Релокація бізнесу. Як відновити підприємство на новому місці?

Повномасштабне вторгнення Росії на території України зупинило роботу багатьох українських підприємств. Часто релокація — єдиний спосіб врятувати бізнес. Уряд і громадський сектор фінансово та організаційно долучаються до переміщення та адаптації тих, хто формує українську економіку. Як можна перевезти бізнес і відновити роботу в іншому регіоні, читайте у матеріалі.

Ще в березні уряд запустив програму релокації. Щоб взяти участь, потрібно подати заявку на переміщення, вказавши спеціалізацію підприємства, кількість працівників, можливості виробництва, потреби у приміщенні, сировині, розміщенні співробітників, а також спосіб транспортування — можна релокуватись самостійно або ресурсами Укрзалізниці та Укрпошти. Жодних підстав у відмові щодо переміщення немає, однак пріоритет надається підприємствам оборонного комплексу та тим, які забезпечують життєдіяльність населення.

Після ухвалення, підприємство отримає пакет державної підтримки, що включає:- підбір місця розташування для потужностей підприємства;- допомогу з перевезенням на нову локацію;- сприяння в розселенні працівників та пошуку нових співробітників;- підтримку у відновленні логістики, закупівлі сировини та пошуку ринків збуту.

Станом на кінець жовтня за державною програмою релокації 761 підприємство перемістили у більш безпечні регіони. 80% з них відновили роботу на новому місці. Найбільше бізнесів переїхали до Львівської (30%), Закарпатської (17%) та Чернівецької (11%) областей. 623 підприємства, які подавали заявку на релокацію, відмовились від переїзду через деокупацію територій, на яких вони розташовані. 

Також «Прозорро.Продажі» за ініціативи Мінекономіки й за підтримки Мінцифри запустили платформу цифрової взаємодії для допомоги з релокації бізнесу. Платформа дозволяє подавати заявки компаніям, які готові надати приміщення чи інші активи релокованим підприємствам.

Самостійному перевезенню бізнесу сприяють гранти й програми від регіональних і міжнародних ініціатив, а також органів державного самоврядування. Наприклад, у Львові запровадили ваучери для бізнесу від Львівської міської ради. На Рівненщині діє платформа сприяння релокації бізнесу, де можна подати заявку на пошук приміщень, перевезення виробництва та пошук працівників. У Закарпатській області створено чат-бот для комунікації з підприємцями, які мають бажання перемістити бізнес. Релокуватись на Івано-Франківщину та відновити бізнес там допомагає платформа «Save Business Now». Список програм підтримки щодо тимчасового переміщення підприємств також оновлюється на сайті «Дія Бізнес».

Для жінок-підприємиць ГО «Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі» спільно з програмою USAID «Конкурентоспроможна економіка України» теж запустили проєкт з релокації бізнесу «West Business Hub». Зараз підприємиці можуть подати заявку на переміщення підприємств до Львова й Тернополя та розміститись на 20 кв.м та 60 кв.м відповідно.

- організацію розміщення та облаштування робочого місця;

- сплату оренди за місце у просторі West Business Hub терміном до завершення реалізації проєкту;

- можливість розвитку та масштабування  бізнесу;

- консультації та менторську підтримку.

Інна Шейфер — власниця швейного виробництва з Харкова. До повномасштабної війни планувала розширити площу виробництва, а працівники вже почали розробляти власні моделі одягу та шукати ринки збуту в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення працювати в Харкові стало неможливо через постійні обстріли, відсутність постачальників, клієнтів, а також через нестачу працівників, бо ті, що працювали в цеху, виїхали. Також виїхав за кордон і один з основних замовників.

Про програму релокації Шейфер дізналась через Facebook. Подала заявку і стала резиденткою West Business Hub в Тернополі. «Організатори надали приміщення, де я відновила свою діяльність. Шукаю нових клієнтів та постачальників в західному регіоні. Зараз майже повністю обладнали виробництво, найняли чотирьох працівників, з них — дві жінки внутрішньо переміщені особи. Знайшли замовників, з якими працюємо на їхній сировині, та запустили до пошиття власну колекцію верхнього одягу в кількості 300 виробів», — розповідає Інна Шейфер. 

Крім того, виробництво активно освоює онлайн-платформи для розвитку й збуту продукції і запустило Instagram-сторінку.

Арина Коротун — засновниця виробництва жіночого одягу «Forma Center» з Краматорська. Мати Арини Коротун започаткувала швейне підприємство ще у 2000 році. Виробництво розвивалось, розширювало асортимент, мало налагоджену виробничу лінійку, а тоді, у 2014 році, Росія почала війну на сході України, і підприємство втратило ринки збуту.

Підприємиця продовжила справу батьків та створила свою компанію у серпні 2021 року. Напрямок, який планувала розвивати — створення і просування власного бренду з пошиття жіночого одягу. Жінка створила сайт, розробила літню жіночу колекцію, і, для оптимізації витрат, сама була моделлю.

«У січні 2022 ми закупили матеріали та підготували літню колекцію. Вже навесні планували розпочати продаж через онлайн-платформи. Але в лютому Росія розпочала повномасштабне вторгнення, і, замість розвитку власної справи, ми з родиною розпочали релокацію з Краматорська до Дніпра. Перевезли обладнання, на що витратили майже весь оборотний капітал. Зараз планую розробляти колекцію осінь-зима, бо літо, як сезон для продажу, вже загубили», — каже Коротун.

Forma Center став одним із 16 бізнесів, який отримав допомогу через Грантову підтримку жінок-підприємиць, що запустив ГО «Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі» за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».

 «Усього за два тижні, доки тривав прийом заявок, для участі в підтримці зареєструвались 532 жінки з 10 областей України, — розповідає Ірина Титарчук, виконавча директорка Українського центру сприяння інвестиціям та торгівлі. — Серед численних запитів на підтримку бізнесу, потреба в допомозі з релокацією в безпечні регіони була однією з найпоширеніших». 

Зараз пані Арина разом із мамою намагаються почати справу з нуля та забезпечити самозайнятість і прибуток, бо родина втратила всі джерела доходів: «Я буду залучати до роботи маркетолога з просування сайту та соціальних мереж. Коли відчуємо сталість, будемо переходити до другого етапу — розширювати бізнес. Планую влаштувати на роботу менеджера з продаж, швачку, конструктора. Коли команда зможе забезпечити собі дохід, будемо переходити до третього етапу — створення серійного виробництва для повернення роботи з гуртовими замовниками. Цей етап вимагає колективу в 10-15 робітників (початково). Це відновлення бізнесу з нуля. Але ми не опускаємо рук!».

ГО «Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі» за підтримки програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» провело дослідження «Портрет українських жінок-підприємиць». Майже всі респондентки відчули вплив повномасштабної війни на своїй підприємницькій діяльності. 

Серед наслідків відзначають: 

Переважна більшість опитаних жінок зазнали прямих та непрямих збитків у розмірі від 100 тисяч до 5 мільйонів гривень.

Попри все, більше ніж половина жінок продовжують свою діяльність, а 87 % респонденток відзначають, що в Україні є можливості розвитку підприємництва. Щоб подолати кризу, підприємиці переформатовують бізнес, переходять на електронну комерцію та продажі онлайн, релокують підприємства й оптимізують витрати.

Часто релокація — єдиний спосіб врятувати бізнес. Попри ризик, різні програми та ініціативи допомагають перемістити підприємство у більш безпечні регіони, масштабувати його, зберегти робочі місця та знайти нових партнерів.

Матеріал створений у партнерстві з Institute for War & Peace Reporting.