Парламентські вибори у Польщі як маркер зросту популізму у світі: чого очікувати Україні?

Парламентські вибори в Польщі в жовтні 2023 року будуть перевіркою підтримки України. Не всі партії Польщі виступають за повноцінну допомогу Україні, а деякі навіть не бачать у ній союзника. Результати голосування мають показати, чи ці настрої притаманні польському суспільству, чи їх культивують лише окремі політики.

У матеріалі розповідаємо про перебіг виборчої кампанії в Польщі та позицію кандидатів щодо України.

Керівна польська партія вже втретє намагається отримати більшість у Сеймі. Пандемія коронавірусу, подальша економічна криза та повномасштабне вторгнення Росії в Україну вплинули на передвиборчу програму партії. Підвищення соціальних виплат і пенсій, підняття мінімальної заробітної плати на 20%, розширення особового складу армії та переозброєння війська — саме це ПіС обіцяють своїм виборцям.  

«Право і Справедливість» виділяють у програмі обіцянку ветувати рішення Європейської Комісії на прийом мігрантів у Євросоюзі. Партія вже не вперше використовує аргумент щодо імміграції на виборах, але якщо у 2019 році вони обіцяли закрити кордони Польщі для біженців, то вже у 2023 — впливати на рішення ЄС в цьому питанні. 

«Право і Справедливість» концентрується саме на цих питаннях, бо розуміє свій електорат. Це жителі сіл і малих містечок, від 45 років і старші, консервативних поглядів і релігійні. Вони не цікавляться політикою ЄС або навіть скептично налаштовані до нього. 

Україна теж є частиною передвиборчої програми «Права і Справедливості». Партія обіцяє продовжувати підтримувати Україну, але зобов’язується «моніторити торгові потоки з Україною». ПіС втілює другу обіцянку вже під час кампанії – заборона на імпорт українського збіжжя тому підтвердження. У партії це роблять, щоб задовольнити вимоги однієї з найбільших своїх груп виборців — польських фермерів. Майже половина всіх фермерів у країні готова голосувати за партію (а за даними Центру вивчення громадської думки (CBOS), 14.6% потенційних виборців ПіС готові проголосувати за них, бо «їхні політики найбільш надійні, чесні та реалізують передвиборчі гасла»). 

«Якщо хтось думає, що фермери відвернулися від “Права і Справедливості”, він помиляється. Ця група голосуватиме відповідно до своїх інтересів, а керівна партія реагує на вимоги фермерів», — зазначає Марчін Дума, голова Інституту соціальних досліджень IBRIS. 

Найбільша опозиційна партія Польщі — «Громадянська коаліція» — йде на вибори під гаслами протиставлення своїх дій до «Права і Справедливості». Якщо ПіС готові вступати в суперечку з Євросоюзом, то «Громадянська коаліція» навпаки буде посилювати співпрацю з ЄС. Якщо ПіС обіцяє переозброїти та розширити армію, то ГК спочатку влаштує аудит у правоохоронних органах і війську. 

«Громадянська коаліція» також пропонує розширити соціальні програми для пенсіонерів і молодих сімей та обіцяє впровадити заходи для збереження екології. «Зелена» політика — один з головних напрямків ГК у виборчій програмі. Партія пропонує заборонити хутряні ферми та запровадити маркування свіжих продуктів у магазинах прапором країни походження. Польські фермери, які є однією з консервативних груп виборців, ставляться до «Громадянської коаліції» із засторогою.

Понад 40% із тих, хто готовий голосувати за «Громадянську коаліцію», — це ті, хто втомився від правління «Права і Справедливості». Понад 12% виборців ГК вважають цю партію «меншим злом». І тільки 10% їхніх виборців хвилює програма партії щодо законодавства, соціальної політики, відносин з ЄС та Україною.

Позиція партії щодо України теж відрізняється від позиції «Права і Справедливості». Лідери обіцяють надалі надавати гуманітарну та військову допомогу, а також критикують рішення керівної партії, в тому числі на заборону на імпорт збіжжя. 22 вересня голова партії Дональд Туск запропонував «створити інфраструктуру, яка не буде перешкоджати транзиту українських продуктів через Польщу, але не дасть їм залишитися в країні».

«Третя Дорога» — це новий проєкт «Польської народної партії» центристського та християнсько-демократичного характеру. Партія орієнтується на втомлених від «Права і Справедливості» та «Громадянської коаліції». До своєї передвиборчої програми включає: підтримку фермерів дотаціями, реформу генеральної прокуратури, інвестиції у польську збройну промисловість та  систему завдатку для імпорту агропродукції з України.

Виборці «Третьої Дороги» досить різноманітні: походять як з з сіл, так і великих міст, мають різну освіту. Єдине, що їх об’єднує, — вікова категорія. За партію готові голосувати люди, старші 34 років. 40% виборців «Третьої Дороги» проголосують за партію через сумісності програми з їхнім світоглядом. 

Українське питання партія впроваджує відповідно до своїх центристських поглядів — обережно та без чіткого плану. Лідери декларують, що надалі надаватимуть військову допомогу Україні та обмежать імпорт системою депозитів. Таким чином партія планує «забезпечити безпечний транзит продуктів та припинити неконтрольований імпорт харчових продуктів з України». 

«Конфедерація» та «Ліві» — це два об'єднання менших політичних партій, які беруть участь у виборах із відповідними проєктами. Два угруповання можна схарактеризувати тим, що вони перебувають на різних полюсах політичного спектра. 

«Конфедерація» позиціонує себе як євроскептичний, консервативний, радикально правий союз. «Ліві» — це об'єднання польських лівих соціалістичних рухів. Обидва сформувалися перед парламентськими виборами 2019 року та опинилися у польському Сеймі. «Конфедерація» набрала понад 6%,  «Ліві» — понад 12%.

Під час виборчої кампанії обидва рухи презентують свої програми, дотримуючись ідеологій. «Конфедерація» виступає за вихід Польщі з Євросоюзу, закриття кордонів для біженців, закриття ринку землі для іноземного капіталу, припинення допомоги для України та повне ембарго на імпорт і транзит української продукції. 

Програма «Лівих» включає узаконення абортів до 12 тижнів, запровадження системи збільшення податку на дохід відповідно до збільшення доходу, посилення співпраці Польщі у проєктах Євросоюзу, в тому числі безпекових, посилення санкційної політики проти Росії та підтримка України.

У нових рухів молодий електорат. За «Конфедерацію» та «Лівих» готові голосувати молодь від 18 до 29 років. Виборці обох угруповань схожі: мають вищу або незакінчену вищу освіту, походять з міст та агломерацій, розмовляють хоча б однією іноземною мовою. Єдина між ними різниця — за «Конфедерацію» голосують чоловіки, «Лівих» обиратимуть жінки. 

Погляди на Україну в обох рухах різняться. «Ліві» — єдина партія з усіх, хто набирає прохідний відсоток до парламенту, яка включила Україну до своєї програми у розділі зовнішніх відносин. «Конфедерація» обіцяє припинити постачання військової та гуманітарної допомоги та повністю закрити кордон для українського імпорту будь-якого типу. Один із лідерів руху — Гжегож Браун — виступає під гаслом «Зупинити українізацію Польщі».

Згідно з даними соціологічних опитувань, за «Право і Справедливість» проголосує 32% поляків. Це на 11% менше. порівняно з результатами виборів у 2019 році. 

Результати опитування дослідницької компанії «Ipsos» показують, що «Право і Справедливість» втрачає молодь, яка радикалізується й обирає політиків під свої запити. Також молодь втомлена керівною партією. «PiS — партія людей похилого віку», — говорить головний редактор «Oko.press» Пйотр Пацевич. 

За «Громадянську коаліцію» готові проголосувати 28%. Упродовж кампанії партія втратила щонайменше 4% потенційних виборців. Польські журналісти вважають, що увага опозиційної партії на тези ПіС заважає їм набирати голоси.

«Надмірна зосередженість ГК на боротьбі з ПіС робить менш важливою відповідь на ключове питання виборів: “Якою має бути нова Польща?”. Це неефективно», — вважає журналіст і активіст Алекс Щербяк.

«Третя дорога» продовжує підійматися у рейтингу. За даними опитування видання «Gazeta prawna», у вересні за неї були готові проголосувати 10% опитаних виборців, на початку жовтня — вже понад 11%. Лідер партії Шимон Головня ще не заявляв, з ким хотів би вступати в коаліцію. Та «Третя дорога» проігнорувала запрошення «Громадянської коаліції» на «Марш мільйона сердець» у Варшаві.

«Конфедерація» та «Ліві» мають по 9% голосів опитаних. Для перших це приріст у порівнянні з виборами 2019 року: тоді вони набрали 6% голосів. Для «Лівих» — спад: у попередній каденції парламенту вони мали понад 12% голосів.  

«80% молоді не задоволені нинішньою політичною ситуацією, не задоволені ні лідером ГК Дональдом Туском, ні очільником ПіС Ярославом Качиньським. Саме масове невдоволення спонукає альтернативні партії достукатися до молодих виборців»,  — пояснює польський журналіст Роман Брошковський.

Але такий низький відсоток потенційних виборців цих двох партій показує й іншу проблему — понад половина опитаних молодих людей у Польщі не планують голосувати взагалі. Вони не цікавляться політикою, не залучені у суспільних рухах та ігнорують медіа. 

Ця виборча кампанія в Польщі тільки підкреслює світові тенденції: політики при владі старішають, своє виборче право здебільшого реалізують старші люди. Молодь або повністю ігнорує політичне життя у своїх країнах, або радикалізується у пошуку альтернативи до офіційного керівництва.