Відсутність медичної освіти, співпраця з ОПЗЖ та неетичне ставлення до клієнтів: розслідування про Спартака Субботу
Ілля Полудьонний
Спартак Суббота — чи не найбільш відомий український психолог. Український сегмент TikTok наповнений короткими відео з ними. Особливо його послуги та експертиза почали мати попит після початку повномасштабного вторгнення. Зрештою — він впізнаваний, справляє враження людини, яка багато уваги приділяє своєму образу. Проте разом з швидким зростанням його кар'єри, так само швидка зростала кількість критики, особливо від інших психологів. Можна було б припустити, що колеги заздрять його успіхам. Ілля Полудьонний пояснює, чому питання зовсім в іншому.
У цьому розслідуванні він наводить факти та аналіз, які показують, як Спартак (Олександр) Суббота, використовуючи безпрецедентний масштаб брехні, в тому числі в популярних медіа, майже 10 років будував декорації для свого образу, який тепер монетизує. Також це розслідування порушує низку важливих соціальних питань.
Зміст
1. Як Спартак Суббота порушив консенсус довіри, а ЗМІ в погоні за балакучою головою створили монстра
Частина 1.
Передмова.
У цьому розслідуванні наведені факти та аналіз, які показують, як Спартак (Олександр) Суббота, використовуючи безпрецедентний масштаб брехні, в тому числі в популярних медіа, майже 10 років будував декорації для свого образу, який наразі монетизує.
Також це розслідування підіймає низку важливих соціальних питань.
I. Спартак Суббота публічно брехав в інтерв'ю Сергію Лиховиді?
Сергій Лиховида з YouTube-каналу «РОЗМОВА» під час інтерв'ю від 09.10.2022 ставить питання Спартаку про його роботу в організації Інститут когнітивного моделювання, яка брала гроші від політичної партії ОПЗЖ, та про роботу радником міністрів охорони здоров'я.
Нас цікавить цей фрагмент: 1:04:00
Сергій: Ти погоджуєшся, що ОПЗЖ — це проросійська партія, яка отруювала українське суспільство багато років зсередини?
Спартак Суббота: Не дивлячись на те, що я, ну, повний ідіот в політиці, я думаю, так.
Сергій: Дивись, ти працював на Інститут когнітивного моделювання.
Спартак Суббота: Працював.
Сергій: І за моєю інформацією, на яку я можу посилатися, цей інститут, власне, брав гроші у представників ОПЗЖ. Ба більше, вони підтримували роботу двох дуже неоднозначних каналів, це «Київ-лайв» та «Одеса-лайв». І мені підказують мої джерела, що взагалі Київським каналом вони прям керували повноцінно. Як ти це прокоментуєш?
Спартак Суббота: Ну, по-перше, на жаль або на щастя, мені складно сказати, в мене не було доступу до інформації з приводу грошей.
Цей фрагмент: 1:06:05
Спартак Суббота: До політичного плану мене не підпускали. Але я ж і кажу, що я, наприклад, в політичному плані абсолютний нуль. Я ні чорта не розумів. Донедавна взагалі не знав, як це все розподіляється. Ну там, праві, ліві — це я розумію, центристи — розумію, як вони пов'язані — не розумію.
Сергій: Тобто в той момент ти не знав, що тут фігурують гроші ОПЗЖ?
Спартак Суббота: Взагалі.
Сергій: Зараз, знаючи це, в тебе є якесь відчуття неприємності всередині, що ти був частково причетний до цього?
Спартак Суббота: Я ретроспективно це не можу відчути. Ну, мені дуже шкода, що я не розбираюсь в таких процесах і тоді не розбирався.
І цей фрагмент: 1:09:59
Сергій: Дивись. Просто зараз виходить, що ти… от для глядачів, які будуть дивитись, вже уявляю, як воно буде звучати: «Я не дуже розбирався в політиці. Політика — справа брудна. Я не знав, чиї там гроші. І взагалі я хотів щось зробити, але один в полі не воїн, я розчарувався».
Спартак Суббота: Да, це так воно і є.
Сергій: Ну, звучить дуже наративно. Ну типу…
Спартак Суббота: Реально це так. Слухай, ну реально так воно працює.
Хронологія, яка нас цікавить:
1. Інститут когнітивного моделювання розпочав роботу 20.09.2019 року.
2. Перша згадка Спартака Субботи у соціальних мережах Інституту когнітивного моделювання в день відкриття — 20.09.2019 року.
3. Перша згадка Спартака Субботи в ролі наукового керівника Інституту когнітивного моделювання в соціальних мережах організації — 22.10.2019 року.
4. Інститут когнітивного моделювання оголосив про завершення співпраці зі Спартаком Субботою — 28.01.2022 року.
Отже, Спартак Суббота співпрацював з Інститутом когнітивного моделювання з 20.09.2019 року до 22.01.2022 року. В інтерв'ю Сергію Лиховиді на YouTube-каналі «Розмова» Спартак Суббота стверджує, що на момент роботи в Інституті когнітивного моделювання не був політично обізнаний і не розбирався в політичних процесах.
Тоді як це сумісно з усім цим? Увага на дати, всі публікації розміщені в хронологічному порядку.
1. 10.01.2019 (за 8 місяців до початку роботи в Інституті когнітивного моделювання)
Спартак Суббота починає вести колонку в журналі «Українська Правда»
2. 23.01.2019 (за 8 місяців до початку роботи в Інституті когнітивного моделювання) публікація в «Главред».
3. 01.02.2019 (за 7 місяців до початку роботи в Інституті когнітивного моделювання). InterVizor — 01.02.2019 в 15:00 Прямой эфир. Спартак Суббота. Стрессы избирателя и их влияние на выбор
Фрагмент: 4.22
Ведучий: Вы же общаетесь с политиками, да?
Спартак Суббота: Да
Ведучий: Главные их проблемы можем мы узнать? То, что можно говорить. Вот с чем чаще всего они приходят?
Спартак Суббота: Дело в том что у них не... это не проблема. Дело в том что как раз, чтобы быть политиком, необходимо быть стрессоустойчивым, холодным в принятии решений, способным дать ложный посыл. Для того чтобы выиграть, иногда нужно уметь манипулировать. Выиграть какую-то краткосрочную гонку, чтобы в долгосрочной перспективе тоже иметь доминирующую позицию.
4. 04.02.2019 (за 7 місяців до початку роботи в Інституті когнітивного моделювання)
На основі відео-інтерв'ю з YouTube-каналу «InterVizor» з'являється публікація в журналі «Главком», де Спартак позиціонується як політичний психолог.
5. 06.03.2019 (за 6 місяців до початку роботи в Інституті когнітивного моделювання) — колонка в «Українській правді».
6. 13.04.2019 (за 5 місяців до початку роботи в Інституті когнітивного моделювання) — колонка в «Українській правді».
7. 15.04.2019 (за 5 місяців до початку роботи в Інституті когнітивного моделювання). На основі попередньої публікації з'являється публікація в журналі «Сьогодні».
8. 21.04.2019 (за 5 місяців до початку роботи в Інституті когнітивного моделювання). Публікація для Ліга.net
9. 22.04.2019 (за 5 місяців до початку роботи в Інституті когнітивного моделювання) — колонка в «Українській правді».
10. 23.04.2019 (за 5 місяців до початку роботи в Інституті когнітивного моделювання). На основі попередньої публікації з'являється публікація в журналі «Гордон».
11. 03.07.2019 (за 2 місяці до початку роботи в Інституті когнітивного моделювання)
12. 10.07.2019 (за 2 місяці до початку роботи в Інституті когнітивного моделювання). В публікації у себе на Facebook Спартак розповідає про аналіз політичних рейтингів під час конференції, в якій брав участь.
13. 04.10.2019 (14 днів з початку роботи в Інституті когнітивного моделювання). Ще одна публікація з Facebook-сторінки Спартака Субботи про конференцію на тему поствиборчих орієнтацій киян. На світлині, прикріпленій до публікації, видно табличку з написом «Спартак Суббота. Політичний психолог». Спартак Суббота публічно називає себе політичним психологом у своїх соціальних мережах.
Висновки розділу І
10.01.2019 — 04.10.2019: Спартак Суббота виступає на конференціях, присвячених питанням політики, позиціює себе як політичний психолог, коментує процес виборів, аналізує поведінку кандидатів в президенти, аналізує поведінку виборців, аналізує політичні рейтинги, аналізує маніпуляції політичних партій. «Только крайне глупый человек, который сродни рабу, не интересуется политикой. Хотим мы или нет, мы вынуждены интересоваться политикой, потому что она влияет на все сферы жизни». 23.01.2019
20.09.2019 — 22.01.2022: Спартак Суббота працює в організації Інститут когнітивного моделювання, в якій «фігурують гроші ОПЗЖ».
22.01.2022: Спартак Суббота відповідає на питання Сергія Лиховиди про роботу в організації, в якій «фігурують гроші ОПЗЖ»:
- «...я, ну, повний ідіот в політиці»,
- «...я, наприклад, в політичному плані абсолютний нуль. Я ні чорта не розумів. Донедавна взагалі не знав, як це все розподіляється. Ну там, праві, ліві — це я розумію, центристи — розумію, як вони пов'язані — не розумію».
- «Ну, мені дуже шкода, що я не розбираюсь в таких процесах і тоді не розбирався».
- (Сергій Лиховида): Дивись…вже уявляю, як воно буде звучати: «Я не дуже розбирався в політиці. Політика — справа брудна. Я не знав, чиї там гроші. І взагалі я хотів щось зробити, але один в полі не воїн, я розчарувався», — (Спартак Суббота): Да, це так воно і є».
Виглядає так, що Спартак Суббота послідовно використовує надані в своїх же матеріалах тези про політиків — маніпулює, нібито не вводить в оману, дає посил без будь-якого обґрунтування (окрім певних дат, що є сумнівним з погляду змісту обставин) простою мовою. Він будував кар’єру політичного психолога задовго до початку роботи в Інституті когнітивного моделювання — це підтверджується наведеними матеріалами.
Тоді чому він «бреше»? Можливо, відповідь дасть наступний розділ.
II. Спартак Суббота співпрацював з організацією, яку пов'язують з прихованим піаром політичних сил?
Починаючи з 2018 року, виходять публікації та матеріали, в яких Спартак Суббота фігурує в ролі психоаналітика аналітичного дослідницького центру «Seetarget». Також є публікації, де Спартак Суббота не вказується в цій ролі, але пов'язаний з активністю цього центру, наприклад, коментує результати досліджень цього центру або посилається на них.
Публікації вказані в хронологічному порядку.
1. 17.12.2018 — стаття у «Факти».
2. 10.01.2019. Вже знайома з попереднього розділу публікація у блозі Спартака Субботи для «Української Правди». У тексті знаходимо посилання на «Seetarget»:
3. 07.02.2019. У мережі можна знайти Збірник матеріалів II Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (сторінки 13 і 121)
4. 21.04.2019. Вже знайома з минулого розділу публікація для Ліга.net, в тексті також помічаємо згадку:
5. 10.07.2019. Вже знайома з попереднього розділу публікація з Facebook-сторінки Спартака Субботи зі згадкою Seetarget:
6. 04.10.2019 Ще одна знайома з попереднього розділу публікація з Facebook-сторінки Спартака Субботи зі згадкою Seetarget:
7. 03.02.2020 — публікація у «Букви»
Що ж це за дослідницький центр «Seetarget»?
Крок 1. Знаходимо матеріал у «Новинарні» про сексистський скандал, пов'язаний з Інститутом когнітивного моделювання, в якому працював Спартак Суббота.
Крок 2. У матеріалі знаходимо наступний абзац. І ще один ключовий, який зв'язує все в одне ціле.
Крок 3. Спочатку ідемо читати, що ж пишуть про Seetarget на Texty.org. Цікаві ці два фрагменти:
Крок 4. Тепер ідемо на сайт seetarget.com.ua, щоб перевірити цю інформацію з «Новинарні». Але марно, бо сайту Seetarget вже не існує.
Однак Інтернет пам’ятає все.
Крок 5. Ідемо на web.archive.org. Вбиваємо в пошуковому запиті «http://seetarget.com.ua/».
Вибираємо в календарі 27 січня 2019 року, бо до цієї дати відображає не коректну інформацію по Спартаку Субботі. Але помандрувати інструментом просто цікаво, тому експериментуйте. Увага: клацнути треба на час, саме це і є посиланням. Якщо лінь, можете зразу клацнути сюди.
Трохи скролимо вниз архівну сторінку і знаходимо серед списку команди Спартака Субботу. Збільшимо знімок з екрана.
Отже, Спартак Суббота працював на Seetarget.
Вебархів показує, що 09.10.2019 Спартак Суббота все ще вказаний на сайті. У цей момент починає своє існування Інституті когнітивного моделювання, в якому також працював Спартак Суббота.
У чому підозрюють Seetarget та до чого тут Спартак Суббота — на прикладі:
Звернімо увагу на один з кейсів, який описаний на Texty.org. Йдеться про вибори мера Києва в 2020 році. Компанія «Seetarget» проводить конференцію в кінці вересня, де сповіщає про результати проведеного нею соціологічного дослідження. За їхніми даними, Віталій Кличко має 20.7%, а Олександр Ткаченко (міністр культури та інформаційної політики) відстає «в рамках соціологічної похибки» всього на кілька відсотків — 18.6%. Також там йдеться про розчарування виборців у Кличкові тощо.
Серед тих, хто презентував дані конференції, вказаний Спартак Суббота.
Сам Спартак Суббота це підтверджує, бо саме про цю конференцію зі згадкою Seetarget йдеться в його дописі у Facebook.
Однак буквально через місяць, у жовтні, виходять дані КМІС, за якими Кличко випереджає Ткаченка більш ніж на 18%.
За сумою всіх факторів, наративу, який використовував Seetarget, та наведених ними цифр, виглядає так, що такі конференції проводилися не для того, щоб сповістити людей про об'єктивну соціологічну картину, а щоб впливати на неї напередодні виборів. За це організація «Seetarget» опинилася в списку псевдопіарників і псевдосоціологів. Йдеться про маніпулятивний трюк, в якому, спираючись на псевдосоціологію, надаючи цифрам якогось змістовного об'єму з погляду психології та політології, експерти просувають потрібний наратив. У ролі психолога і психоаналітика в таких конференціях брав участь Спартак Суббота.
Висновки розділів I та II
Спартак Суббота лише з кінця 2019 року почав працювати в Інституті когнітивного моделювання, однак з кінця 2018 року вже не просто вів активне політичне життя як політичний психолог, що вкрай суперечить його відповідям в інтервʼю Сергію Лиховиді, а ще й працював в Seetarget.
Обидві організації пов'язані спільним бенефіціаром та були помічені у зв'язках з політичною партією ОПЗЖ. Seetarget, і собі, підозрюється в прихованому піарі на користь різних політичних сил (включно з ОПЗЖ) із використанням команди різних спеціалістів, серед яких був і Спартак Суббота. Якщо це так, то Спартак Суббота використовував професію психолога і психотерапевта, щоб вводити в оману людей.
На додаток. Знаючи це, стає більш зрозуміло, з якого дива психотерапевт Спартак Суббота починає писати про вибори, аналізувати виборчі процеси, і не забуває нагадати читачам про фаворитів в особі голови партії ОПЗЖ Юрія Бойка і Юлії Тимошенко.
III. Спартак Суббота пʼять років видавав себе за кандидата наук, не маючи цього наукового ступеня?
Збираємо сетап інформації. Принципово важливо звертати увагу на всі підкреслені дати.
Крок 1. Згідно з Порядком присудження наукових ступенів, науковий ступінь «кандидат наук» присуджується на підставі захисту кандидатської дисертації.
Особливо нас цікавить цей фрагмент тексту: «Рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук набирає чинності з дати видання наказу МОН про затвердження рішення спеціалізованої вченої ради та видачу відповідного диплома на підставі рішення атестаційної колегії».
Отже, за законом, людина здобуває науковий ступінь кандидата психологічних наук на підставі захисту кандидатської дисертації та після відповідного наказу МОН про затвердження рішення. Особа, що перебуває в процесі здобуття цього ступеня, називається аспірантом або «здобувачем».
Крок 2. З цього фрагменту інтерв'ю на YouTube каналі «Ісландія» знаємо, що Спартак захищався в Харківській медичній академії післядипломної освіти.
На сайті ХМАПО йдемо за ланцюжком посилань: «Наука» > «Спеціалізовані вчені ради» > «Спеціалізована вчена рада Д 64.609.03»
На цій сторінці знаходимо відповідну інформацію про захист: Захист 07.12.2021. Здобувач Спартак Суббота.
Клацаємо на Автореферат. Нас цікавить друга сторінка синього кольору. Там написано: «Захист відбудеться 7 грудня 2021р…»,«Автореферат розісланий 6 листопада 2021р».
Отже, вчена рада отримала можливість ознайомитись з науковою роботою, представленою до захисту — 06.11.2021. Захист кандидатської дисертації здобувача Спартака Субботи відбувся 07.12.2021.
Залишилося останнє. Знайти відповідний наказ МОН про затвердження рішення спеціалізованої вченої ради.
Крок 3. Йдемо на сайт Міністерства освіти і науки України, знаходимо відповідний розділ нормативно-правових актів та відповідний наказ Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства від 07.04.2022. Заходимо на сторінку.
Відкриваємо документ. Бачимо на першій сторінці документа відповідний наказ від 07.04.2022:
На 35 сторінці документа — рішення про присудження наукового ступеня кандидата наук.
На 45 сторінці знаходимо прізвище Спартака Субботи у документі наказу.
Отже, офіційна інформація:
6 листопада 2021: розіслано автореферат кандидатської дисертації Спартака Субботи для ознайомлення комісії.
7 грудня 2021: відбувся захист кандидатської дисертації Спартака Субботи.
7 квітня 2022: за наказом МОН Спартак Суббота відповідно до закону офіційно здобув ступінь кандидата психологічних наук.
До вашої уваги велика низка публікацій в медіа та інших джерелах зі Спартаком Субботою з вказанням серед його регалій ступеня кандидата психологічних наук задовго до дати захисту дисертації і наказу МОН:
1. 18.09.2017 https://prashhur.com/rodovid-diskusii/
Перша згадка Спартака Субботи як кандидата психологічних наук, яку вдалося знайти. Це 2017 рік. Перша думка: може, помилка?
Також 2017 рік. Знов. Але тоді це вже має бути помилкою журналіста або редактора.
3. 06.10.2017
Знову 2017 рік. «Говоримо із наймолодшим в Україні кандидатом наук».
Ще одна помилка журналістів? Але ж вони мають питати спікера, як його представити, і перепитують, чи все правильно вказано.
Згадка про лекційну діяльність Спартака Субботи наприкінці 2018 року.
5. 10.01.2019 https://www.unian.ua/society/10404822-psiholog-rozpoviv-yak-pomisna-cerkva-vpline-na-psihichne-zdorov-ya-ukrajinciv.html
Згадка про матеріал Спартака Субботи, але нас цікавить фотографія, яка взяти з тих-таки конференцій Seetarget.
6. 07.02.2019 Вже знайомий з попереднього розділу Збірник матеріалів II Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, але увага на зазначення наукового ступеня (сторінки 13 і 121).
7. 08.12.2019 http://nrcu.gov.ua/news.html?newsID=92028
8. 20.02.2020 InterVizor. Как побороть панику из-за карантина
Це онлайн-інтерв'ю, на 0.37 ведучий представляє співрозмовника: «Со мной на связи Спартак Суббота. Спартак — психиатр, психотерапевт, кандидат психологических наук». Спартак не виправив ведучого.
10. 01.09.2020 https://hochu.ua/cat-sex/child/article-103373-kak-pomoch-rebenku-adaptirovatsya-k-shkole-posle-dolgoy-pauzyi-sovetyi-psihologa/
11. 17.11.2020 Наш Київ. О серийных убийцах, расстройствах личности и работе полиции | "Расскажешь по дороге"
На 1.06 ведуча представляє Спартака Субботу: «Сегодня наш первый гость. Спартак Суббота. Из необычного — не только имя и фамилия. Еще, что в 28 лет… что многих удивило, кому я говорила, совмещает столько всего. Психиатр, психоаналитик, кандидат психологических наук…»
(0:29) «Я Спартак Суббота, врач-психиатр, психотерапевт, кандидат психологических наук».
Дата публікації вказана в самому посиланні. Також із контексту матеріалу зрозуміло, що йдеться про 30-й День Незалежності України, а саме серпень 2021 року.
Тут вже жодних сумнівів точно не залишається. Спартак від себе каже в тексті: «Скоро мені виповниться 30 років. Я майже ровесник незалежності моєї країни. Наразі я кандидат психологічних наук…».
Каже він це за два місяці до дня, коли наукова рада отримає можливість ознайомитись із самою роботою перед захистом — дата розісланого автореферату 06.11.2021. За три місяці до захисту дисертації 07.12.2021. За вісім місяців до наказу МОН від 07.04.2022 щодо рішення про присудження наукового ступеня, лише з моменту якого, за законом, людина здобуває цей ступінь.
Важко уявити, що така поведінка може бути адекватною для будь-якого науковця, і тим більше для людини, що настільки підіймає планку очікувань щодо себе з цього приводу: «Насправді я науковець, який грає в людину. Це дуже різні речі. І це треба теж зрозуміти, тому що я в першу чергу науковець, я в першу чергу професіонал, і я намагаюсь бути людяним».
Науковець і професіонал знає, що людина, яка пише дисертацію, тобто перебуває в процесі здобуття ступеня, називається «аспірант» (або «здобувач»), і тільки після захисту дисертації й відповідного наказу здобуває ступінь «кандидат наук».
Висновки розділу ІІІ
Майже пʼять років Спартак Суббота публічно позиціювався як кандидат психологічних наук, не маючи цього ступеню.
IV. Спартак Суббота для здобуття кандидатської публікувався в науковому журналі, який зареєстрований за адресою церкви?
Заходимо на сайт Харківської медичної академії післядипломної освіти, гортаємо пів екрана вниз до «Захист 07.12.2021. Здобувач Суббота С.О».
Натискаємо на «Дисертація». Нас цікавить 306 сторінка дисертації, де знаходимо наступне:
Що це таке? Це вимоги чинного законодавства до публікації результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів. Про це можна прочитати ось тут.
За законом, щоб захиститися, треба мати певну кількість публікацій в українських та закордонних фахових наукових виданнях за темою дисертації. На сторінці 306 дисертації Спартака Субботи представлені ці необхідні публікації.
Статті у фахових виданнях України, а також у закордонних фахових виданнях:
Саме останні нас і цікавлять. Точніше, науковий журнал, в якому опубліковано дві статті Спартака Субботи у співавторстві з Луньовим В.Є.
Назва журналу «American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research».
Здається, що це Американський науковий журнал. Перевірмо.
Знаходимо його в інтернеті за назвою https://ajfaer.org/index.php
Резервне посилання на випадок якщо сайт видалять, подивитесь через WebArchive (Увага! вебархів довго завантажує сторінки, треба почекати).
Одразу впадати в око назва видавництва журналу: «Некомерційна організація Україна та українці за кордоном, Нью-Йорк». Це не те, що очікуєш побачити після назви «American Journal…». Окей, зараз до цього повернемось. Поки що перевіряємо, чи справді Спартак Суббота має тут публікації. Заходимо в архів.
Резервне посилання на випадок, якщо сайт видалять.
З інформації на сторінці 306 дисертації Спартака ми знаємо, що одна з двох статей Спартака має бути в номері 21 (2).
Знаходимо в архіві цей номер і заходимо на нього.
Резервне посилання, щоб подивитись, через WebArchive.
Перша стаття, яка нас зустрічає, — стаття Спартака. Можна, за бажанням, відкрити її в PDF (Резервний PDF на випадок, якщо сайт буде видалений)
До неї ми теж згодом повернемося в іншому розділі, але зараз нас влаштує переконання, що це саме той журнал, і Спартак справді в ньому опублікований.
Тепер розбираємося з дивним походженням видання.
Одразу, щоб не гадати, перевіримо, на яких теренах розташований сам сайт. Заходимо на будь-який «who.is»-сервіс, що перевіряє інформацію про домени, наприклад сюди, і вбиваємо посилання на журнал, тиснемо «Search».
І ось що ми отримуємо. По-перше, сайт зареєстрований на українському хостингу.
По-друге, сайт лежить на українському сервері і, щобільше, на сервері в Києві.
Отже, це стовідсотковий український сайт за походженням. Тоді що ж в ньому американського, окрім назви? Ідемо в контакти.
Резервне посилання на випадок, якщо сайт видалять.
Спочатку перевіряємо осіб, можливо, вони американці чи українці, які живуть в США.
Вбиваємо в пошук першу поштову скриньку [email protected] для контакту NADIYA BURMAKA. Натискаємо ІНСТРУМЕНТИ та ДОСЛІВНО. Отримуємо декілька результатів.
Нас цікавить третій результат у видачі, переходимо за посиланням.
Знаходимо на сайті медичного центру Надії Бурмаки питання-відповіді. Натискаємо на цій сторінці комбінацію клавіш Сtrl+F або ПОШУК НА СТОРІНЦІ, якщо з мобільного, вбиваємо в графу поштову скриньку, яку шукали в Google, натискаємо «пошук». Поштовий email розташований в одній із відповідей в розділі.
Сумнівів немає. Вказана поштова скринька біля контакту NADIYA BURMAKA на сайті наукового журналу «American Journal of…», веде нас на сайт медичного центру Надії Бурмаки, головна сторінка якого дає нам розуміння, що це український сервіс.
Робимо таку ж саму маніпуляцію в пошуку з поштою [email protected] для другого контакту Artem Huslystyi. Механіка такого способу пошуку вже зрозуміла, тому не будемо повторюватися у схожих скриншотах і одразу перейдемо, куди нас приводить пошук.Веде він у розділ контактів іншого наукового журналу з назвою «Regulatory Mechanisms in Biosystems». У розділі контактів бачимо, що видавництво прикріплено до Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. На додаток, також бачимо український мобільний номер нашого контакту.
Отже, American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research розташований на українських серверах і керується українцями з України, але з американською фізичною адресою. Залишається перевірити її. Вбиваємо адресу в Google і натискаємо «карти».
Щось знаходить, але поки не зрозуміло, тому переходимо в «режим перегляду вулиць». Перетягуємо чоловічка до знайденої на карті цілі. Трохи вертимо головою в цьому режимі і за кілька секунд знаходимо потрібну адресу. Дивуємося.
За вказаною в контактах наукового журналу «American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research» адресою розташована Українська церква святого Володимира.
Можливо, це збіг, треба перевірити. Натискаємо на іконку. Google показує це
На сайті журналу адреса 170 WEST 82 STREET NEW YORK, а тут 160 W 82nd St, New York. Можливо, в цій будівлі, крім церкви, також офіс наукового журналу.
Переходимо за посиланням. Головна сторінка сайту чомусь не працює, але працює посилання на похідні сторінки, переходимо в розділ Contact Us і бачимо:
«Дзвоніть у вхідний дзвінок нашого Ректорію за адресою 170 W 82nd Street, щоб нас відвідати»
Ось фізична адреса, вказана в контактних даних наукового журналу «American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research».
А ось фізична адреса, вказана в контактних даних Українського Православного Катедрального Собору Святого Володимира в місті Нью-Йорк, США.
Сумнівів немає.
Науковий журнал «American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research» створений в Україні, лежить на українських серверах, керується редакторською командою українців з України, але має фізичну адресу в США, за цією адресою — ректорій Українського Православного Катедрального Собору Святого Володимира.
Що це означає?
Виглядає так, ніби ми маємо справу з фіктивною наукою, яка могла стала нормою для академічного світу України.
Ми власноруч пройшли шлях фактчекінгу щодо конкретного наукового журналу і тепер розуміємо всі деталі. Тепер розберімось, як працюють ці процеси, бо вже можемо побачити картину цілісно.
Все починається з того, що створюється науковий журнал з іноземною назвою, як-от American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, наприклад.
Про це офіційно сповіщають на державному сайті Національної академії педагогічних наук України.
У тексті вказується про партнерство українського Інституту Костюка та закордонної організації. Тому також знаходимо сповіщення про створення цього журналу і на сайті Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України.
Що дає цю «закордонність» ми вже знаємо. Головне, щоб закордонна організація мала фізичну адресу реєстрації в США. Саме ця фізична адреса дає можливість зареєструвати унікальний ідентифікаційний номер видання, який буде показувати країну походження видання як Сполучені Штати.
Наступний крок — позиціювання ініціаторів створення журналу як представників інших країн.
Як приклад, йдемо в перший випуск журналу «American Journal of…» і на сторінці 5 можемо побачити текст редакторки Надії Бурмаки:
Текст містить маніпуляцію і підміну понять. Членство науковців в різних іноземних організаціях видається за те, що це «науковці-організатори із Сполучених Штатів Америки…».
Також ми можемо побачити такий самий наратив на сайті Національної академії педагогічних наук України, де Надія Бурмака позиціюється як представниця США, але Віталій Луньов — як представник України.
Також ми можемо побачити це на сайті Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України.
Щодо Надії Бурмаки ми вже знаємо, що вона не американка. А щодо Віталія Луньова, то, мабуть, вам здалося знайомим його прізвище — і це не дивно, бо ви вже бачили його на 306 сторінці дисертації Спартака Субботи, адже він співавтор Спартака Субботи у двох статтях, опублікованих в журналі «American Journal of…».
Щобільше, Віталій Луньов також є науковим керівником Спартака Субботи в цій дисертації, що можна побачити на першій її сторінці.
Спартак навіть кликав Віталія в подкаст під час війни.
Це доказ, що Віталій не є американцем або британцем.
Ще одним з кроків мімікрії буде декларування, що журнал залучає міжнародну спільноту науковців.
Довелося вручну перевірити в архіві перші пʼять випусків (всього їх наразі 23) журналу «American Journal of…». за 2016 — 2017 роки на предмет залучення закордонних науковців, що публікувалися.
У пʼяти випусках нарахував 108 наукових статей. Може бути похибка +/- кілька цифр, бо перевіряв вручну.
Зі 108 статей:
- 106 належать українцям при українських інститутах та університетах;
- 2 статті належать авторам з українськими прізвищами при польських університетах.
Тобто в журналі з назвою «American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research» 98% публікацій українців.
Навіщо все це?
Виглядає так, що журнал «American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research» пройшов всі етапи мімікрії і повністю набув статус закордонного фахового видання.
Тепер статті, опубліковані в цьому журналі, можуть «легально» зайняти місце в графі дисертації: «Статті у зарубіжних фахових виданнях…».
Саме тому на цьому етапі втрачається будь-яка згадка про хоч якісь українські коріння видання.
Отримати публікацію в іноземному фаховому журналі для вченого непросто, тому зручно, що є такий варіант.
До речі, якщо повернутись до тексту Надії Бурмаки на сторінці 5 в першому випуску журналу, то побачимо слова вдячності громаді того самого Українського Православного Катедрального Собору Святого Володимира у Нью-Йорку.
З того, що ми вже знаємо, то під консультативною та організаційною підтримкою скоріш за все мається на увазі можливість використати фізичну адресу церкви для реєстрації журналу. Можливо, не перший, але яскравий приклад дружби науки і релігії.
Висновки розділу IV
Згідно з законом, здобувач кандидатського ступеня зобов'язаний мати публікації за темою дисертації у закордонних наукових фахових виданнях.
Дві наукові статті Спартака Субботи, які представлені в графі «Статті у зарубіжних фахових виданнях» і які легітимізують його кандидатську дисертацію, опубліковані в науковому журналі «American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research».
American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research де-юре є закордонним науковим журналом, тому що зареєстрований за адресою Українського Православного Катедрального Собору Святого Володимира у Нью-Йорку, США.
American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research де-факто є науковим журналом, який створений українцями, керується українцями з України, в журналі публікуються виключно українські науковці, сайт журналу створений в Україні та лежить на українських серверах.
Питання, на яке автор матеріалу пропонує відповісти читачеві: Публікації Спартака Субботи в журналі «American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research», які легітимізують його кандидатську дисертацію, — це публікації в науковому фаховому виданні, яке можна назвати закордонним?
V. Спартак Суббота брехав про публікацію в Scopus?
У випуску подкасту «Складний випуск: як сховати тіло, евтаназія, хороші слідчі, відчуття віку | Подкаст терапія #32» від 26 вересня 2022 року (резервне відео на випадок, якщо Спартак Суббота видалить фрагмент з епізоду) Спартак Суббота розказує про свою публікацію у Sсopus. Він говорить наступне:
Спартак Суббота: «Мою статтю в Sсopus опублікували».
Євген Янович: «А це сайт… я не буду казати назву, але шістдесят дві з половиною тисячі переглядів у цієї статті».
Спартак Суббота: «Я повторюсь, мою статтю в Sсopus опублікували. Sсopus — це одне з наукових таких видань, на яке опирається весь науковий світ».
Євген Янович: «А це шістдесят дві тисячі переглядів статті, яка називається “Фрази, якими дівчата натякають на ліжко”».
Спартак Суббота: «Мою статтю ніколи не подивиться стільки людей. Ніколи».
Євген Янович: «Твій подкаст уже дивиться стільки людей».
Спартак Суббота: «А я кажу про статтю, яка є науково обґрунтована. Там такі досліди, про… реально, про людей з ПТСР. Ніхто ніколи не дізнається, ну, так багато людей ніколи не дізнається про мою наукову статтю як про…».
Євген Янович: «Фрази, якими дівчата натякають на ліжко».
Посилання на матеріал на момент написання цього матеріалу перебуває в описі під епізодом подкасту.
Перевірмо, чи можемо знайти в базі Scopus згадку про Спартака Субботу. Заходимо на сайт Scopus і переходимо у розділ View your author profile.
Вбиваємо в потрібні графи Subbota Spartak. Показує результат, що автора не знайдено.
Зробімо контрольну перевірку, щоб переконатися, що цей пошук працює справно. Вводимо ім'я наукового керівника Спартака Субботи з кандидатської дисертації — Lunov Viltalii.
Одразу є результат. Можемо зайти на профіль науковця Віталія Луньова і подивитись інформацію.
Також у профілі Віталія Луньова помічаємо посилання https://orcid.org/0000-0002-7085-8454. Це посилання на реєстр ідентифікаторів для науковців, який називається ORCid. Цей реєстр відкритий, його особливість полягає в тому, що коли науковець створює там свій профіль, йому присуджується унікальний ідентифікаційний номер. Це стало відомим зручним інструментом у пошуку наукових робіт в наукометричних базах, куди додають пошук за цим id. Це виключає плутанину, якщо, скажімо, існують науковці з однаковими іменами й прізвищами.
У Спартака Субботи теж є такий id-номер, його ми можемо бачити у наукових статтях, які згадуються в кандидатській дисертації, наприклад в цій.
Чому ми звертаємо на це увагу? Це дає нам змогу ще раз перевірити наявність профілю Спартака Субботи на платформі Scopus. Заходимо знову на пошукову сторінку профілів у Sсopus. Вводимо ORCid Спартака Субботи (0000-0001-5660-1954) у спеціальну графу. Знову жодного результату.
Робимо контрольну перевірку інструменту пошуку. Вводимо ORCid номер Віталія Луньова (0000-0002-7085-8454).
Очікувано результат знову знаходить, але вже за номером ORCid.
Спартака Субботи немає в базі Scopus.
Розбираймось, що таке Scopus. Це не «видання», як зазначає Спартак Суббота в відео, а науковий database. По суті це рейтингове агентство, щось схоже на Michelin від світу науки. Scopus індексує наукові журнали і видає їм рейтинг.
Сам факт індексації платформою Scopus якогось наукового журналу — це дуже престижно. Так само престижно, як навіть одна зірка Michelin у якогось ресторану. Але індексація — це ще не все. Scopus присуджує журналам чотири категорії рейтингу — від кращого до гіршого: A, B, С, D.
А і B — це журнали з високим рейтингом цитування наукових праць. Це значить, що наукові праці, опубліковані в цих журналах, визнаються науковим світом, оскільки багато науковців використовують їх як матеріал вже для своїх власних досліджень. С і D — це журнали з низьким рейтингом цитування, часто це журнали-кандидати на виліт зі списку індексації. Наукові журнали можуть з'являтися і зникати зі списку індексації Scopus. Ця історія зберігається.
Науковий журнал збирає певну кількість статей науковців, наприклад 20, для наступного випуску журналу, і як тільки процедура перевірки кожної статті рецензентами на всіх етапах завершена, цей випуск журналу виходить у світ. Журнал виставляє дедлайн редагування і може повернути статтю на доопрацювання. Якщо науковець або група науковців не встигають опрацювати статтю до дедлайну, їхня публікація може перенестися до наступного випуску журналу, а в цьому буде розміщена праця іншого науковця або групи науковців. Журнал виходить за своїм затвердженим графіком: раз на місяць, раз на квартал, раз на півріччя.
Якщо журнал індексується Scopus, то щойно виходить новий випуск такого журналу, у базі Scopus автоматично створюється профіль кожного науковця (якщо його ще немає у базі), який опублікував статтю в цьому випуску, із зазначенням даних праці. Якщо профіль вже є, тобто вже є публікації в журналах, які індексуються Scopus, то до цього профілю додається ще одна праця. Тому відсутність Спартака Субботи у базі Scopus означає, що в ній немає жодної роботи такого науковця.
А тепер треба пояснити, що мав на увазі Спартак Суббота, коли говорив про публікацію в Scopus, і чому ми не бачимо його в цій базі.
Посилання на статтю під відео веде нас на сайт International Journal of Health Sciences. Отже, залишається перевірити статус цього журналу в Scopus.
Знову йдемо на сайт Scopus, але вже в інший розділ — View journal rankings. Тут перемикаємо режим відображення результатів «Title». Вбиваємо в пошук назву журналу «International Journal of Health Sciences». Потрібний варіант одразу підтягується у запропонованих.
Отримуємо результат видачі. Також принагідно звертаємо увагу на категорію індексації «General Nursing», до цього пізніше повернемося.
Заходимо на профіль журналу і бачимо наступне.
Що це означає? По-перше, цей журнал індексувався всього один рік — 2021. Щоб було зрозуміло, ось як, наприклад, виглядає інформація в профілі Scopus про British Journal of Clinical Psychology.
По-друге, фраза «coverage discontinued in Scopus» означає, що цей журнал більше не індексується платформою Scopus. Тобто цей журнал індексувався всього один — 2021 — рік, потім був прибраний зі списку індексованих журналів. Стаття, в якій брав участь Спартак Суббота, опублікована в журналі «International Journal of Health Sciences» від 11.08.2022 і не могла потрапити до індексації матеріалів.
Це означає, що Спартак Суббота збрехав про свою публікацію в Scopus в усіх можливих сенсах. Єдине, що можуть означати його слова: «Мене опублікували в журналі, який колись один рік індексувався в Scopus». Але якщо піти далі і проаналізувати ситуацію з цим журналом, то з'являється «по-третє». Цей журнал індексувався в категорії «General Nursing», що ніяк не підходить під поняття «науковий фаховий журнал з психології» у випадку Спартака Субботи. Бо психологія і «General Nursing» — це далекі одне від одного поняття. В ідеалі такі речі мають перевірятись науковими радами і такі публікації не повинні мати вагу і враховуватись під час захисту наукових ступенів.
Цей журнал вилетів з бази Scopus, тому що, скоріш за все, є «хижацьким» журналом. Про це можна прочитати тут. Якщо коротко, це наукові журнали, які намагаються потрапити до бази Scopus, щоб потім швидко продати місця для публікацій науковцям, які женуться «набивати» певну кількість публікацій в Scopus для цілей, не пов'язаних з наукою: гранти, регалії. Здається, Спартак Суббота знає, як це працює.
«Якщо ти вчився у Європі і якщо ти писав статті скопусні, це такі статті, які дуже вагомі в науковому світі, ти можеш їх подати і отримати PhD, і PhD швидко нострифікувати тут і піти на докторанта».
І останній штрих: якщо зайдемо почитати саму статтю, не побачимо там жодної інформації про ПТСР чи тему травматичного досвіду.
Спартак Суббота: «А я кажу про статтю, яка є науково обґрунтована. Там такі досліди, про… реально, про людей з ПТСР. Ніхто ніколи не дізнається, ну, так багато людей ніколи не дізнається про мою наукову статтю, як про…»
Тепер точно дізнаються.
Висновки розділу V
Спартак Суббота наводив неправдиву інформацію, маю обґрунтоване припущення — свідомо брехав про публікацію в Scopus.
VI. Спартак Суббота здобуває наукові регалії за сприяння свого наукового керівника?
Серед інформації в описі про Спартака Субботу до наукової статті, начебто опублікованої в Scopus, помічаємо назву організації.
Читач ще нічого не чув про цю організацію, бо про неї не було згадки у розслідуванні, однак автор, який уважно читав кожен документ, представлений в цьому матеріалі, бачив цю назву ще в одному місці. До цього зовсім скоро повернемося, але це порушує цікаве питання про зв'язки Спартака Субботи з його науковим керівником Віталієм Луньовим, якого ми вже згадували, а також проливає світло на процес здобуття Спартаком Субботою кандидатського ступеня.
Ось список зв'язків на момент захисту дисертації:
1. Віталій Луньов — науковий керівник Спартака Субботи в його кандидатській дисертації.
2. Спартак Суббота та Віталій Луньов мають дві спільні публікації, які вказуються в кандидатській дисертації (сторінка 306) у списку статей у закордонний фахових журналах та легітимізують Спартака Субботу як здобувача ступеня кандидата наук.
3. Журнал «American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research» (той самий, що зареєстрований за адресою церкви), в якому опубліковані дві спільні статті Спартака Субботи та Віталія Луньова, керується Віталієм Луньовим, оскільки він є співзасновником цього наукового журналу. Про це ми вже говорили раніше і можемо побачити це у першому випуску цього журналу на сторінці 5.
Також ми можемо прочитати про це на сайті Національної академії педагогічних наук України. Також ми можемо прочитати це на сайті Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України.
4. А тепер повернемося до згадки про організацію «Society for The Support of Publishing Initiatives and Scientific Mobility Limited (UK)», в якій начебто працює Спартак Суббота (що вказано в статті) і яка має походження «UK». На сайті організації дізнаємося, що бенефіціаром є Віталій Луньов. Організація позиціюється як створена у Великій Британії. У футері сайту знаходимо адресу.
За знайомим принципом йдемо перевіряти у 3D режимі на Google Maps, що розташовано за адресою. Знаходимо потрібний будинок.
Бачимо напис на будинку «blue square» та тег про те, що в цій будівлі розташована компанія Blue Square Office. Знаходимо сайт в інтернеті. І бачимо:
Тобто компанія «Blue Square Office» надає послуги віртуального офісу і можливість організаціям вказати адресу цієї будівлі, щоб отримувати кореспонденцію і інший консьєрж-сервіс від цієї компанії.
Організація «Society for The Support of Publishing Initiatives and Scientific Mobility Limited (UK)» орендує віртуальний офіс в компанії «Blue Square Office». Тобто ніякої повноцінної локації в організації немає. Однак це дає змогу позиціювати її як таку, що має походження «UK». Подібне вже бачили з журналом «American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research».
А тепер повертаємося до питання, де ж автор матеріалу ще бачив згадку про цю організацію? Відповідь: на сторінці 308 дисертації Спартака Субботи серед переліку актів впровадження. Тільки назва написана українською.
Бачимо, що організація позиціюється як така, що має походження «Глазго, Шотландія».
Отже, додаємо до цих зв'язків ще один факт — Спартак Суббота має акт впровадження результатів кандидатської роботи в організації, бенефіціаром якої є його науковий керівник.
Тепер цікаво, а чи можуть такі відносини з науковим керівником бути патерном? Перевіривши списки захисту Спеціалізованої вченої ради Д 64.609.03 на сайті Харківської медичної академії післядипломної освіти, ми знаходимо ще дві кандидатські дисертації двох здобувачів кандидатського ступеня, в яких науковим керівником був Віталій Луньов.Крім дисертації Спартака Субботи, це також:
Залишається дослідити ці дисертації щодо згаданих вище ознак.
На сторінках 276–277 так само бачимо публікацію в начебто закордонному фаховому виданні American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research.
Тепер дивимось кандидатську дисертацію Білявської Олександри Дмитрівни.
На сторінці 269 так само бачимо публікацію в начебто закордонному фаховому виданні American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research.
Щобільше, на сторінці 275 бачимо сертифікат впровадження результатів дисертації від організації Society for The Support of Publishing Initiatives and Scientific Mobility Limited (UK). Скоріш за все, такий самий має і Спартак Суббота, що ми знаємо із тексту дисертації, хоч і скан у додатку до його кандидатської відсутній.
Добре, а якщо ми перевіримо, наскільки збігаються розділи про доповіді результатів дисертаційного дослідження в усіх трьох дисертаціях? Кольорами позначені збіги позицій.
Кандидатська дисертація, Суббота Спартак Олександрович (сторінка 307)
Кандидатська дисертація, Беспека Ганна Станіславівна (сторінка 277)
Кандидатська дисертація, Білявська Олександра Дмитрівна сторінка (270)
Бачимо три збіги у трьох здобувачів дисертації й п’ять збігів у двох останніх кейсах. 1. Троє здобувачів, які захищаються в один рік. 2. Усі троє здобувачі мають одного й того самого наукового керівника. 3. Усі троє здобувачі мають публікації в журналі, співзасновником якого є їхній науковий керівник.4. Журнал, в якому опубліковані здобувачі і співзасновником якого є науковий керівник, є підозрілим журналом, який виглядає як такий, що імітує закордонне походження. 5. Здобувачі мають апробації їхніх кандидатських в організації, засновником якої є їхній науковий керівник. 6. Здобувачі мають апробації їхніх кандидатських в організації, яка здається підозрілою і виглядає як фейкова організація. 7. Результати дисертаційних досліджень всіх трьох здобувачів доповідались на одних і тих самих конференціях.
Можливо, якісь факти в поодинокому форматі могли б просто викликати питання, але бути технічно можливими, наприклад, всі три здобувачі виступали на тих самих конференціях. Однак в системному аналізі вся картина може виглядати «як конвеєрна підтримка із захисту кандидатських дисертацій “під ключ”».
Треба додати, що після захисту дисертації плідна співпраця Спартака Субботи та Віталія Луньова продовжується:
1. Вони продовжили співпрацю із написання «скопусних» наукових робіт, про що ми знаємо за фактом спільної статті в International Journal of Health Sciences.
2. На сайті Електронної бібліотеки НАПН України знаходимо ПРОГРАМУ V Міжнародної науково-практичної конференції ПСИХОЛОГІЧНІ ВИМІРИ ОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ В КОНТЕКСТІ ГУМАНІСТИЧНОЇ ПАРАДИГМИ 22 квітня 2022 року (Резервний PDF). 22 квітня 2022 року.
Серед організаторів бачимо багато назв, які вже згадувалися в цьому розслідуванні.
Але нас цікавить організація, яка ще не згадувалася.
На сторінці 12 документу знаходимо наступне.
Спартак Суббота позиціюється як консультант організації «World Association for the Support of Scientists (USA)» і як представник країни США. Дивно бачити таке про людину, яка не є громадянином США. Це порушує питання щодо справжньої міжнародності цієї конференції.
Але нас цікавить організація «World Association for the Support of Scientists LLC». Річ у тім, що ми не знайдемо сайту цієї організації, тому що його не існує. Але можемо знайти дещо інше.
На сторінці 269 кандидатської дисертації Білявської Олександри Дмитрівни, про яку йшлося вище, помічаємо публікацію. Це публікація в науковому журналі «Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools». На сторінці Contacts цього журналу ми бачимо, що він пов'язаний з Віталієм Луньовим і організаціями, які вже згадувалися в цьому розділі.
Це дає розуміння, що процеси конвеєра здобуття дисертацій, скоріш за все, є значно масштабнішими, проте це вимагає підтвердження правоохоронними органами (як в Україні, так і в США).
Але продовжуємо, нас цікавить головна сторінка сайту журналу. У самому низу знаходимо інформацію.
Отже, ця організація так само афільована з Віталієм Луньовим і рештою сітки організацій, пов'язаних з ним. І за інформацією програми конференції, в цій організації працює Спартак Суббота.
Тепер в нас є адреса, за старою схемою йдемо перевіряти її на 3D Google Maps. Знаходимо. Треба погратися з ракурсами, щоб зручно побачити номер будинку і що там розташовано, але нам це вдається. Йдемо шукати, що це за компанія на вивісці, — і одразу знаходимо сайт The Delaware Company House LLC. Збігається і назва, і шрифт тексту. У розділі сайту Rent Here знаходимо інформацію про послуги віртуального офісу.
Отже, той самий патерн, що й у випадку American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research та Society for The Support of Publishing Initiatives and Scientific Mobility Limited (UK). Організації, що виглядають як такі, що імітують закордонне походження, або виглядають як фейкові.
За даними програми конференції і наступним аналізом, Спартак Суббота представляє організацію, яка пов'язана з Віталієм Луньовим.
3. Крім того, в рамках партнерства Спартак Суббота і Віталій Луньов створили Національний інститут доказової психотерапії.
Серед партнерів бачимо вже згадані в цьому розділі організації: «Society for The Support of Publishing Initiatives and Scientific Mobility Limited (UK)» та «World Association for the Support of Scientists LLC».
Тепер можна здогадатись, про яку саме доказовість йдеться в назві організації і навіщо вона потрібна.
Висновки розділу VI
1. Виглядає так, що Спартак Суббота скористався послугами людини, яка допомагає здобувати наукові ступені, використовуючи комплекс різних інструментів.
2. Спартак Суббота продовжує співпрацю з Віталієм Луньовим і надалі. Скоріш за все, із тих самих мотивів.
3. Спартак Суббота є частиною сітки організацій, що виглядають як ті, що імітують закордонне походження, щоб використовувати це у різних процесах здобуття наукових регалій.
VII. Спартак Суббота насправді не цікавиться поширенням своїх наукових робіт?
В перспективі попередніх розділів цікаво проаналізувати наукову діяльність Спартака Субботи загалом.
Ми вже знаємо, що Спартака Субботи немає в Scopus. Як щодо відкритих наукових баз світового рівня, де науковець сам може редагувати свій профайл? Перевірмо, що в них є про Спартака Субботу.
Спочатку перевіримо акаунт Спартака Субботи на ORCid, який вже згадували.
Також для контрольного тесту перевіримо, як виглядає акаунт Віталія Луньова на ORCid.Отже, опублікований запис Віталія Луньова наповнений. Там є загальна інформація, місця роботи і ведення наукової діяльності, а також в ньому є перелік наукових робіт, яких нараховує 145 пунктів.
Акаунт Спартака Субботи на 06.01.2023 року не заповнений. У ньому немає інформації і посилань на жодну публікацію, а остання дата оновлень вказана 6 жовтня 2021 року. Якраз за місяць до захисту дисертації.
Резервний PDF вебсторінки на момент 06.01.2023 на випадок, якщо Спартак Суббота після публікації матеріалу почне швидко заповнювати акаунт. І знімок з екрана, що підтверджує це.
Тобто один із популярних інструментів серед науковців, які хочуть ділитися своїми роботами зі світом і колегами, — реєстр ORCid — у Спартака Субботи на момент початку 2023 року не заповнений і не використовується. Остання модифікація акаунта зафіксована за місяць до захисту дисертації. Пошукаємо Спартака Субботу ще в одній наукометричній базі — Google Академія, або ж Google Scholar. Це одна з найбільших наукових баз світу.
Спочатку перевіримо контрольний варіант, чи є щось про науковця Віталія Луньова? Вводимо і натискаємо пошук.
Важливий момент: нас цікавить розділ «Профілі», для цього клацаємо на меню і змінюємо видачу результатів пошуку зі «Статті» на «Профілі».
Отримуємо результат. Бачимо, що цитовано в 316 джерелах, і можемо перейти на сам профіль. В профілі бачимо статистику і посилання на наукові роботи.
Так само перевіримо Спартака Субботу. Вводимо ім'я і натискаємо пошук.
Змінюємо на «Профілі» і бачимо результат. Точніше його відсутність. Профілю Спартака Субботи немає в Гугл Академії.
Про всяк випадок перевіряємо транслітерацію, але бачимо такий самий результат.
Відсутність Спартака Субботи в реєстрі ORCid та наукометричній базі Google Академія, та на додачу до відсутності його на Scopus означає, що його не існує для світу науки.
Проте 26 грудня 2022 року Спартак Суббота на своїй Facebook-сторінці написав, що почав викладати свої наукові статті на платформі researchgate.
Це ще одна база наукових робіт. Наразі там розміщуються всі наукові статті за участі Спартака Субботи, які можна знайти в мережі.
Які висновки можна зробити, розглянувши список наукових робіт Спартака Субботи на (момент публікації його допису в Facebook 26.12.2022) на цій платформі?
- Спартак Суббота веде наукову діяльність з вересня 2019 року, оскільки перша наукова стаття датована саме вереснем 2019 року. Це ще один доказ того, що він не міг бути кандидатом наук раніше, бо як мінімум не мав наукових робіт, які могли б бути включені до списку кандидатського мінімуму.
У цій перспективі особливо іронічно знати, що результати дисертаційного дослідження Спартака Субботи вже доповідались на конференції (18.12.2017) — за рік до того, як він написав першу в житті професійну наукову роботу. Це ми знаємо з кандидатської дисертації Спартака Олександровича Субботи (сторінка 307).
Спартак Суббота вважає, що можна:
- Спартаком Субботою та за його участі написано 10 наукових робіт. З цих робіт сім написано у співавторстві і три — Спартаком Субботою особисто.
- Три наукові статті, які написані Спартаком Субботою особисто, опубліковані лише в одному українському фаховому журналі — «Психологічний часопис».
- Спартак Суббота не має публікацій в закордонних наукових виданнях не у співавторстві. Спартак Суббота має у співавторстві публікації лише у трьох закордонних наукових виданнях, з яких одне зареєстроване за адресою церкви, а друге було усунене із індексації Scopus, про публікацію в якому Спартак Суббота збрехав.
І мабуть, найголовніше. З попереднього розділу ми вже зробили висновки щодо справжньої ціни кандидатської роботи Спартака Субботи, однак в цьому розділі отримуємо додатковий аналіз.
На момент захисту кандидатської дисертації 7 грудня 2021 року за участі Спартака Субботи було написано вісім наукових статей, з них пʼять — використані для кандидатської.
Також додаємо очевидне спостереження, яке випливає із представленої вище інформації. Спартак Суббота почав піклуватися про науковий нетворкінг лише з останнього місяця 2022 року, коли створив акаунт на researchgate. До цього моменту, як ми вже знаємо, його роботи не були опубліковані на жодній науковій платформі, де з ними могли б ознайомитись широкі кола професіоналів.
І також додаємо, що з моменту публікації першої наукової статті (вересень 2019) і до захисту дисертації (грудень 2021) минуло всього два роки.
За сумою всіх фактів, виглядає так, що Спартак Суббота створював портфоліо наукових статей саме для захисту кандидатської.
Це іронічно, якщо слухати, що Спартак Суббота розповідає у своєму подкасті:
«Вон у меня лежит… За головой Антона лежит у меня этот кандидатский диплом, диплом PHD. Вообще, ноль удовольствия. Ну ладно, 10 минут ты радуешься».
Висновки розділу VII
1. Виглядає так, що написання Спартаком Субботою кандидатської дисертації було потрібно щоб:а) закрити постфактум питання регалії, яку Спартак Суббота використовував з 2017 року;б) використовувати це для образу «науковця» у своїх інформаційних продуктах.
2. З активом в десять наукових робіт Спартак Суббота вже в докторантурі, вважає свою кандидатську сильною і прекрасно розбирається, як працює механізм здобуття наукових ступенів.
3. Виглядає так, що Спартак Суббота не цікавиться наукою і своєю науковою репутацією, однак намагається здобути наукові регалії. Скоріш за все, для того, щоб використовувати їх для образу «науковця» в своїх інформаційних продуктах.
VIII. Спартак Суббота розповсюджує псевдонауку?
На сторінці 112 дисертації Спартака Субботи ми бачимо речення, яке виводить психологічну термінологію на новий рівень, — «домінує інфернальний локус контролю».
Автор просить вибачення, цей розділ — єдине місце розслідування, де він не втримався і відійшов від принципу неемоційного викладення фактів.
Скоріш за все сталась друкарська помилка або автозаміна. Термін «локус контролю» буває «інтернальним» (внутрішнім) або «екстернальним» (зовнішнім). Отже, сталася помилка, яку не виправили в тексті.
Така неохайність, яка має всі шанси стати мемом на роки в спільноті психологів, лише свідчить про недбалість і байдужість, з якою Спартак Суббота ставився до власної наукової роботи.Очевидно, прискіпуватись до друкарських помилок, хай і дуже кумедних, це не гідно. Однак є вагома причина, чому ми звернули на це увагу.
Коли автор розслідування встановив, яким шляхом насправді захищена дисертація Спартака Субботи, він проконсультувався щодо тексту самої дисертації з вченими, оскільки не має компетенції в нейробіології.
Вчені звернули увагу на тривожні ознаки псевдонауковості і неетичності даної роботи і тих робіт, на які вона посилається. В межах цього аналізу і був помічена помилка, бо вона саме в абзацах, які викликають питання у вчених.
Автор просить уважно прочитати ці абзаци на скриншоті чи на сторінці 112 (110-114) дисертації Спартака Субботи.
У своїй роботі Спартак Суббота спирається на класифікацію з дослідження іншого українського науковця Богдана Миколайовича Ткача, саме це ви й бачите в тексті.
Однак ця класифікація виглядає сумнівною і з погляду методів дослідження та етики.Текст в науковому дослідженні про те, що «Особистість з функціональним підсиленням дорсолатеральної частини префронтальної кори мозку є креативною»
«Суспільство ними захоплюється і водночас ненавидить і заздрить цим геніальним в чомусь особистостям, застосовує по відношенню до них санкції. Більшість через певні свої мозкові особливості, про які нижче ви дізнаєтеся, переважно їх не розуміють. Проявити себе ці особистості можуть у зламні періоди коли суспільство дезорієнтоване і процес формування «простої/пересічної людини» порушується».
Це текст в науковому документі, який у своєму векторі рухається в напрямку псевдонаукових нацистських расових теорії, які намагалися довести, що фізіологія впливає на розвиток особистості, і вводили поняття домінантної і більш елітарної раси, ніж інші.
Від подібної класифікації, яка презентується як наукова, стає моторошно.
«Ці особи потребують покровителів, керівників і щоб їх хтось скеровував у житті.
Вони дуже легко потрапляють під вплив ізмів/янств. Таких людей дуже багато у суспільстві».
Це не тест у Facebook про те, який ви лідер на основі 12 питань, це наукова кандидатська дисертація. Ця наукова праця визнає подібний текст мовою науки.
Вчені, які знайомилися з дисертацією, зокрема мають багато питань не тільки до етики, але і до якості написання самої дисертації:
1. В роботі вказано, що використаний дисперсійний аналіз, але не уточнено якого виду: однофакторний, двофакторний?
2. Не зрозуміло, в якій програмі здійснені статистичні розрахунки.
3. Візуально дані в додатках схожі на обчислення t-критерію Стьюдента, але в роботі про нього не згадують
4. Не завжди різниці середніх значень достатньо для констатації правдивих відмінностей.
Однак історія, звісно, була б не повна без наступних фактів. Хто б сумнівався, що коли ми йдемо перевіряти наукові роботи пана Ткача, на дивну класифікацію якого посилається Спартак Суббота, то знаходимо спільні праці з науковим керівником Спартака Субботи по цій дисертації — паном Луньовим.
А знаєте, де ще ми знаходимо публікації науковця пана Ткача, в тому числі і у співавторстві з науковцем паном Луньовим?
Правильно: В журналі «American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research» та в журналі «Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools»
Іронічна вишенька на торті цього розділу.
У своєму подкасті «Що не так зі Спартаком Субботою: ім‘я, громадянство, освіта | Подкаст терапія #64» (27:11) Спартак Суббота так коментує критику на його адресу щодо його антинауковості.
Євген Янович: Пишуть, що ти антинауковий. Ти антинауковий?
(...)
Спартак Суббота: Дивись, я… ну просто так для статистики. Якби я був антинауковим, мене б не… запропонували б мені стати членом-кореспондентом в Академії наук України. Це найрозумніші люди в Україні, як я вважаю. Це по-перше. Друге.
Євген Янович: Академії наук України, чи…?
Спартак Суббота: Української академії наук.
Якщо читач не зрозумів, про що йдеться, і подумав, що Спартак Суббота став членом-кореспондентом поважної спільноти визнаних державою науковців, то читач помилився.
Спартак Суббота став не Членом-кореспондентом НАН України, а став членом-кореспондентом УАН
Тобто це ГО (громадська організація): youcontrol.com.ua/catalog/company_details/14281103/
У цієї організації немає сайту.
Висновки розділу VIII
Спартак Суббота в своїй кандидатській дисертації формулює сумнівні наукові висновки. Кандидатська дисертація Спартака Субботи потребує ретельної перевірки науковою спільнотою на предмет етичності і правдивості.
В темі науки залишається останній цікавий пласт фактчекінгу — дивні суперечності між тим, що говорить Спартак Суббота публічно, і тим, що він пише у своїх наукових роботах. Це викликає питання, чи писав він свої наукові роботи?
IX. Спартак Суббота не писав своїх наукових статей?
Рівень репутації Спартака Субботи як науковця здається вже очевидним. Однак важливим є підсвітити, як «експертиза» такого науковця втілюється у життя в публічному просторі.
Якщо порівнювати те, що транслює Спартак Суббота в ролі подкастера в публічному просторі, із тим, що він пише у своїх наукових роботах і яких висновків в них доходить, то помітні настільки суттєві суперечності у поглядах, що стає важко уявити, що це комунікує одна й та сама людина.
Приклад 1
У випуску подкасту «Емоційне вигорання, романтика, бруксизм, сексомнія | Подкаст терапія #37» (24:19) Спартак Суббота говорить про арттерапію наступне:
Євген Янович: Арттерапія. Хотілось би дізнатись про це детальніше. Чи працює це? І якщо так, тоді в яких випадках?
Спартак Суббота: Арттерапія працює, але проблема в тому, що вона не виліковує, вона є допоміжним таким засобом для того, щоб стабілізувати психічний стан людини. Тобто, якщо в людини серйозний травматичний досвід або вона насправді має якісь психічні порушення, арттерапія не лікує, арттерапію більш використовують як додатковий метод.
Наприклад, якщо в людини реальне ПТСР або панічні розлади, або обсессивно-компульсивный розлад — це взагалі не допоможе. Ну, тобто воно взагалі тупо до сраки.
Спартак Суббота: Але вона не є доказовим методом. Тобто це не лікування.
Євген Янович: Протоколів якихось офіційних, цього всього не існує?
Спартак Суббота: Вони можуть видумати ці протоколи. Але немає протоколу лікування певного розладу, розумієш? Арттерапія панічного розладу, як це працює? Ну можеш уявити? Що приходиш і починаєш там, то той пісочок, ковирятися в ньому, чи намалюй мені панічну атаку?
Цікаво, тоді як можна пояснити, що в своїй роботі Суббота С.О. Луньов В.Є. (2021). Психологічна допомога при посттравматичному стресовому розладі: від «невідкладних інтервенцій» до інтервенцій, проведених у перші шість тижнів після травматичної події. American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 21(2), 4-10.
Спартак Суббота апелює до досліджень з арттерапії, які показали хороші результати саме у роботі із посттравматичним досвідом:
Сторінка 8
Тобто Спартак Суббота, говорячи в публічному просторі, що «арттерапія при реальному ПТСР — це не доказовий метод», і висміюючи цей метод фразами на кшталт «намалюй мені панічну атаку», забув, що рік тому під час написання наукової роботи, яка присвячена невідкладним інтервенціям після психотравмувальних подій, спирався на наукові дослідження з арттерапії, які показують хороші результати цього методу і необхідність його застосування при ПТСР?
Особливо іронічно, що навпроти цієї статті у співавторстві з Луньовим В.Є. в списку публікацій кандидатської дисертації Спартака Субботи (сторінка 306) навіть спеціально підкреслюється, що саме здобувачеві належать обґрунтування основних результатів теоретичного аналізу.
Приклад 2
Спартак повторює свою думку, що найкращі методи психотерапії — це когнітивно-поведінкова терапія і схема-терапія, в межах якої він працює як спеціаліст.
В епізоді подкасту Чому гештальт-терапія не ок, різниця у віці партнерів, зміна ваги під час війни | Подкаст терапія #4 (21:30) Спартак Суббота говорить наступне:
Спартак Суббота: Я уже много раз говорил, что есть три направления психотерапии, которые реально работают, которые научно доказаны. Когнитивно-поведенческая терапия, EMDR (Eye movement desensitization and reprocessing) и схема-терапия. Вот три подхода, которые реально работают.
Если же у вас есть вопросы, вы ни на что не жалуетесь, но у вас просто потеря смысла, можно еще, как вариант, ходить на экзистенциальную психотерапию. Ее еще называют психотерапией, которая изучает именно смысл жизни.
Євген Янович: Більше нічого?
Спартак Суббота: Ну нет, больше ничего не имеет смысла.
В епізоді подкасту «Як обрати психолога? Чи можна мститися людям? | Подкаст терапія #5». 5:58 Спартак Суббота говорить наступне:
Спартак Суббота: Да и вообще, сейчас все психотерапевты мирового уровня, которые хоть немножко представляют, что такое психическое здоровье, они пропагандируют именно когнитивно-поведенческую терапию в рамках краткосрочной терапии, которая быстро поможет. Это реально как прийти к врачу.
Спартак Суббота: Как я уже говорил, если ты идешь к личностному, тебе нужно понимать, ты идешь к специалисту в области терапии проблем или терапии личности. То есть это КПТ или схема. То есть какой у тебя запрос. В данном случае, я всегда рекомендую выбирать первый вариант. Всегда идти к когнитивно-поведенческому терапевту. Смотри, всегда.
Цікаво, бо у висновках до своїх наукових статей, присвячених темі посттравматичного досвіду, науковець Спартак Суббота неодноразово згадує гуманістичних психологів, як-от Карла Роджерса або Абрахама Маслоу, згадує особистісно-орієнтовану психотерапію Роджерса та підкреслює важливість гуманістичної психології в ключі терапії посттравматичного досвіду:
Висновки до статті, сторінка 266
Що дивує?
Історично виділяють три великі течії (напрями) психології, в межах яких, своєю чергою, розвивались багато (але, звісно, не всі) напрями сучасної психотерапії. Усі ці течії критично відрізняються за своєю методологією і філософією. Перша течія — психодинамічна психологія. У методах терапії вона представлена: класичним психоаналізом Фрейда, Юнгіанським аналізом, аналізом Лакана. Друга течія — біхевіоральна та когнітивна психології. У методах терапії вона представлена когнітивно-поведінковою терапією, діалектично-поведінковою терапією тощо. Спартак Суббота у публічному просторі толерує види психотерапії, які вийшли з цієї течії.
Третя течія — гуманістична психологія. У методах терапії вона представлена особистісно-центрованою терапією Роджерса, логотерапією Франкла, гештальт-підходом Перлза.
Подивімось, що пишуть про гуманістичну психологію у «Енциклопедія теорії в психології», опублікованій престижним академічним виданням зі США «SAGE».
Переклад: «Гуманістична психологія, яка почалася як рух проти психоаналізу і біхевіоризму в 1950-х і 1960-х роках, залишається життєздатною "третьою силою" в психології, пропонуючи унікальний погляд на психічне здоров'я і психопатологію».
Тобто коли виникла гуманістична психологія, вона настільки критично відрізнялася за принципами від психодинамічної і біхевіоральної та була до них в опозиції, що її нарекли «третьою силою».
В поведінці Спартака Субботи дивним є те, що в публічному просторі він в ролі подкастера і лектора фактично визнає надбання, теорію і практичний сенс виключно когнітивно-поведінкової психології, тоді як Спартак Суббота як науковець підкреслює важливість впливу на розвиток сучасної психотерапії гуманістичної психології, що є абсолютно іншою течією.
Треба зазначити, що Спартак Суббота згадує екзистенційну психотерапію, яка також є частиною гуманістичного напрямку. Однак говорить про неї в ключі доцільності лише для роботи з темою втрати сенсу і коли не має проблем.
«Если же у вас есть вопросы, вы ни на что не жалуетесь, но у вас просто потеря смысла, можно еще как вариант ходить на экзистенциальную психотерапию. Ее еще называют психотерапией, которая изучает именно смысл жизни».
Однак його наукові роботи присвячені темі роботи з посттравматичним досвідом. На цих роботах побудована кандидатська дисертація, у висновках доцільного застосування для роботи з ПТСР в цих роботах згадуються ключові фігури гуманістичного напрямку і згадуються інші психотерапевтичні методи цього напрямку, крім екзистенційного.
Іншими словами, науковець Спартак Суббота поважає і рекомендує методи гуманістичної терапії для роботи з травматичним досвідом.
Однак метафорично це виглядає як в публічному просторі казати, що єдиним безпечним і якісним автопромом у світі є німецький, і всі поважні автомобілісти-професіонали користуються лише ним. І водночас у своїх наукових роботах підкреслювати надбання американського конструктора автомобілів Генрі Форда і писати про те, як важко переоцінити вклад Генрі Форда в сучасний автопром і його актуальне застосування сьогодні.
Приклад 3
У випуску подкасту «Зґвалтування російськими солдатами, залежність від людей, швидка зміна партнера | Подкаст терапія 14» (48:30) Спартак Суббота говорить наступне:
Спартак Суббота: І це велика проблема, коли людина приходить до психотерапевта, наприклад, і психотерапевт починає теж плакати. Таке дуже часто буває. Це якийсь нонсенс. Це, ну, дуже непрофесіонально. Сам факт того, що я дуже раціональний і спокійний, він теж дуже заспокоює людину.
Євген Янович: Тобто, взагалі, психотерапевтам не потрібно бути емоційними людьми?
Спартак Суббота: Емоційними не потрібно. Ну, розумієш, є ж декілька видів емпатії, ти був на лекції про емпатію, не пам'ятаю?
Євген Янович: Ні, про емпатію я не був.
Спартак Суббота: Є декілька видів емпатії, і моя думка така, що терапевту, саме когнітивно-поведінковому терапевту, який працює з проблемами, спеціалісту, наприклад, мого профілю, який працює з серійними вбивцями, емпатія емоційна не дуже потрібна. Вона буде більш заважати.
Однак у своїй статі Суббота С.О. (2019). Психологічні особливості посттравматичного зростання особистості. Психологічний часопис. 5(9), 259-270. Спартак Суббота доходить наступних висновків:
Висновки до статті, сторінки 266–277
Тобто Спартак Суббота подкастер в публічному просторі підкреслює, що психотерапевту не потрібно бути емоційним і емпатичним, водночас Спартак Суббота в ролі науковця у своїй науковій роботі, присвяченій посттравматичному зростанню особистості, підкреслює важливість емпатії і недирективності у роботі з клієнтами з посттравматичним досвідом.
Висновки розділу IX
Якщо брати до уваги наукові роботи Спартака Субботи, в яких є посилання на наукові дослідження інших науковців, і той факт, що Спартак Суббота в ролі подкастера транслює протилежну до цих робіт інформацію, можна дійти висновку, що Спартак Суббота подкастер розповсюджує анти€наукову інформацію, яка спростовується дослідженнями науковця Спартака Субботи.
Насправді висновок значно простіший. Спартак Суббота у публічному просторі й у своїх наукових роботах транслює діаметрально протилежні наративи, що викликає підозри щодо того, чи писав він свої роботи.
X. Спартак Суббота не розбирається в тому, що говорить як експерт?
Попередній розділ порушує питання хибної і навіть деструктивної експертизи, яку Спартак Суббота пропонує широкому колу споживачів.
Після усієї попередньої інформації, автор матеріалу впевнений, що Спартак Суббота не мотивований розвивати культуру ментального здоровʼя, науку, бути коректним в професійній експертизі.
Безпосередньо в цьому розділі йдеться про галузь, у якій в автора є професійна експертиза — психологічна термінологія, гештальт-терапія.
На основі кейса спробуємо продемонструвати, як Спартак Суббота не тільки має хибне уявлення про професійну термінологію і транслює її аудиторії, але також маніпулює і безпідставно створює у слухача упереджене ставлення (в цьому конкретному кейсі) до гештальт-терапії.
Щоб це продемонструвати, зробимо послідовний аналіз слів Спартака на основі фрагмента про контрзалежність з 26 епізоду «Подкаст терапія». 33:26
Євген Янович: А контрзалежні, це також деструктивні стосунки?
Спартак Суббота: От проблема в тому, що контрзалежність дуже пропагується гештальт-терапевтами, але контрзалежності як такої немає.
Річ у тому, що термін контрзалежність немає жодного відношення до гештальт-терапії. Про що можна прочитати навіть у вікіпедії.
Ще фрагмент.
Спартак Суббота: Тому що дивись, контрзалежність — це коли людина не хоче пов'язати себе з іншою людиною дуже міцно і хоче бути асертивна (здатність людини відстоювати свій погляд, не порушуючи моральних прав іншої людини). Що тут поганого?
В тому, що описує Спартак, справді немає нічого поганого. Але це і не визначення контрзалежності. На цьому етапі стає зрозуміло, що Спартак не розуміє визначення терміну. Це буде підтверджуватися і далі у тексті.
З'ясуймо, чим насправді є поняття контрзалежність. Це коли людина має потребу в прив’язаності та близькості, але заперечує її чи уникає, що може призводити до соціальної ізоляції і навіть депресії.
Краще можна зрозуміти, що таке контрзалежність, якщо знати, як вона виникає. Про це можна у двох словах прочитати у Вікіпедії, але розкрию тему на основі власної експертизи.
Наш мозок розвивається і приблизно у два роки доходить до тої стадії розвитку, коли можемо почати усвідомлювати себе. Якщо ви спробуєте пригадати себе до двох років, то, скоріш за все, якщо і вийде, це будуть мимовільні флешбеки.
Разом з цим розвитком і усвідомленням у дитини також з’являється запит на дослідження своєї автономії й окремості, звісно, в масштабах віку. Метафорично це звучить так: «ого, я щось або хтось, а що я можу взагалі?».
Цей процес появи самосвідомості та, як наслідок, дослідження своєї окремості всі молоді батьки зі страхом знають під назвою «криза трьох років». Діти починають вередувати, кудись повзти, відмовлятися їсти тощо. Це природний процес розвитку.
Саме цьому періоду притаманний початок симбіозу амбівалентних потреб, які лежать в основі терміну: «залежність» — тобто фізична і емоційна необхідність в батьківській присутності, та «контр» — тобто, не дивлячись на залежність, бажання їй протистояти.
Очевидно, батьки супроводжують цей процес. Свідомо чи несвідомо, але воно буде в певній формі відбуватися. Це відтворюється в найелементарніших ситуаціях. Наприклад, дитина під час гри біжить помити іграшку до ванної і хоче зачинити двері перед татом чи мамою. Діти ще кажуть в таких ситуаціях «сам, сам».
Батьки можуть дати таку можливість, але залишитися за дверима, чекаючи кілька десятків секунд. А можуть не пустити дитину до ванної, бо їм тривожно за безпеку дитини: «Ні, без мене ти туди не підеш, самому небезпечно».
В останньому випадку, дитина може не отримати досвід, який хотіла отримати: «Хочу дійти з мамою до ванни, і щоб вона залишилася перед дверима, а я пішов всередину і помив іграшку, але щоб мама чекала під дверима».
Прошу сприймати ці приклади саме як приклади, а не як керівництво до дії. Кожна ситуація унікальна. Якщо дитина знайшла якийсь гострий предмет і хоче піти погратися в ванну сама, то, мабуть, це погана ідея. Власне, чи не є батьківство саме мистецтвом пошуку балансу, що дитині можна, а що не можна.
Якщо модель поведінки батьків протягом багатьох років передбачає постійне обмеження цього процесу дослідження, гри та автономії, а також надмірний контроль над поведінкою дитини, то у дорослому віці це може розвинутися в те, що назвали контрзалежною поведінкою.
Це значить, що людина тікає від прив’язаності, щойно вона з’являється. Краще вже взагалі без неї, ніж не отримати в ній те, чого хочеться, і втратити себе. Така доросла людина може мати фантазії про страх «поглинання» партнером. Людина з контрзалежністю може відчувати сильну тривогу від швидкого емоційного зближення. Якщо такій людині сказати «Ми з тобою назавжди», то завтра ви її вже не побачите.
На зовсім свідомому рівні це могло б прозвучати так: «Я дуже хочу з тобою стосунків, але боюся, що потраплю в пастку і не зможу відійти, коли мені хочеться». Власне, щоб людина могла так себе усвідомити і озвучити свої переживання, скажімо, партнеру, — допомагає психотерапія.
Тобто контрзалежність — це бажання прив'язаності, але заперечення цього, бо є глибокий досвід, що створити стосунки і не втратити свою автономію — неможливо.
І це суттєво відрізняється від того, що розуміє під терміном Спартак: «Контрзалежність — це коли людина не хоче пов'язати себе з іншою людиною дуже міцно і хоче бути асертивна».
«Не хочу пов’язувати» і «хочу пов’язувати, але заперечую чи уникаю, бо боюся втратити автономію» — це принципово різні речі.
Те, що описує Спартак Суббота, професійною мовою заведено називати «автономністю» або «незалежністю». Тобто зростання дитини за конструктивних психологічних умов (підтримка, достатній рівень свободи) призводить до набуття дитиною автономної поведінки, а за несприятливих психологічних умов (страх, контроль) призводить до контрзалежної поведінки.
Описання етапу «автономії» зустрічається в працях багатьох психологів-класиків, від Жака Піаже до Еріка Еріксона, який це описував у своїй теорії розвитку особистості.
Серед сучасних авторів про це можна почитати, наприклад, у книгах Беррі Уайнхолд та Дженні Уайнхолд: Breaking Free of the Co-Dependency Trap, The Flight from Intimacy відповідно.
Варто зазначити, що ніхто з вищевказаних авторів жодного відношення до методу гештальт-терапії немає.
Спартак Суббота: Якщо людина каже, окей, я самостійна особистість. Я сам буду відповідати за свої вчинки. Ти будеш відповідати за свої вчинки самостійно. Ми можемо бути разом. Можемо комунікувати. Але я не хочу до тебе привʼязуватися. То це питання прив'язаності.
Спартак продовжує хибну логіку розуміння терміну.
Спартак Суббота: Тому я вважаю, що контрзалежність — це вигадка людей для того, щоб вимусити їх ходити на терапію, навіть якщо вони здорові.
По-перше, і можливо, це найголовніше в усьому розділі: контрзалежність — це не вигадка, а навпаки — абсолютно наукова дефініція. Ось добірка досліджень, опублікованих в наукових журналах, що індексуються Scopus і які або досліджують цю тему, або використовують цей термін, в діапазоні з 1991 по 2022 роки:
Це журнал категорії A за рейтингом Scopus
Це журнал категорії A за рейтингом Scopus. До того ж журнал надав відкритий доступ до цієї статті, тож кожен охочий може переглянути її безоплатно.
Це журнал категорії A за рейтингом Scopus
Це журнал категорії A за рейтингом Scopus
Це журнал категорії B за рейтингом Scopus
Важко ще щось додати, щоб спростувати фразу «контрзалежність — це вигадка».
По-друге. Якщо брати за точку відліку правильне розуміння терміну контрзалежність, то найостанніше, що вдасться терапевту, — це «вимусити» клієнта ходити на терапію роками. Людині, яка боїться прив’язаності, сказати «ми з тобою на роки», — м’яко кажучи, не найкраща терапевтична тактика. Та й взагалі, навіть на побутовому рівні людину, яка боїться втратити свою автономію, «вимусити» щось робити, тим більше роками, це треба постаратися.
Навпаки, робота терапевта з цією темою нагадує життя дерева. Клієнт до цього дерева підходить, потім відходить, потім знов підходить, а дерево весь цей час має залишатися на місці з мінімальними рухами в межах похибки. В цей час дерево по-хорошому ще має «підсвічувати», що клієнту вдається самостійно регулювати дистанцію і що це взагалі можливо.
По-третє, в цьому фрагменті Спартак знов приписує терапевтам (із контексту, скоріш за все, гештальт-терапевтам) схильність до маніпуляцій, використання людей та введення їх в оману. На чому базується таке твердження, окрім власної думки Спартака, — незрозуміло. Однак саме в цей момент Спартак вводить в оману людей стосовно і розуміння терміну, і його наукового обґрунтування.
Євген Янович: Тобто це люди, які чітко усвідомлюють свої кордони?
Спартак Суббота: Так, це люди, які усвідомлюють свої кордони. Знають собі ціну і не хочуть будувати міцні стосунки. Класичні. На даний момент.
Востаннє переконуємося, що Спартак хибно розуміє поняття контрзалежність.
Висновки розділу X
Спартак Суббота хибно розуміє термін контрзалежність.
Спартак Суббота як експерт створює у глядачів хибне уявлення про цей термін.
Спартак Суббота називає термін «вигадкою» тоді ж, як цей термін є науково обґрунтованою дефініцією.
Спартак Суббота створює у глядача упереджене ставлення до гештальт-терапевтів, змальовуючи їх, як спеціалістів, що маніпулюють, вводять в оману і використовують клієнтів, не подаючи ані доказів, ані аргументації.
До чого тут гештальт-терапевти, крім слів Спартака Субботи, — не зрозуміло, але навіть в цій логіці виходить, що гештальт-терапевти використовують науково обґрунтовану термінологію.
XI. Спартак Суббота займається недобросовісною конкуренцією?
З минулого розділу помітно, як Спартак Суббота створює у глядача негативний наратив про гештальт-терапію. Він це робить регулярно, що буде помітно у наведених у цьому розділі прикладах. Натомість Спартак рекламує когнітивно-поведінкову терапію (КПТ) та схема-терапію, в межах якої начебто працює як спеціаліст. В тому числі Спартак Суббота порівнює методи терапії, відверто принижуючи та знецінюючи гештальт-терапію на користь КПТ та схема-терапії.
В цьому розділі спробуємо розглянути цей процес через фактчекінг.
Увага! Автор матеріалу працює в методі гештальт-терапії і має експертизу в цій темі. У цьому розділі автор хоче вказати на недобросовісність поведінки Спартака Субботи та на непослідовність, суперечностей і неетичність цієї поведінки, а також вказати на ознаки недобросовісної конкуренції (якщо уявити, що Спартака Субботу ми сприймаємо як спеціаліста психотерапевта, а не псевдоспеціаліста та брехуна).
Автор не хоче, щоб наведена аргументація була сприйнята як знецінення чи девальвація методу КПТ або схема-терапії. Автор поважає та високо цінує методи КПТ та схема-терапії, співпрацює з КПТ та схема-терапевтами в межах бізнес-проєктів та має чимало друзів серед колег, які працюють в цих методах.
Приклади створення Спартаком Субботою негативного ставлення до гештальт-підходу у глядачів:
Чому гештальт-терапія не ок, різниця у віці партнерів, зміна ваги під час війни | Подкаст терапія #4. 22:01
Спартак Суббота: Гештальт чаще ятрогенный. Но на него часто ходят потому, что этих гештальт-терапевтов много. Гештальт-терапевтом может стать…
Євген Янович: Какой он?
Спартак Суббота: Гештальт. Ятрогенный. Ятрогения это заболевание, которое появляется вследствие некомпетентной работы специалиста. Вот, допустим, я ходил к стоматологам. Они мне вместо того, чтобы почистить кариес, сделали все так плохо, что теперь мне пришлось там удалять нервы. Я удалял нервы. Вот это ятрогенное воздействие. Было так, стало сильно хуже. Гештальт и психоанализ считаются ятрогенными подходами и они достаточно травматичны.
Спартак Суббота: А когда тебе какой-то гештальт-терапевт показывает просто сертификат…
Спартак Суббота: Специалист в области психического здоровья должен иметь представление о биологии. То есть у него должно быть представление об анатомии, о физиологии человека, о химии. Так или иначе. Потому что когда приходит человек и говорит, я был там, допустим, у какого-то гештальт-терапевта…
[в діалозі починаються жарти, перехід на продовження в таймінгу 34:43]
Спартак Суббота: Получается, когда приходит к специалисту человек и рассказывает о том, что у него депрессия, а психотерапевт начинает говорить, депрессия — это же глубинные проблемы. Это нужно вспоминать детство. — Да пошел ты на хер. Какое в сраку детство? Я реально не сплю. У меня проблемы со сном, с питанием, у меня апатия, нет желания ничего делать. Ну делай, давай, говори, что делать, есть протокол?
И эти дебилы, реально, очень долго навязывают идею о том, что вы должны копаться в себе годами. При депрессии. Годами.
Спартак Суббота: Ми написали цей наказ, і взагалі це дуже круто було, але його не прийняли.
Євген Янович: Чому?
Спартак Суббота: В МОЗ його прийняли на розгляд, але хтось з мінюсту, в кого є дружина, яка займається гештальт-терапією, а ми гештальт-терапію не внесли до списку доказових методів, тому що це не доказовий метод. Це як викатувати яйцем.
Приклади створення Спартаком Субботою у глядачів ставлення до КПТ та схема-терапії як єдиних корисних методів психотерапії:
Чому гештальт-терапія не ок, різниця у віці партнерів, зміна ваги під час війни | Подкаст терапія #4. 21:30
Спартак Суббота: Я уже много раз говорил, что есть три направления психотерапии, которые реально работают, которые научно доказаны. Когнитивно-поведенческая терапия, EMDR (Eye movement desensitization and reprocessing) и схема-терапия. Вот три подхода, которые реально работают.
Если же у вас есть вопросы, вы ни на что не жалуетесь, но у вас просто потеря смысла, можно еще как вариант ходить на экзистенциальную психотерапию. Ее еще называют психотерапией, которая изучает именно смысл жизни.
Євген Янович: Більше нічого?
Спартак Суббота: Ну нет, больше ничего не имеет смысла.
Спартак Суббота: Да и вообще, сейчас все психотерапевты мирового уровня, которые хоть немножко представляют, что такое психическое здоровье, они пропагандируют именно когнитивно-поведенческою терапию в рамках краткосрочной терапии, которая быстро поможет. Это реально как прийти к врачу.
Спартак Суббота: Как я уже говорил, если ты идешь к личностному, тебе нужно понимать, ты идешь к специалисту в области терапии проблем или терапии личности. То есть это КПТ или схема. То есть какой у тебя запрос. В данном случае, я всегда рекомендую выбирать первый вариант. Всегда идти к когнитивно-поведенческому терапевту. Смотри, всегда.
Спартак Суббота: Многие из специалистов, которые, например, не когнитивисты, они очень выгорают очень быстро
Приклад порівняння Спартаком Субботою гештальт-терапії та КПТ і схема-терапії на користь останніх:
Спартак Суббота: Кстати, важный момент. И когнитивно-поведенческая психотерапия, и схема-терапия имеют протоколы. Это как протокол лечения. Есть четкий конкретный план. Когда ты приходишь к другим специалистам и вот спрашиваешь, сколько будет длиться примерно, я не знаю, протокол лечения там депрессии. И пациенту говорят, ооо, это может длиться годами. Ну, психоаналитики или гештальтисты. Пока мы не проработаем какую-то… они ни хрена не понимают, о чем говорят. Они абсолютно не понимают, что такое эмоция по определению. Они не понимают, какие есть функции эмоций. То есть они просто что-то повторяют друг за другом. Получают эти сертификаты, которые пшик, и продолжают работать.
Приклад протиріччя позицій Спартака Субботи щодо гештальт-терапії.
29 серп. 2022р. Стерненко про стан афекту, радикалізацію та права і свободи | Подкаст терапія #24. 23:24
Спартак Суббота: Ми написали цей наказ, і взагалі це дуже круто було, але його не прийняли.
Євген Янович: Чому?
Спартак Суббота: В МОЗ його прийняли на розгляд, але хтось з мінюсту, в кого є дружина, яка займається гештальт-терапією, а ми гештальт-терапію не внесли до списку доказових методів, тому що це не доказовий метод. Це як викатувати яйцем.
24 лист. 2022 р. РХП. Що робити, якщо нічого не хочеться? Психологія вибору | Подкаст терапія #47. 36:56
Спартак Суббота: Зрозумій. Проблема не в гештальт-терапії.
Євген Янович: А в людях, які нею займаються.
Спартак Суббота: Да, гештальт-терапевти. Бо це зараз дуже легко — отримати статус гештальт-терапевта, не складно.
Цікаво, що між двома епізодами подкасту минуло три місяці, але думка Спартака Субботи змінилася з «...це не доказовий метод. Це як викатувати яйцем» на «Зрозумій. Проблема не в гештальт-терапії».
Останній фрагмент, який нас цікавить перед аналізом.
Спартак Суббота: «Есть терапия личности. Это терапия личностных характеристик. Это схема-терапия. Она была разработана Джеффри Янгом. Это специалист и в области когнитивно-поведенческой терапии. И он взял из разных направлений то, что реально работает, то, что можно подтвердить научно, то есть эмпирически измерить, и добавил это вот в этот метод.
И начал, так сказать, вести такой метод терапии. Который предусматривает менять модели убеждений, модели поведения, менять черты характера. Если совсем уже так глубоко копнуть, то да, он может менять черты характера.
И вот схемная терапия очень классная. Ну я и схемный терапевт, и когнитивно-поведенческий терапевт».
Перевірмо, про які методи йдеться, коли Спартак Суббота каже про Джеффрі Янга наступне: «И он взял из разных направлений то, что реально работает, то, что можно подтвердить научно, то есть эмпирически измерить».
Відкриваємо «Енциклопедію теорії у консультативній психології та психотерапії», опубліковану тим таки ж SAGE.
У перекладі: «На відміну від інших теорій, схема-терапія має кілька фундаментальних теоретичних підвалин з таких терапевтичних моделей, як теорія прив'язаності, теорія розвитку, сімейні системи, нейробіологія, а також когнітивно-поведінкова, гештальт, теорія об'єктних відносин, конструктивістська та психоаналітична теорії».
Шок-контент: виявляється, метод схема-терапії був створений на основі методу гештальт-терапії.
Щоб поглибити розуміння, ідемо на офіційний сайт методу схема-терапія https://schematherapysociety.org і знаходимо інтерв'ю з засновником методу Джеффрі Янгом. Це інтерв'ю, в якому Джеффрі Янг розповідає і про історію створення методу схема-терапії.
В тексті інтерв'ю знаходимо наступний абзац.
У перекладі: «Яку роль відіграв Ваш особистий життєвий досвід у розробці схема-терапії?
Вирішальну! Поворотним моментом стало те, що я мав особисті проблеми. Під час роботи з доктором Беком я відвідував дуже хорошого терапевта КПТ (когнітивно-поведінкова терапія), але не міг зрозуміти, звідки беруться мої проблеми самотності та близькості. Тоді мій друг, який зараз працює схема-терапевтом, сказав, що ходить до чудового гештальт-терапевта, який йому справді допомагає. Тож я пішов до гештальт-терапевта, і приблизно за десять сеансів гештальт-терапії я дізнався про себе більше, ніж за рік роботи з когнітивним терапевтом.
Перше, що я тоді зрозумів, — це те, що більшість із нас мають глибокі теми, які ми не усвідомлюємо. Коли ми маємо справу з проблемами близькості чи стосунків, вони сягають дуже глибоко, і більшість з нас не має когнітивного усвідомлення того, чому ми маємо ці проблеми чи як їх вирішити. Саме тому, на мою думку, КПТ не дуже добре працює з характерологічними проблемами».
Джеффрі Янг, засновник методу схема-терапія, мав досвід гештальт-терапії, який йому сподобався і надихнув створювати метод, який буде включати в тому числі елементи цього методу.
Про гештальт-терапію залишається додати наступне. Цей метод входить до переліку методів Європейської Асоціації Психотерапії (EAP)
На сторінці цього підходу на сайті EAP можна побачити, що гештальт-терапія входить до переліку методів гуманістичного напрямку.
Також на цій сторінці можна побачити наступні посилання. Перше — це посилання на офіційну сторінку Європейської асоціації гештальт-терапії (EAGT) https://www.eagt.org/
Друге посилання — це офіційний database з переліком кількох сотень наукових досліджень із гештальт-терапії з усього світу https://gestaltresearch.org/
Серед них можна знайти публікації в журналах, які індексуються Scopus в категорії «A».
Важко говорити про достатню вивченість гештальт-підходу, в принципі як і про будь-який метод психотерапії, тим більше гуманістичний. Однак цей метод представлений офіційно визнаними організаціями, має портфоліо наукових досліджень, використовується як складова більш молодих методів роботи. Гештальт-терапія лежить не тільки в основі методу схема-терапії. Наприклад, цей метод також брався за референс під час розробки емоційно-фокусованої терапії (ЕФТ). Відкривши «Клінічний підручник з емоційно-фокусованої терапії» співзасновника ЕФТ Леса Грінберга, ми бачимо таке:
У перекладі:
«Теорія функціонування, що лежить в основі емоційно-орієнтованої теорії, виникла "знизу-вгору" з емпіричних досліджень процесу змін і теорії практики та ґрунтується на сучасних психологічних теоріях функціонування, зокрема, на афективній нейронауці та теорії і дослідженнях емоцій. Це спроба пояснити функціонування з погляду сучасної теорії емоцій, а також спираючись на аспекти гуманістичної філософії. Вона бере за основу такі психотерапії, як клієнт-центрована терапія та гештальт-терапія, а у випадку пар — на системну сімейну терапію».
Отже, як висновок маємо наступну ситуацію.
1. Спартак Суббота в публічному просторі наполягає, що когнітивно-поведінкова терапія та схема-терапія — це єдині корисні методи психотерапії.
2. Спартак Суббота стверджує, що гештальт-терапія травматична, ятрогенна і не науково доказова.
3. Спартак Суббота працює в методі схема-терапії.4. За словами Спартака Субботи, метод схема-терапії створений на основі інших методів, звідки взяли те, що «реально работает, то, что можно подтвердить научно, то есть эмпирически измерить».
5. Метод схема-терапії, як виявляється, створений в тому числі на основі методу гештальт-терапії, що підтверджується словами засновника методу Джеффрі Янга, який ще до створення власного методу користувався послугами гештальт-терапевта і був задоволений глибиною роботи.
6. Метод гештальт-терапії — це визнаний міжнародною інституцією метод психотерапії, має офіційні джерела і портфоліо наукових робіт.
Тобто Спартак Суббота в публічному просторі принижує один метод психотерапії на користь іншого методу психотерапії, в межах якого працює, тоді як метод, в якому працює Спартак Суббота, створений на основі методу, який він принижує. Це як сказати «Ні, ні, не купуйте яблука в того хлопця, вони шкідливі, краще заходьте до мене в кафе і з'їжте яблучний пиріг. Що? Де я беру яблука для пирога? А, так в того хлопця».
Це називається недобросовісна конкуренція.
Висновки розділу ХІ
Якщо розглядати поведінку Спартака Субботи з погляду колегіальної перспективи й професійної лексики, це називається недобросовісна конкуренція.
Спартак Суббота або не розбирається в тому, що говорить, або навмисно створює у глядача викривлену і неправдиву картинку щодо методів психотерапії.
Автор нагадує, що наведена аргументація не має бути сприйнята як знецінення чи девальвація методу КПТ або схема-терапії. Автор поважає та високо цінує методи КПТ та схема-терапії, співпрацює з КПТ та схема-терапевтами в межах бізнес-проєктів та має чимало колег, які працюють в рамках цих методів.
У цьому розділі автор хотів вказати на недобросовісність поведінки Спартака Субботи та на непослідовність, суперечність і неетичність цієї поведінки, а також вказати на ознаки недобросовісної конкуренції (якщо уявити, що Спартака Субботу ми сприймаємо як спеціаліста психотерапевта, а не як псевдоспеціаліста та брехуна).
Однак така поведінка Спартака Субботи здається дивною, чи не так? Чому відбувається якась каша? Наступний розділ відповідає на це питання.
XII. Спартак Суббота бреше, що він КПТ- та схема-терапевт?
З попереднього розділу зрозуміло, що Спартак Суббота позиціює себе як когнітивно-поведінкового психотерапевта та схема-терапевта. Він вказує це у своїх соціальних мережах Facebook та Instagram
На звороті книги «Припини це» за авторства Спартака Субботи вказано, що він член Української асоціації когнітивно-поведінкової психотерапії. Автор має екземпляр книги на руках. Цей конкретний наклад вийшов 16.12.2022 року. Тобто ця регалія презентується читачам як актуальна.
Щобільше, Спартак Суббота дозволяє собі навіть такі висловлювання щодо цього:
Спартак Суббота: Ну, давай так, засновником когнітивно-поведінкової терапії на території України є Олег Романчук
Євген Янович: Не ти?!Спартак Субота: Ні, я самий успішний адепт, давай так. Якщо в тому сенсі, то він наче бог, а — я Ісус
Перевірмо, чи справді це так.
Треба внести контекст, 17 вересня 2022 року в Facebook з'являється допис, який написав Артем Осипян (Артем Осипян працював психотерапевтом з темою психічного здоров’я, з нарко- та алкозалежністю. Після початку повномасштабного вторгнення доєднався до добровольчого формування при 112-й бригаді як доброволець та виконував завдання на Бахмутському напрямку. Зараз повернувся працювати психотерапевтом у Veteran Hub з військовими).
Цей допис згадувався у двох інтерв'ю зі Спартаком Субботою:
2. СУББОТА: покоління ПТСР, «безсмертний полк» як перверсія, секс з клієнтами, серійні вбивці. 1:41:05
Згодом був ще один допис від Артема Осипяна
Автор зв'язався з Артемом Осипяном, і він дав інтерв'ю в якому розповів багато деталей про Спартака Субботу, з яким той колись вчився і певний час дружив. В цьому матеріалі розслідування ще будуть показані фрагменти з цього інтерв'ю в різних розділах.
В інтерв'ю йшлось, зокрема, про те, що насправді означає, коли Спартак Суббота говорить про себе як когнітивно-поведінкового терапевта.
Артем Осипян: Ми познайомились зі Спартаком Суботою, так званим, це був мені здається 2017-й чи 2016-й рік. Да, тому що я закінчив бакалаврат, і взяв gap year і от в цей gap year я пішов навчатися якраз на когнітивно-поведінкову терапію.
Власне ми були одногрупниками, ми були в одній групі і разом чотири роки навчалися в цій програмі. Але я з ним не просто спілкувався, я з ним прям дружив, тобто у нас була прям дружба і ми з ним так якби починали партнерство. Тобто ми разом навчалися, разом можна сказати починали практику, ми починали разом читати лекції, тобто весь цей шлях, те до чого зараз він прийшов ми тоді от власне разом починали.
Що важливо знати про когнітивно-поведінкову терапію і Спартака, бо когнітивно-поведінкова терапія — це такий можна сказати для нього щит, це те чим він прикривається. Це його основна зброя. Він каже про те, що дивіться — гештальтисти — це гавно, всі ці недоказові напрямки — це гавно, КПТ — це круто. КПТ — це науково доказова психотерапія і я її Ісус, як він каже в одному інтерв’ю «Я є Ісус української когнітивно-поведінкової терапії».
Але якщо ти Ісус когнітивно-поведінкової терапії ти маєш мати або акредитацію когнітивно-поведінкового терапевта, або хоча би бути членом української асоціації когнітивно-поведінкової терапії. Власне те чотирирічне навчання, яке ми з ним пройшли, ще не значить що ми когнітивно-поведінкові терапевти. Я пройшов ту ж програму що і він, іншої програми він не проходив, бо у нас її в принципі нема в Україні. Але ми не є когнітивно-поведінковими терапевтами. Я є психологом який працює в когнітивно-поведінковій терапії, в цьому методі.
Для того, щоб стати когнітивно-поведінковим терапевтом треба пройти акредитацію. Звісно, далеко не всі люди, які проходять цю програму, проходять акредитацію, бо акредитація — це дуже довгий такий марудний, бюрократичний процес. У нас всередині нашої спільноти була домовленість: що дивіться, якщо ви не отримали акредитацію, то, будь ласка, не пишіть про те, що ви є когнітивно-поведінковими терапевтами. Пишіть, що ви є психологами, які працюють в методі КПТ, це буде етично щодо тих колег, які пройшли акредитацію.
У нас в принципі, якщо не помиляюся, в Україні всього десь 50 акредитованих когнітивно-поведінкових терапевтів, а членів української асоціації когнітивно-поведінкової терапії — десь 250 чи 350, я не пам’ятаю, треба подивитися точно.
Тому є два шляхи — ти проходиш чотирирічну програму, і ти або акредитуєшся, або ти в асоціації. От якщо подивитися за 2023 рік, я є членом української асоціації когнітивно-поведінкових терапевтів, як і велика кількість моїх колег. Можна зайти на сайт уакпт асоціації (uacbt.org.ua) і там є списки і подивитися, хто є членом цієї асоціації і хто є акредитованим терапевтом. Спартака Суботи нема ані в переліку акредитованих КПТ терапевтів, бо він не проходив акредитацію як і я, але його нема і в переліку членів асоціації.
Тобто він каже що він Ісус психотерапії, але, друже, чому тебе виперли з цієї асоціації? Або чому ти не подовжуєш з нею домовленості? Про це можна поговорити з президенткою асоціації Валентиною Паробій, вона дуже популярно пояснить, чому Спартак Субота не є в асоціації. Це власне буде логічним продовженням або завершенням розслідування, яке ти почав. Спартак Субота каже, що він Ісус когнітивно-поведінкової терапії, але при цьому його нема в асоціації. Людина грає за якимись своїми вигаданими правилами. Тобто він собі придумав це, якби він в це грається.
Це те що треба знати про КПТ і Спартака Суботу. Він не є насправді прихильником когнітивно-поведінкової терапії. Він використовує КПТ як певну маркетингову стратегію для того, щоб продавати свою особистість. Це просто необхідний атрибут для його іміджу. От і все. Він не є щирим прихильником КПТ, він не розділяє цінності спільноти, бо його в цій спільноті навіть нема.
Перевіримо, на сайті http://uacbt.org.ua/chlenstvo-v-asotsiatsiyi/ , чи справді Артем Осипян є серед членів асоціації когнітивно-поведінкових терапевтів.
Так, є. Щобільше, автор написав на офіційну пошту Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії.
Ось офіційна відповідь від УІКПТ.
Висновок розділу ХІІ
Спартак Суббота наразі не належить до спільноти когнітивно-поведінкових терапевтів, не є акредитованим когнітивно-поведінковим терапевтом і не є членом асоціації когнітивно-поведінкових терапевтів з 2019 року.
Спартак Суббота маніпулює регаліями.
XIII. Спартак Суббота бреше, що має медичну освіту лікаря-психіатра та медичного психолога?
Це найголовніший розділ усього розслідування. Він переводить цей матеріал з висвітлення брехні на рівень, коли ми бачимо в поведінці Спартака Субботи ознаки шахрайства.
В інтернеті, починаючи з 2017 року, багато джерел вказують на те, що Спартак Суббота — лікар-психіатр. Це джерела різного профілю: приватні медіа, державні медіа, сайти медичних послуг і, в тому числі соціальні мережі самого Спартака Субботи.
Публікації в інтернеті
- https://hromadske.radio/podcasts/einstein/kozhen-den-8-lyudey-zustrichayut-na-vulyci-seriynogo-vbyvcyu-spartak-subbota
- https://platfor.ma/magazine/text-sq/projects/im-very-net/
- http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=93822
- https://marieclaire.ua/uk/lifestyle/muzhchina-govorit-vrach-psihiatr-spartak-subbota
- https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3098056-3144-zahvoruvan-na-den-a-narod-ne-reague-zaprovadzujte-individualnij-karantin.html
- https://bit.ua/2021/08/30-istorij-nezalezhnosti2/#rec348924466
- https://suspilne.media/215644-do-20-ludej-aki-bacili-bojovi-dii-vibuhi-ci-smert-mozut-otrimati-ptsr-psihoterapevt-subbota/
- https://mind.ua/openmind/20243779-psihologiya-stresu-yak-vijna-rujnue-nashu-psihiku
- https://vikna.tv/dlia-tebe/porady/psyhosomatyka-cze-mif-likar-psyhiatr-pro-te-chomu-vona-ne-likuye/
- https://kp.ua/life/668406-psykhyatr-spartak-subbota-v-myre-seryinykh-maniakov-ubyvshykh-vseho-piat-chelovek-schytauit-dyletantamy
Відео матеріали
(Перші 10 секунд відео)
Ведуча: Що нам потрібно знати про посттравматичний стресовий розлад? У нас у гостях зараз Спартак Суббота, психотерапевт, лікар-психіатр. Добрий день.
Спартак Суббота: Добрий день
«Я Спартак Суббота, врач-психиатр, психотерапевт, кандидат психологических наук».
Це онлайн-інтерв'ю, на 0:37 ведучий представляє співрозмовника: «Со мной на связи Спартак Суббота. Спартак — психиатр, психотерапевт, кандидат психологических наук».
«Меня зовут Спартак Суббота, я врач-психиатр и научный руководитель Института когнитивного моделирования»
Соціальні мережі Спартака Субботи
При чому цікаво, що в освіті вказано навчання в НМУ ім. Богомольця, але не вказані роки навчання та випуск.
2. В описі до YouTube-каналу Спартака Субботи написано, що він психіатр.
3. В описах під випусками подкасту з 1 по 47 епізод зазначається, що Спартак Суббота — «український лікар»
c) РДУГ та інклюзія, що робити без світла, п’ять базових потреб людини та схеми | Подкаст терапія #42
Навіть в випуску про РДУГ (що вже є 42 епізодом) в описі зазначається, що Спартак Суббота — «український лікар».
4. Перше відео на каналі Спартака Субботи від 29.01.2022
0:12: «Меня зовут Спартак Суббота, я врач-психиатр, психотерапевт».
Також згадка про це є і в описі.
Сервіси медичних послуг
Тут важливо звернути увагу на те, що в усіх профілях місцем медичної освіти вказується НМУ ім. Богомольця.
Отже, проміжний висновок: Спартак Суббота позиціює себе як лікар-психіатр, робить це через сервіси медичних послуг, власні платформи та через медіа — як комерційні, так і державні.
! Автор розслідування, стверджує, що це брехня. Спартак Суббота немає медичної освіти і видає себе за лікаря-психіатра.
Щобільше, автор розслідування, впевнений, що шахрайство щодо цієї регалії відбувається, тому що законодавство України маркує дані про освіту як персональну інформацію, яку не можна отримати за цивільним запитом без дозволу особи, і Спартак Суббота це знає.
Спартак Суббота: Насправді, я думаю, що якщо я комусь цікавий, ну, як особистість, хочеться дізнатися більше про цю особистість. Якщо інформації немає, ти починаєш її шукати там, де її можеш отримати. І оскільки, ну, дуже складно отримати офіційні документи, тому що закон України не дає тобі можливість отримати офіційні документи про іншу людину, якщо ця людина не дає тобі дозвіл, то ти вже починаєш шукати ті джерела інформації які є доступними. І там вже несеться.
Євген Янович: То через те, що ти така невеличка загадка для всіх.
Спартак Суббота: Да, да.
Спартак Суббота знає, що його освіту неможливо перевірити, подавши запит в МОН або в будь-який інститут, тому що він захищений законом про персональні дані.
По-перше, давайте просто звернемо увагу на, те що насторожує — поведінка самого Спартака Субботи.
Якщо проаналізувати відеоматеріали, які є у публічному просторі, де Спартак Суббота говорить про свою освіту, цікаво звернути увагу на те, що він жодного разу не каже, що вчився у НМУ імені О.О. Богомольця і не згадує, де отримав базову вищу освіту.
Він щоразу підкреслює і фокусує увагу на своїй французькій магістратурі і науковому ступені кандидата наук і жодного разу не говорить про інститут, де навчався, намагаючись щоразу звести тему вбік. Лише один раз він мимоволі підтверджує, що навчався в Богомольця. Ось ці матеріали. Автор рекомендує читачеві уважно подивитися всі чотири фрагменти і звернути увагу на те, що описано в попередньому абзаці.
1. Перше інтерв'ю від 9 жовтня 2022 р. на YouTube-каналі «Розмова».
Спартак Суббота: «Смерть приваблювала мене ще з дитинства» || РОЗМОВА. Фрагмент про освіту починається на 46:00
Тут на початку є згадка, яка лише натякає на те, що Спартак Суббота має медичну освіту: «Я закінчив дві магістратури у Франції. Софія-Антіполіс. Одна з яких вимагала мати медичну освіту, одна з яких гуманітарна».
2. Друге інтерв'ю від 13 жовтня 2022 р. на YouTube-каналі «Ісландія».
СУББОТА: покоління ПТСР, «безсмертний полк» як перверсія, секс з клієнтами, серійні вбивці. Фрагмент про освіту починається на 52:10
І саме в цьому інтерв'ю є єдина згадка про НМУ імені О.О. Богомольця — 53:28
Сергій: А як ви в Ніццу поїхали? Це просто там кого завгодно беруть?
Спартак Суббота: Нє
Сергій: Чи треба мати перед цим якусь освіту?
Спартак Суббота: Треба мати… мати освіту базову. Спеціаліст. Наприклад, Богомольця спеціаліст.
Сергій: А ви там її здобули?
Спартак Суббота: Ні, тут здобув спеціаліста.
Сергій: В Богомольця?
Спартак Суббота: Да. А після того вже поїхав до Ніцци, вже магістратуру там закінчував.
Увага, тобто Спартак Суббота підтвердив, що вчився в Богомольця.
3. Третій матеріал від 6 січня 2023 р. — це відкрита лекція для Переяславського Університету
Спартак Суббота @spartaksubbota — «Подкаст терапія» | «Платформа можливостей» від 14.11.2022. Фрагмент про освіту починається на 39:35
На 40:18 Спартак Суббота говорить: «Базова медицина»
В цьому фрагменті, де Спартак Суббота розповідає про свою освіту в своєму ж подкасті, жодного разу не згадується медична освіта в Богомольця або де він здобув базову вищу освіту.
По-друге, є дещо цікаве про освіту.
В профілі Спартака Субботи на сайті https://doc.ua зазначено, що він навчався за фахом «лікувальна справа».
На перший погляд, виглядає логічно.
Як людина здобуває кваліфікацію психіатра в рамках НМУ ім. Богомольця?Студент має закінчити медичний факультет за спеціальністю «лікувальна справа» (6 років навчання), потім пройти 1,5-річну інтернатуру за фахом «психіатрія» і отримати кваліфікацію лікаря-психіатра.
Однак є важливий момент. В інтернеті є низка публікацій в медіа, де Спартак Суббота позиціюється не тільки як психіатр, але і як медичний психолог.
«Я — Спартак Суббота, лікар-психотерапевт, медичний психолог та кандидат психологічних наук. Понад 5 років працював в одній з військових структур. Займаюся дослідницькою діяльністю, видав книгу та веду приватну практику».
Отже, повна картинка: ми знаємо, що Спартак Суббота навчався в Богомольця, і з матеріалів у мережі знаємо, що він психіатр і медичний психолог.
І от тут стає цікаво. Річ у тому, що при такій конфігурації (медичний психолог + лікар-психіатр) був всього один шлях стати лікарем-психіатром у відомі можливі роки начебто навчання Спартака Субботи в Богомольця:
Крок 1. Закінчити медико-психологічний факультет (це інший факультет) за спеціальністю «медичний психолог» (шість років навчання).
Крок 2. Пройти однорічну програму перекваліфікації (здати академрізницю, необхідні іспити) і таким чином отримати диплом «лікувальна справа», який є еквівалентом диплома для студентів, які навчалися за цією спеціальністю шість років на медичному факультеті. Така програма діяла, починаючи з 2014, для кількох випусків студентів медико-психологічного факультету. Крок 3. Вже за зрозумілою логікою, маючи диплом «лікувальна справа», піти в інтернатуру з психіатрії і отримати кваліфікацію психіатра.Тобто студент медико-психологічного факультету після закінчення шестирічного навчання отримує спеціальність «медичний психолог» і, не пройшовши програму перекваліфікації на спеціальність «лікувальна справа», не може піти в інтернатуру з «психіатрії», а може лише піти в інтернатуру з медичної психології (1 рік).
Якщо ми знаємо, що Спартак Суббота закінчив Богомольця, і він при цьому лікар-психіатр і медичний психолог одночасно, то це звужує сценарій отримати такі кваліфікації лише до цього єдиного описаного вище шляху.
Що ж, це був би технічно можливий сценарій, якби не одне суттєве «але».
Інформація в профілі Спартака на Лікарні вказує, що Спартак Суббота пройшов інтернатуру в 2014 році. Тобто, за логікою, по закінченню навчання.
Однак це дивує. Спартак Суббота 1992 року народження.
Інтернатура за кваліфікацією «психіатрія» триває 1,5 року.
Якщо Спартак Суббота і медичний психолог, і лікар-психіатр, це значить, що він проходив однорічну програму перепідготовки перед інтернатурою. А до цього мав вчитися шість років на медико-психологічному факультеті.
Проводимо розрахунки і доходимо до висновку, що, якщо він закінчив інтернатуру з психіатрії в 2014 році, то він мав би вступити в Богомольця в 2005/2006 році!
2014 (рік закінчення інтернатури) -1,5 (тривалість інтернатури) -1 (програма перекваліфікації з «медичної психології» на «лікувальна справа») - 6 (тривалість навчання на медико-психологічному факультеті) = 2005/2006 рік вступу.
А враховуючи, що Спартак Суббота 1992 року народження, йому на той час мало бути 14/15 років.
І Спартак Суббота підтверджує, що це так і є: Що не так зі Спартаком Субботою: ім‘я, громадянство, освіта | Подкаст терапія #64. 14:22
Євген Янович: А у тебе, ну, дуже чимало регалій, і хтось рахував, щоб оце все хоча б якось отримати потрібно було почати вчитися…
Спартак Суббота: В 15 років.
Євген Янович: В 15 років. (...). Ну, у вищому навчальному закладі.
Євген Янович: В 15 почав вчитися?
Спартак Суббота: Ну да. І нічого тут такого дивного.
Отже, Спартак Суббота підтвердив в інтерв'ю на YouTube-каналі «Ісландія», що вчився в Богомольця, говорить що лікар-психіатр і медичний психолог, і в своєму подкасті підтверджує, що почав вчитися у вищому навчальному закладі в 15.
Це означає, що в сумі всіх фактів Спартак Суббота підтвердив, що вчився в Богомольця з 2005/2006 року по 2014 рік.
Звісно, це і викликає подив у людей які в цей період вчилися в Богомольця і не бачили там Спартака Субботи
Під одним з дописів від Артема Осипяна , які вже згадувалися в цьому розслідуванні, зав'язується переписка між Артем Осипян та Vitaliy Bezsheyko
А також нас цікавить цей коментар.
Поєднуючи усе це і помножуючи на кількість брехні, описаної в усіх попередніх розділах, здається логічним почати сумніватися і у факті здобутої освіти лікаря-психіатра і медичного психолога, чи не так?
Трохи відступивши в сторону, автор хоче зазначити, що дописи Артема Осипяна змагнітили людей, у яких в кожного на своєму рівні були питання щодо Спартака Субботи, але не було цілісної картини. І навпаки, на цей момент, автор розслідування вже мав загальне розуміння ситуації і багато матеріалу на руках, але важливі пазли про освіту потребували доказової бази. Ці дописи критично штовхнули розслідування вперед в цьому питанні. Це до того, що публічна дискусія критично важлива для демократичного соціуму.
Що ж, починаємо вибудовувати ланцюжок фактчекінгу. І починаємо з інтерв'ю з Vitaliy Bezsheyko та Alina Shumak.
Автор матеріалу взяв два інтерв'ю у медичних психологів Vitaliy Bezsheyko та Alina Shumak, що навчалися в НМУ імені О.О. Богомольця за спеціальністю «Медична психологія» на факультеті медичної психології в діапазоні часу, який з гаком покриває можливий коридор навчання в цьому виші Спартака Субботи. Vitaliy Bezsheyko також викладав на одній з кафедр НМУ імені О.О. Богомольця.
Інтерв'ю з Vitaliy Bezsheyko
Ключові факти з інтерв'ю:
1. Vitaliy Bezsheyko навчався за спеціальністю «медична психологія» в НМУ імені О.О. Богомольця 2003 — 2009 + один рік інтернатури. Працював на кафедрі психосоматичної медицини і психотерапії в НМУ імені О.О. Богомольця з вересня 2015 до січня 2022.
2. Як студента я його (Спартака Субботу) ніколи не бачив. Я викладаю в принципі доволі багато дисциплін. Читаю лекції. Наприклад, на медико-психологічному факультеті я читаю лекції з психофізіології для всього потоку. Плюс я приймав іспит у всього потоку. В принципі, я бачив всіх студентів і знаю.Якщо казати про медичні факультети, то я у них викладав дві дисципліни. Читав лекції, але не постійно. І теж, я там не бачив такого студента як Спартак Суббота.
До моєї роботи в медичному університеті, я працював в науково-дослідному інституті. У нас була клінічна база, в принципі, там, де проходять зараз пари у студентів. Тобто я не викладав тоді, але в принципі бачив тих, хто приходив, наприклад, на інтернатуру, на якусь практику до нас у відділення і теж як студента я його тоді не бачив.
3. Особисто я його не бачив, але я знаю, що він був запрошений прочитати, здається, про розлади особистості, до нас на гурток. У нас студентський гурток, але туди запрошуються в принципі всі охочі психологи-фахівці…
Я знаю, що він там, як мінімум один раз, був присутній і викладав-читав якийсь матеріал.
Цікаво, що в Спартака Субботи є допис на Facebook-сторінці про відвідування цього гуртка і читання лекції.
4. Я є редактором журналу, який видає наша кафедра, університету Богомольця. І я знаю, що там була в нього одна стаття разом із нашою тоді ще аспіранткою. Вона там є опублікованою.І він також там в тій статті не зазначав, що має якесь відношення до нашої кафедри чи до університету. Ми вимагаємо від авторів вказувати афіліації, звідки ця людина. Він не вказував, що має відношення до нашого університету.
5. В принципі, якщо сказати про медичних психологів, то ми один одного знаємо. В більшості ми навчалися на одному факультеті. Якщо казати про, наприклад, психіатрів, то їх взагалі дуже мало випускається. І також, через те що я працював в науково-дослідному інституті і в Богомольця, я в принципі теж всіх психіатрів знаю. Не так їх багато. Декілька людей випускається на рік, припустімо.6. Це дуже дивно, коли про людину, яка каже, що має якесь відношення, ніякої інформації немає.
Інтерв'ю з Alina Shumak. Повна відеоверсія інтерв'ю
Ключові факти з інтерв'ю
1. Alina Shumak — лікарка-психіатриня, психотерапевтка. Навчалася за спеціальністю «медична психологія» на медико-психологічному факультеті в НМУ імені О.О. Богомольця 2008-2014 років. З 2014 по 2015 рік проходила програму перепідготовки на здобуття фаху «лікувальна справа». В 2015 році проходила інтернатуру з психіатрії.
2. Інтернатура проходила на базі кафедри психіатрії і наркології НМУ імені О.О. Богомольця. Ця кафедра знаходиться на клінічній базі Київської міської неврологічної лікарні №1. В цій лікарні є також клінічні бази інших університетів. Тобто ми там перетиналися як зі студентами народної медицини, так і з тими, хто навчався в той момент в Щупика. Тобто інститут післядипломної медичної освіти.
3.
Ілля: Чи правильно я розумію, що такого студента як Спартак Суббота ти там ніколи не бачила?
Аліна: На медико-психологічному факультеті, коли я там навчалася, це перше основне моє навчання, шість років, очна форма, тільки очна форма, ні, на жаль, не бачила.
І це як на своєму курсі, де в нас регулярно були меш-апи в плані студентів груп, у нас постійно змінювалися групи, по факту ми були знайомі з усім потоком, так і на курсах молодше або старше, хоча мені регулярно доводилося багато комунікувати зі студентами інших років навчання.
4.
Ілля: Чи правильно я розумію, що, навчаючись в медичному виші, я думаю це всіх медичних вишів стосується, але Богомольця, мабуть, точно, неможливо навчатися паралельно ще в якомусь університеті? Чи можливо, але технічно важко? Як це працює?
Аліна: Це точно не забороняється, протягом, наприклад, свого навчання на медико-психологічному факультеті я проходила навчальні програми підготовки психотерапевтів, тобто мені вдавалося поєднувати, однак це було вкрай тяжко.
По-перше, тому що навчання тільки очне. Тобто ми маємо бути присутні на всіх парах, які відбуваються в університеті. І пропуски цих пар… ну якщо студент через якусь причину, навіть дуже поважній, він має довідку, він має дозвіл, все одно ці пропуски студент має наздогнати. Це в нас називалося відпрацювання. І відпрацювання завжди відбувалося година (пропущена) за годину (відпрацьовану).
5.
Ілля: Чи правильно я розумію, що в медичному виші на спеціальностях медичний психолог і, наскільки я розумію, лікувальна справа, немає заочної форми навчання?
Аліна: Ні. Заочна форма навчання, в ті роки коли навчалися, була доступна лише фармацевтам і провізорам. Стоматологи, лікарська справа, медичні психологи, коли я кажу «лікарська справа», це стосується всіх лікувальних факультетів, навчалися тільки очно.
(…)
Починаючи з третього року навчання, студенти починають їздити по клінічних базах або інших кафедрах, що знаходяться у місті. Тобто пари можуть бути протягом дня в чотирьох різних місцях і не просто так по одному березі Києва, це можуть бути зовсім різні місця. Є розкладом закладений час, коли ти можеш доїхати до пари, однак не з'явитися туди, навіть якщо там пробка або аварія на дорозі, все що завгодно, ти не можеш.
Тобто навіть якщо була достатньо поважна підстава, там коли були снігопади, дуже сильні морози, ми все одно мали з'являтися на парі, інакше нам ставили НБ, не був. Кожне НБ необхідно було відпрацьовувати.
6.
Ілля: Чи правильно я розумію, що важко уявити, що людина могла вчитися у двох паралельних вишах, наприклад на спеціальності медична психологія в Богомольця і ще в якомусь виші, теж на очній формі навчання?
Аліна: Я навіть не знаю, яким чином це можна було провернути. На заочній можу пофантазувати. На очній, мені здається це неможливим.
(…)
В плані медичного вишу, особливо перші три роки, навчання вимагає усіх твоїх сил. Тобто там рідко залишається час на те, щоб з друзями сходити погуляти або на побачення вибігти.
7.
Аліна: Коли я навчалася в інтернатурі (…) весь потік інтернів, випускників Богомольця, що проходили інтернатуру на кафедрі психіатрії-наркології, був дуже невеликий. Нас було, враховуючи мене, шість осіб.
Також, оскільки ми були на єдиній клінічній базі, ми працювали на одній кафедрі, працювали майже всі в одному відділенні. В нас були дуже часто внутрішньолікарняні конференції, де відбувався такий собі нетворкінг, як між інтернами, так і з іншими лікарями та працівниками лікарні.
Тобто це таке середовище, воно достатньо невелике і якщо ти справді там є, навчаєшся або працюєш, ти протягом достатньо короткого часу встигаєш або познайомитися і прокомунікувати, або хоча б бачити чи чути щось про іншу людину. Бо це справді не дуже велика група людей, інтернів-психіатрів та старших інтернів-психіатрів.
Ілля: І Спартака Субботу ти там ніколи не бачила?
Аліна: На жаль, ні.
Отже, Спартак Суббота не вчився в НМУ імені О.О. Богомольця, бо його там ніхто не бачив як студента в діапазоні 2003 — 2022 роки, хоча діапазон, в якому він мав навчатися, враховуючи його рік народження (1992) і те, що він підтвердив початок навчання в 15 років, мав би бути в районі з 2006 по 2014 рік.Також є свідчення, що він брав участь у психологічному гуртку і написав спільну статтю з аспіранткою кафедри психосоматичної медицини і психотерапії, однак серед афіліації в статті він ніде не вказав про зв'язок з університетом імені О.О. Богомольця.
Де він тоді вчився?
Що ми ще знаємо про освіту Спартака Субботи?
З трьох інтерв'ю (_1_,_2_,_3_) де він говорить про освіту, ми дізнаємось, що він закінчив дві магістратури у Франції. Також бачимо інформацію про це в розділі Facebook Спартака Субботи про освіту.
А в епізоді подкасту «Що не так зі Спартаком Субботою: ім‘я, громадянство, освіта | Подкаст терапія #64» (14:54) Спартак Суббота більш детально розповідає про цю освіту і пояснює, що це за проєкт.
Спартак Суббота: Я навчався в такій програмі. Де тристоронній договір був, між інститутом Драгоманова, між міжнародним Інститутом глибинної психології і інститутом в Ніцці, Софія-Антиполіс.
Євген Янович: От, французький. Кажуть, що в тебе немає диплома.
(...)
Спартак Суббота: Я просто б не зміг би навчатися далі і захистити кандидатську. Якби би у мене не було повної завершеної вищої освіти. Тобто це неможливо. Коли я навчався в цій програмі… І тут три інститути приймають участь в цій програмі, тристоронній, я не знаю чи вона ще є. Але ви навчаєтесь за програмою французькою. (...) Потім їдете на стажування до Франції.
Знаходимо Інститут Глибинної Психології і цю програму: https://migp.pa.org.ua/ua/magistratura-o-magistrature
Також є ще одна сторінка про цю програму https://migp.pa.org.ua/ua/magistratura-magisterskaa-programma-universiteta-kot-dazur-francia-nicca
І ще: http://ed-nice.com.ua/
Свідомі також знайшли ще один важливий момент, пов'язаний з цією освітою.
Згідно з законом «Про ліцензування видів господарської діяльності», освітня діяльність підлягає ліцензування. Чи є у «Міжнародного інституту глибинної психології» така ліцензія? На своєму сайті МІГП стверджує, що має таку ліцензію, навіть наводить її серію, номер та дату видачі — АГ №582009 від 14 вересня 2011 року. Тоді міністерство освіти, науки, молоді і спорту очолював Дмитро Табачник. Водночас МІГП наводить й іншу дату — червень 2015 року. Що це за дата? 28 червня 2015 року набув чинності закон «Про ліцензування…». Згідно з законом, ліцензії, які діяли на 28 червня, визнаються безстроковими.
Проте ліцензії не достатньо. «Ліцензія дає право набирати студентів. А випускати студентів (тобто давати диплом) дає право акредитація. І акредитація відбувається кожної освітньої програми окремо», — пояснює у коментарі«Свідомим ексзаступник міністра освіти (2019-2020) Єгор Стадний. Чи акредитував МІГП свої магістерські програми? Переглянути цю інформацію можна у Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Шукаємо МІГП … і не знаходимо. Добре, можливо юридично заклад має якусь іншу назву? Спробуємо пошукати інститут за його кодом Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (33102441). Нічого.
Спробуємо перевірити акредитованість програм МІГП в інший спосіб. Згідно з законом «Про вищу освіту», заклад, який бажає акредитувати освітню програму, подає заяву до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. На сайті НАЗЯВО є реєстр акредитаційних справ. Серед них немає тих, що стосуються МІГП.
Це означає, що щоб не видав цей навчальний заклад, це ніяк не може бути дипломом магістра державного зразка. Однак ця Французька програма, передбачає, що диплом має видаватись саме Французьким ЗВО.
Однак і тут цікавий момент, будь-які міжнародні дипломи автоматично не прирівнюється до дипломів Українського державного зразка. Їх треба нострифікувати. Цією процедурою займається Інформаційно-іміджевий центр — державне підприємство Міністерство освіти і науки України.
Тобто ця французька програма передбачала, що людина вивчиться в Україні за програмою Французького інституту, пройде стажування у Франції і отримує французький диплом. Однак, щоб ввести цю освіту в юридичне поле України, його треба нострифікувати.
Саме про ці труднощі, Спартак Суббота згадує в інтерв'ю СУББОТА: покоління ПТСР, «безсмертний полк» як перверсія, секс з клієнтами, серійні вбивці. ISLND TV
«Але насправді, навіть отримавши диплом, це взагалі нічого не дає, тому що його треба нострифікувати тут».
А тепер зверніть увагу, в блоці про освіту в епізоді «Що не так зі Спартаком Субботою: ім‘я, громадянство, освіта | Подкаст терапія #64» Спартак Суббота також додає про програму французької магістратури наступне.
І вийшло так, що я навчався за цією програмою, Драгоманова, Інститут глибинної психології і Софії-Антиполіс. Закінчив двічі. У мене є магістратура. Повністю завершена. Їх дві, але треба ще дочекатись документи, бо французи не дуже коректно вчиняють з українцями, які навчалися за цією програмою. Але завдяки терпінню та постійним скаргам, які я ходив писав, я отримав свій диплом».
Ключове: «але треба ще дочекатись документи».
Це означає, що ця освіта досі не нострифікована. Щобільше, за інформацією автора цього розслідування, яка потребує додаткової перевірки, в Україні на момент грудня 2022 року, не було випадків нострифікації дипломів інституту Université Côte d'Azur (до 2019 року це був University of Nice Sophia Antipolis).
Онлайн-медіа «Свідомі» звернулося за коментарем до Інформаційно-іміджевого центру.
Якщо це так, це своєю чергою означає, що документів які б засвідчували повну вищу освіту, визнану Українським юридичним полем, у Спартака Субботи немає. До цього ми ще повернемося.
Поки що, зрозуміло, де навчався Спартак Суббота після базової освіти і де здобував «повну вищу освіту». Однак залишається питання, де він здобув саме базову освіту?
Для того, щоб відповісти на це питання, нам спочатку треба заїхати в один гараж для того, щоб побачити те, що багатьох можливо сильно здивує:
Якщо у вас виникло питання звідки взялася ця інформація, то під ще одним дописом про Спартака Субботу від Артема Осипяна, автор матеріалу побачив такий коментар.
Автор познайомився з Владом Кривіном і він допоміг підтвердити факт, що Спартака Субботу колись насправді звали Олександр Суббота.
«Привіт, мене звати Влад Кривін, я з 2005 по 2007 рік навчався з Олександром Субботою у військовому ліцеї навчально-оздоровчому ліцеї в місті Боярка».
Сергій: Спартак Суббота — це твоє справжнє ім'я?
Спартак Суббота: Да. Знаєш, питають там, а як тобі там, що в тебе таке ім'я і таке прізвище? Та воно ніяк. Різниці ж ніякої не має. Ти ж не розумієш. Ти до цього всього нормально ставишся з дитинства. Це нормально.
Cергій: Просто дуже багато людей писали в коментарях і просили, їх цікавило реально це запитання. Я тому так здалеку зайшов.
Спартак Суббота: В мене є, цей, свідоцтво про народження, якщо що.
Автор наголошує, що поважає повне законне право кожної людини змінювати ім'я і навіть оберігати тайну зміни імені. Однак в цій конкретній ситуації факт зміни імені принципово важливий, щоб довести, що Спартак Суббота бреше про свою освіту.
Нам було важливо це знати, бо тепер наступні скриншоти вас не здивують. Під одним з відеороликів в TikTok, можна було знайти наступні коментарі:
Що стосується імені Олександр, тепер це вже для нас не є чимось, що шокує, а щодо Драгоманова, то це також збігається з інформацією, яку озвучив Артем Осипян у своєму коментарі під дописом.
Автор цього матеріалу знайшов людей, що залишили коментарі під відеороликом в TikTok. Обидві людини в приватній бесіді підтвердили, що навчалися зі Спартаком Субботою в Драгоманова за спеціальністю «психологія», що він справді закінчив бакалавр на очній формі навчання і що його тоді звали Олександр.
З етичних міркувань і згідно з домовленостями з цими людьми, автор не публікує їхніх імен, і в тому числі не вказує їхні ніки на знімках екранів. Але це і не треба, бо цим словам є конкретне фактичне підтвердження.Оскільки ми вже знаємо, що абітурієнтом мав бути не Суббота Спартак Олександрович, а саме Суббота Олександр Олександрович, то починаємо шукати інформацію в Google за точним збігом «Суббота Олександр Олександрович» і знаходимо такий збіг у файлі, яким є список абітурієнтів, які вступили на контрактну форму навчання за спеціальністю «Психологія» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» в 2009 році в НПУ імені М.П.Драгоманова. Правдивість цього документу доводить простий факт — цей файл лежить на сайті самого НПУ імені М. П. Драгоманова.
Олександр Олександрович Суббота в цьому списку під номером 280.
Отже, Олександр Олександрович Суббота справді вступив в НПУ імені М. П. Драгоманова на психолога (бакалавр) в 2009 році. Це збігається і з роком, коли Спартак (Олександр) Суббота мав вступати, враховуючи, що він 1992 року народження, а випуск з Богуна (який є еквівалентом закінченню 9 класа) відбувся в 2007 році.А знаєте, що ми ще знаходимо на сайті університету імені М.П.Драгоманова?
Це:
Зверніть увагу на дату публікації в самому тексті посилання.
Стає зрозуміло, де і коли Спартак Суббота дізнався про французьку програму магістратури. У своєму ж університеті саме в рік випуску бакалавра в 2013 році. І тепер логічно сходяться всі згадки про Драгоманова, включаючи слова самого Спартака про програму магістратури і тристоронній договір з інститутом Драгоманова, про що ми чули від нього в його ж подкасті.
Зробимо останню перевірку. Скористаємось сайтом пошуку абітурієнтів — https://abit-poisk.org.ua/
Вони мають базу, починаючи з 2010 року, ми знаємо, що Спартак Суббота вчився на очній формі в Драгоманова з 2009 до 2013 року. Нас цікавить, чи є якась інформація про вступ до Богомольця, оскільки в медичний ВНЗ треба було б вступати заново на повну очну форму навчання. Однак ніякої інформації ми не знаходимо, ні по «Олександр Суббота», ні по «Спартак Суббота» і це стосується всіх ВНЗ.
Отже, Спартак Суббота не міг вчитися в НМУ ім. Богомольця, бо як мінімум:
1. Його там ніколи не бачили.
2. Він навчався в університеті імені М.П. Драгоманова в 2009–2013 роках, що підтверджують свідки, які з ним навчалися, і наявні публічні дані.
3. Неможливим є поєднання двох очних форм навчання на спеціальностях «лікувальна справа» або «медична психологія» в Богомольця і в будь-якому іншому виші, оскільки медична освіта передбачає лише очну форму навчання.
4. Медична освіта вимагає повноцінного очного навчання, а Спартака (Олександра) Субботи немає серед списку абітурієнтів в Богомольця після закінчення бакалавра в Драгоманова. Отже, він не міг її отримати також і після закінчення Драгоманова, бо це не збігається з усіма відомими датами і даними. І це в будь-якому разі не покривається роками викладання/навчання свідків, які б вказали, якщо побачили такого студента.
А тепер увага! Спартаку Субботі, щоб спростувати звинувачення щодо відсутності медичної освіти і кваліфікації лікаря-психіатра та медичного психолога, достатньо оприлюднити всього дві літери і вісім цифр:
В державному реєстрі про освіту від ЄДЕБО міститься вся інформація про освіту кожної людини. Треба лише знати дані про диплом. Автор наводить приклад, як можна перевірити його власну інформацію про освіту і надає дані для такої перевірки всім охочим.
Вводимо та отримуємо результат:
Автор пропонує Спартаку Субботі оприлюднити свої дані про вищу освіту. Серйозній людині, науковцю (звісно, ми вже знаємо, чого це вартує), яку підозрюють у такій серйозній брехні, здається не має бути проблемою оприлюднити свої дані про освіту для перевірки їх в державному реєстрі про освіту від ЄДЕБО.
Автор закликає всіх людей, які співпрацюють зі Спартаком Субботою, вимагати від нього дані про освіту для можливої перевірки в державному реєстрі про освіту від ЄДЕБО.
І останнє.
Якщо Спартак Суббота має лише ступінь бакалавра психологія і має не нострифіковану французьку освіту, це означає, що він не тільки видавав себе за лікаря-психіатра і медичного психолога всі ці роки, але також він приймав клієнтів як психолог і психотерапевт, що незаконно.
Згідно з законом Про затвердження Порядку застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу:
А тут можна прочитати детальне юридичне роз'яснення, чому особа із кваліфікацією бакалавр не може вести приватну практику:
Також це порушує питання, як Спартак Суббота зміг вступити до аспірантури і почати писати кандидатську дисертацію? Також важливим є перевірка архіву в інституті Костюка, які саме документи були використані для вступу в аспірантуру.
Навіть якщо відповідні перевірки або сам Спартак Суббота підтвердять нострифіковану французьку освіту, (при чому це не має бути заднім числом), це лише розв'яже питання законності ведення практики, але жодним чином не перекриє жахливої брехні про медичну освіту і видавання себе за лікаря-психіатра.
Однак виявлений факт не нострифікованої французької освіти погіршить становище.
Висновок розділу ХІІІ
Спартак Суббота видає себе за лікаря-психіатра і медичного психолога.
Є підозри, що всі ці роки і досі Спартак Суббота все ще не має дипломів про повну вищу освіту, які б були визнані українським законодавством, а це, своєю чергою, викликає підозри стосовно того, що Спартак Суббота весь цей час незаконно веде приватний прийом клієнтів/пацієнтів як психолог, і ставить питання, яким чином Спартак Суббота здобув науковий ступінь.
Частина 2. Аналіз та моторошні перспективи
Нижче наведено низку моторошних перспектив, через які треба подивитися на історію Спартака Субботи, коли ви вже знаєте, хто він насправді і про масштаби його брехні. В цих розділах також додаються нові дані та факти.
1. Як Спартак Суббота порушив консенсус довіри, а медіа в погоні за балакучою головою створили монстра
Автор розслідування склав хронологічний список публікацій в ЗМІ зі Спартаком Субботою, починаючи з 2017 і до кінця 2022 року. В список потрапили публікації, в яких Спартак Суббота був запрошений як спікер-експерт і/або де очевидно вказував та затверджував свої регалії. Також варто зазначити, йдеться здебільшого про текстові публікації, до списку не входять численні етери на телебаченні та інші формати.
В цьому списку червоними квадратами вказані позиції щодо регалій Спартака Субботи, які є брехнею або маніпуляцією на момент публікації.
Майже 119 публікацій за пʼять років, з яких 67 містять брехню щодо експертизи та регалій.
57 публікацій (це 47% від усіх) припадає на період повномасштабної війни. Це якщо в когось виникне питання, чи на часі такі матеріали.
Як таке могло статися? Як десятки медіа, серед яких є авторитетні і топові, могли допустити таке?
Автор розслідування бачить всього три можливі версії з погляду логіки:
а) Спартак Суббота і редактори вказаних ЗМІ вступили в змову. Однак така кількість публікацій і така кількість різних медіа робить цей варіант хоч і логічним, але технічно майже неможливим.
б) Освіта перевірялась редакторами, однак Спартак Суббота на запит надавав фейкові підроблені документи дипломів.
в) Медійники належним чином не перевіряли освіту.
Автор найбільше вірить в третю версію подій. Автор розслідування працює у сфері психології і психотерапії все життя, тому пропонує читачеві свою версію:По-перше, ми бачимо лише ті публікації, де у Спартака Субботи вийшло. Ми не знаємо, скільки редакцій просили підтвердити освіту і від скількох публікацій і в яких медіа Спартак Суббота відмовився через це.
По-друге, поведінка Спартака Субботи схожа на поведінку людей, які підпадають під визначення «нарцистичний психопат» (Цю оцінку автор розслідування ставить з огляду на свій досвід роботи у психотерапії). Такі люди вміють красномовно і цинічно брехати, при чому їхня брехня виглядає правдоподібно. В цьому ви могли переконатися, якщо прочитали повністю цей документ. Автор вважає, що спрацював так званий принцип snowball (снігова кулька). На це вказує статистика.
Спартак Суббота нарощував «легітимність» обережно і поступово.
Скромна кількість публікацій в 2017 році.
Тести спрацювали. Вдалося отримати кілька публікацій в якісних медіа і тепер було на що спиратися.
Скромне продовження в 2018 році.
Разом з тим почалася кар'єра політичного психолога, і Спартак Суббота використав медійний push під час компаній «Seerarget», де працював. Маючи основу, почався набір маси цієї снігової кульки. Коли спікер вже більш-менш відомий, дивно перевіряти його регалії, журналісти просто починають кликати спікера в публікації.
У 2019 році набір медійного капіталу посилюється.
Потім 2020-2021 роки, ще більше публікацій. Також співпраця з Інститутом когнітивного моделювання дала свій профіт.
А далі — війна.
І цим вікном можливостей Спартак Суббота не знехтував. Якщо за ці роки регалії не перевірялися, а «легітимність» зростала, то під час подій, коли всі люди дуже вразливі, але згуртовані, важко уявити, що хтось буде сумніватися в регаліях «експерта», який і так всім відомий. Як результат, 50 тільки текстових публікацій за 2022 рік, і це автор впевнений, що не на все звернув увагу і також наголошує, що йдеться лише про текстові публікації.
Так це працює. Так легітимізуються нарцистичні психопати. Що стосується психології: медіа потрібні балакучі голови інфо-психологів, які експерти у всьому і прокоментують будь-яку подію. Спартак Суббота брехнею порушив консенсус довіри і використав це слабке місце медіа. Snowball спрацював. Медіа, не усвідомлюючи, накачали цього «інфо-монстра».
Автор цілком розуміє, наскільки чутливі наслідки результатів цього розслідування і йому сумно усвідомлювати, що Спартак Суббота підставив важливу інституцію суспільства, підриваючи консенсус довіри.
Автор сподівається, що спільнота медійників не пробачить цього Спартаку Субботі.
2. Приклад, чому маніпуляції з регаліями в медіа, — це серйозні речі, які несуть загрозу суспільству
Інтерв'ю на каналі InterVizor.TV від 20 березня 2020 року, яке вже з'являлося вище і присвячене темі паніки під час ковід.
Інтерв'ю відбувається на 17 день пандемії в Україні. Перший виявлений випадок захворювання 3 березня 2020 року. На момент інтерв'ю в Україні вже зафіксовано 41 випадок захворювання і три летальні випадки.20 березня 2020, коли відбувається інтерв'ю, Спартак Суббота не мав наукового ступеня кандидат психологічних наук, він здобуде його лише через два роки —
7 квітня 2022. І звісно, на момент інтерв'ю, спираючись на зазначені вище дані, Спартак Суббота не був і не є по сьогодні лікарем-психіатром і психотерапевтом.Однак саме таку інформацію і в такій формі тисячі людей отримали на початку пандемії від експерта, який позиціює себе як кандидат наук і лікар-психіатр:
3:34: «Так как люди ничего не понимают и подавляющее большинство людей покупают эти маски, даже не понимают, что они работают совсем не так. Если вы здоровый человек и надеваете маску, то вы только увеличиваете свой шанс заболеть.
Потому что маски нужны тем, кто болеет, для того чтобы не распространять вирус. А человек, который здоровый носит маску, на самом деле только ухудшает качество флоры у себя и все. Нет смысла носить маску, если вы здоровы».
4:13: «Проблема в том, что носить их должны те, кто уже болен. А у нас вот это вот, непонимание людей как это все работает. Люди совершенно просто необразованные. Не понимают, что эта маска должна носиться… она должна быть дома, у каждого, это факт. Но покупать в таком количестве ее нет смысла. Потому что, если столько людей покупают эту маску, это означает, что столько людей заболело. Это абсурд. Просто люди у нас, ну, в этом плане, они некомпетентны в области вирусологии. Они не понимают, как работает в принципе процесс распространения вируса».
13:02: «Люди, которые понимают что-то в медицине, понимают, что работает это не совсем так. Меры предосторожности быть должны. Однако они не должны доходить до абсурда. А у нас, как видите, ну, это все прям до абсурда. Заходите в магазин, и в магазине, что охранник, что кассир сидят в масках. Зачем они сидят в масках? В марлевых? Это не работает».
Низка подальших досліджень підтвердили ефективність використання масок для захисту від ковіду для не інфікованих людей:
На кінець листопада 2020 року, від COVID-19 в світі померло понад 6.4 млн людей з яких понад 116 тис. осіб в Україні.
3. Велике інфо-шахрайство
Автор розслідування бачить в діяльності Спартака Субботи модель інфо-шахрайства, рахунок в якій йде на мільйони гривень.
Ця модель схожа на ту, що набрала обертів в Росії. Однак, як виявляється, у певній формі встигла перекочувати і до нас ще до повномасштабного вторгнення.
Виглядає це просто. Людина бере на прокат хороший костюм, дорогу автівку, робить фотографії і селфі, які виставляє в Instagram з текстом «закрив масштабну угоду і купив собі тачку». Далі людина здає костюм і автівку і починає набирати курс «як заробити на автівку: поради успішного підприємця», на якому впарює рандомні факти про бізнес з різних книжок. Далі ця людина справді цим курсом заробляє на автівку. Тому інвестувати в наступну ітерацію ще легше, світлин для Instagram стає більше і так далі.
Історія Спартака Субботи не відрізняється від цієї моделі. І цілі цієї людини так само не відрізняються від цілей інфо-шахраїв.
Спартак Суббота не один рік вкладався в декорації для образу науковця, лікаря-психіатра, медичного психолога. Використовуючи брехню і різні схеми, Спартак Суббота побудував фейковий образ, через який продає аудиторії рандомні факти з психології із Вікіпедії.
Спартак Суббота заробляє на цьому. Скільки?
Проєкт «Подкаст терапія» за час повномасштабного вторгнення проводить низку турів концертів (публічних записів) містами України.
Це також легко побачити, просто перевіривши YouTube-канал Спартака Субботи і побачивши назви міст на каверах до відеороликів.
Наразі автор нарахував 35 концертів. Всі під час повномасштабної війни.
Ціни під час туру коливаються від 300 грн до 700 грн. Завжди 99% — солд-аут.
Це не локальні заходи десь в пабах, а великі концертні зали і сцени. Ось кілька прикладів, де проходили заходи «Подкаст терапії»:
Проведім прості розрахунки.
Навіть якщо взяти в середньому 800 людей на концерті * на середню ціну білета в 450 грн, і помножити це на 35 концерти, то ми отримуємо ≈ 12,6 млн гривень доходу.
Очевидно, є витратна частина, але в будь-якому разі йдеться про мільйони гривень, отриманих коштом брехні. Щобільше, не тільки брехні, на якій побудований образ Спартака Субботи, а й абсолютно конкретної брехні з юридичного погляду захисту прав споживача.
Річ у тому, що в місцях розміщення реклами продажу квитків є брехлива інформація про регалії спікера, на захід якого продаються квитки.
Приклад такого поєднання можна побачити в описі під випуском
«РХП. Що робити, якщо нічого не хочеться? Психологія вибору | Подкаст терапія #47» (Спартак Суббота може видалити текст, оскільки володіє YouTube-каналом)
А також таке можна побачити безпосередньо на платформі продажу квитків. (Резервне посилання у вебархіві на випадок якщо сторінка буде видалена. Увага, дуже довго завантажується, треба почекати!)
І тут йдеться лише про гроші, отримані концертами «Подкаст терапія» за період повномасштабного вторгнення. Очевидно, монетизація цього проєкту значно ширша. Перегляди YouTube, наприклад.
Однак Спартак Суббота окремо займається комерційною лекційною діяльністю, де також вказані брехливі регалії, як тут:
Все це може стати підставою для судових позивів.
А якщо вам здається, що Спартак Суббота — це людина, яка не усвідомлювала, що саме робить, то ні. Чи може бути таке, щоб людина здійснювала шахрайство, при цьому в деталях розповідала, які схеми використовують шахраї, і при цьому не усвідомлювала, що робить?
Євген Янович: А взагалі про шахрайство. Це ж величезний пласт людей. І дуже часто нібито шахраї дуже розумні люди.
Спартак Суббота: Ну, не завжди.
Євген Янович: Вони, як мінімум, дуже обізнані в конкретній сфері, мають гарний кругозір, дуже зчитують гарно поведінку інших людей. Ну тобто… вони мають всі навички для того, щоб будувати успішне життя чесним методом. Як мені здається.
Спартак Суббота: Або безпринципні і не мають якихось меж і в них не має якогось, знаєш, далекоглядного плану, просто ситуативно, і їм потрапляють невігласи.
(...)
Ти ж розумієш як це працює? Це дуже схоже на принца з Африки. (...) Дівчатам часто писали принци з Африки. Принц з Африки, в якого бабки десь заморозилися, і щоб їх вивести, необхідно, щоб хтось тобі дав трошки грошей. І зазвичай ці принци з Африки писали з помилками, тут є дві причини.
Перше, вони б'ють по розумних людях, які розуміють, що принц з Африки може допускати помилки. (...) Це перша категорія людей, і вони не надають йому допомогу, тому, що освічена людина не буде витрачати на то час.
І інша категорія людей, зубожілих, скапцанілих, жалюгідних, в яких не має ні розуму, ні грошей, вони вірять, тому що вони самі дуже обмежені в інтелекті. Вони не освічені. І вони не можуть зрозуміти, що людина, яка насправді є принцом, або там якимось шейхом, або королем, або ще щось. І принц має писати без помилок, якщо він звертається до людини за допомогою.
А вони самі не розуміють, що там є помилки, вони в то вірять і все. І просто скидають певні гроші.
Скажіть, моторошно це слухати, коли вже знаєте всю правду про Спартака Субботу?
А ось що Спартак Суббота справді думає про свою аудиторію:
«Шахраї не б'ють по розумних людях, вони обирають людей, які знаходяться в стані потреби. Якщо людина чогось потребує, якщо базові потреби не задоволені, то вони повірять в будь-що. Тобто людина, яка знаходиться в поганому становищі, фінансовому, інтелектуальному, і так далі».
Спартак Суббота робив і робить все свідомо, і на додаток, що притаманно нарцистичним психопатам, отримує задоволення від того, що люди, яких він ошукує, не розуміють цього.
Спартак Суббота: Знаешь как? Почему люди… не очень умные люди на это все ведутся? Потому что здесь смешиваются антинаучная чушь с научными терминами.
Тому такі відео відпочинку (ще й під час війни) двох хлопців, які добряче заробили «чесним трудом» і жартують про купівлю Буковелі, з цієї перспективи теж виглядають чимось схоже на стиль інфо-шахраїв. Виглядає огидно.
Ці тури продовжуються в 2023 році
Варто зазначити, що Спартак Субботу стверджує, що частину коштів перераховує на ЗСУ, проте яку саме частину невідомо.
4. Репутаційна катастрофа
Спартак Суббота «пробрався» в десятки інституцій і організацій, яким теж доведеться нести певні репутаційні збитки як всередині, так і зовні.
Він читав лекції для співробітників міжнародних компаній. Його запрошують до обговорення питань психічного здоров'я українців в ініціативи за підтримки відомих організацій в Україні:
В цьому кейсі, наприклад, організаторам доведеться пояснити команді першої леді України, як така людина як Спартак Суббота потрапила в список «лідерів» у питаннях психічного здоров'я.
Список цих вибухів здається нескінченим. Однак деяким людям доведеться більше ніж іншим пояснювати суспільству свої дії.
Пану Луньову доведеться пояснити за науку, за дивні наукові журнали і наукові організації, яких, здається, не існує.
Взагалі, Спартак Суббота потягне за собою на дно багатьох людей, які в нього вклалися і підтримували його брехню. Наприклад, до науковиці Соні Лагутіної за результатами розслідування багато питань.
Бути близькими друзями зі Спартаком Субботою, мати медичну освіту, написати зі Спартаком Субботу кілька наукових робіт, в тому числі у статусі аспірантки кафедри в Богомольця і опублікувати її в журналі Богомольця і при цьому не знати, що Спартак Суббота не вчився в Богомольця і не має медичної освіти, а також займається псевдонаукою? В це дуже складно повірити. Мотиви підтримувати Спартака Субботу автору невідомі, однак важко уявити несвідомість таких дій.
Ну і, звісно, головне питання, чи міг знати про це все співведучий «Подкаст терапії» Євген Яновича.
Якщо дивитися на це професійним поглядом психолога, то автор має наступні думки.
Відповідь на це питання є в епізоді «Особливий випуск. Перше враження, стереотипізація, маячня після наркозу | Подкаст терапія #50» . 1:50
Євген Янович: Так, склалося, що сьогодні рівно рік, як ми зі Спартаком познайомились.
Це означає, що Євген Янович і Спартак Суббота познайомилися 5 грудня 2021 року, а перший епізод «Подкаст Терапія» вийшов 31 травня 2022 року.
Якщо Євген Янович свідомо бере участь в брехні, це означає, що Спартак Суббота мав через пів року знайомства з людиною бути готовим ризикнути поділитися тим, що 10 років бреше людям про свої регалії, а головне зробити це, ще не маючи ніяких гарантій успіху справи.
Ні, автору важко в це повірити з погляду досвіду психодіагностики. Мабуть, це історія про те, як Євген усвідомить себе як фігура на дошці, яку обробив і використав психопат у своїх цілях. Щире очарування і велика аудиторія Євгена Яновича — ось що цікавило Спартака Субботу. І він отримав своє.
Звісно, це суб'єктивна думка, автор не знає правди, лише спирається на свій професійний досвід. В будь-якому разі, наївність не звільняє від соціальної відповідальності і має велику ціну.
Медіа «Свідомі» звернулось по коментар до Євгена Яновича і готові опублікувати його позицію.
Спартак Суббота обманув і професійно зрадив довіру людей, а від його дій репутаційно можуть постраждати багато спільнот: психологи, психотерапевти, психіатри, HRи, журналісти, медійники, держслужбовці, працівники соціальної сфери. І це вже не кажучи про сотні тисяч слухачів за ці роки, які отримали абсолютно спотворену інформацію.
Але Спартаку Субботі і цього було мало.
5. Поліція та СБУ
Історія з брехнею різним організаціям і інституціям була б не повна, якби Спартак Суббота не захотів пошити в дурні ще й поліцію. До того ж кілька разів.
Вперше це сталось у 2018 році.
Звісно, на цьому він не зупинився і вже під час повномасштабної війни не оминув можливість прочитати молодим курсантам лекцію про мораль.
Тільки лекцію про мораль читала людина із табличкою «психіатр» в той момент, коли вона ним не є (краща якість фотографії).
Але історія з правоохоронцями була б не повна без ще однієї важливої згадки.
В ранні роки своєї афери Спартак Суббота з'являється в різних публікаціях як «психотерапевт групи швидкого реагування СБУ»:
- https://focus.ua/ukraine/385043
- https://prashhur.com/rodovid-diskusii/
- https://bykvu.com/ua/mysli/kak-ne-poteriat-pochvu-pod-nohamy-v-vek-stremytelnykh-peremen-rasskazyvaet-psykhoterapevt/ (https://web.archive.org/web/20200302164315/https://bykvu.com/ua/mysli/kak-ne-poteriat-pochvu-pod-nohamy-v-vek-stremytelnykh-peremen-rasskazyvaet-psykhoterapevt/)
- https://www.facebook.com/pohlyad/photos/t.100001277891347/2222467934668277/?type=3 (краща якість зображення)
- https://www.facebook.com/509431682824891/posts/517363065365086/?paipv=0&eav=AfagEXv7qoMFjwfbY-MTKRxZDvuISVChQCq2ujIHWU8nanV0Zi8u4s2dzvFqXnRxH5s&_rdr
То чи справді Спартак Суббота працював в СБУ?
Відповідь у цьому фрагменті відео про роботу в СБУ з Артемом Осипяном.
Артем: Коли тобі каже людина, що «Я працюю в СБУ», про що ти думаєш?
Ілля: Ну я думаю про… ну да, про спецслужби, Службу Безпеки України.
Артем: Що людина працює… Служба Безпеки України, правильно? Ну і всі ми теж про це подумали, і ми в розмові з ним проговорювали. Кажу «Тобто ти працюєш в СБУ, да? Державна там служба таратамтам?». Він «Да, да, да, да, да, СБУ, СБУ, СБУ». Тобто він не казав що він працює в іншому СБУ, бо потім він мене приводив до себе на роботу.
Ми з ним були в таких стосунках, що він приводив мене до себе на роботу, знайомив зі своїми там друзями, з якими він працював, він показував чим він займається, тобто він від мене нічого не приховував особливо. Але продовжував брехати при цьому, аномально.
І він мене привів в цю контору і з’ясувалося що ця контора це приватна охоронна фірма, яка називається ТОВ (Товариство з обмеженою відповідальністю) і назва «Спілка Безпеки України». Це можна побачити на youcontrol.com.ua — ТОВ «Спілка Безпеки України». Приватна охоронна фірма.
Розумієш, коли ти приходиш в якесь підвальне приміщення, де купа накачаних мужиків зі зброєю, ти спочатку не розумієш, що це, ти думаєш, може то і є якийсь відділ СБУ, чи якась там їхня точка, я не знаю. Я навіть там два тижні пропрацював, мене потім запросили на його посаду, він там працював психологом, психологом для групи швидкого реагування.
От він пише всюди, що я працював психологом в групі швидкого реагування СБУ, це правда, але він працював психологом в групі швидкого реагування приватної охоронної фірми, а не Служби Безпеки України. Є велика різниця. Люди читають СБУ і думають про Службу Безпеки України, але якби він написав, що він працював в групі швидкого реагування психологом в ТОВ «СБУ», це була б зовсім інша справа, його б не запросили читати лекцію ані в поліцію, ані будь-де там де він свою регалію світив, розумієш? Тобто це зовсім інша історія, про яку він не казав.
Це дуже цікавий метод брехні, він якби каже про одне, люди думають про інше. Якщо в нього спитати, сказати «Друже, ти працював в ТОВ “СБУ”, а не в СБУ», він скаже «Так, а я і не казав що працював в тому СБУ. Я працював в ТОВ “СБУ”, просто не казав ТОВ, не казав що це Товариство з обмеженою відповідальністю». Все дуже круто насправді виходить.
Ілля: Це як з «Українська академія наук», ну в сенсі людина ж наче не бреше, але люди які не знають як воно все влаштовано насправді думають, що це щось серйозне, а не знову ж таки ГО (громадське об’єднання) «Українська академія наук».
Артем: Да, я там був (ТОВ «СБУ») два тижні, і я звідти пішов, бо там нецікаво. Ти заробляєш гроші, але ти не робиш нічого цікавого і хорошого. В цьому нема жодного сенсу, як на мене. Спартака я розумію, він там пропрацював багато років, тому що йому були потрібні гроші, він працював. Я це не засуджую, я засуджую лише те, що він обманював всіх колег з якими він навчався, спілкувався, в публічному просторі він брехав про те що він працює в СБУ. Він не працював ніколи в СБУ.
Ось про цю організацію ТОВ "СПІЛКА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ" йдеться.
6. Порушення етики та психологічне насильство
Для початку пропоную до уваги ще один фрагмент відео з Артемом Осипян.
Артем Осипян: У період, коли ми вже з ним не спілкувалися, було таке, що Спартак когось перескеровував до мене. Я до Спартака нікого не перескеровував. Навіть нещодавно до мене написала людина, я був на фронті в статусі добровольця, і мені пише людина, буквально пів року тому. Пише: «Мені Спартак вас порадив». Це після всіх моїх дописів. Це його така метода примирення — от я тобі клієнтів трошки відсиплю, а ти там не буйствуй сильно.
(...)
Одна з таких клієнток до мене ходила, мали вже декілька консультацій, і в якийсь момент вона мені сказала що «Знаєте, мені дуже важко довіряти психологам, психотерапевтам». Я почав делікатно питати «Чому?». І вона сказала «був один психолог, психотерапевт, з яким у мене були хороші стосунки, але потім це романтизувалося, і у нас вже були такі романтичні-сексуальні стосунки».
Ну у мене на це тригер, бо для мене це так ніхто не робить, так не можна робити — спати з клієнтками і з клієнтами в принципі. Це не етично. І всі психологи і психотерапевти розуміють чому це не етично і чому це жахливо. І я їй пояснив, кажу «Знаєте, це дуже не етична поведінка, вона злочинна і якщо ви захочете ви можете мені сказати ім’я цього терапевта, в якій він асоціації, і ми з вами звернемось до етичної комісії, для того, щоб ця людина ніколи не працювала більше». І вона мені через певний час каже «Так звісно — це Спартак Субота». Таким чином вперше дізнався про те, що Спартак Субота дозволяє собі романтичні стосунки з клієнтками.
З її слів це був спеціальний акт, це не було випадково, знаєш він закохався в клієнтку і не витримав. Це було щось провокативне. Він подавав це типу він таким чином її лікує від чогось. Знаєш, як в тому фільмі, я забув цього режисера, теж про когнітивно-поведінкову терапію і психоаналіз, там де чомусь в КПТ терапевт вирішив переспати зі своєю істеричною клієнткою. Оце він, мабуть, передивися такого кіно і вирішив, що це метод терапії. Хоча людина прийшла дуже травмована, й іще більш травмована, ще з більшим рівнем недовіри.
І я тоді написав Валентині Паробій, написав в етичний комітет нашої асоціації в якій він ще тоді був. І мені сказали, як в будь-якій етичній комісії «Дякую, Артеме, що ви такий пильний, але має написати скаргу сама людина. Якщо вона не напише, ну ми не можемо нічого зробити. Треба, щоб вона написала, ми з нею поговоримо, поговоримо зі Спартаком, ви ж знаєте, яка це специфічна тема і так далі і так далі». На мою думку, тоді, на жаль, етична комісія не приділила достатньо уваги цьому кейсу, і, на жаль. на той момент Спартак ще довгий час залишався членом Асоціації.
Потім я так зрозумів на нього почали приходити скарги, і різні люди почали жалітися на Спартака, як колеги, так і клієнти. Чи він сам, знаєш, не став продовжувати своє членство, чи йому його не подовжили, я не знаю цієї історії.
І це була не одна людина, Ілле, після моїх дописів мені писало ще три-чотири людини різні, теж дівчини, з такою самою історією. З такою самою історією, що «Ви знаєте, я довірилася, ми працювали зі Спартаком, мені здавалося що це мій терапевт, потім якісь натяки, потім якісь провокації і в нас почались стосунки». Тобто я особисто знаю про десь п’ять таких випадків. Мені особисто писала така кількість людей.
Я розумію, що психотерапія дуже така галузь делікатна, я зустрічався з випадками, коли клієнтки дійсно, скажімо так, перебільшували про якісь сексуальні провокації своїх терапевтів. Але це не випадок Спартака. Розумієш, коли це п’ять чи шість, а то і більше випадків — це вже щось інше, це вже щось серйозніше. І я впевнений що ці люди мені не брехали, бо вони не хотіли судитися, вони не хотіли писати скарги, вони мені сказали просто про це, як про свій біль.
І вони сказали «Знаєте, у мене нема сили цим займатися, я травмована і я себе звинувачую. Я звинувачую себе за це, не його, а себе». Хтось казав, що «Я боюсь його, я боюсь що він мені щось зробить якщо я почну з ним судитися, сперечатися». Це психотерапевт Спартак Субота, це те що про нього треба знати.
І я нічого не міг зробити, Ілле, я писав в етичні комітети, без їхньої згоди, не про них, тобто анонімно, але казав що «Друзі, Спартак Субота спить зі своїми клієнтками, може давайте ми це припинимо?».
Зараз знаєш чому Спартак, на мою думку, не є членом жодної психологічної асоціації, тому що в кожній адекватній психологічній асоціації є етичний комітет. Він не хоче, щоб на нього сипались скарги, а зараз через те, що в нас нема законодавства про діяльність психологів і психотерапевтів, нічого з цим не можна зробити. Бо нема ніякого важеля впливу, окрім етичних комітетів всередині асоціації, для того, щоб якісь санкції запровадити. Людина самозайнята, людина не є членом асоціації, вона працює, їй ніхто не може це заборонити, бо у нас нема закону.
Під дописом, який написав Артем Осипян, можна знайти такий коментар.
Автор зв'язався з Анною Тихомировою.
Анна погодилася поговорити, а через кілька місяців, ознайомившись з матеріалами розслідування погодилася дати інтерв'ю і дозвіл на його публічну публікацію.
Перед тим як ви подивитесь це інтерв'ю — важливий дисклеймер. Йдеться про дуже вразливий досвід, ділитися яким для будь-кого — великий ризик. Аня має психологічну освіту, і в своїй рефлексії й оповіданні своєї історії пробує описати, що відчуває всередині клієнт психотерапії, щодо якого порушується етика під час терапії. Як саме терапевт може використовувати свою владу і чим це може закінчуватися.
Автор вважає, що це в якомусь сенсі історичний відеодокумент, який може валідувати неетичну поведінку психотерапевта для тих, хто сумнівається в тому, що відчуває (якщо йдеться про подібні кейси) і допомогти широкому колу людей зрозуміти, як виглядає порушення етики під час психотерапії.
Автор дуже вдячний Ані за ризик і відвертість.
Анна Тихомирова: Я тобі просто буду от все, що я там собі продумала розповідати, просто завершу цю історію, а там вже виріжеш, що захочеш.
Я була клієнткою Спартака, з кінця 2017-го року і до лютого 2018-го, тобто приблизно три місяці. Тут такий момент, що я, знаєш, взагалі це буду розповідати вже так з висоти свого досвіду вже нинішнього, як психолога, і пояснювати, як я зараз розумію те, що відбувалось. По-перше, думаю варто пояснити мій вибір, тому що в мене в самої виникало до себе питання: піти до чувака, який розповідає про серійних вбивць на терапію — це цікавий вибір.
Але тут такий момент, що я виховувалась в авторитарних таких жорстких умовах, і мені, знаєш, воно ніби так щось таке дуже знайоме з дитинства. Щось таке зрозуміле на відміну від дорослих якихось таких спокійних, стабільних терапевтів яких я, знаєш, якийсь час обирала, бо в мене була мета, і я кілька місяців собі підбирала фахівця. І коли я побачила Спартака, мені здалося, що ця людина точно мене зрозуміє, не буде якогось, знаєш, типу лицемірства, не буде якогось нерозуміння, можливо, якогось мого негативізму щодо життя.
Цікаве почалося вже з першої сесії, тому що одразу він, знаєш, таке враження справляв дуже позитивне, такої дуже інтелігентної, дуже чуйної людини. Тому що він, знаєш, там встає і чекає тебе, тобі серветочки ті підносить. Тут ключовий момент в тому, що він на першій же зустрічі пропонує мені, точніше він розповідає мені, що враховуючи мій досвід, мені потрібно двічі на тиждень відвідувати терапію, за ту саму оплату, як ми домовлялись за одну зустріч. І це має бути дзвіночком якимось, бо це дивно, дуже дивно, навіщо терапевту за власний кошт проводити додаткові сесії.
Знаєш, мабуть, коли ти вже маєш якусь таку ситуацію, коли в тебе нема ресурсів і ти йдеш до людини за підтримкою, і я не буду приховувати, що так, він мені сподобався і зацікавив мене, і він мені був як людина цікавим. І я це сприйняла, знаєш, так, позитивно, ніби це саме те, що мені потрібно. Я буду отримувати більше цієї підтримки і допомоги. І якийсь час було все нібито нормально. Але, знаєш, він дуже багато цікавився мною, він міг між сесіями дуже часто питати там «Як я себе почуваю?», «Як там мої справи?», але оскільки це така приємна штука, ти не будеш казати — чувак, ти порушуєш кордони. Ти про це не думаєш в той час.
Ця ситуація з якимось надмірним таким піклуванням, вона почала в мене викликати вже якісь емоційні стани, не дуже мені зрозумілі. По-перше, не сказати, що він був дуже послідовний в своїй поведінці, тому що іноді він допускав якісь різкі фрази, коментарі. Але знову ж таки, повертаючись до мого досвіду авторитарного виховання, жорсткі умови комунікації — це щось звичне, і тому ти це толеруєш.
І як зараз я вже розумію, скоріш за все, він просто потрапив в мої якісь травми, бо складно вже говорити через кілька років, але це дуже схоже на флешбеки ПТСРні, тому що в мене був такий значний регрес, я починала відчувати себе не дуже безпечно в плані того, щоб взагалі про щось з ним говорити. Я ходжу на терапію, нібито людина висловлює якесь прийняття і зацікавлення мною, але я не можу взагалі нічого йому розповідати. Почуваю себе якось знервовано.
Він тоді зі мною практикував психоаналіз, він мені сказав, що в мене немає якоїсь конкретної проблеми, до якої можна застосувати КПТ, і тому для мене підходить психоаналітичний підхід. І тому ми маємо вивчати, якби досліджувати, що це перенос, і нам треба розібратись з цим переносом, і щось таке. Але він не дуже пояснював мені взагалі що відбувається і що має відбуватись, на мої питання казав, що це вже буде не психоаналіз, якщо він почне мені щось відповідати. Мої якісь запити на роз’яснення, щоб мені почуватись безпечніше, він проігнорував, тому що — психоаналіз.
Через деякий час, він починає мені говорити про власний контрперенос. Тобто починається щось цікаве. Він говорить про те, що йому складно і що він ходить до супервізора і обговорює цю ситуацію, щоб якось просувалась терапія. Боже, я це говорю і це такий нонсенс. Це знаєш, спрацьовують такі захисні реакції, тому що коли ти там перебуваєш, в цих стосунках — це дуже важко і це дуже боляче. Ти не розумієш що відбувається, ти провалюєшся в регрес, тобто ти взагалі почуваєш себе не в безпеці, трошки пливе взагалі якась орієнтація щодо реальності подій.
Тому що об’єктивно в цьому він був правий, що це була певна проєкція на нього, значимих для мене фігур з мого минулого. Це важливо розуміти, тому що в мене є свої якісь проєкції на нього, тобто я вже не зовсім спілкуюсь з ним, як просто з терапевтом Спартак Субота, а накладаю на нього певні уявлення.
Що взагалі починає відбуватися, коли він мені розповідає про свій цей контрперенос, починається вже в наших стосунках відвертий флірт. Наприклад, він міг писати такі фрази: «От якби б я вас там запросив в кіно і ви потім залишились у мене вдома», або міг писати «Я буду по роботі поруч з вами, може, ви мені там покажете, де там каву випити». А потім на зустрічах, на сесіях, він постійно мені повторював: «Ну ви ж розумієте, що в нас не може бути ніяких особистих стосунків, що в нас не може бути подвійних стосунків і ми обмежені тим, що відбувається в кабінеті». І в той самий час це було окей писати якісь такі провокативні штуки в інший час. У рамках сесії він теж дозволяв собі якісь такі провокації, типу сісти поряд на дивані, іноді можливо якось торкатись, типу там одяг поправити, щось таке непримітне, ніби нічого й не скажеш. І, знаєш, це були якісь постійні гойдалки, він з одного боку розповідає тобі, що от якби б ми там зустрілись і щось було, а з іншого боку — розповідає, що ти ж розумієш що нічого не може бути. Щодо цього флірту загалом і я розумію, що, враховуючи його специфіку, те що він не чутливий, холодний і все таке, це виглядає так ніби він просто дисоційований від своїх емоцій, просто сексуалізує близькість.
Бо терапія ж передбачає певну близькість емоційну з людиною, особливо, коли ти якийсь час в цій терапії. І терапія без адекватних терапевтичних стосунків, в яких можлива довіра і певна міра душевної такої емоційної близькості з людиною — це не зовсім якісна і така гарна штука, якщо ми говоримо про довгострокову терапію. Але тут починається така дуже сильна сексуалізація всього цього що відбувається.
І тут такий момент, що дивлячись їхній подкаст, я просто бачу, як він робить це постійно. Це не те, що сталося от зі мною і це якось про мене щось говорить. Але я дивлюсь на його стосунки з колегою Женею Яновичем, і попри те, що ми бачимо так, що вони там досить близькі, вони друзі, але він йому там каже: «Ти мені не друг, але ж ти мені подобаєшся, тому діставай член», тобто такі стосунки цікаві.
І я так розумію що той факт, що ось є ці інші дівчата, і що це якась система, це просто його спосіб взагалі погратись в близькість. Я не знаю, як він для себе це пояснює, чи він взагалі усвідомлює специфіку взагалі своєї поведінки. Тут цікавий момент, що ось ти в своїй роботі казав щодо контрзалежності і як він її трактує, що це неправильно. Але чувак демонструє сам контрзалежну поведінку, і таке враження що йому просто не подобається що він контрзалежний, і він вирішує викинути нахєр взагалі з психології це поняття, бо воно йому не подобається.
Так само, як і з емоційним інтелектом, типу я не усвідомлюю своїх емоцій, тому і концепцію емоційного інтелекту, над якою працюють вчені, справжні вчені і розроблюють, викидаємо теж нахєр, бо Спартаку вона не зрозуміла. Повертаючись до мого досвіду, найбільш, мабуть, травматичним було ось це розгойдування всього, що відбувалось. По-перше, ось це розгойдування в стосунках, де він ніби пропонує сам якісь стосунки, не знаю, романтичні, чи які це, а з іншого боку каже — ні-ні-ні, почекай, ти ж розумієш, що це неможливо.
Але це стосується не тільки цього. Були ще цікаві моменти, наприклад, на одній сесії була така розмова, він мені каже щось типу «уявімо, якщо ви б зараз були терапевтом, а я вами, і що б ви мені казали, ну щось таке». І я на це кажу, що було б цікаво, якби справді ми б помінялись тілами. На що його відповідь: «Да, я б повісився». І він уточнює, що він має на увазі — бо я ж жінка, і він би дуже не хотів бути жінкою, тому б він краще повісився. І це такий взагалі п*здець, я прошу вибачення, бо з одного боку він такий дуже турботливий — ти там мерзнеш, він тобі курточку принесе, він там щось такий спитає як там в тебе справи, як ти себе почуваєшся, а потім каже — був би тобою — повісився б. Це ж просто…
Потім такі моменти, коли він на початку терапії мені казав: «Ви сходітє с ума». А через буквально кілька тижнів він каже: «Та у вас нема проблем, сходіть просто в тренажерку». І знову, спочатку тебе він лякає, що у тебе стан вже катастрофа, реально тобі погано. І він так це говорить, що ти думаєш, може все навіть гірше, ніж я уявляю, а потім знецінює і каже, що ти взагалі тут віднімаєш його час і вигадуєш.
У мене таке відчуття, ніби він така розщеплена особистість, у нього є одна версія його, яка така більш ніби адаптована до суспільства, і вона дуже топорно адаптована, бо він говорить якісь такі загальноприйняті правильні речі. От знаєш, як типу, так правильно казати і я так кажу, і я хороший. А інша його частина — це якийсь, знаєш, травмований хлопчик, який незрозуміло навіть якого віку, тому що там відсутня логіка взагалі.
От, наприклад, цікавий момент, як він собі часто суперечить. Помітно, що він дуже цікавиться окультизмом, бо він там малює якісь агісхьяльми, татуює собі там число звіра, ці хрести перевернуті, Біблія, сатани, що там, печать Люцифера, Алістер Кроулі — крутий чувак. А потім іншим разом каже так дуже принизливо, просто розмазує астрологів, тарологів, але почекай, ці люди використовують знання, інструменти, які твій Алістер Кроулі розробляв, нічого? Ти сам собі суперечиш.
Просто це постійне таке перемикання і ти просто не можеш зрозуміти, як з ним себе поводити, тому що регулярно відбувається зміна цього антуражу. І коли ти в терапії, ти ж там віриш, що це терапевт. На той час в мене не було ще того досвіду і того розуміння взагалі глибокого, як працює психіка і як відбувається терапевтичний процес, щоб я могла якось контролювати його. І це ж не моя навіть задача контролювати його. Таке відчуття, що в кабінеті сидить дві людини, обидві провалені в свої якісь травмовані частини і жоден з цих людей не може нічого з цим зробити, бо ніхто не компетентний в цьому кабінеті.
І якийсь час ця вся хєрня відбувалась, тобто я в цьому стані, я типу провалююсь в стан такої маленької дівчинки, яка дуже потребує підтримки, піклування, якогось там захоплення, ще чогось і такого батьківського ставлення до себе. І разом з тим, в мене є внутрішні заборони щодо близькості стосунку. Водночас він загострював всередині мене цей конфлікт, ще й сам був непослідовним, тому що, по факту, якщо він каже про контрперенос, то це він в певному афекті знаходиться.
І якийсь час оце все просто мусолилось, тому що коли дві людини і жодна з них не є стабільною і не усвідомлює те, що відбувається і що з цим зробити, це знаєш як токсичні стосунки. От токсичні стосунки, але в рамках терапевтичного кабінету. В якийсь момент він навіть взагалі, я не знаю нащо воно йому було, але він мені пропонував приходити безкоштовно, тому що я тоді пішла з роботи і я думаю що так, я зараз поки піду на нову роботу, я так збережусь фінансово і потім вже з цим буду розбиратись. Але він мені пропонував приходити на сесії, аргументуючи це тим, що його там деякі клієнти, вони наперед сплачують і відміняють, в нього вже сплачена є сесія і тому він може для мене її щедро просто так провести.
Але це не виглядало як терапевтична сесія, це був якийсь п*здєц, були якісь токсичні коментарі, я в тому стані, що не розумію, що відбувається, він щось грається в терапевта і не знає, що йому робити. І в якийсь момент я кажу йому, що просто вже не даю з цим ради і що треба закінчувати. Просто нема сил в цьому перебувати, бо не туди, не сюди.
Окей, закінчили, і десь через кілька днів чи може тиждень, він мені написав спитати, як я, як мої справи, і просто діалог заходить до того, що треба зустрітись. Ми зустрічаємось, ми проговорюємо взагалі якісь далекоглядні плани, тобто не те, що ми домовляємось про якийсь статус наших стосунків, але те, що ми будемо в таких вільних стосунках, не будемо лише там інформувати один одного, якщо у нас ще є якісь там інші моменти в особистому житті. Типу не травмуємо один одного, якщо хтось десь ще має якісь інші стосунки, і ми спробуємо і подивимось що з того вийде, і якщо спрацює, то спрацює.
Ні, я погоджуюсь, воно звучало в принципі для мене комфортно, бо я теж не дуже людина, яка легко йде на близькість, тому такі умови, певні кордони, певна відстань, вона мене влаштовувала. Він має їхати у відрядження, і ми домовляємось зустрітись вже у нього вдома в цей же день. Починається ця історія. А до цього я його питала, бо у мене була якась підозра, що якась дівчина у нього є, і я хотіла зрозуміти, що якщо у нього стосунки, то все зрозуміло. А він агресивно казав, що нема у нього ніякої дівчини.
Потім він казав «А оця дівчина? Та ні, вона щось придумала, то не звертай уваги, то якась дівчина, що сама собі щось вигадала». І тут, попри ті домовленості, які він сам проговорив, починає мені розповідає, що йому ця дівчина робить пропозицію, і він думає на неї погодитись, тому що ця дівчина буде до нього гарно ставитись. А я в такому шоці, тому що думаю, а нащо ти мені це розповідаєш. По-перше, ми з тобою домовились не ділитись такими речами, а по-друге, ти хочеш що, моєї поради, чи що? І мене так це, якщо чесно, настільки шокувало, тому що я взагалі не все пам’ятаю з тієї зустрічі. Я просто пам’ятаю уривками, бо для мене знаєш, як я тобі казала, що це була настільки травматична подія, бо… Просто, знаєш, він відіграв просто дитячу травму, досить глибоку… Це виглядало так, ніби мій батько, він пішов, коли мені було два роки, і він створив нову сім’ю, народив нову дитину, йому було приємніше і цікавіше любити і піклуватись про іншу дитину, і мій терапевт, на якого падають певні проєкції, він мені говорить про те, що він обирає іншу жінку, з якою йому буде добре.
Це насправді настільки шокувало, що мене просто ніби вимкнуло з цих стосунків. І мені було дуже дивно і дуже складно взагалі зрозуміти, що відбувається і чому він взагалі так діє абсолютно нелогічно і непослідовно. І ти ніби пам’ятаєш про ці всі штуки, де було щось хороше, але при цьому він тебе просто нищить якимись знеціненнями. І оця ситуація, вона мене просто вибила з колії. Типу погрався і досить. Але ні, він мені через якийсь час пише, типу чи не хочу я зустрітись? Тобто він взагалі не усвідомлює, мабуть. Я просто якось відмовилась від зустрічей, бо я просто не розуміла взагалі. Мені здається, у мене просто якось психіка так спрацювала, що я розуміла, що це дуже небезпечно.
Це грубе порушення професійної етики та прояви психологічно насильства над людиною.
А тепер автор хоче нагадати дещо.
Зґвалтування російськими солдатами, залежність від людей, швидка зміна партнера | Подкаст терапія 14. 47:28
Євген Янович: Нещодавно Суббота почав терапію з жінкою яку тримали в підвалі разом з кількома іншими жінками і протягом чотирьох днів неодноразово ґвалтували пів дюжини російських солдатів. Російські солдати, як правило, ґвалтували жінок групами. Покладаючись на присутність інших, щоб звільнити себе від відповідальності та обмежень. Ефект натовпу, а також той факт, що у багатьох нападників були закриті обличчя, створювали ауру анонімності усуваючи будь-які почуття страху чи норми і штовхаючи кожну особу до максимального варварства. Сказав він мені.
Спартак Суббота, з його слів, працював з жінками, які пережили сексуальне насилля під час окупації в Бучі. Ця людина, про яку ми все це знаємо, працювала з жінками, які пережили сексуальне насильство!
Є ймовірність, що Спартак Суббота бреше про роботу з постраждалими від насильства жінками. Однак в будь-якому разі це катастрофічна пастка.
Якщо, Спартак Суббота брехав про це, то уявіть наскільки далеко може зайти ця людина? Які чутливі теми використати для своєї брехні тільки заради уваги і самоствердження?
Автор хоче нагадати, що є велика ймовірність, що Спартак Суббота за законом не має права на практику, оскільки, скоріш за все, не має повної вищої освіти психолога.
А тепер важливий репутаційний для нашої країни момент. Уривки які читає Євген Янович, це фрагменти інтерв'ю для журналу «The New Yourker», яке вони взяли у Спартака Субботи про роботу з жінками, які постраждали від насильства в окупації.
Наскільки корисно для країни у війні, яка б'ється за свою репутацію, щоб топове американське медіа з 20 млн читачів дізналося у кого вони насправді брали інтерв'ю щодо такої вразливої теми?
7. Припини це
Автор хоче процитувати вам уривок з однієї книги.
«Уявіть дитину — усміхнену, з великими очима, яка видивляється шлях у щасливе майбутнє. Аж ось хтось закриває цей шлях, справляючи специфічний вплив на сфери розвитку та її становлення як успішного члена суспільства. Що трапляється із цією дитиною? Передусім такий сценарій часто породжує схильність до девіантної поведінки, труднощі в соціальній адаптації, психічні розлади, а в найгіршому випадку формує людину, яка також може стати насильником. І врешті ми отримуємо зачароване коло: потерпілий від насильства в минулому ставатиме насильником у майбутньому».
Подібного роду ситуація впливає не лише на насильника й потерпілого, вона завдає удару соціальному шару довкола них, змінюючи життя безлічі людей. Насильство руйнує людину, до якої було застосовано, і якщо не одразу, то цей вплив проявиться згодом у багатьох аспектах її життєдіяльності.
Знаєте з якої це книги? З тої самої, яку ми вже згадували — «Припини це. Як розпізнати насильство та протидіяти йому».
Ну і звісно, як же без важливої регалії на звороті.
Побігли мурахи по шкірі? Отож. Це перший наклад книги, від 19.11.2021 року. Що цікаво, автор має на руках старий і новий наклади. Другий наклад ми вже згадували, він від 16.12.2022.
А ось вони поряд.
В старому накладі (зліва) на звороті написано, що Спартак Суббота «психіатр», в той момент, як в новому накладі (справа) на звороті написано «фахівець у галузі психічного здоров'я, психотерапії та психіатрії».
Що сталося? А як же регалія психіатра? З популярністю прийшло розуміння, що треба підчищати хвости.
Автор цього розслідування теж має досвід написання книжок і знає, що регалії на звороті книги не можуть бути змінені без відома автора. Будь-яка регалія узгоджується видавництвом з автором.
І ще один цікавий момент з регаліями. В обох накладах написано що Спартак Суббота член Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії, що, ми вже знаємо, теж брехня. Тобто здаючи книгу у друк 16.12.2022, змінивши регалії з «психіатр» на «фахівець у галузі…», Спартак Суббота свідомо не міняє текст про членство в УІКПТ, хоча чітко розуміє, що не є членом асоціації весь цей час, що ми знаємо з розділу XII.
Але закінчуючи останній розділ самого розслідування, автор хоче процитувати ще один уривок з книги Спартака Субботи про насильство:
«Чому так важливо повною мірою усвідомлювати природу цього явища? По-перше, застосування насильства — це кримінальна відповідальність, адже насильник порушує засадничі права людини».
Автор повністю погоджується зі Спартаком Субботою. За насильство людина має нести кримінальну відповідальність.
Медіа «Свідомі» звернулись по коментар до Спартака Субботи і готові опублікувати його позицію.
Мораль
Масштаби цієї історії вражають.
Спартак Суббота пошив у дурні десятки журналістів та інтерв'юерів, яким здавалося, що вони ведуть з ним інтелектуальні бесіди; роботодавців, HRів, психологів, освітян, держслужбовців, видавництв, колег з проєктів, сотні тисяч глядачів, в тому числі юного віку.
Все, що ви дізналися, говорить про те, що Спартак Суббота насправді ніколи не переймався наукою чи психотерапією. Ані перша, ані друга діяльність не передбачає такого жахливого і цинічного порушення етики і спотворення цінностей. Спартак Суббота завжди хотів того, чого прагнуть люди, які підпадають під визначення «нарцистичний психопат», — уваги, грошей і влади.
Певний рівень освіти в напрямку психології лише дав йому можливість будувати більш правдоподібні декорації для свого образу. Те ж саме стосується науки. Кожен крок в цьому напрямку був потрібен, як бутафорія для свого іміджу. Спартак Суббота почав готувати свою легенду ще під час навчання в Драгоманова. Ще тоді почав брехати людям, з якими навчався, що нібито паралельно вчиться на психіатра, бо знав, що буде використовувати цю регалію і брехню.
Він також знав, що буде важко його перевірити через закон про персональні дані, мало того, зміна імені після навчання ще більше ускладнювала б цю задачу.
Спартак Суббота допрацьовував свою легенду різними способами, пов'язаними з медичною освітою. Наприклад, читав лекції в гуртку на кафедрі в Богомольця і написав у співавторстві статтю в науковому журналі в Богомольця. Це мало б відводити підозри. На перший погляд, здається поверхневим, але працювало.
Він також брехав про свої наукові регалії, а потім «наздогнав» їх, надалі намагаючись не наголошувати на датах.
Весь цей час Спартак Суббота робив все, щоб легітимізуватися настільки, щоб не могло виникнути навіть питання, що щось не ок з його регаліями. І весь цей час брехав.
Перші роки брехав достатньо обережно.
Однак з приходом війни прийшов неочікуваний успіх проєкту «Подкаст терапія», де стало важко не помітити псевдоекспертизу Спартака Субботи. Разом зі швидкими успіхами прийшла і втрата контролю. Класична динаміка для аферистів.
Спартак Суббота такими епізодами як «Що не так зі Спартаком Субботою: ім‘я, громадянство, освіта | Подкаст терапія #64» намагався відбитися від підозр і повернути контроль. Найкращий вид захисту — напад.
Але марно.
Однак нас чекають наслідки.
Щодо останнього, важко додати щось до слів Артема Осипяна з останнього фрагменту відео.
Артем Осипян: Це вже не його приватна справа, це публічна справа, тому що він ганьбить репутацію когнітивно-поведінкових терапевтів в Україні, він ганьбить репутацію психіатрів України, він ганьбить репутацію психологів.
Проблема в тому, що особливо в такий час, коли на психологів, психотерапевтів люди починають покладатися дуже сильно, бо є в цьому потреба. І з’являється така людина, типу психолог, і люди будуть думати що «Ага, а ось вони типу психологи які. Як їм тепер вірити?».
Поясни це людям, що тепер можна вірити цим психіатрам, психотерапевтам, психологам. «От Спартак, от, будь ласка, і як тепер зрозуміти, хто нормальний? Якщо Спартак ненормальний. Я його лайкав два роки, а тепер виявилася отака фігня».
Це велика інформаційна травма для людей, які були з ним інформаційно, вони тепер не будуть довіряти цій професії, і це для нас проблема національна, особливо в такий час. Розумієш, що він зробив? Він підірвав зараз довіру до цієї професії, у нації, яка психологічно травмована. Це набагато більший злочин, ніж ми думаємо. За це не засудять, звісно, бо такої статті нема в кримінальному кодексі, але наскільки це не етично. Наскільки це злоякісно в такий час так брати і паплюжити цю спеціальність, цю професію, причому не одну, а три одразу! Якщо не більше.
Прецедент Спартака Субботи це потужний краш-тест і випробування для українського суспільства загалом і багатьох професійних спільнот. Цей прецедент піднімає низку важливих питань щодо змін цілих інституцій, в яких накопичилися суттєві прогалини, які можуть бути використані такою цинічною і жорстокою людиною.
Реформа ринку психотерапії, питання приватних персональних даних про освіту в регульованих професіях, журналістська і медійна відповідальність, протоколи перевірки інформації, в тому числі в державних проєктах, занепад української науки, культура факт-чекінгу, і це все те, що тільки на поверхні.
P.S.
Спартак Суббота: Психопати — це соціальні хижаки, які зачаровують і використовують з метою людей, безжально пробивають собі дорогу до успіху. Начисто позбавлені совісті та співчуття, вони беруть все, що хочуть.
В очах оточуючих вони виглядають привабливими, надійними, порядними людьми із нормальною стабільною роботою. Досить часто вони освічені, багато чого можуть навчитися самостійно та навчити інших.
Психопати найчастіше дотепно говорять і чітко формулюють свої думки. Вони можуть бути веселими співрозмовниками. У них на все є швидка та розумна відповідь. Зазвичай вони намагаються показати свою компетентність в таких сферах: соціологія, психіатрія, медицина, психологія, філософія, поезія, література, мистецтво та правознавство. (...) Ну, який же я психопат?
Як підтримати автора розслідування, підтримавши важливі соціальні проєкти
• Підписатися і підтримувати інформаційно фонд «Сильні». Фонд «Сильні» безкоштовно допомагає людям, які пережили сексуальне насилля під час війни.
• Надія Волченська (співзасновниця фонду).
• Ярина Вишенська (співзасновниця фонду).
• Задонатити благодійному фонду «Незалежна».
Фонд «Незалежна» це оперативна та актуальна допомога військовим та цивільним в зонах бойових дій.
Ніна Озімок (засновниця фонду).
______
Доповнено 12.04.2023
Спартак Суббота відреагував на розслідування та написав про це у своєму Telegram-каналі 11 квітня.
Щодо співробітництва Інституту когнітивного моделювання з партією ОПЗЖ він написав: «Я не можу відповідати за роботу всієї структури Інституту, але так, я працював там на посаді наукового керівника і так, мене можна справедливо називати політичним психологом».
Також він зауважив, що надавав клієнтам підтвердження своєї освіти при потребі.
Євген Янович, співведучий «Подкаст Терапії», також прокоментував розслідування.
Спочатку Янович опублікував сторіс, де зазначив, що розслідування є нібито наклепом та буде звернення до суду, але згодом опублікував пост із вибаченням — «Краще гірка правда, аніж солодка брехня».
«Я прочитав всю текстову версію розслідування. Із наведених там фактів я знав про ГО "Українська академія наук" і роботу в "Інституті когнітивного моделювання". Все інше, як і для вас, це нова інформація», — написав Євген Янович.
За його словами, діяльність подкасту припиняється, а всі заплановані концерти скасують, а людям повернуть кошти.
«Чи маю я якісь відповіді? Я знаю, що буде суд. І він має розставити все на свої місця. Ось і все. Я хотів би попросити вибачення. За що конкретно? Я не розумію. Бо я досі не можу це все скласти у голові. Але я просто відчуваю, що винен», — написав Янович.
Доповнено 13.04.2023:
Видавництво «Віхола» вирішило не продовжувати співпрацю зі Спартаком Субботою
«Ми не додруковуватимемо нові тиражі книжки "Припини це", а також не будемо видавати нову книжку автора. Наразі ми працюємо над тим, аби владнати усі технічні та юридичні аспекти припинення нашої співпраці», — повідомили у видавництві.
Доповнено 14.04.2023:
14 квітня співведучий «Подкаст Терапії» Євген Янович розповів про знайомство зі Спартаком Субботою і чому не питав у нього про освіту.
Про це він згадав у відео на своєму YouTube - каналі.
27 листопада 2021 року під час участі у семінарі «Цінності та суспільство» Євген Янович познайомився зі Спартаком Субботою.
За словами Яновича, в анкеті для ознайомлення про Субботу було вказано, що він «психіатр, психотерапевт, кандидат психологічних наук, науковий керівник Інституту когнітивного моделювання, радник міністра охорони здоров’я, ведучий на телеканалі "LIVE", президент ГО "Інститут конгнітивного моделювання", куратор та провідний спеціаліст безкоштовної психологічної платформи "Розкажи мені", закінчив НМУ Богомольця за спеціальністю "Лікувальна справа" та інтернатуру з психіатрії».
Янович зазначив, що інформацію про себе кожен заповнював самостійно. Після семінару Янович та Суббота підтримували зв’язок.
27 лютого 2022 року Євген Янович дізнався від Субботи, що той у теробороні. Протягом перших місяців повномасштабного вторгнення ведучі «Подкаст Терапії» записали етери, в яких «обговорили психологічні аспекти війни». Згодом вирішили запустити спільний подкаст.
«У ході спільного проєкту ми сильно зближаємось. З його розповідей дізнаюся про його службу в СБУ, колишню дружину, розбомблену квартиру мами в Ірпені, де згоріли всі документи», — каже Янович.
Янович стверджує, що під час існування проєкту 20% від заробітку вони віддавали на ЗСУ.
Коли люди, зокрема Артем Осипян, критикували Субботу, Янович наголошував, що Спартак дає коментарі світовим виданням та публікується в журналах Scopus.
«Спартак служив у СБУ, був в АТО, у перші дні повномасштабного вторгнення був у теробороні, росіяни розбомбити квартиру його мами. Причин не довіряти другу в мене не було», — каже Янович.
11 квітня, після публікації розслідування, Янович зустрівся зі Субботою. Янович у відео каже, що не впевнений, чи бачив дипломи та паспорт Субботи. За його словами, Суббота сказав, що документи згоріли у квартирі мами в Ірпені.
«Моя думка: я був професійно опрацьований брехуном; навіть якщо Спартак виграє суд, моя думка не зміниться», — говорить Янович.
Доповнено 10.05.2023:
У Реєстрі документів про освіту відсутні дані про іноземний диплом Спартака Субботи
Міністерство освіти надіслало запити до ДП «Інформаційно-іміджевий центр» та ДП «Інфоресурс», аби підтвердити наявність у реєстрах матеріалах атестаційної справи щодо присудження наукового ступеня Субботі С.О., наявні завірені належним чином копії документів.
Отримали відповіді від обох державних підприємств, що відомості про диплом магістра, копія якого прикладена до атестаційної справи, у Реєстрі документів про освіту в ЄДЕБО відсутні.
Зокрема, вказане Свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту Міністерство освіти і науки України не видавало.
Міністерство передало інформацію до поліції з проханням перевірити можливий факт підробки документів.
