Пісні, які ви могли пропустити: добірка вересня від СЛУХ

Ніби загублений трек «Вагоновожатых» від журналіста та солдата ЗСУ Романа Вінтоніва («Телебачення Торонто»), натхненний контрнаступом ЗСУ і відчуттям майбутньої перемоги.

Органічна та логічна колаба двох помітних артистів, які доповнюють один одного.

Нові герої українського року та автори пісні «Рубці», яка навесні поширилася у TikTok, у новій пісні вже в назві (це такий вид набою) передають привіт окупантам.

Після прослуховування цього треку важко прийти в себе. Він лякає і манить одночасно. Від тексту хочеться плакати, від музики — танцювати. 

Постпанк з півдня України (Херсон/Одеса) про різні емоційні стани: у першій пісні герой шукає сили йти далі по життю, в другій він живе одним днем.

16-річний хлопець зі Слов’янська цього року випустив три пісні — кожна краще попередньої. Він співає про кохання під стильний звук, а в його вокалі хочеться розчинитися. 

Важко сказати, що вийшло краще — пісня-сповідь чи напружений кліп, у якому Саша Чемеров протистоїть танку.

Чудова робота львівської співачки. Все на місці — мелодія, вимова, програш і приспів, який починаєш наспівувати вже після першого прослуховування.

Іра Лобанок з дуету Krapka; KOMA та литовська співачка Bjelle показують, що таке справжня іронія. За розслабленим звуком і текстом про буденність українців під час війни ховається проста, але важлива думка: війна — не попса.

Зазвичай харківський дует пише пісні про любов, але… Навіть у янгольському вокалі Нати Сміріної відчувається бажання рвати ворога на частини.

«Король рейву» може і в лірику. У кліпі знялася родина пані Наталії на фоні їхнього зруйнованого будинку в Чернігівській області — для них thekomakoma разом зі слухачами збирав гроші на відновлення будівлі.

Третій альбом Степана Бурбана — концентрований сеанс психотерапії.

Тут є пісня про Скнилівську трагедію, свідком якої Паліндром майже став, проговорення «постколоніального синдрому» та травм совка, пісня про втрачену сім’ю та пісня для коханої Степана, опис творчої кризи та як фінал — спогади про Херсон і готовність знову зустрічати його в сім’ї.

Окремо варто відзначити вокал Паліндрома — результат роботи над ним відчувається в кожній ноті.

На новому альбомі гурт показує творчу еволюцію та демонструє результат постійної роботи. Тут є загравання з постпанком, трохи фольку, важкі (наскільки це можливо для гурту) гітари та інші цікаві та неочікувані моменти. Фірмові тексти на місці (особливо радимо пісню-спогад про гру в «Героїв меча та магії»).

Спільний альбом важливих харківських музикантів (сформували або грали в «Оркестр Че», Pur:Pur, «Лінія Маннергейма», із Сергієм Бабкіним та іншими) вражає звуком і щирістю. Тут кожен інструмент і семпл на своєму місці, а пісні про щирі відчуття, думки, страхи та надії хочеться переслуховувати та надсилати друзям.

Бандуристка та співачка Марина Круть не стала ламати те, що працює добре, але обережно та виважено розширила свій звук духовими та струнними. Назва альбому — старовинне слово, що означає «тепла літня вода». І саме такі емоції викликає альбом — у ньому немає війни, зате є краса та спокій.

Частина треків, які мали увійти на новий альбом репера (на думку автора, він тепер втратив сенс), матеріалізувалися у вигляді мініальбому. Схоже, що на нього потрапило найкраще — «Ні в кут, ні в двері» розвалює максимально. І якщо з текстами в Гоні й раніше все було на рівні, то тут не підкачали й біти (особливо на треку «Свічка»).

Київські панки радикально змінили стиль і звучать так само кльово. Цей зовсім несерйозний альбом здатен розвіяти будь-який сум, а спеціально наївні, іронічні і кумедні тексти сподобаються тим, хто вже любить LATEXFAUNA.