Повернення Різдва: як Україна повернула дату святкування 25 грудня

Повернення Різдва: як Україна повернула дату святкування 25 грудня

У липні 2023 року в Україні офіційно змінюється дата Різдва. Чому раптом? І що відбувалося до цього і чому потрібно змінювати дату під час війни? 

У матеріалі розповідаємо, чому українці тепер відзначають Різдво 25 грудня, як було раніше і до чого тут Росія. 

Як з’явилась розбіжність у датах святкування Різдва?

У липні 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон про зміну дат трьох державних свят — серед них і Різдво. Відтепер його відзначають лише 25 грудня, а не 7 січня, як було раніше. 

Ще у 2017 році Верховна Рада прийняла закон про дві дати Різдва — 25 грудня стало офіційним днем, а 7 січня далі залишилося офіційним. У пояснювальній записці ініціатори обґрунтовували це тим, що в Україні «близько 11 тисяч релігійних католицьких і протестантських громад», які не мають можливості відсвяткувати Різдво за своїм церковним календарем через законодавство — тобто 25 грудня. 

Але чому не можна було відзначати Різдво 25 грудня одразу і звідки пішла дата 7 січня?

Усе пов'язано із григоріанським та юліанським календарями. 

Григоріанський календар, який діє у всьому світі зараз, ввів папа Римський Григорій ХІІІ у 16 сторіччі. Він захоплювався астрономією, тож вичислив, що весняне рівнодення за тогочасним юліанським календарем (який запровадив Юлій Цезар — ред.) відстало від астрономічного на 10 днів (римляни помилилися у підрахунках щодо обертів Землі навколо Сонця, а тому календар змістився; Різдво ж відзначали майже навесні — ред.). Це вплинуло і на початок сільськогосподарських робіт. 

Тому католицька церква змінила календар на григоріанський — назвали його так в честь папи Григорія ХІІІ. Тому у 1583 році після 4 жовтня настало одразу 15 — так виправили неточності. 

Протестантська та англіканська церкви перейшли на новий календар, але Російська імперія, в складі якої тоді перебували українські землі, виступила проти і надалі жила за юліанським календарем. 

Проте в Україні були часи, коли вона перейшла на григоріанський календар, аби бути ближче до Європи. Так, у 1917 році на території України утворилася молода держава — Українська Народна Республіка. Вона й перевела країну на григоріанський календар. 

Водночас на григоріанський календар перейшла і Радянська Росія (Російська імперія припинила своє існування у 1917 році — ред.). Більшовики (члени ліворадикального крила Російської соціал-демократичної робітничої партії, які заради влади влаштовували масові терори — ред.) зробили це, аби змінити імперські порядки в країні. 

Однак православна церква не планувала змінювати календар навіть після Константинопольського собору 1923 року (зібрання представників помісних Східних Православних Церков в Константинополі з 10 травня до 8 червня 1923 року — ред.), на якому рекомендували перехід на григоріанський календар. Такий вчинок пояснюють тим, що церква чинила опір реформам більшовицької влади, налаштованої проти інституції.

Тож хоч Україна і жила за григоріанським календарем, церква наслідувала юліанський. Так збереглося донині. Деякі дні збігаються (Новий рік Україна святкує одночасно зі світом), а такі свята, як Різдво, — ні.  З часом розбіжність посилилася — з 10 днів до 13, тож коли на юліанському календарі настає 25 грудня, на григоріанському — 7 січня. 

Чому потрібно це змінювати зараз і як це пов’язано з деколонізаційним процесом?

Хоч радянська влада намагалася знищити релігію, сучасне російське керівництво навпаки використовує її для впливу. Так, 16-й Патріарх Московський і всієї Росії Кіріл підтримує агресію Росії проти України й поширює це на територію України через Українську православну церкву Московського патріархату. Ця церква налічує понад 12 тисяч парафій в Україні і понад два мільйони вірян. 

Лише у 2018 році з'явилась Православна Церква України, яка на початку 2019 року отримала статус автокефальної від вселенського Константинопольського патріархату. Нова церква мала відродити традиції київської православної митрополії та від’єднати Україну від впливів Російської православної церкви.  

Президент України у 2014-2019 роках і народний депутат з 2019 року Петро Порошенко наголошував, що утворення автокефальної православної церкви це «деколонізація і деокупація України», а «російська агресія не залишила жодного простору, щоб дивитися на це інакше». 

Нова церква — це спосіб недопущення подальшого (після окупації Криму та початку агресії на сході України у 2014 році — ред.) цілісного захоплення України Росією і знищення української ідентичності,

пояснює причину створення Православної Церкви України член Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Євген Глібовицький.   

У перший рік свого існування Православна Церква України користувалась юліанським календарем, тобто Різдво відзначали не 25 грудня, а 7 січня, як і в Росії. Митрополит Київський і всієї України Епіфаній заявляв, що «церква може перенести святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня, якщо погодяться віряни». Тут думки розділилися — якщо захід України, що межує на кордоні з Польщею, сприймав 25 грудня як неофіційне Різдво, то центр та схід України звик до 7 січня.   

Лише у 2022 році, після повномасштабного вторгнення Росії до України, Православна Церква України дозволила проводити богослужіння 25 грудня. Це рішення передувало остаточній зміні календаря. 

Релігієзнавиця Людмила Філіпович у коментарі медіа RFI говорить, що зміна церковного календаря та встановлення дати Різдва 25 грудня на державному рівні — це

«форма унезалежнення. Тобто ми — усе далі від Москви і все ближче до Європи». 

Українська православна церква Московського патріархату, яка досі діє в Україні,  зберігає юліанський календар і не планує його змінювати. Вважають його «традиційним», а святкування Різдва 7 січня таким, що «не є наближенням до Російської православної церкви». Тому зміни довелося впроваджувати на законодавчому рівні — 25 грудня робити офіційним святом, а 7 січня прирівняти до звичайного дня. 

Доктор богослов’я та доцент кафедри літургійних наук Українського католицького університету отець Василь Рудейко говорить, що

«московська церква використовувала календарне питання, щоб створювати напругу та конфлікти в Україні, політизувати це питання», а «юліанський календар — це суто астрономічна помилка, яка не зачіпає церковних догм».

Культурний здобуток України 

За даними соціологічної групи «Рейтинг», у 2022 році 44% опитаних підтримували перенесення дати Різдва з 7 січня на 25 грудня (у 2021 році 26%). 

Православна церква України у травні 2023 року постановила про перехід на новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року. Так зʼявився оновлений юліанський календар, який немає розбіжностей із григоріанським. 

Синод Православної церкви України пояснює рішення тим, що «в сучасних умовах соціальний і культурний контекст юліанського календаря і його сприйняття докорінно змінилися» — тепер юліанський календар асоціювався з Російською православною церквою. 

Український історик Володимир Панченко у коментарі Свідомим підсумовує, що утвердження дати святкування Різдва 25 грудня є поверненням до цивілізованого світу та історичного бачення свят такими, якими вони були на території України до радянської влади.

Повернувши до історичного святкування Різдва, ми повністю позбавляємося імперської і радянської спадщини — ми не повинні керуватися тим, що нам нав'язували століттями росіяни, аби відрізнятися від Європи,

 — говорить Володимир Панченко.