Президентські вибори в Чехії: олігарх, генерал, ректорка — як це вплине на Україну?

13 та 14 січня у Чеській Республіці відбулися президентські вибори. Екзит-поли свідчать, що у першому турі жоден з кандидатів не здобув абсолютну більшість. Другий тур виборів відбудеться 27 – 28 січня. 

У чеській політичній системі президент займає досить скромне місце. Може розпустити парламент, проте не за власним бажанням, а у визначених конституцією випадках. Наприклад, якщо протягом трьох місяців немає кворуму. Може накладати вето на законопроєкти, ухвалені парламентом. Проте у відповідь парламентарі можуть зібрати більшість голосів та ухвалити законопроєкт. За 30 років президенти Чехії 91 раз скористалися цим правом. Приблизно дві третини законопроєктів парламент все одно ухвалив. 

Президент представляє Чехію на міжнародній арені, тож акредитує та приймає послів. Також є верховним головнокомандувачем війська і призначає його вищий командний склад.  

Крім того, президент ратифікує міжнародні угоди. Другий президент Чехії, Вацлав Клаус, відомий своїми проросійськими поглядами, зловживав цим правом. У 2007 році країни-члени ЄС підписали у Лісабоні угоду, яка збільшувала автономність союзних інституцій. Вона мала набрати чинності після передачі ратифікованого тексту в депозитарій. В Ірландії вже відбулося два референдуми, а Клаус все ніяк не міг підписати текст. Зрештою, Чехія завершила процедуру останньою, за тиждень до дедлайну. 

У 1992 – 2012 роках чеська конституція передбачала, що президента обирає парламент. Проте після фінансової кризи 2008 року чеські політики почали гостріше відчувати на собі тиск популізму. Вони зменшили собі зарплати, обмежили свою недоторканість і зрештою ухвалили зміни до конституції щодо президентських виборів. 

«Після цього роль президента у чеській політичній системі посилилася», — пояснює богеміст з Карлового університету Борис Зайцев. Відтоді у Чехії президентські вибори відбулися двічі — у 2013 та 2018. Обидва рази перемагав проросійський популіст Мілош Земан.

Упродовж восьми років російсько-української війни Чехію на міжнародній арені представляв Земан. Хоч президентські повноваження досить обмежені, це не зупинило Земана. «Він радо користувався “сірими зонами” конституції, щоб відвойовувати собі повноваження й демонструвати свій вплив, зокрема в зовнішній політиці», — каже Зайцев.

Земан, так само як і Клаус, мав позитивне ставлення до Росії, просував євроскептицизм та розбудовував відносини з КНР. Чехія, знову ж таки, затягувала підписання договору про асоціацію України з ЄС. Навіть коли чеський парламент підтримав асоціацію, Земан вичікував ще півтора місяця. 

Водночас це не завадило Україні та Чехії розбудовувати партнерські відносини. «Визначальною з чеського боку була позиція уряду», — пояснює Зайцев.

Земан до останнього тримався за Кремль. У 2014 році у Чехії пролунали два вибухи на військових складах. Журналісти, а згодом і чеські спецслужби, встановили, що до цих диверсій були причетні агенти російської військової розвідки. Це не заважало Земану у 2021 році стверджувати, що Росія до вибухів не причетна. 

«Я люблю російську культуру, я поважаю російські жертви, зроблені під час Другої світової війни», — заявив Земан 24 лютого, проте все ж засудив повномасштабне вторгнення. 

На щастя для України, бути президентом в Чехії одна людина може лише двічі. Тому Земан не бере участь у чергових виборах. Боротьба за перше місце розгорнулася між Андреєм Бабішем, Петром Павелом та Дануше Нерудовою. Хто вони такі і яку позицію займають щодо України? 

Олігарх, експрем’єр-міністр, популіст. Економіка відіграє головну роль у його програмі. Проросійським політиком його називати не варто. 

«Коли у 2017 – 2021 роках він був прем’єром, то серйозно не підважував європейські санкції проти Росії, хоча хотів», — пригадує Зайцев. І додає: «Водночас, команда Бабіша уважно відстежує, що думають його виборці, а думають вони, що електроенергія й товари дуже здорожчали й що війна в Україні до цього суттєво доклалася».

У першому турі Бабіш отримав 35% голосів. 

Генерал, новачок у політиці, незалежний від партій. «Завдяки акценту на соціально-політичному порядку й спокої, може заручитися більшою підтримкою виборців з сільської місцевості», — каже Зайцев. Павел найгостріше висловлювався щодо Росії. «Україна зараз має не вести мирні перемовини, а виганяти росіян зі своєї території», — писав він на своїй сторінці у Twitter. 

У першому турі Павел отримав 35% голосів.

Ексректорка Університету Менделя, вперше у політиці, позапартійна. «Нерудову підтримують молодші виборці (зокрема й ті, хто підуть на вибори вперше) й жінки (тож частина жінок, які раніше голосували за Земана, ймовірно, цього разу проголосують за Нерудову), але її виборці радше проживають у більших містах», — пояснює Зайцев. Нерудова теж займає проукраїнську позицію.  

«Загалом різниці між Павелом і Нерудовою в ставленні до України немає», — вважає богеміст. 

У першому турі Нерудова отримала 13.9% голосів.

За два тижні чехи обиратимуть між Бабішем та Павелом. Скоріш за все, перемога буде за чеським генералом. Зайцев пояснює: «Павел і Нерудова мають подібного типового виборця. 2/3 сумарних потенційних виборців Павела й Нерудової припускають, що могли б проголосувати й за другого з цих двох кандидатів». Це означає, що значна кількість голосів від Нерудової перейдуть до Павела. Це демонструють і соціологічні опитування: коли респондентам пропонують обирати між олігархом та генералом, ті частіше обирають саме другого.