Що отримає Україна від членства в Євросоюзі, а ЄС — від вступу України?

8 листопада Європейська комісія рекомендувала державам ЄС розпочати переговори про вступ України до Європейського Союзу. За словами президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, Україна виконала 90% рекомендацій, які комісія висунула після надання статусу кандидата.

Вже 13-15 грудня на саміті лідерів ЄС держави-члени будуть ухвалювати рішення про відкриття переговорів про членство з Україною. Якщо воно буде позитивним, Єврокомісія розпочне цей процес.

Про процес перемовин та переваги членства для України і Євросоюзу — у матеріалі.

Переговорний процес в Європейському Союзі прописаний досить детально й ретельно. Кожна країна, допущена до процесу, проходить один і той же шлях імплементації європейського права у своє законодавство. 

Розділів 35. Розділи імплементації стосуються питань, за якими країна-кандидат буде співіснувати в Євросоюзі з іншими членами. Це вільний ринок, свобода пересування працівників, візове питання, фінансові послуги, соціальна політика, правосуддя, судова система та навіть рибальство. 

Єврокомісія розділяє процес на три етапи: отримання статусу кандидата; відкриття переговорного процесу через голосування всіх країн-членів і проведення його за імплементацією розділів європейського права; завершення переговорного процесу й ратифікація угоди про приєднання. 

Україна отримала статус кандидата у 2022 році і тепер наблизилась до відкриття переговорів про членство. За умови успішного голосування Ради Євросоюзу країна вступить до другого етапу процесу — найдовшого та найскладнішого.

Переговори ведуть міністри й посли урядів Євросоюзу на міжурядовій конференції, яку збирають спеціально: проводять аналіз законодавства країни та його відповідності до права Євросоюзу, визначають, що потрібно імплементувати.

Пріоритети в переговорах змінюються постійно, говорить Свідомим кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародного бізнесу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Олександр Шнирков.

Єврокомісія також формує і надає звіт про процес переговорів по кожному розділу й імплементацію права Євросоюзу та готовність країни-кандидата до вступу. Переговори вважаються завершеними за умови позитивного рішення Ради Євросоюзу, а сам процес — лише після закриття кожного розділу.

Єврокомісія може залишити розділ про науку й дослідження у процесі за умови створення плану заходів імплементації цих частин у національне законодавство країни-кандидата в майбутньому. 

Розділ про правосуддя також визначає Шенгенські угоди про скасування контролю на внутрішніх кордонах Союзу. Однак вступ до ЄС не означає автоматичний вступ до Шенгенського договору. Його впроваджують після рішення Ради Євросоюзу вже для члена ЄС. Наприклад, Хорватія стала членом Євросоюзу в 2013 році, але приєдналась до Шенгенської зони в кінці 2022 року.

Переговорний процес триває довго та залежить від рішень як країни-кандидата, так і Ради Євросоюзу. Хорватія та ЄС розпочали переговори у 2005 році, а завершили в 2011. Сербія стала кандидаткою до Євросоюзу ще у 2012 році — зараз перебуває на другому етапі переговорного процесу. 

Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина вважає, що Україна зможе імплементувати всі зобов’язання переговорного процесу й підготуватися до ратифікації угоди, щоб стати членом Євросоюзу, за два роки. 

Пані посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова коментувала «Українській правді», що Україна вступить до ЄС у 2030 році за умови посиленої роботи. Також, з її слів, Європейський Союз «має бути готовим до розширення за межі нинішніх 27 країн-членів. Без зміни в системі голосування, у системі ухвалення рішень кількість членів ЄС не може збільшуватися до нескінченності». 

Доктор історичних наук, професор та старший науковий співробітник відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики НАН України Андрій Мартинов вважає, що питання переговорів залежить як від України, так і від Євросоюзу — Угорщина може накласти вето. 

Вступ до Європейського Союзу для кожної країни корелюється з економічними зростом, інвестиціями та розвитком інфраструктури. Польща фіналізувала процес переговорів та стала членом ЄС 2004 року. Країна вступала з такими економічними показниками (станом на 2003 рік):

Одразу після вступу до ЄС в країні почало знижуватися безробіття: з 20% його рівень впав до 18%. Державний борг зменшився у відсотковому відношенні до ВВП, хоча в період між 2000 і 2003 роками спостерігалось його зростання. 

Згідно з дослідженнями, у Польщі після вступу в Євросоюз через інвестиції змінилася структура ВВП. Якщо на початку нульових сільське господарство займало 40% ВВП, після вступу в країну почали інвестувати не тільки фонди Євросоюзу, а й приватні інвестори. 

Вони вкладали кошти в розбудову машинобудування та виробництва техніки. Станом на 2014 рік Польща стала найбільшим виробником складної побутової техніки в Європі, обігнавши Італію і Німеччину. 

Однак не завжди новий член ЄС отримує повний доступ до спільного ринку. Румунію обмежили в доступі до ринку сільськогосподарських продуктів навіть після набуття статусу члена у 2007 році. Керівні органи Євросоюзу зробили це, щоб обмежити можливість падіння ринку через наплив дешевої продукції, а також — аби зробити перехід плавним для всіх гравців ринку. 

Після початку російського повномасштабного вторгнення у 2022 році економіка України впала: ВВП на майже 30%, експорт — через блокаду Росією морських портів у Чорному Морі — на 42%. Рівень безробіття виріс до 21%. 

Влітку 2022 року Національний банк України різко підвищив облікову ставку з 10% до 25%. Цей показник вказує на різкий ріст інфляції — у грудні 2022 року НБУ фіксував 26%.

У 2023 році показники покращилися: рівень споживчої інфляції знизився до 5.6%, показник ВВП вийшов із падіння і зупинився на позначці +2%, а рівень безробіття уряд фіксує на 19% (станом на жовтень 2023 року). 

Також війна, яка продовжується, завдає збитків та ставить під загрозу державні інституції. За дослідженням НБУ, головними проблемами є пошкодження інфраструктури, масштабна еміграція та посилення диспропорції на ринку праці. Нацбанк розрахував, що на відбудову на цей час потрібно вже понад 411 млрд доларів. 

У потенційний поствоєнний період Україна розраховує на підвищення рівня інвестицій до 30–35% ВВП протягом восьми років. Інвестиції різного типу — як приватні, так і міжнародні — можуть стати найбільшим стимулятором росту макроекономіки. Підтримка Євросоюзу у вигляді фондів інвестування в Україну і страхування приватних інвестицій потенційно стануть стимулом для економіки, особливо за умови вступу до ЄС.

«Україна зацікавлена в перспективі членства, тому продовжує імплементувати право  ЄС, попри повномасштабну агресію Росії, — говорить Олександр Шнирков. — Процес триває в деяких аспектах краще, в деяких — гірше».

Якщо для України інтеграція до Євросоюзу — це перспектива економічного росту, стабілізації державних інституцій та розвиток країни загалом, то Європейський Союз отримає країну з високим рівнем безробіття, низьким номінальним ВВП — всього 160 млрд доларів, високим державним боргом, який, за очікуваннями уряду, становитиме  106% від ВВП країни. 

Серед країн-членів вже є ті, хто виступає проти вступу. Угорщина обґрунтовує свою позицію «неготовністю України» до членства та небажанням надавати фінансування. 

У 2022 році в Офісі Президента України повідомляли, що Нідерланди, Австрія та Ірландія ставляться до вступу України «проблематично». Німеччина теж виступала проти, проте змінила думку й підтримує вступ.

«Ми вбачаємо великі шанси для обох сторін у цьому членстві. Що стосується економічної співпраці, вважаємо, що членство України в ЄС матиме великі переваги і для Німеччини, і для України», — повідомляв посол Німеччини в Україні Мартін Єґер «Укрінформу».   

Андрій Мартинов, старший науковий співробітник відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики НАН України, вважає, що Україна цікава Євросоюзу насамперед територіально й через безпекову ситуацію. 

Мартинов вважає, що процес навколо України дозволить інтегрувати й Туреччину — кордони ЄС стануть ближчими (Туреччина подала заявку на членство у 1987 році, переговори почались у 2005, та в 2016 їх заморозив Європарламент через «порушення прав людини та дефіцит верховенства права» — ред.).  

Український ринок привабливий для інвестицій. Посол Німеччини в Україні Мартін Єґер говорить, що членство України у ЄС — це «великий економічний шанс». За його словами, німецькі фірми зацікавлені інвестувати в Україну, особливо у відновлювані джерела енергії.

Андрій Мартинов погоджується, що вступ України до Євросоюзу стимулює економічне зростання не тільки в Україні, а й у країнах Європи.