Російські енергоносії та війна: чи діють санкції проти РФ?

За шість місяців Росія могла заробити на продажі енергоносіїв більше, ніж витратила на повномасштабне вторгнення. Такий висновок зробили аналітики Центру дослідження енергетики та чистого повітря, проаналізувавши продаж вугілля, нафти та газу.

У своєму досліджені аналітики використовували максимальну оцінку витрат РФ на війну та власні розрахунки російських заробітків. Вони з’ясували, що Росія продала викопного палива на 158 мільярдів євро; близько половини цієї суми заплатили країни-члени ЄС. Російський прибуток склав 43 мільярди євро.

П’ятий пакет санкцій ЄС, який почав діяти з 10 серпня, включає повну заборону на купівлю російського вугілля. Цей крок виявився ефективним, адже у серпні експорт російського вугілля впав до найнижчих показників за шість місяців. 

Це означає, що РФ не вдалося знайти покупців на вивільнений об’єм сировини. Китай, Індія чи Туреччина не закуповують вугілля у таких кількостях. 

Водночас Росія заробляє на інших ринках більше, аніж отримувала до початку повномасштабного вторгнення. Це відбувається через зростання цін на енергоносії, зокрема цін на нафту. 

ЄС та країни Великої сімки не наклали повне ембарго на російську нафту, оскільки це створило б дефіцит: світові ціни далі зростали б, що грало б Росії на руку. Із огляду на це, Захід ухвалив іншу політику — обмеження цін. Вони відмовлятимуться купувати російську нафту за спекулятивними цінами. 60% танкерів, які транспортують російську нафту, належать ЄС. 70% таких суден застраховані у Сполученому Королівстві та Норвегії. Це означає, що ці танкери не можна буде використовувати для перевезення нафти за завищеними цінами, пояснює провідний дослідник центру Лаурі Муллівірта на презентації дослідження. 

Муллівірта визнає, що Росія використовуватиме нафтопровід «Східний Сибір — Тихий океан» для обходу санкцій. Утім, його пропускна здатність не дозволить суттєво вплинути на ціни. 

Зрештою, Росія опиниться перед вибором: продавати нафту за низькою ціною або не продавати взагалі.

Досі партнери України не запровадили санкцій щодо російського газу через високий рівень залежності Європи від нього. РФ цим користується і шантажує ЄС. 

2 вересня, після завершення робочого тижня, Росія оголосила про зупинку газопроводу «Північний Потік-1». Європейські газові ринки зреагували на це лише 5 вересня, у понеділок. Ринкова логіка грає на руку Росії — шантаж призводить до підвищення ціни. 

Центр дослідження вважає, що ЄС має так само запровадити обмеження на газові ціни, як і у випадку з нафтою.

Керівник відділу енергетики громадської організації «Екодія» Костянтин Криницький вказав на те, що російський атомний сектор не потрапив до жодного санкційного списку. «Росатом» бере безпосередню участь в окупації Запорізької атомної електростанції. 

Водночас санкцій недостатньо, аби унезалежнити Європу від Росії. Для цього європейська енергетика має перейти на відновлювальні джерела енергії, вважає Криницький. 

Його позицію поділяє старша дослідниця аналітичного центру «Ember» Сара Браун. Наразі країни-члени ЄС тимчасово збільшили виробництво струму на теплоелектростанціях, які використовують вугілля. Хоч ТЕЦ мають вуглецевий слід, проте такий екстрений захід є прийнятним. 

Загалом Європейський союз навіть зараз виконує свій план «зеленого переходу». Проте, аби зменшити викиди на 55% до 2030 року, Європі доведеться не лише збільшити виробництво зеленої електроенергії, а й зменшити вжиток струму. Тоді російський енергетичний шантаж зникне назавжди.