цьому контексті важливо пам’ятати: у прикінцевих положеннях закону закріплено, що згадані вище норми вводяться в дію через три місяці після набрання чинності. Указані зміни не мають зворотної дії та застосовуються до справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін. Однак закон не регулює об’єднання кримінальних проваджень, які були внесені до 2018 та після», — кажуть в TIU.

Заволодіння 9,2 млрд грн «ПриватБанку» відбулося у 2015–2016 роках, а розслідування розпочалося у 2017 році. Відомості до ЄРДР правоохоронці внесли 11 травня 2018 року. Пізніше провадження об’єднали.

«Попри те, що формально підстав для застосування “поправок Лозового” в кримінальному провадженні не було, суддя ВАКС Ткаченко, обчислюючи строки досудового розслідування, все ж таки їх застосував. 

Але при цьому не дав конкретної відповіді, коли закінчилися строки досудового. Він орієнтувався на дату старту розслідування (6 березня 2017) і вирішив, що строк закінчився чи то 7 вересня 2018 (тоді закінчився 18-місячний строк досудового розслідування), чи то 27 лютого 2022 (тоді було повідомлено про підозру кількох людей, матеріали щодо яких були виділені із цього кримінального провадження 19 серпня 2022 року)», — йдеться у повідомленні TIU. 

У Центрі протидії корупції кажуть, що тільки у клопотанні про арешт майна Коломойського йшлося про частки у статутному капіталі 307 юридичних людей, що становить понад 3 млрд грн, а також майже 1 000 об’єктів нерухомого майна та понад 1600 транспортних засобів та суден.

Антикорупціонери пояснюють, що арешт на активи був потрібен для забезпечення можливої конфіскації або спецконфіскації у випадку обвинувального вироку суду у майбутньому.

Однак суд не став розглядати клопотання про арешти та запобіжні заходи і закрив провадження. Після рішень апеляції справу, ймовірно, доведеться закрити. 

«Хоча як справу Коломойського, так і ще десятки топсправ, можна було врятувати, скасувавши “правки Лозового”. Але “слуга” Іонушас і підконтрольний йому правоохоронний комітет не хоче включати відповідні норми у законопроєкт про реформу САП. Чим наплював на позицію послів G7», — додали в ЦПК.

Раніше Голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін заявляв, що комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, який очолює нардеп від «Слуги народу» Сергій Іонушас, блокує скасування правок Лозового.